Так, станом на зараз кадри 🪑(!!!)👤 Премʼєр - Сергій КорецькийДалі хто дуже ймовірно залишаються:⚡️ Перший віце-Міненерго Денис Шмигаль🎭 Віце по культурі - Тетяна Бережна💰 Міністр фінансів - Сергій Марченко ( ще чув про Зикову)👨⚕️ МОЗ - Віктор Ляшко🏋️♂️ МінСпорту - Матвій Бідний🌍 МЗС - Андрій Сибіга Апдейти від минулого разу: 🧑🧑🧒 МінСоц - Денис Улютін або Дарина Марчак🫡 МінВет та ВПО - звільняють Наталія Калмикову і буде Віталій Кім 👨🏫 МОН Лісового звільняти і буде Андрій Бутенко🇪🇺 Віце по євроінтеграції. Буде зв ільнення Тараса Качки. Замість нього Всеволод Ченцов, який представник України у ЄС.📊 Мега міністерство ресурсів розділять на:- Міністерство економіки та екології Олександр Кравченко- Міністр аграрної політики Тарас Висоцький (нарешті!)🗺️ МінВідновлення - Кулеба покидає уряд, а міністерство розділять:- МінРегіон Віталій Безгін- МінІнфрастурктури або Олег Синєгубов (Харківська область) або Микола Калашников (Київська область)👨⚖️ На МінЮст - Денис Маслов. 📲 МінЦифри: Ферчук Оксана👮♂️ МВС: знову ж таки, поки Ігор Клименко. Але тут питання чи не перейде на МінОборони. 🫡 МінОборони - інтрига по Михайлу Федорову, яка тільки десь після 18:00 буде вирішена.
СБУ почала полювання на тіньовий флот КремляАктивізація Сил Оборони України у боротьбі з тіньовим флотом рф підштовхнула СБУ до активізації військово-морського складника. Сьогодні вранці морський дрон СБУ Sea Baby уразив танкер «Blue», який входить до складу тіньового флоту російської федерації. На момент удару судно перебувало поблизу тимчасово окупованої Ялти, у виключній економічній зоні України, доправляючи вантаж пального до тимчасово окупованого Криму. Sea Baby завдав удару по кормовій частині танкера, внаслідок якого останній зазнав суттєвих пошкоджень. Проти морського дрона СБУ намагалась працювати ворожа авіація, але безрезультатно. Танкер «Blue» перебуває під санкціями Європейського Союзу, Великої Британії, Канади, Австралії та України за участь у транспортуванні російської нафти в обхід міжнародних санкцій. Він належить до класу Suezmax — великих морських танкерів, які використовуються для транспортування значних об’ємів нафти та нафтопродуктів. Бійці СБУ продовжують шукати нові мішені для атак.
Влада зриває європейську інтеграцію. У мене вже немає сумніву. Минулого тижня до нас, в Комітет ВР з питань цифрової трансформації, прийшов з доповіддю віце-премʼєр Тарас Качка. І доповів, що ключовими питаннями на переговорах з Євросоюзом зараз є два: боротьба з корупцією і дотримання свободи слова. Лише за вчора було завдано трьох свідомих ударів комбо.Перший: санкції проти блогера і колишнього депутата Борислава Берези, який весь час критикував Зеленського і його оточення за корупцію і неадекватну поведінку.Другий: печерський суддя Вовк заборонив розслідувачам «Слідство.Інфо» оприлюднювати інформацію про півтори сотні квартир та інших обʼєктів нерухомості, якими обріс брати директора ДБР Сухачова за час його директорства. Така собі Династія-2.Третій: атака на власника видання «Бабель», досить лояльного до офісу президента, але яке взялось за розслідування порушення прав людини у полку «Скеля» - одному з наближених фоомувань до Сирського. Як казали російські більшовики - семимильними кроками. Свідомий зрив євроінтеграції - це діяльність не лише всупереч Конституції. Це злочин проти безпеки держави. Тільки ворог може будувати в Україні російську модель зі знищенням прав і свобод та свавіллям силовиків. Настав час зупинити владу, якщо ми хочемо колись отримати європейську Україну!
