ЖУРНАЛ "ЩУР" | #Інформ

Дати соціологічне визначення сучасної держави можна, зрештою, тільки виходячи з специфічно застосовуваного нею, як і будь-яким політичним союзом, засобу — фізичного насильства.«Будь-яка держава заснована на насильстві», — говорив свого часу Троцький у Брест-Литовську. І це дійсно так. Тільки якби існували соціальні утворення, яким було б невідоме насильство як засіб, тоді відпало б поняття «держави», тоді настало б те, що в особливому сенсі слова можна було б назвати «анархією».Звичайно, насильство аж ніяк не є нормальним або єдиним засобом держави — про це й мови немає, — але воно, мабуть, специфічний для неї засіб. Саме в наш час ставлення держави до насильства особливо інтимне (innerlich). У минулому різним союзам — починаючи з роду — фізичне насильство було відоме як цілком нормальний засіб. На противагу цьому сьогодні ми повинні будемо сказати: держава є тією людською спільнотою, яка всередині певної області — «область» включається в ознаку! — претендує (з успіхом) на монополію легітимного фізичного насильства. Бо для нашої епохи характерно, що право на фізичне насильство приписується всім Іншим союзам або окремим особам лише настільки, наскільки держава зі свого боку допускає це насильство: єдиним джерелом «права» на насильство вважається держава , – Макс Вебер.

НІ НАРКОКУЛЬТУРІ!Відносно нещодавно на вулицях наших міст з'явилася мережа магазинів U420. Основний товар, яким торгують дані підприємці- марихуана і її синтетичні аналоги. Діють абсолютно відкрито, жодним чином не ховаючись. Це може означати лише одне: наркокультура зробила свій черговий наступальний крок.Проблема таких магазинів не стільки в тому що саме вони продають, їх товар менш шкідливий за той же алкоголь, боротьбу з яким, станом на зараз ми програли, що безсумнівно треба виправляти, а в самій легітимізації подібного явища. Тобто коли ще вчора певний вид наркотиків був табуйованим, а вже сьогодні лежить на вітрині, табу досить швидко зникає. Маркетинг робить дива. І це в даній ситуації найстрашніше не юридична легалізація, а саме активна реклама. Саме так колись сталося з алкоголем, коли він став рутинним елементом застілля. Люди почали сприймати його не як отруту для мозку і тіла, а як спосіб розслабитися і отримати насолоду/розрядитись/забутися/тощо. Сьогодні цей процес запущено з "травкою", завтра замість травки буде метамфетамін і інші різновиди важких наркотиків. Якщо ви думаєте, що ми драматизуємо- спитайте себе: чи могли ви 10-20 років тому подумати що в центрі столиці продаватимуть маріхуану відкрито, в магазині під вітриною?Саме так і працює наркокультура. Повільно поширюється і розповзається по соціуму, залишаючи метастази на його тілі. В часи коли наш народ веде боротьбу за виживання, поширювати таке явище, найпідліше що можна було зробити, адже перше що забирає будь-який наркотик- воля. Воля- необхідний елемент для будь-якого спротиву, забрати в народу здатність до спротиву зараз дорівнює смертному вироку. В усі часи наркотичні речовини використовували саме для того щоб закріпачити населення, подавивши волю. Саме тому зараз у світі часта ситуація коли найманий працівник після роботи замість того щоб зі своїми товаришами чинити спротив системі, що гнобить його, іде заливати свої проблеми алкоголем, закурювати нікотином і іншими речовинами. Але це лише перший крок, бо після підкорення волі наркотик підкорює і все тіло, виникає фізична залежність, лікувати яку ще важче. Багато хто, зрештою помирає від цього. Саме це є кінцевою точкою наркокультури. Смерть. В глобальному її розумінні. Саме її вона уособлює.Саме тому молодь "Чорного Стягу" провела відповідний агітрейд в Києві по точках існування даних магазинів. Таким чином ми демонструємо власну позицію і закликаємо всіх небайдужих чинити опір поширенню подібного явища. Бо ми обираємо життя. Ми обираємо майбутнє для наступних поколінь. Ми обираємо волю. Ми закликаємо всіх не допустити подальшого поширення цього явища. Ми зобов'язані знищити наркокультуру, допоки вона не знищила нас!Всі, хто солідарний з нашою позицією, пишіть нам в дірект, в месенджер на фейсбук, або на бот в телеграм. Будемо разом протидіяти всьому що є вороже трудовому народу України, як ззовні так і всередині.РАЗОМ І ДО КІНЦЯ!

