Channel в раю говорять суржиком - @shaurmiash - №630
сьогодні я здійснила одну зі своїх мрій: каталася на вєльчику вздовж океану. 14 кілометрів в одну сторону до пляжу та стільки ж назад. блідо-рожева доріжка, вітер в обличчя, і люди, що їдуть навпроти, — в таких же шоломах. здається, я б уже мала звикнути до величі Атлантики. але ні, мене досі покриває мурахами від краси й необъятности.не лише океану, а світу в цілому. можливостей, що чекають на відкриття. бажань, про які ти не здогадуєшся.звісно, якщо захочеш. не знаю як вас, а мене в дитинстві не вчили мріяти. не казали, що я спроможна стати ким завгодно, не цікавились, де хочу побувати, які хобі розвивати. не наголошували на тому, що це Я відповідальна за усе хороше, що може статися у моєму житті. мене огортали любовʼю та турботою. підігрівали мені їжу, чистили яблука й приносили їх вже нарізаними шматочками, робили чай з лимоном та цукром, міряли температуру, несли важкі сумки замість мене та прокидалися вранці одночасно зі мною, аби приготувати сніданок й провести мене на автобусну зупинку.але мене, на жаль, не вчили мріяли та не розказували про те, що мріям властиво здійснюватися. можливо, через те, що самі не проживали цього.сьогодні у мене ожила картинка з пінтересту, яку я зберігала в рандомний день студентських років. тоді я жила в гуртожитку й мріяла лише про те, аби встигнути ввечері помитися в гарячій воді. ну або просто помитися.фотографія велосипеда пастельного кольору на фоні океану ніяк не співпадала з моєю реальністю. я навіть не дозволяла собі думати про це. просто зберегла фото й ніколи до нього не поверталася.сьогодні я зробила своє фото. до якого хочу й буду повертатися, коли здаватиметься, що світ маленький та обмежений існуючою реальністю. це не так!будь ласка, since you’re alive: вчіться мріяти та діліться цими мріями з іншими. Всесвіт безкінечно щедрий 🤍
217
25-08-30 20:55