СБУ відповідає російським варварамСлужба безпеки України спільно із іншими підрозділами Сил оборони України завдали серії успішних ударів по об'єктах паливно-енергетичної та військової інфраструктури росії й тимчасово окупованого Криму.Зокрема, українські безпілотники атакували Ярославський нафтопереробний завод та лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Ярославль». У районі НПЗ зафіксовано вибухи та задимлення.Також підтверджено успішне ураження нафтоналивного термінала морського порту «Висоцьк» у Ленінградській області рф. Внаслідок удару було виведено з ладу два нафтоналивні стендери та уражено три резервуари з нафтопродуктами. Рідний регіон Путіна все більше відчуває, що таке війна.Безпілотники відпрацювали і по НПЗ «Перший завод» у Калузькій області. Після вибухів на підприємстві виникла пожежа.Окремо СБУ провела успішну операцію на тимчасово окупованій території АР Крим. Уражено три ангари з авіаційною технікою на аеродромі «Гвардійське» та елементи протиповітряної оборони окупантів.Керівник СБУ Євгеній Хмара наголосив, що потужність ударів по законних цілях на ворожій території лише наростатиме.
Хмарний авіадуплет СБУСБУ завдала влучного удару безпілотниками по військових аеродромах «Саки» та «Гвардійське» в тимчасово окупованому Криму.На аеродромі «Саки» було уражено сім ангарів зі зберігання авіаційної техніки, в яких знаходилися винищувачі та фронтові бомбардувальники Су-30СМ, Су-30, Су-24. За попередньою інформацією, знищено або пошкоджено щонайменше сім літаків.Це вже другий удар СБУ по аеродрому «Саки» за цей тиждень.На військовому аеродромі «Гвардійське» уражено два ангари, в яких зберігалися БпЛА «Шахед» та авіаційне обладнання.Військові аеродроми «Саки» та «Гвардійське» є одними з ключових авіаційних баз російських окупаційних військ у Криму.«СБУ продовжує виконувати поставлені Президентом України завдання та системно зменшувати військовий потенціал росії. Кожна наша спецоперація ‒ це мінус ворожа авіація, логістика, склади, техніка й інфраструктура, які забезпечують російську агресію. Ми й надалі будемо максимально тиснути на ворога як на передовій, так і в глибокому тилу, позбавляючи його можливостей вести війну проти України», ‒ наголосив очільник СБУ Євгеній Хмара.
Човниковий трек Підмосков'я — Пекін: як українські удари розширюють білоруський «офшор» для ВПК РФВізит Олександра Лукашенка до Пекіна наприкінці червня 2026 року одразу після п'ятигодинних закритих переговорів із Путіним на Валдаї чітко фіксує роль Мінська як непублічного дипломатичного кабелю Кремля. Офіційний підсумок зустрічі із Сі Цзіньпіном — оголошення 2026–2027 років «Рокамипромисловоїкооперації» з прямим фокусом на мікроелектроніку, приладобудування та БПЛА. Це старт перетворення Білорусі на головний хаб для легалізації та обходу санкцій щодо китайського імпорту подвійного призначення.Тригер поспіху: як українські удари множать технологічний дефіцит РФЕкстрений характер поїздки зумовлений тим, що початкові графіки поставок на 2026 рік уже не перекривають реальних потреб Кремля через системні удари України по російських тилах та лінії фронту:Знищення складів комплектуючих: Атаки на оборонні заводи РФ спалюють накопичені запаси чипів, матриць та плат ще до їхнього встановлення на техніку, що змушує Москву дублювати замовлення в КНР по другому колу.АномальнийпопитназасобиРЕБтаППО: Для захисту НПЗ та критичної інфраструктури від українських далекобійних БПЛА Кремлю потрібні сотні нових станцій РЕБ. Їхнє виробництво — це чистий імпорт високочастотних транзисторів і генераторів із Китаю.Прискоренийзносверстатногопарку: Робота оборонки РФ у три зміни виснажує китайські верстати з ЧПУ. Без безперебійного ввезення конструкційних вузлів та запчастин для їхнього ремонту виробництво снарядів зупиниться.