Telegram statistics channel - @prayer_is_power

Псалом LXXXIX¹ Молитва Мойсея, чоловіка Божого.² Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід.³ Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, — од віку й до віку Ти єси.⁴ Ти повертаєш людину у тління і кажеш: «Верніться, сини людські!»⁵ Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна.⁶ Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне.⁷ Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі.⁸ Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого.⁹ Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії.¹⁰ Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо.¹¹ Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою?¹² Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре.¹³ Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми.¹⁴ Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось.¹⁵ Звесели нас у всі дні наші — за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло.¹⁶ І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх.¹⁷ І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам. Псалом XC[Хвалебна пісня Давида] (у євреїв не надписаний).¹ Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться.² Каже він до Господа: «Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе».³ Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної.⁴ Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його.⁵ Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень.⁶ Ані пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні.⁷ Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться.⁸ Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити.⁹ Бо ти сказав: «Господь — надія моя», і Всевишнього ти обрав за оборонця собі.¹⁰ Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї.¹¹ Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх.¹² На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.¹³ На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія.¹⁴ Бо каже Господь: «За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє.¹⁵ Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його.¹⁶ Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє». Псалом XCI¹ Пісня в день суботній.² Благо є сповідуватися Господу і співати імені Твоєму, Вишній.³ Сповіщати зранку милість Твою і істину Твою на всяку ніч,⁴ на десятиструннім псалтирі, з піснею на гуслях.⁵ Бо Ти звеселив мене, Господи, і я радію від діл рук Твоїх.⁶ Які величні діла Твої, Господи, і які дивні помисли Твої.⁷ Безумний не збагне їх і нерозумний не зрозуміє.⁸ Ось грішники зійшли, як трава, і беззаконники цвітуть, щоб щезнути навіки, —⁹ Ти ж Всевишній навіки, Господи!¹⁰ Ось бо вороги Твої, Господи, ось вороги Твої загинуть, і розсіються всі ті, що чинять беззаконня;¹¹ і піднесеться, як у єдинорога ріг, сила моя; і старість моя — в чистому єлеї;¹² і погляне око моє на ворогів моїх, і про лукавих, що повстають проти мене, почує вухо моє.¹³ Праведник, як фінік, розцвіте, і як кедр, що в Ливані, примножиться.¹⁴ Насаджені в домі Господнім у дворах Бога нашого розцвітуть.¹⁵ Вони і в старості будуть множитися, і в доброму здоров’ї перебуватимуть,¹⁶ щоб сповіщати, що праведний Господь — Бог наш, і нема неправди в Ньому.

Псалом LXXXVIII¹ Повчання Ефама Езрахіта.² Милості [Твої], Господи, повіки співатиму, з роду в рід сповіщатиму істину Твою устами моїми.³ Бо Ти сказав: навіки милість перебуватиме, на небесах приготується істина Твоя.⁴ «Я заповів завіт обраним Моїм, клявся Давидові, рабу Моєму:⁵ навіки утверджу нащадків твоїх і збудую з роду в рід престіл твій».⁶ Прославлятимуть небеса дивні діла Твої, Господи, і правду Твою в Церкві святих.⁷ Бо хто на небесах зрівняється з Господом? І хто подібний до Нього між синами Божими?⁸ Бог, що Його прославляють собори святих, великий і страшний для всіх, хто навкруги Нього.⁹ Господи, Боже Сил! Хто подібний до Тебе?! Всесильний Ти, Господи, і правда Твоя навкруги Тебе.¹⁰ Ти володарюєш над силою моря і втихомирюєш розбурхані хвилі його.¹¹ Ти смирив гордого, немов пораненого, і кріпкістю сили Твоєї Ти розсипав ворогів Твоїх.¹² Твої небеса і Твоя земля. Ти створив всесвіт і все, що наповнює його.¹³ Північ і південь Ти створив єси. Фавор і Єрмон іменем Твоїм радуються.¹⁴ Сильні рамена Твої, міцна рука Твоя, високо піднесена правиця Твоя.¹⁵ Правосуддя і справедливість — основа Престолу Твого. Милість і істина йдуть перед лицем Твоїм.¹⁶ Блаженні люди, що знають глас святковий: Господи, у світлі лиця Твого вони ходять,¹⁷ і іменем Твоїм вони радуються весь день, і правдою Твоєю підносяться.¹⁸ Бо Ти похвала сили їхньої, і милістю Твоєю підноситься ріг наш.¹⁹ Бо Господь — Захист наш і Святий Ізраїлів — Цар наш.²⁰ Колись говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: «Я подав поміч мужньому, підніс обраного з людей Моїх.²¹ Я знайшов Давида, слугу Мого, і миром святим Моїм помазав його.²² Рука Моя захистить його і сила Моя підкріпить його.²³ Не подолає ворог його, і син беззаконня не візьме в неволю його.²⁴ Розіб’ю перед ним ворогів його, і знищу ненависників його.²⁵ Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його.²⁶ І покладу на море руку його і на ріки — правицю його.²⁷ І буде він звати Мене: «Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.»²⁸ І я первенця піднесу Мого високо, вище царів землі.²⁹ Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому.³⁰ І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба.³¹ А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми,³² якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть,³³ то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх.³⁴ Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї,³⁵ не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх.³⁶ Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду.³⁷ Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною,³⁸ як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний».³⁹ А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого.⁴⁰ Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його.⁴¹ Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну.⁴² Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх.⁴³ Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його.⁴⁴ Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою.⁴⁵ Відібрав славу його і престіл його повалив на землю.⁴⁶ Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом.⁴⁷ Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій?⁴⁸ Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських?⁴⁹ Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла?⁵⁰ Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй?⁵¹ Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів.⁵² Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого.⁵³ Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.