Увесь світ кличе рятуй планету. Відмовся від трубочки. Сортуй сміття. Купи сумку з переробленого пластику. Приберіть світло. Наче глобальне потепління це тому що я забув вимкнути лампочку в туалеті а не тому що корпорації спалюють тонни вугілля щодня заради прибутку.Піднята ціла індустрія на почутті провини звичайної людини. Ти винен. Твоє сміття. Твій вуглецевий слід. Купуй йогурт у «правильній» упаковці. Правильна упаковка ніби змінює суть речей. А суть це те, що наше життя перетворили на конвеєр споживання, а тепер ще й змушують сортувати відходи від нього.А в цей час, десь за океаном - один танкер викидає стільки ж скільки твоя сім'я за сто років. Десь скидають відходи в річку бо штраф менший ніж вартість переробки. Капітал обчислює вигоду а не шкоду. Але ні, головний ворог це ти зі своїм пакетом з магазину.Вони не борються з проблемою. Вони її продають. Тобі впарюють нову "зелену совість" як останню модель телефону. Застаріла твоя екологічність бери нову з компостним ящиком на балконі. Просто плати. Інакше кажучи екологічна свідомість має бути товаром.Ми віримо. Змагаємося чиє сортування сміття правильніше. Соромимо один одного в соцмережах. Наче від цього повітря стане чистішим. форма конкуренції. Навіть у порятунку планети. Ми настільки захопились своєю провиною що забули про класовий гнів.Бізнес на апокаліпсисі, Тривога як товар. Відчуваєш себе причетним до порятунку світу коли кладеш пляшку у правильний бак хоча насправді просто безкоштовно працюєш сміттярем для тієї самої системи. Системи, яка продовжує рости. Бо її основа необмежене зростання прибутку, а не рівновага.І я не проти того щоб берегти природу. Я проти того щоб мені впарювали почуття провини замість того щоб бити по справжніх джерелах проблеми. По тих у кого реальні викиди, а не по тих у кого реальні тривоги. Проблема не в людях. Проблема в системі, що перетворює навіть наші добрі наміри на джерело наживи.Поки ми сортуємо сміття за кольоровими контейнерами хтось сортує наші кармани. І наша екологічність їм тільки на руки. Справжня екологічна революція це коли виробництво планується для людей, а не для ринку. Навіть цей текст стане частиною контенту про екологію. Все продається. Навіть критика. (c) Ivan Pepsi

