☠"Залишена", Оксана Ковальчук#прочитане #fictionСтудентці Олі дістався від батька мікроавтобус, тож вона підробляє перевезеннями. Але чергове завдання - завезти підлітку до бабусі у крихітне село на межі із зоною відчуження - йде шкереберть, коли, зупинившись на хвильку в лісі, Оля бачить труп жінки.Понад усе не хотілося бачити очі. Очі мертвої незнайомки, яка лежала в колоді, ніби в чудернацькій домовині, розсипавши назовні довге волосся. Як у казці про принцес, з їхніми кришталевими трунами, баштами, з яких спускають золоті коси на прохання. 🕔Це той випадок, коли мої сформовані маркетингом очікування - я сподівалася на горор-трилер, можливо містичний - не зійшлися з реальністю. "Залишена" - це поєднання процедурного детективу із соціальною драмою в дусі скандинавських серіалів: все повільне, тягуче, похмуре, безнадійне. Страшно взагалі не було - радше сумно.🕔"Залишена" - це історія про забобони та (не)байдужість. А ще тут є ностальгія про дитинство у баби в селі, відлуння Чорнобиля, дедді іш'юз, фольклор про княгиню Ольгу, подвійне експлуатаційно-співчутливе ставлення до підлітки із ментальною інвалідністю та (доволі беззуба) критика роботи правоохоронних органів.🕔Цікаві елементи, але в комбінації мені водночас забагато всього разом і замало кожного окремо. Сюжет ледь рухається, фокус скаче, протагоністка має мінімальні причини робити те, що вона робить.🕔Найслабшою для мене частиною книги стала саме Оля (бо вона відверто дратувала). У неї вкрай натягнуті причини бути залученою до розслідування, і тому вона то є геть пасивною персонажкою, з якою стається сюжет, то, навпаки, раптово починає лізти у чужі життя та хід справи. Оля мені психологічно неправдоподібна, у неї відсутній чіткий характер - тут були спроби зобразити якусь аморфність-загубленість, але мені їх не вистачило. І для історії про те, як стороння людина зрештою виявляється єдиною небайдужою - теж забракло чогось.🕔Плюсик цій книзі за дуже грамотні та пропрацьовані описи криміналістики (це трохи зігріло мені серце), плюсик за референси до "Твін Піксу" (яким доволі очевидно надихалися), величезний плюс за передачу живої, а не вихолощено-літературної мови сільських бабів і дідів. Ще плюсик за (легкий спойлер) твіст із назвою - залишена від лихо, а не лишати - це прекрасно.🕔Якщо без спойлерів - то фінал тут дуже закономірний і логічний. Думаю, я б не повірила в ніякий інший - а по ходу читання в мене і так було багато проблем з подавленням недовіри. Тож за нього теж плюсик.🕔Атмосфера дуже хороша - всі ці ліси, села, гниття; автентичний український cottagegore, можна сказати. Але подекуди складалося враження, що створенню вайбу приділялося більше уваги, аніж роботі з персонажами чи сюжетом. Зі стилем написання я не сильно подружилася, бо тут були як вкрай гарні описи, так і пасажі, де порівнянь та образів було відчутно забагато.🕔Для мене "Залишена" - це книжка з низкою гарних елементів, де виконання виявилося дещо нерівним і сумбурним. Замало інтроспекції, аби зробити це першочергово історією Ольги, занадто повільний сюжет, аби зробити це крутим детективом, замало жахачок та напруги, аби вийшов фолк-горор, та й соціальному коментарю якось бракує в'їдливості, аби я могла сказати щось, окрім "а, ну та, шкода, шо поробиш".🕔А ще обережно, тригери: мертві тварини (коти), боді горор, насильство, зокрема над неповнолітніми.