Псалом LXXXVI¹ Псалом синів Кореєвих. Пісня (про Єрусалим, що є прообраз Єрусалима небесного).² Основи його на горах святих, любить Господь врата Сиону більше за поселення Якова.³ Преславне говорять про тебе, місто Боже.⁴ Згадаю Єгипет і Вавилон перед тими, що знають мене. Ось филистимляни і Тир з людьми ефіопськими скажуть: це все сталося там.⁵ І про Сион скажуть: і цей, і той чоловік народився в ньому, і Сам Всевишній заснував його.⁶ Господь напише в переписі народів: ось такий народився там.⁷ Бо в Тобі оселя всіх, що співають і веселяться. Псалом LXXXVII¹ Начальнику хору на махалаф, для співу. Повчання Емана Езрахіта. Псалом синів Кореєвих. (Пісня-молитва.)² Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою.³ Нехай дійде до Тебе молитва моя, прихили вухо Твоє до моління мого.⁴ Бо стражданнями сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилося.⁵ Приєднався я до тих, що сходять у могилу: я став як людина без сили,⁶ між мертвими кинутий я, — як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які від руки Твоєї відринуті.⁷ Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній.⁸ На мені утвердилася ярість Твоя, і всі хвилі Твої навів Ти [на мене].⁹ Віддалив Ти знайомих моїх від мене, зробив мене огидним для них. Я в неволі й не можу вийти.¹⁰ Очі мої знемоглися від горя. Взивав до Тебе, Господи, весь день, підносив до Тебе руки мої.¹¹ Хіба для мертвих Ти твориш чудеса? А чи мертві воскреснуть і прославлятимуть Тебе?¹² Хіба розповість хто у гробі про милість Твою і про істину Твою — в погибелі?¹³ Чи пізнані будуть у темряві чудеса Твої і правда Твоя — в землі забуття?¹⁴ Я ж до Тебе, Господи, взиваю, і вранці молитва моя упередить Тебе.¹⁵ Чому, Господи, відкидаєш душу мою, відвертаєш лице Твоє від мене?¹⁶ Убогий я, і страждаю від юности моєї, смирився і знеміг.¹⁷ По мені пройшов гнів Твій, і страхання Твої сокрушили мене.¹⁸ Оточили мене, як вода, весь день, облягли мене всі вкупі.¹⁹ Віддалив Ти від мене друга й ближнього, знайомих моїх — від моїх пристрастей.

