Про Зброю

>>> Пункт 2 говорить про те, що зброю типу AR-15 можна зібрати без ударника, і тоді вона просто не стрілятиме. Але виявите ви це вже на стрільбищі (у кращому випадку). Ці ситуації також не дуже часті, але всяк буває. Тому перевіряйте, чи не лишилося "зайвих деталей" після збирання)І нарешті, пункт 3 - ота злощасна шпилька, шплінт або штифт ударника. Дуже багатьом військовим вона не дається. А так як військові бувають не лише розумні, але й сильні, то вони все одно запхнуть її на своє місце. От тільки трапляється, що її або зігнуть, або поламають, або взагалі загублять. Тому в армії Ізраїля ця штука відома під назвою "шаббат пін". Якщо зламав, зігнув, або загубив - на вихідні лишаєшся у частині і драїш зброю усього підрозділу)Іноді її ставлять неправильно. Неправильно - це коли після збірки ви стукаєте хвостом рами по твердій поверхні, і ударник із неї випадає. Як оце у попередньому пості.Так, іноді правильно вставити шпильку у отвір на протилежному боці рами не дуже просто. Бо його не видно. Але це можливо зробити, якщо знати, з якого боку дивитись. Дивитись треба "у хвіст". Отак, як на фото.І тоді вам буде добре видно, що там відбувається із ударником, зі шпилькою, із отвором у рамі і т.д.Резюме. Зібрали раму - перевірте, чи правильно!1. Посмикайте лічину затвора вперед, повинна триматись. Лишіть у передньому положенні, щоб затворна рама зайшла на своє місце у гвинтівку.2. Постукайте "хвостом" затворної рами по твердому, тримаючи її вертикально - ударник не повинен випасти.3. Перевірте, щоб шпилька зайшла куди треба на всю довжину, щоб своєю головою вона не стирчала із рами вбік, і не заважала рухатись рамі в ресівері.Після того, як вставили на місце раму, зібрали гвинтівку і закрили ресівери, виконайте функціональний контроль зброї:1. Кілька разів відведіть затвор і відпустіть руків'я, перевіряючи, чи повністю він закривається.2. Увімкніть запобіжник, і спробуйте виконати спуск у безпечному напрямку. 3. Зніміть із запобіжника, виконайте спуск у безпечному напрямку. 4. Не відпускаючи натиснутий спусковий гачок, перезведіть гвинтівку, і відпустіть гачок повільно, відчувши клацання шептала, так званий "ресет". 5. Поставте затвор у переднє положення, зброю на запобіжник, а віконце викиду гільз закрийте. Функціональну перевірку закінчено, зброя готова до роботи.P.S. Кому потрібні назви деталей AR-15, дивіться отут.

Трошки роздумів про сучасну стрілецьку зброю...В рамках КМБ для наших військових ми нині маємо можливості проводити стрільби як із АКМ 7,62, так і з АК-74 (5,45). А з недавніх пір ми додали і ознайомчу стрільбу з UAR-15 (автоматичний карабін типу AR-15 українського виробництва у калібрі 5,56 NATO).Так от.Усі, без винятку, стрільці кажуть наступне: влучати у цілі із UAR-15 значно простіше, аніж із АК!Просто - на порядок. І мова тут саме про механіку - без коліматорів, призм, загонників і т.д.І таке кажуть нам як дядьки під два метри зростом, так і зовсім тендітні дівчата (пардон, військовослужбовці НГУ жіночої статі).Усім!!! Усім - без винятку - простіше стріляти з AR-15! Причому не після якихось інтенсивних тренувань, а буквально із самих перших пострілів. Після того, як поясниш ази прицілювання та виконання пострілу.З арки усі влучають - хто швидше, хто повільніше. Але влучають! Таких стрільців, що сказали б "та шось мені калаш зручніше, я з ним якось краще влучаю" - на моїй пам'яті у нас ще не було...Отака-от штука.Я сам люблю різні збройові системи, і залюбки працюю із будь-якою. Але, якби мене змусили вибрати лише одну... ну, ви зрозуміли) Це був би карабін типу AR-15. Із небагатьох недоліків автоматичної варіації UAR-15 - надто висока швидкострільність в автоматичному режимі. Щоб не втрачати контроль, доводиться стріляти короткими чергами, відсікаючи по 2-3 постріли. Втім, такий спосіб стрільби в принципі вважається найбільш результативним. Бо довгі черги без відповідного контролю зброї призводять хіба що до надмірної витрати БК. І мають місце лише на дистанціях "впритул", тобто в CQB.А ще, я особисто нарешті полюбив діоптрійний цілик) І тепер можу стріляти із ним швидше, аніж з оптикою малої кратності. Просто за рахунок максимально швидкого пошуку цілі на великій апертурі. Одним словом, на мій погляд, карабіни AR-15 і їх армійські версії (М4A1, UAR-15) ще довго будуть залишатись найкращою універсальною стрілецькою зброєю - як для цивільних, так і для військових.Гарних вихідних усім)