Компенсаціявтратоптики: Масове випалювання бронетехніки змушує РФ розконсервувати старі радянські танки, які для мінімальної боєздатності потребують модернізації сучасними прицільними комплексами.Технологічна номенклатура транзиту через МінськЩоб вивести китайських постачальників з-під вторинних санкцій, компоненти маркуються як цивільні поставки для білоруського держсектору, після чого без митного контролю йдуть на російські заводи:1. Оптико-електронніталазернісистеми: Китайські лазерні діоди (зокрема Haucore) та тепловізійні матриці через білоруські ОАО «Пеленг» та холдинг «БєлОМО» (ВАТ «Диапроектор») збираються у готові прицільні комплекси. Кінцевий споживач — російський «Уралвагонзавод» та Вологодський оптико-механічний завод (модернізація танків Т-72Б3, Т-80БВМ та Т-90М «Прорив»).2. Кремнієвабазатарадіочастотні (RF) блоки: Китайські плати, мікросхеми та високочастотні транзистори для підсилювачів потужності йдуть на мінські заводи «Інтеграл» та «Горизонт». Звідти вони постачаються для бортових комп’ютерів російських крилатих ракет, блоків РЛС та систем РЕБ.3. Координаціябезпілотнихсистем: Навігаційні чипи з підтримкою китайської архітектури BeiDou інтегруються білоруським ОКБ ТСП в російські розвідувальні та ударні БПЛА для підвищення їхньої стійкості проти українських комплексів РЕБ.4. Конструкційнівузлидляважкогомашинобудування: Електроізоляційні матеріали, деталі та готові механічні вузли верстатів (зокрема від Morotack) постачаються для ремонту та підтримки працездатності обладнання білоруських підприємств, які на 90% працюють під субпідряди російського «Ростеху».Стратегічний висновокМирні заклики Китаю в ООН — це суто дипломатичний камуфляж. Під тиском українських ударів Пекін трансформує формат підтримки Москви: замість ризикованого прямого експорту зброї розширюється оборонно-промисловий проксі-хаб у Білорусі. Юридично КНР залишається «чистою», а де-факто — забезпечує екстрене підживлення воєнної машини РФ в умовах її системного виснаження.
НПЗ у Кстово "виходить з чату" СБУ спільно із Силами спеціальних операцій, Силами безпілотних систем та ГУР МОУ завдала успішного удару по Нижньогородському нафтопереробному заводу та лінійній виробничо-диспетчерській станції (ЛВДС) «Старолікєєво» у місті Кстово Нижньогородської області рф. Вночі в районі Кстово активно працювала ворожа ППО, після чого пролунала серія вибухів поблизу Нижньогородського НПЗ та ЛВДС «Старолікєєво». Зафіксовано щонайменше два осередки займання у промисловій зоні зазначених об'єктів.Відзначимо, що Нижньогородський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств росії. Він виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційний гас та інші нафтопродукти, значна частина яких використовується для забезпечення російської армії. ЛВДС «Старолікєєво» є важливим вузлом системи магістральних нафтопродуктопроводів, через який здійснюється транспортування пального до центральних регіонів росії.СБУ разом з колегами з Сил Оборони України напрацювали тактику полювання на російські НПЗ: після першого влучання по об'єкту наступними ударами "виводять з чату"