Книга Пророка ЄреміїГлава XIV¹ Слово Господа, яке було до Єремії з нагоди бездощів’я.² Плаче Іуда, ворота його розпалися, почорніли на землі, і волання здіймається в Єрусалимі.³ Вельможі посилають слуг своїх по воду; вони приходять до колодязів і не знаходять води; повертаються з порожніми посудинами; присоромлені і знічені, вони покривають свої голови.⁴ Оскільки ґрунт розтріскався від того, що не було дощу на землю, то і хлібороби знічені й покривають свої голови.⁵ Навіть і лань народжує на полі і залишає дітей, тому що немає трави.⁶ І дикі осли стоять на підвищених місцях і ковтають, подібно до шакалів, повітря; очі їхні потьмяніли, тому що немає трави.⁷ Хоча беззаконня наші свідчать проти нас, але Ти, Господи, твори з нами заради імені Твого; відступництво наше велике, згрішили ми перед Тобою.⁸ Надія Ізраїля, Спаситель його під час скорботи! Для чого Ти — як чужий у цій землі, як перехожий, який зайшов переночувати?⁹ Чому Ти — як чоловік здивований, як сильний, який не має сили спасти? І однак же Ти, Господи, посеред нас, і Твоє ім’я наречене над нами; не залишай нас.¹⁰ Так говорить Господь народу цьому: за те, що вони люблять блукати, не стримують ніг своїх, за те Господь не благоволить до них, пригадує нині беззаконня їхні і карає гріхи їхні.¹¹ І сказав мені Господь: ти не молися за народ цей на благо йому.¹² Якщо вони будуть поститися, Я не почую волання їхнього; і якщо піднесуть всепалення і дари, не прийму їх; але мечем і голодом, і моровицею знищу їх.¹³ Тоді сказав я: Господи Боже! ось, пророки говорять їм: «не побачите меча, і голоду не буде у вас, але постійний мир дам вам на цьому місці».¹⁴ І сказав мені Господь: пророки пророкують неправду ім’ям Моїм; Я не посилав їх і не давав їм повеління, і не говорив їм; вони звіщають вам видіння неправдиві і ворожі, і пусте і мрії серця свого.¹⁵ Тому так говорить Господь про пророків: вони пророкують ім’ям Моїм, а Я не посилав їх; вони говорять: «меча і голоду не буде на цій землі»: мечем і голодом будуть знищені ці пророки,¹⁶ і народ, якому вони пророкують, розкиданий буде по вулицях Єрусалима від голоду і меча, і не буде кому ховати їх, — вони і дружини їхні, і сини їхні, і дочки їхні; і Я виллю на них зло їхнє.¹⁷ І скажи їм слово це: нехай ллються з очей моїх сльози ніч і день, і нехай не перестають; бо великою поразкою вражена діва, дочка народу мого, тяжким ударом.¹⁸ Виходжу я на поле, — і ось, убиті мечем; входжу в місто, — і ось ті, що вмирають від голоду; навіть і пророк і священик блукають по землі несвідомо.¹⁹ Хіба Ти зовсім відкинув Іуду? Хіба душі Твоїй огиднув Сион? Для чого уразив нас так, що немає нам зцілення? Чекаємо миру, і нічого доброго немає; чекаємо часу зцілення, і ось жахи.²⁰ Усвідомлюємо, Господи, нечестя наше, беззаконня батьків наших; бо згрішили ми перед Тобою.²¹ Не відкинь нас заради імені Твого; не принижуй престолу слави Твоєї: згадай, не руйнуй завіту Твого з нами.²² Чи є між суєтними богами язичницькими такі, що посилають дощ? або чи може небо саме собою подавати зливу? чи не Ти це, Господи, Боже наш? На Тебе надіємося ми; бо Ти твориш усе це.

Псалом LXXVIIIПсалом Асафа.¹ Боже, прийшли язичники в насліддя Твоє, осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїну.² Кинули трупи рабів Твоїх на поживу птахам небесним, тіла святих Твоїх — звірам земним.³ Розлили кров їх, як воду, навкруги Єрусалима, і не було кому поховати їх.⁴ Ми стали посміховиськом для сусідів наших, наругою й соромом для тих, що оточують нас.⁵ Доки, Господи, будеш безупинно гніватися на нас, доки буде палати, як вогонь, обурення Твоє?⁶ Вилий гнів Твій на народи, які не знають Тебе, і на царства, які імені Твого не призивають.⁷ Бо вони поглинули народ Твій і місце його спустошили.⁸ Не згадуй давніх гріхів батьків наших, але скоро пошли нам милість Твою, бо дуже зубожіли ми.⁹ Поможи нам, Боже, Спасителю наш, задля слави імені Твого. Визволи нас, Господи, і очисти гріхи наші ради імені Твого.¹⁰ Щоб не сказали язичники: «Де Бог їх?» Нехай на очах наших пізнають вони помсту за пролиту кров рабів Твоїх.¹¹ Нехай прийде перед лице Твоє стогін ув’язнених; могутністю Твоєю збережи засуджених на смерть.¹² Семикратно поверни в серце ворогам нашим наругу їх, якою вони зневажили Тебе, Господи.¹³ А ми, народ Твій і вівці стада Твого, будемо вічно прославляти Тебе і з роду в рід сповіщати хвалу Твою. Псалом LXXIX¹ Начальнику хору. На музичному інструменті шошанним-едуф. Псалом Асафа.² Пастирю Ізраїля, поглянь! Ти, Який водив Йосифа, наче ягня, і сидиш на херувимах, явися.³ Перед Єфремом, Веніаміном, Манассією, Господи, піднеси силу Твою і прийди, спаси нас.⁴ Боже, наверни нас, осяй нас світом лиця Твого, і ми спасемося.⁵ Господи, Боже Сил! Доки будеш гніватися на молитву рабів Твоїх?⁶ Ти наситив нас хлібом слізним і напоїв нас сльозами великою мірою.⁷ Ти поклав нас на осудження сусідам нашим, і вороги наші знущаються з нас.⁸ Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.⁹ З Єгипту приніс Ти, Господи, виноградну лозу, прогнав народи і насадив її.¹⁰ Ти очистив місце для неї, зміцнив коріння її і вона заповнила землю.¹¹ Гори покрилися тінню її, і віття її стало як у кедрів Божих.¹² Вона простягла паростки свої аж до моря, і віття свої — до ріки (Євфрату).¹³ Навіщо зруйнував Ти огорожу навкруги виноградника цього? Обриває його кожний, хто йде дорогою.¹⁴ Підриває коріння його вепр лісовий, і дикий звір пожирає його.¹⁵ Боже Сил, обернися! Споглянь з небес, Боже, і подивись! Завітай у виноградник цей.¹⁶ І охорони його, бо його насадила правиця Твоя і сина людського, якого Ти виростив для Себе.¹⁷ Спалено його вогнем і порубано його; від грізного погляду лиця Твого загинуть.¹⁸ Але нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, і над сином людським, якого Ти укріпив для Себе.¹⁹ А ми не відступимо від Тебе. Оживи нас, і ми будемо призивати ім’я Твоє.²⁰ Господи Боже Сил! Наверни нас, осяй нас світлом лиця Твого, і ми спасемося.