Так виглядають реальні патрони, що лежали на реальній позиції на нулі. Як гадаєте: чи стрельнуть вони, коли буде потреба? І чи стрельне зброя, заряджена таким патроном? І як довго вона таким стрілятиме?..Нагадую: не зберігайте БК просто неба!!!Відкривши цинк із патронами, використовуйте будь-які ємності, які можна закрити герметично. Пляшки, судки, поліетиленові пакети... Або просто не відкривайте одразу надто багато цинків із БК.Кому цікаво - у мене ці патрони таки стрельнули, і навіть влучили у мішені. Правда, для цього над кожним із них довелося попрацювати хвилин по 5, зчищаючи із них іржу механічно. Шкрябаючи їх бетоном, ножем, наждачкою і т.д. Не кожен заліз у патронник із першого разу. Але зрештою, вистрілили усі.Робити таке без нагальної потреби - не раджу. Але сьогодні на стрільбах ми підтвердили наступну тезу: вичищена, добре доглянута зброя стрілятиме навіть лайняним, іржавим патроном. І, відповідно, навпаки: якщо зброя брудна і занедбана, вона заклинить навіть на найчистішому і найновішому патроні. Не можна до цього доводити.

До попереднього посту. Оце я саме чищу калаша, з якого тиждень поспіль стріляло більше сотні стрільців. І не по одному пострілу...Це ми так знайомились із коліматорним, оптичним та тепловізійним прицілами на системі АК. Бо для їх монтажу на АК треба що? Правильно. Кронштейн. А він є лише у мене.От, тепер все це чищу.Ну, тобто, як "чищу"...Насправді, це вже більше нагадує археологічні розкопки. Або - видобування вугілля. Лише стійкі запахи Балістолу та Ліквідатору трошки відволікають від цих шахтарських алюзій.Коли вам ще хтось буде доводити, що арка потребує ретельнішого догляду, аніж калаш - плюйте на звук)Бо поки нечищена арка вклинить - нечищений калаш згниє!Причому, якщо у випадку з аркою достатньо просто іноді підливати мастила в механізм, то калаша так просто не врятуєш. Його реально треба чистити після стрільби. І бажано починати одразу ж, бо вже за годину нагар кам'яніє, і доводиться його не зчищати, а зколювати. А ще за день - усе це візьметься іржею!Як мінімум, залийте мастило або ВД-шку у ДГК, через оті маленькі отвори в ньому. Буде значно легше розкрутити, коли дійдуть руки почистити.А тепер порівняйте оці фото із красивими картинками калашів з інтернетів...Найчистіша зброя у тих, хто ніколи з неї не стріляє - от що я вам скажу)

А оце ⬆️⬆️⬆️ - дійсно крута новина!Холості патрони дуже потрібні для навчань. ДУЖЕ! Їх постійно не вистачає. Ви навіть не уявляєте, наскільки ефективніші відпрацювання будь-яких тактичних ситуацій із справжньою стрільбою. Люди одразу ж розуміють, чому потрібно дублювати команди та кричати; одразу розуміють, що таке стрес та хаос реального стрілецького бою. Це зовсім інша історія, аніж просто бігати і кричати "Бах-бах-бах! Убив!!!" І навіть краще, ніж страйкбол - для більшості задач.А якщо ще долучити щось типу системи Miles... Ех, мрії, мрії)Із позитивного - придбання холостих патронів не потребує дозволів. Просто прийшов і купив, скільки треба. Із мінусів - хіба що вартість. Багато кого вона здивує, а дарма. Це ви просто не пробували зробити якісний холостий патрон... І ще мінус - драїти зброю потім доведеться ретельніше. Особливо ствол та патронник. Але, така вже стрілецька доля - любиш стріляти, люби і чистити)Не забуваємо про спеціальні дульні насадки, без яких не працюватиме автоматика карабінів. Швидко ставляться прямо на полум'ягасник, і легко знімаються потім (посилання у пості вище).А хто стрілятиме без них - не забувайте про безпеку! Холості патрони іноді також вбивають, або наносять серйозні поранення. Тому не стріляйте ними в бік людини з дистанції менше 5 м, навіть якщо цього вимагають умови тренувань. Стріляйте повз силует, якщо дуже треба.Вдалих та безпечних усім тренувань!

