"Прометей закутий", театр Франка, реж. Йокубас Бразіс#театральне✨Що поєднує маски з Маланки, скеледром, Джонні Кеша, залізні бідони, Спайдермена, мастурбацію на пожежному шланзі, Мадонну, кросівки на роликах, полярного ведмедя і вентилятор з п'єсою Есхіла "Прометей закутий"? А біс його знає.✨А що поєднує цю п'єсу з виставою за її мотивами у театрі Франка? Ее, мотиви, рефлексії та вільні асоціації. Це не точно. Єдине, у чому я певна - що мотузка має два кінці. Іф ю ноу ю ноу 💀✨Це однозначно найдивніше, що я бачила в театрі. Повна вакханалія/псіхушка/наркоманія/треш/підставте синонім. Епатажне, психоделічне дійство, яке випробовує терпіння глядача і непояснюваним хаосом на сцені, і блимаючим світлом, і гучними звуками. Але я жодного разу не пошкодувала, що прийшла, а перший ряд виявився ідеальним для максимального занурення у цей гарячковий сон.✨"Прометей закутий" - це набір епізодів, сенс з яких глядачу треба витискати самотужки. Чи склалася у мене загальна картина? Я не певна. Було дуже непонятно, але незмінно інтересно. Є стаття від "Остапа", яка розкладає певні образи і метафори по поличках, і десь я погоджуюся, десь у процесі виникали інакші асоціації. ✨Наприклад я придумала собі скриньку Пандори, де її, мабуть, не було, адже героїня з тою скринькою наче як була Герою (але це не точно - до речі, про ролі персонажів теж треба здогадатися самому), та алюзії на Каїна та Авеля з Ісусом. Щось про глобальне потепління та порочність насильства було безсумнівно. Та й загалом, мені подобається інтерпретація, що це вистава про жертву Прометея заради людей - і те, якими злиднями та стражданнями обернулася ця жертва. Принаймні, так лишається найменша кількість питань. Але кожен побачить щось своє - або ж не побачить.✨Тут немає четвертої стіни, зате є імпровізація та інтерактив. Актори викладаються на повну - і це дуже фізично активна вистава, можу лише поаплодувати. ✨ Якщо і дивитися якусь виставу після важкої ночі - то краще таку: дику, непередбачувану, смішну до істерики та глибоко трагічну. На чомусь більш... гм, ортодоксальному я б, мабуть, заснула, а ця вистава протримала увагу весь хронометраж. І, якось, попри увесь хаос, абсурд та сум'яття, я тут все ж бачу сенс та концепт. ✨Топова дурка, хочу ще раз десь так за півроку-рік. Але це словниковий випадок вистави на любителя. Дуже специфічного любителя (я сама здивована, що ним виявилася). Якщо ви відкриті до чогось абсолютно нового на межі з повним брєдом, що змусить неодноразово думати "втф, що це було" - можна спробувати.