а тепер поговоримо про виставу за "Невеличкою драмою" режисера Ігоря Білиця на камерній сцені театру Франка 💀✨Мене увесь час переслідувало відчуття, що я дарма читала книжку і що без знайомства із кмітливим, дотепним та багатогранним романом ця пласка побутова комедія сприймається більш виграшно.✨Ця вистава робить рівно те, над чим я збиткувалася - спрощує все до стб-шної мелодрами про хто кого кохає, а персонажів перетворює на одновимірні карикатури. Упущено дуже багато деталей, контекстів та бекграундів героїв, а фінал змушує думати, що Марта лишилася з Льовою хоча це не так і йде проти арок персонажів. Їй-богу, вони спиляли "Драмі" всі ікла та перетворили на банальний ромком, і кінцівка тільки це підкреслює 😞✨Марта... Взагалі мені не схожа на Марту. Не знаю, чи є різниця у інтерпретації між альтернативними виконавицями головної ролі (я потрапила на склад з Анною Снігур-Храмцовою), але ця Марта - настільки стереотипна манік піксі дрім ґьорл, що аж тошно. ✨Вона і вдягнена, як школярка, і веде себе як погане кліше екзальтованої підлітки, постійно верещить та стрибає сценою. А ще, попри інфантилізацію, її роздягають за кожної нагоди, чого не роблять з чоловіками. Гмм. Особисте зростання? Яке зростання, кульмінацією їй слугує дивний музично-поетичний слем і зетс іт, фолкс.✨Візуальне та музичне оформлення мені теж якось дуже мимо - з цікавого в костюмах лиш малинові панчохи Марти, єдина яскрава пляма у загальній сіро-коричневій каші (окей, можливо це навмисно, але оку зачепитися більше було не за що). Сцена вся чорна, майже порожня, з футуристичною металевою конструкцією з труб - і це певною мірою оригінально, проте мені не вистачило відчуття камерності та близькості з книги у цьому великому відкритому просторі.✨Що сподобалося - так це використання усієї зали включно зі сходами партеру та балкончиками (здається, це перша побачена мною вистава на франківській камерній, яка це робила) та Наталія Корпан у ролі професорської дружини діснеївської мачухи-злодійки. Так, вона вгризалась у реквізит (не буквально, але як і всі тут), проте з якою грацією вона це робила!✨Для мене - вистава на один раз, і той було тяжкувато висидіти, година-сорок відчувалася дуже затягнутою. А для Підмогильного хочеться більш вірної духові книги адаптації. І що найбільш розчаровує - ідеєю почитати "Невеличку драму" та побачити виставу я заразилася після розмови Ярини Цимбал та акторів Франка на осінній "Книжковій країні", бо очікування тоді в мене злетіли до небес 😔#театральне