Раночку, панове! Починаємо день із гарних новин від вітчизняного виробника патронів, бренду STS. Див.пост вище ⬆⬆⬆ Гадаю, далеко не всі в курсі, що це за патрон такий - 300 Norma Magnum? Це - нова модна штучка у світі військових снайперів. А започаткували її US SOCOM, коли обирали собі нову снайперську гвинтівку і новий калібр. З якихось власних причин вони обрали не старий-добрий .338 Lapua Mag, і навіть не конкурентний йому .338 Norma Mag, а саме .300 Norma Mag. Патрон, що використовує важкі та довгі кулі калібру 7,62 мм, і призначений влучної для стрільби на відстані до 1 милі (1609 м).За балістичними характеристиками цей калібр цілком подібний до того ж .338 LM. Діаметр гільзи теж великий, тому треба буде мати досить велику і масивну затворну групу. Із переваг - хіба що менша віддача, і значний вибір куль 30-го калібру. Їх виробляють більше, аніж .338, і вони трошки дешевші. І це, мабуть, усе. Я не знаю, чому американські армійські снайпери не люблять .338 Lapua так, як любимо його ми. З якоїсь специфічної причини вони його наче уникають. Їх нова гвинтівка, MK 22 MOD 0 ASR (це по суті Barrett MRAD), постачатиметься у US SOCOM із трьома стволами: - 7,62х51 NATO (.308 Win)- 338 Norma Mag- 300 Norma MagНаявність на додачу ствола у 338 Norma Mag пояснюється тим, що на кілька років раніше американськими ССО вже були закуплені кулемети у цьому калібрі. І тому треба мати бодай якусь сумісність...Якщо ви спитаєте моєї думки, то все це якась дічь, або - добре прихований распіл грошей американських платників податків))) Але, якщо армія США та ССО США щось обирають, вони це закуповують у великих кількостях, і це одразу ж стає популярним і на цивільному ринку. Тому тепер і в Україні є заводський патрон калібру .300 Norma Mag від STS. Із найкращими кулями для стрільби на найбільші дистанції - Hornady A-Tip.До речі: це не остання новинка від STS цього тижня, так що раджу підписатись на канал https://t.me/STSAlphaViy. Там розміщується лише інформація про патрони, без зайвої балаканини.

Зауважте: я далеко не тактик, і на вотчину тактики у своїх публікаціях аж ніяк не зазіхаю. У постах вище я просто навів типові тактичні ситуації, які, на мою думку, підкреслюють важливість вміти застосовувати як прицільний, так і неприцільний вогонь. І головне - розуміти, коли який потрібен.На жаль, неприцільну стрільбу більшість військових засвоює значно швидше, і практикує значно частіше, аніж стрільбу прицільну. Бо влучати треба вчитись, а стріляти "в той бік" - не така й велика наука...Тому - вчіться стріляти влучно. Це - ніколи не буде зайвим. А кому цікава сучасна піхотна тактика, погугліть таку штуку, як Battle Drills.Тим часом я маю ще кілька загальних думок, на завершення.Якщо ви працюєте прицільно - передусім, укривайтесь! Маскуйтесь. Никайтесь. Зробіть так, щоб вас було максимально захищено від вогню у відповідь! Противник має побачити - останнім поглядом - не стрільця та його позицію, а хіба лише ствол вашої зброї. А в ідеалі - не бачити і його! Використовуйте оптику, тепловізійні приціли, також полум'ягасники або глушники - усе, що тільки можна, щоб якнайретельніше приховати себе і свою вогневу позицію.Якщо ж стріляєте переважно "по сомалійськи" - тут також є свої нюанси.Приміром, таке: навіть якщо ви стріляєте неприцільно, "по сомалійськи" - намагайтесь при цьому не стріляти в небо. Старайтесь спрямовувати ваш вогонь в землю. Між собою та противником. Кулі, що летять високо над головою противника, не подіють на нього майже ніяк. А от кулі, що піднімають фонтанчики грунту перед ним - як мінімум, змусять його уповільнити своє просування, а то й укритись. Існує ще чимало інших причин, чому вогонь "під" противника буде значно дієвіший, аніж вогонь "над". Але щоб переконатись, що ваші неприцільно випущені кулі лягають туди, куди вам треба, бажано мати спостерігача/коригувальника. А йому - треба вміти спостерігати за обстановкою, не виставлячи надовго голову над бруствером. У цьому, приміром, здатне допомогти банальне дзеркальце - але для того воно має бути. Як і траншейний перископ. Я вже мовчу про дрони, камери та інші хайтек-штучки.Та усе ж, без вміння влучно стріляти - базового вміння для кожного військового - усе це буде до шмиги.Тому - до тренувань, панове! До тренувань!!!Доповідь завершив, дякую за увагу)Про Зброю #вогневапідготовка

