"The Prime of Miss Jean Brodie", Muriel Spark#прочитане #fictionGive me a girl at an impressionable age, and she is mine for life. 📚Единбург, 30-ті. Міс Джин Броді викладає у одній з місцевих шкіл, але її методи зазнають постійної критики від керівництва. Бо це ж неподобство, аби дівчатка знали слово "менархе", а не столицю Фінляндії, чи аби замість уроку історії міс Броді розповідала про свого загиблого у Першій світовій коханого.📚Як міс Броді любить повторювати, вона - у самому розквіті сил, і цей розквіт вона присвячує своїм дівчаткам, the Brodie set: групці, що заслужила на особливу опіку і довіру. Вона - мов Ісус з його апостолами - обрала їх та узяла під своє крило, аби сформувати за власним образом і подобою, вкласти правильні переконання і цінності, відмінні від шкільних. Тож чи так дивно, що одна з цих дівчат потім зрадить міс Броді?Sandy looked back at her companions, and understood them as a body with Miss Brodie for the head. She perceived herself, the absent Jenny, the ever-blamed Mary, Rose, Eunice and Monica, all in a frightening little moment, in unified compliance to the destiny of Miss Brodie, as if God had willed them to birth for that purpose. 📚Трішки гумору, трішки сатири, кілька тихих буденних трагедій: "Розквіт міс Броді" - маленька книжка, але яка ж насичена! Чимось місцями вона мені нагадувала трилогію "Метеликів на шпильках" Вільде, адже ми теж спостерігаємо за дорослішанням дівчат у схожому шкільному сетингу у та зі схожими проблемами. Деякі досвіди дівоцтва справді універсальні, попри роки та кілометри, чи не так?📚Одна із граней "Розквіту" - це ось те трохи наївне, трохи кринджове, але дуже правдиве ранньопідліткове усвідомлення сексу як явища, яке існує, і яким навіть займаються люди, яких ти знаєш, який жах. Цей текст майже не тілесний, він радше приділяє увагу почуттям та думкам - як виникає цікавість до гендерних політик, як усвідомлюється розрив між реальністю та чопорною мораллю, як, мов обряд посвяти, майже кожна дівчинка проходить через досвід раптової загрози від старшого чоловіка.She argued with herself, surely people have time to think, they have to stop to think while they are taking their clothes off, and if they stop to think, how can they be swept away? 📚А з іншого боку, це текст про владу і відповідальність. Є щось подібне на культ у тому, який вплив міс Броді має на своїх дівчат. І саме тут затаїлася найбільша несподіванка: я очікувала, що міс Броді буде позитивною персонажкою, а сам текст радше матиме типовий конфлікт у стилі "прогресивна вчителька проти консервативного керівництва". Але (на щастя) я помилялася, і все набагато складніше та цікавіше.📚Міс Броді радше антигероїня. Бо, з одного боку, хто б не хотів мати стильну, артистичну, оригінальну вчительку, яка травить байки з подорожей і водить клас театрами? Але ідея власного розквіту її засліплює, і, після того як рожеві окуляри спадають, ми бачимо її маніпулятивною, дріб'язковою, самозакоханою. 📚Міс Броді критикує директорку за "вкладання у голови" знань, але робить те саме; вона санкціонує булінг однієї з дівчат; захоплюється фашистами і тим, як Муссоліні в Італії навів порядок; зрештою, вона намагається підлаштувати роман однієї зі школярок із одруженим вчителем малювання, у якого закохана сама. Після останнього мені було вкрай важко зберегти ще не розтрощені залишки співчуття до міс Броді, бо що це, як не зрада довіри, як не порушення обов'язку піклуватися?She thinks she is Providence, thought Sandy, she thinks she is the God of Calvin, she sees the beginning and the end. 📚А ще, між іншим, це й книжка про Единбург 30-х з його різкими контрастами - релігійними, класовими, етнічними. І про дві великі війни: ехо Першої світової та Дамоклів меч Другої, якій тільки суджено трапитися. 📚Ми здебільшого бачимо цей світ очима Сенді, однієї з школярок; і події ніби переказують крізь роки - з постійними флеш-форвардами та численними повторами. Але дотепності пані Спарк не позичати, і проникливості у зображенні своїх героїнь реальними і живими - також. 📚Яка ж дивна маленька книжечка - все, як я люблю.