🇺🇦🇵🇱Нотатки на узбіччі кризи відносин між Польщею та Україною10 точок для польсько-українського діалогу:1. Повага. Без поваги один до одного ми не просунемося у жодному важливому питанні. Саме повага дозволяє нам слухати і чути2. Майбутнє. Давайте говорити про сучасність, адже вона формує наше майбутнє. Говорити як стратегічні партнери, а не обтяжені комплексами дві ображені сторони3. Прощення без альтернатив. Формула "Прощаємо та просимо прощення" знову стане дієвою. Вона має працювати по обидва боки польсько-українського кордону. (Пам'ятник на горі Монастир досі без зазначення імен похованих в братській могилі бійців)4. Обопільні контакти. Українці в Польщі відіграють важливу роль у економічному зростанні, поляки в Україні привносять досвід ЄС. Це взаємне збагачення обох країн необхідно враховувати5. Безпека для двох. Україна - це запорука безпеки Польщі за нинішніх умов. Військово-технічна співпраця Польщі та України зміцнить європейську безпеку6. Бізнес - як порятунок. Ми бачимо інтерес польських енергетичних компаній до розвитку української енергетики. І це може бути драйвером діалогу. Як й інші проєкти з відбудови України. Коли працюють гроші - політики мовчать7. Спільний ворог. Від наших суперечок виграє лише Москва. Росія лишається екзистенційним ворогом України та Польщі. Змінити це в найближчому майбутньому не видається можливим. В перспективі - є всі шанси за умов того, що Україна і Польща будуть разом в цій боротьбі8. Визнання один одного рівноцінними партнерами. Давайте не боятися говорити один одному компліменти. І правду. Але не кожен свою, а правду, яка допоможе нам лишатись партнерами та стати союзниками9. Євроінтеграція та партнерство. Це допоможе Польщі мати не конкурента, а сильного союзника поряд та перестати бути буферною зоною ЄС на кордоні з Росією. Україна почне новий виток свого історичного розвитку10. Сила обох. Для наших народів християнські цінності мають багато спільного і тісно переплітаються з поняттями свободи, солідарності та національної ідентичності. Це наша сила. І вона по особливому проявилась у 2022 році, коли мільйони поляків активно допомагали мільйонам українським біженцям.
Консерви, що не вибухаютьМені часто доводиться бувати на Львівщині. Є там невелике місто Буськ, відоме тим, що у ньому народився президент ЗУНР Євген Петрушевич. Також місто відрізняє висока концентрація історичних пам’яток – і функціонування підприємства, яке у непростих умовах спроможне працювати 24/7 в інтересах держави.Скажемо відверто: Буський консервний завод до широкомасштабного вторгнення Росії був одним з цілої мережі подібних підприємств. Заснований ще у 1928 році, він протягом тривалого часу виробляв консерви з фруктів та овочів та концентровані соки. Після лютого 2022 року ситуація змінилася: виник попит на м’ясні та рибні консерви для Сил Оборони України. Розташування підприємства на заході України мало свою перевагу, проте вона була не єдиною запорукою успіху. Готовність менеджменту підприємства діяти рішуче зіграла свою роль. Не можна сказати, що цей перехід був простим та легким, спочатку навіть запах від заводу, який кардинально змінив сировину для виробництва, був не надто приємним. Були (ніде правди діти) і непрості питання про доброчесність взаємодії з Силами Оборони України, які ставили правоохоронці. Але маємо розуміти і наступне: потреба забезпечувати наших захисників якісними консервами нікуди не зникла і зникнути не може. І конкуренція у цьому питанні продовжує залишатися високою.Прості факти, про які у Буську знає практично кожен: обсяги виробництва на консервному заводі виросли у 2025 році порівняно з 2024 втричі, втричі більше стало і робітників підприємства. Хоча буські консерви не потребують додаткової реклами реклами, контроль якості зараз забезпечується на вищому рівні: стандарти FSSC 22000 та ISO 22000 дозволяють проходити навіть прискіпливі перевірки. Сьогодні «Буський консервний завод» не лише виграє мільярдні тендери на постачання консервів Силам Оборони України, але і виконує важливу соціальну функцію у Буській громаді. Мабуть, можна згадати, що хороші консерви мають завжди бути у запасі – і під час війни, і в мирний час.