Купна зброя із якісною оптикою - це майже чітерство! А якщо доповнити її толковою "механікою"...Здається, я знайшов ідеальний (ну, на мій смак) комплект прицільних для своєї UAR-15. Двократна "призма" Primary Arms GLX та складані механічні прицільні FAB Defense, що ставляться під кутом 45 градусів. Кратність збільшення 2х із можливістю диоптрійної корекції і балістичною розміткою прицільної сітки під 5,56 NATO виглядає мені ідеальною для більшості задач динамічної стрільби. Особливо для тих, кому не дуже підходять коліматорні приціли через особливості їх зору. Як-от у мене. Чому 2х, а не 1х чи 3х? Ну, дивіться самі. Якщо брати ще меншу кратність, 1х - то якось наче й немає переваг над коліматором. Хіба що наявність сітки, яка не залежить від батарейки. Але її на 1х поганенько видно. А більша кратність - вже починаєш довго шукати ціль через надмірне збільшення. А от саме 2х для мене - це просто ідеально! Я давно чекав у продажу саме цей призматичний приціл під 5,56 - і от, нарешті, дочекавсь. Хтось запитає: а чому не "загонник", себто не приціл типу LPVO зі змінною кратністю від 1х до 6х чи 8х? Та воно можна, звісно, і навіть було чудово...Але компактний і легкий карабін з оптикою одразу стає і габаритним, і значно важчим. А от із невечкою "призмою" - це саме те, що мені треба. Та й вартість її цілком розумна, як на мене. Толкові "загонники" дорожчі.Ну, а механіку від FAB під 45 мені довелося поставити, бо штатні прицільні на UAR-15 нескладані. І, ясна річ, вони заважають використанню оптики. Було б значно доцільніше, якби UAR-15 комплектувалась складаними мушкою та ціликом. А так - доводиться їх знімати...Зовсім без механіки - теж ніяк не можна, бо це обов'язковий резервний засіб прицілювання. Тому саме такий варіант виглядає мені оптимальним.На днях я усе це змонтував, швиденько пристріляв, трошки обкатав на стрільбах, і нині дуже задоволений своїм штатним "сетапом" для цього карабіну.

Наскільки важливою є купність снайперської гвинтівки у 0,5 МОА порівняно з 1 МОА? Наскільки це покращує шанси на влучання?Відповідає Брайан Літц.Перш за все, це сильно залежить від розміру цілі, і відповідно від дистанції до неї. Статистичний аналіз прогнозує, що для маленького гонгу діаметром 13 см із дистанцією до нього ~500 м покращення купності з 1 МОА до 0,5 МОА підвищить шанси на влучання на 10-15%. Досить маленька ціль, тому тут вигода кращої купності таки помітна.З іншого боку, якщо мова йде про крупну, силуетну (поясну) мішень, навіть на дистанції 1000 м, то тут покращення складе всього-навсього 4%. Що, як ви розумієте, зовсім небагато. В абсолютних величинах шанси на влучання у ціль будуть 75% та 71% для гвинтівок з купністю 0,5 та 1,0 МОА.Моделювання проводилося для наступних умов: снайперський комплекс М24, патрон M118LR (175 SMK), визначення дистанції та сили вітру стрілком максимально точне (до 1 м та 1 м/с).Це відповідь на питання, чому тактичній гвинтівці не обов'язково мати купність у 1/4 МОА.

Про креативність. Розважу вас на ніч)Фірма KelTec давно відома своїм, скажімо так, дуже творчим підходом до конструювання зброї. У них дійсно досить унікальні зразки, про які можна довго сперечатись. Але факт оригінальності їх конструкцій заперечити буде важко. Вони реально цікаві. Очевидячки, у KelTec працює не лише креативний дизайнер зброї, а і дуже креативний маркетолог-рекламіст. Тому що слоган цієї реклами, опублікованої у 2018-му році в журналі Recoil, перекладається отак:"ДЛЯ ТИХ, ХТО ПИВ БИ ВЛАСНУ СЕЧУ"І, значно дрібнішими буквами: "Якби довелося".Перш ніж ви почнете бурхливо коментувати, зауважу, що мова тут не про увесь модельний ряд фірми, а конкретно про KelTec RDB-S. Це самозарядний булпап у калібрі 5,56 мм, досить специфічного (як завше у KelTec) виду. S тут - survival. Тобто, призначена ця модель саме для "виживальщиків". А вони, як відомо, практикують багато нестандартних методів, щоб підвищити власні шанси на виживання за несприятливих умов)Реклама, на відміну від карабіну, таки не залишилась непоміченою. І тому у спільноті любителів зброї означений слоган KelTec ще не скоро забудуть. Це як мінімум) Що ж стосується продажів, то тут неясно: чи то цільова аудиторія виявилась завузькою, чи то відповідного відгуку у ній не знайшлося. Коротше кажучи, про цю модель на ринку швидко забули. А про рекламу - ні)) Якщо чесно, страшно навіть і уявити, якою ж буде наступна реклама якоїсь із нових моделей KelTec. Той випадок, коли трошки перегнули із креативністю, здається)