У нелюдських муках народжується новий, 2026 рік і вмирає старий, 2025 рік.З упевненістю можна сказати, що якби 1 січня 2025, року людству показали, як воно виглядатиме через рік, воно не витримало б цієї картини і конвульсивним рухом жаху та обурення скинуло б зі своїх закривавлених плечей нинішні правлячі класи, шукаючи у стихійному пориві примирення та об'єднання європейських народів. Але удари та приниження лягали на нього день за вдень, а правлячі, не втрачаючи ні на годину свого класового самовладання, продовжували співати у вуха безперервно розпинаним народам свою "ейапопею", колискову пісню обдурених мас, мелодію брехні та рабства, - і так у кошмарній пісні та реальних муках вступають народи Європи, не однієї Європи, в 2026 рік.Самовпевненість правлячих найменше знаходить опору у стані справ на театрах війни. Навпаки: важко було б свавіллю побудувати військову ситуацію, більш безнадійну і за своїми можливими наслідками більш грізну для всіх учасників!Сила націоналізму, як і суб'єктивна могутність нинішньої держави, тобто її могутність «у серцях», позначилися з усією яскравістю - і в повній оголеності - в той момент, коли сама національна держава виявилася як жахливе гальмо історичного розвитку. Націоналізм, ідеї та почуття, що відображають епоху складання, зростання і всесилля державної буржуазної нації, мобілізовані з неймовірною силою - ким? імперіалізмом, який є за суттю своїх тенденцій і методів великим нищителем національної держави. Тим самим націоналізм робітничих мас, що не розклався в минулу епоху, поставлений війною перед найбільшим і свідомо непосильним історичним випробуванням. Як би не закінчилася війна, вона буде насамперед крахом націоналізму в економічному житті народів, як і в боротьбі пролетаріату. І оскільки цей крах станеться в полум'ї й диму війни, після великого напруження національних ілюзій, то він загрожує найглибшими соціальними потрясіннями. Похмуре, поки ще, щоправда, вичікувальне невдоволення робітничих мас є безсумнівним фактом уже тепер, а заворушення і демонстрації господинь і матерів є яскравими провісниками великих подій того типу, від яких давно встигла відвикнути стара Європа.Так, народи зробили зі свого боку все, для того щоб бути обдуреними. Але великий обман робить зі свого боку все, щоб підготувати великий реванш. Обов'язком революційних-марксистів залишається, як і раніше, очищення їх лав від негативного соціал-авантюризму донкіхотської розпусти і згуртування їх авангарду в революційний загін, здатний грудьми зустріти випробування епохи великих бурь і потрясінь, що насувається.

Ще не вщухли чутки навколо гучного в січні 1877 року процесу у справі про казанську демонстрацію, як у лютому того ж року розпочався ще більший і сенсаційний «процес 50-ти».Підсуджені революціонери були дуже молоді (переважно 20-25 років). До того ж серед них вперше в стінах російського суду опинилося багато (14 осіб) робітників і чи не вперше в світі велика група (16 осіб) жінок, зовсім ще юних, майже дівчаток. Таких супротивників царський суд не хотів сприймати серйозно. Але вони дали суду і уряду, який диригував судом, такий бій, якого Росія ще не знала. Підсуджені не захищалися від звинувачення, вони самі звинувачували той режим, який їх судив, і від імені історії виносили йому смертний вирок. «Переслідуйте нас — за вами поки що матеріальна сила, панове, — заявила суддям юна Софія Бардіна, — але за нами сила моральна, сила історичного прогресу, сила ідеї, а ідеї — на жаль! — на багнети не вловлюються!».Враження «гарматного пострілу по існуючому устрою» залишила у сучасників громова промова Петра Алексєєва.Державний канцлер князь А. М. Горчаков після суду присоромив міністра юстиції графа К. І. Палена: «Ви думали переконати наше суспільство і Європу, що це справа купки недоучених мрійників, хлопчиків і дівчаток, і з ними кількох п'яних мужиків, а тим часом ви переконали всіх, що це не діти і не п'яні мужики, а люди цілком зрілі розумом і з великим самовідданим характером, люди, які знають, за що борються і куди йдуть. Тепер Європа бачить, що вороги уряду не такі незначні, як ви це хотіли показати».

