Ще одна книга, черговий подкаст, необхідний курс – бажання вивчити абсолютно усе перед початком будь-якої справи, ідеально підготуватися.Навчання без дій – одна з форм прокрастинації. Страх починати маскується під здобування знань: "Я ж навчаюсь, а не байдики б'ю!". Нагадаю, що прокрастинація – це коли ви робите цілу купу справ, тільки не те, що справді потрібно зробити. Це ніщо інше, як одна з форм боротьби з тривогою та дискомфортом. Ілюзія контролю, приправлена магічним мисленням. Діти перестрибують стики плиток на тротуарі, аби у них все було добре, а дорослі прибирають в хаті, дивляться відоси, ходять в гості, щоб не здійснювати важливий дзвінок. Фактично, навіть хірурги переходять від книжок до жаб та пацюків, а про інші професії годі й говорити. З однієї сторони, вічний студент вберігає себе від невдачі, не беручись до діла, але з іншої – шлях до перемог також закритий. Нудна, сіра суперпозиція. Побути на початку дурнем – та ціна, яку ми платимо за старт у новій для нас сфері. Без зворотнього зв'язку від реальності, без помилок, ми ніколи не здобудемо необхідного досвіду, не розвинемо необхідних навиків.Готуватися і навчатися потрібно. Ще потрібніше починати, дозволяючи собі бути неідеальним.