У справі Міндіча насправді бракує розуміння ізраїльського контексту. А його там не бракує Одного разу в Ізраїлі...Телевізор ніколи не був домінуючим в моєму житті, а з появою власного каналу на YouTube - і поготів. Ви, до речі, підписалися?Сидіти у власній бульбашці не можна, треба водити жалом Тому днями я подивився великий ефір Babel, де Катерина Коберник і Гліб Гусєв буквально по кісточках розібрали історію з «бронежилетами Міндіча», контрактами, ізраїльською компанією, бюрократією та персоналіями навколо цього кейсу.Хочу відрефлексувати, хоча тема не геть нова, але дуже цікава, навіть контраверсійна. Перша — про реальну роль Міндіча. Напевно, Тимур Міндіч, розуміючи, що історія з бронежилетами напряму пов’язана з великою ізраїльською компанією, ізраїльським оборонним сектором та людьми, які мають вихід на безпекове середовище Ізраїлю, міг бути зацікавлений у тому, щоб посилити через цю історію власний статус, вплив і позиції серед ізраїльських партнерів. Очевидно, тут був і персональний інтерес, і прагнення створити запасний плацдарм. Він йому і згодився, хто б що не казав.У подібних історіях для людей із великого бізнесу чи політичного оточення сам факт причетності до масштабних оборонних контрактів може означати нові контакти, новий рівень довіри та посилення власної ваги у міжнародних колах.Тому цілком логічно припустити, що Міндіч міг лобіювати інтереси цієї історії ще й через власний інтерес до посилення своїх позицій в ізраїльському середовищі.Цікава особливість: в Ізраїлі десятиліттями існує практика omerta (змова мовчання) щодо питань постачання зброї. Давно, ще з 40х років, коли постачальником зброї молодій єврейській державі стала Чехословаччина. Вже пізніше були викрадені з Шербура ракетні катери та багато чого іншого.Те, як система працює на "вхід", властиво і поширенню інформації "на вихід". Тому версія про падіння якості бронежилетів після виходу в серію щонайменше може розглядатися. Цікаво, що попри численні версії та припущення, журналісти так і не знайшли жодних прямих доказів того, що Міндіч мав реальний стосунок до самого контракту чи брав участь у його організації. Наразі це залишається радше версією та політичними інтерпретаціями, а не підтвердженим фактом.Про роль Міндіча у цьому процесі треба сказати без ілюзій. Україна давно намагалася знайти підходи до ізраїльського ОПК, і за це взявся єврей зі зв'язками. Нічого дивного. Давайте без ілюзій - ми всі розуміємо, що міністру оборони дзвонили, дзвонять та будуть дзвонити дуже різні люди. Так було, є та буде у країні, яка воює, бо велика війна - це і великі прибутки.Бо в реальному житті й особливо під час великої війни її провідними акторами стають дуже різні люди. Історія показує, що красиві герої з правильними біографіями й бездоганною репутацією бувають переважно в кіно та книжках. У інстаграмі вже ні🙂Серед тих, хто сьогодні займається оборонкою, логістикою, міжнародними контрактами, постачанням, працює в спецслужбах чи допомагає державі в чутливих процесах, є люди з дуже різним минулим. У когось — складний бізнесовий бекграунд. У когось — старі політичні історії. У когось — токсична репутація чи конфлікти. У когось - "правильна" національність.Бо війна - важка та брудна справа, під час якої проявляються різні риси характерів.Маємо приклад того ж Сергія Пашинського — людини з багаторічною суперечливою репутацією, величезним шлейфом конфліктів і токсичним політичним бекграундом. Але зараз саме очолювана ним структура зараз є одним із ключових постачальників для оборонного сектору й реально працює в інтересах України.І таких прикладів значно більше, ніж суспільству хочеться визнавати.Тому що ця війна дуже часто тримається не на ідеальних персонажах із красивих презентацій, а на людях, які мають ресурси, контакти, можливість швидко домовлятися, організовувати процеси й забезпечувати результат. Результат, який конче потрібний для перемоги у екзистенційній війні з Росією.
TGLIST.COM.UA