«Оскільки всі матеріали, якими оперує мій секретаріат, є «особливо» і «абсолютносекретними», то для їх розсилки та зворотного збирання існує спеціальнийфельд'єгерський корпус ГПУ. Це відібрані, вимуштровані та видресовані чекісти, добре озброєні, одягнені з голови до ніг у все шкіряне. З матеріалом або протоколом Політбюро в запечатаному конверті вони проникають крізь усі секретарські перешкоди доадресата – члена ЦК або Наркому: «Товаришу такому-то, терміново, абсолютно таємно, у власні руки, з розпискою на конверті». Якщо конверт адресований, скажімо, Троцькому, вонипроникнуть в кабінет Троцького, нікому і ні за що його не віддадуть по дорозі, вручать Троцькомуконверт в руки і тільки в руки, будуть стояти поруч, поки Троцький його відкриватиме, і не підуть, поки Троцький не розпишеться на конверті і не віддасть їм конверт з розпискою. Вонивидресовані так, що за доручений їм конверт вони відповідають головою, і взяти у нихконверт можна, тільки переступивши через їх труп...У Кремль я і мої помічниці веземо на великій машинідорогоцінний вантаж – матеріали Політбюро, останні протоколи. Двоє озброєних чекістів зфельд'єгерського корпусу супроводжують нас у нашій машині. У них завжди напружені обличчя– їм вселили, що немає секретнішого за ці матеріали і що їх треба захищати до останньої краплікрові. Звичайно, ніхто ніколи на нас не нападав», — Борис Бажанов: «Спогади колишнього секретаря Сталіна»

Товарищи! Рады объявить дату начала нашего шахматного турнира Коментарни УСЛ : 18.10.2025, 18:00 по киевскому времениТурнир будет проходить на платформе Lichess, вам там потребуется создать аккаунт и зайти в клуб по этой ссылке https://lichess.org/team/0CpR4wCM , пароль: BJEM2025Формальность в виде клуба обусловлена требованиями платформы, а пароль будет стоять защитой от любых залётных товарищей, которые заходят от балды. Далее вам потребуется зарегистрироваться на сам турнир по этой ссылке: https://lichess.org/swiss/Hx3x69NiТурнир будет проходить по швейцарской системе(т.е. определённое кол-во партий с жеребьёвкой тех, кто +- равен по очкам и коэффициентам в турнире), 9 партий. Контроль времени 15 минут + 10 секунд за каждый сделанный ход, что бы было время и подумать, но также, что бы не затягивалось ужасно долго.Правила: 1. не быть свиньёй в чате2. не использовать шахматные движки во время партии(все партии будут проверяться админом турнира(мной))3. не подсказывать другим ходы, все должны играть свои партии сами4. написать свой ник в телеграме в чате клуба для дальнейшего опознания при подведении итогов5. при любых вопросах, казусах и проблемах писать непосредственно @m_i_m_i_r).Надеюсь на участие большого кол-ва человек, и пусть победит сильнейший!

Активістка Міжнародної Соціалістичної Ліги, учасниця вже знаменитої на увесь світ флотілії Грети Турнберг в Газу та депутат муніціпалітету Буенос Айресу Селе Фієрро подякувала Українській Соціалістичній Ліги за підтримку та звернулася до нас:"Тут, у Середземному морі, на Адарі, один із кораблів Сумунської глобальної флотилії, за допомогою якого ми прагнемо дістатися до Гази та відкрити гуманітарний коридор для прориву геноцидної блокади, яку підтримує Ізраїль та засуджує палестинський народ. Я хочу подякувати товаришам з Української Соціалістичної Ліги за їхню підтримку та супровід палестинської справи, незважаючи на те, що вони переживають дуже критичну ситуацію з часів російського вторгнення, але продовжують чинити опір. Давайте примножимо міжнародну солідарність зі справою палестинського народу та супровід цієї гуманітарної місії, і, звичайно, давайте ніколи, ніколи, ніколи не переставатимемо дивитися на те, що відбувається в Газі, та засуджувати цей геноцид".Селе Фієрро, спеціально для УСЛ18.09.2025

