📚"Тіль", Данієль Кельман#прочитане #fiction ✨Історичний роман з дрібкою магічного реалізму, зацентрований навколо народного героя німців Тіля Уленшпіґеля, поміщеного автором у декорації Тридцятилітньої війни.✨Кілька десятиліть, різні фокальні герої, в тому числі реальні історичні постаті - Тіль тут радше є ниточкою, що зв'язує перетасовані, мов карти у колоді, фрагменти оповіді воєдино.І якщо не я назву його величність дурноверхим, то хто це зробить замість мене? Може, ти? А хтось же має це сказати! Саме для цього існує на світі свобода блазнів! ✨Люблю, коли береш книгу із нулем очікувань - а вона приємно дивує. Зізнаюся, першу ~половину книжки мені мені було приблизно ніяк (попри усвідомлення, що об'єктивно це написано дуже добре), так байдуже, що аж невдобно 😅✨Але потім ми дійшли до розділу з точки зору Єлизавети Стюарт, доньки англійського короля Якова та онуки тієї самої Марії Стюарт - "зимової королеви" Богемії та вигнанниці впродовж решти життя. І саме тут мені різко стало цікаво, що автор має сказати, до кінця книги я й взагалі радикально потеплішала до тексту, а після завершення книжки лишився дуже приємний післясмак.Треба було хоч якось змінити стан речей. Учора вони їли грубу кашу, сьогодні на вечерю один хліб. Голландські правителі не мали бажання їх підтримувати, не давали грошей, не збиралися утримувати. Вона знову подивилася на завірюху за вікном. Ставало нестерпно холодно. «Ось я сиджу тут, — думала вона, — королева Богемії, донька англійського короля, дружина курфюрста Пфальца, небога короля Данії, онука Марії Стюарт, а в мене під рукою немає жодної дровини». ✨Ліз - дуже цікавий, складний і неоднозначний жіночий образ, та й решта героїнь тут прописана доволі добре, хоч чоловіків і більше, та й текст радше мачо-хлопчачий. Ще окремо хочу похвалити те, як оповідь зроблено технічно - дуже майстерне переплетіння персоналій, мотивів та ниток сюжету.✨А реальну історію бажано відстрілювати, так. От я сама знаюся на англійцях трохи краще, аніж на німцях - відповідно, зловила більше "фанатських бонусів". Але епоха відчувається достовірною, та й загалом текст легкий, дотепний та кмітливий.✨Я б сказала, що "Тіль" - книжка про владу, брехню та роль особистості в історії. А ще політику, алхімію, інквізицію (опис судів над відьмами отримує від мене 10/10), театр із пробігаючим повз Вільямом нашим Шекспіром, можливість писати поезію німецькою мовою (й перспективу цієї мови загалом) та щось привілейовано-вестернерське про те, що "війна - це дуже-дуже погано" (а небо синє, і трава зелена. оця частина вразила найменше).✨Загалом, вийшла непогана літературна мандрівка - порадила б, якщо зайшли "Сага про Рейневана" Сапковського та цикл про капітана Алатрісте Переса-Реверте, і ви шукаєте ще щось таке сатирично-історичне. ✨Тим часом, інший роман Кельмана - "Гру світла" - включили до довгого списку цьогорічної Міжнародної Букерівської премії, а "Фабула" вже не забарилися з перекладом 👀