Масова заздрість – рушійна сила конкуренції. Між працівниками на підприємстві, між чиновниками в конторі, між крамарями на ринку, між менеджерами великих транснаціональних компаній. Дрібний буржуа заздрить великому, маленький начальник – великому начальнику. Капіталізм не міг би розвиватися, не підживлюючи щодня це почуття і не підтримуючись ним.Заздрість – одна з рушійних сил споживчого суспільства. Чому я повинен купити новітню модель пилососа, автомобіля, соковижималки? Тому що я без неї жити не можу? Та дайте спокій! Я і зі старою не знаю, як впоратися! Але я повинен бути не гірше за сусіда. Як допустити, що «у всіх вже є, а у нас немає»? Що ми гірші за інших?Для дрібного буржуа заздрість стає основною пристрастю, стрижнем його життя. А до класової ворожнечі це почуття ніякого відношення не має. Тому що заздрісник намагається поставити себе на місце того, кому він заздрить. А ідеолог класової боротьби закликає знищити саме це місце. Чи буде воно знищено разом з тим, хто його зараз займає, чи можна обійтися без подібних ексцесів – це вже як вийде. Але суперництвом, заздрістю тут навіть не пахне.Класова ненависть, втім, притаманна не тільки борцям за інтереси пролетаріату, але в ще більшій мірі – захисникам ідеалів буржуазії. Скільки злісних епітетів ви знайдете в статтях наймилішого ліберального журналіста, варто зайти про робітничий рух або про діяльність лівих! Моя улюблена газета в цьому відношенні – The Wall Street Journal. Пам'ятаю, як кілька років тому на засіданні американської соціологічної асоціації літня дослідниця з Нью-Йорка читала доповідь про ідеологію класової боротьби. Про Маркса і Леніна там не було ні слова – мова йшла про те, як The Wall Street Journal пропонує розбиратися з робітниками і профспілками.Класовий конфлікт неминуче дестабілізує систему. Заздрість, навпаки, її стимулює і підтримує.Тож не лайте заздрість, панове!Борис Кагарлицький

Голод — дитя войны🪶Автор: Неравнодушный Продовольственная проблема в секторе Газа и перекрытие сухопутного коридора Израилем, гражданская война в Судане, нескончаемые войны в Африке порождают поток насилия и продовольственные кризисы. По данным ООН, в 2024 году более 295 миллионов человек в 53 странах столкнулись с острой нехваткой продовольствия — на 13,7 миллиона больше, чем годом ранее. Глобальный отчет по продовольственным кризисам за 2024 год показал, что начиная с 2022 года основной причиной голода стали военные конфликты. В 2024 году именно войны вызвали продовольственные кризисы в 20 странах, тогда как климатические проблемы стали причиной в восемнадцати случаях, а экономические кризисы — в пятнадцати. До 2022 года главными факторами голода были именно климат и экономика, теперь же это войны, что ещё раз показывает общий кризис системы безопасности и международных институтов.Илья Матвеев (признан "иноагентом") в своей колонке в The Moscow Times писал о проблеме голода в Газе и Судане. Часто произраильские спикеры указывают на голод в Судане и утверждают, что пропалестинские активисты умалчивают об этом, говоря лишь о Газе. Матвеев справедливо отмечает: оба голода — проявление общего кризиса, однако в Судане они не были напрямую спровоцированы западными державами, и мировые гегемоны не снабжают воюющие стороны оружием. В Газе ситуация обратная: израильская армия оснащается западным вооружением, и никакого моратория на поставки нет. Разрушения и голод в Палестине — это прямая ответственность международного сообщества, фактически снабжающего Израиль оружием.Однако дискурс о замалчивании проблем голода в Судане и других странах — не только стратегия произраильских комментаторов. Философ Славой Жижек справедливо отмечал, что меньшее внимание СМИ к войне в Судане и другим конфликтам — часть общего тренда информационного бойкота глобальных войн за ресурсы. Газа, Судан, Демократическая Республика Конго, Гаити, Ливия — это звенья одной цепи кризиса международных институтов. Поэтому проблему голода необходимо рассматривать в более широком контексте.В нашем материале мы подробнее остановимся на ситуации в Нигерии, Гаити, Бангладеш и других странах 🔥Читайте материал по ссылке