Псалом LXXVII (продовження)³⁰ Але, коли ще не вдовольнили бажання свого, коли ще їжа була на зубах їхніх,³¹ гнів Божий прийшов на них і умертвив багатьох із них, і вибраних Ізраїля відкинув.³² Але й тоді вони не переставали грішити і не вірили чудесам Його.³³ І минали дні їхні у марноті і роки їхні у тривозі.³⁴ Коли Він умертвляв їх, тоді вони шукали Його і навертались, і зранку благали Його.³⁵ І пригадували, що Бог — пристановище їхнє і Бог Всевишній — Спаситель їхній.³⁶ Вони ніби любили Його устами своїми і язиком своїм корилися Йому,³⁷ але серце їх не було праведне перед Ним, і завіту Його вони не виконували.³⁸ Він же, милосердний, прощав гріхи їхні і не знищував їх. Багато разів Він одвертав гнів Свій і зупиняв обурення Своє.³⁹ Він пам’ятав, що вони — тіло, вітер, що проходить і не повертається.⁴⁰ Скільки разів вони засмучували Його в пустелі і прогнівляли Його в краю безлюднім!⁴¹ І знову спокушали Бога і ображали Святого Ізраїлевого,⁴² не пам’ятали руки Його у день, коли Він визволив їх від гнобителя.⁴³ Коли явив їм знамення Свої в Єгипті і чуда Свої на полі Цоан.⁴⁴ Коли обернув ріки й потоки їх на кров, щоб не могли пити.⁴⁵ Наслав на них мух, щоб жалили їх, і жаб, щоб гноїли їх.⁴⁶ Віддав гусені врожаї їхні і ниви їхні сарані.⁴⁷ Побив градом виногради їхні і фигові дерева їхні ожеледдю.⁴⁸ Великий град побив тварин їхніх, а отари овець попалила блискавка.⁴⁹ Послав на них полум’я гніву Свого і кару люту через ангелів гніву.⁵⁰ Відкрив дорогу для гніву Свого і не охороняв від смерти душі їхні, а тварин їхніх віддав на загибель.⁵¹ Уразив смертю кожного первістка в Єгипті, початки сили їхньої у наметах Хамових.⁵² І підняв народ Свій, як овець, і повів його, як отару, по пустелі.⁵³ Провадив їх у надії і без страху, а ворогів їхніх покрило море.⁵⁴ І привів їх до країни святої Своєї, на гору, що її обрала правиця Його.⁵⁵ Прогнав народи від лиця їх, землю розділив у володіння їм і покоління Ізраїля оселив у наметах їхніх.⁵⁶ Але вони ще спокушали і засмучували Бога Всевишнього, і повелінь Його не виконували.⁵⁷ Відступали і зраджували, як і батьки їхні, ставали ненадійними, як лук зіпсований.⁵⁸ Прогнівляли Його висотами своїми й ідолами своїми накликали гнів Його.⁵⁹ Почув Бог, і запалав гнів Його на Ізраїля.⁶⁰ Він відринув скинію Силоамську, оселю Свою, в якій оселився між людьми.⁶¹ І віддав у неволю силу їхню, і славу їхню — у руки ворогів.⁶² Віддав під меч народ Свій і розгнівався на насліддя Своє.⁶³ Юнаків їхніх попалив вогонь, і дівам їхнім ніхто не співав шлюбних пісень.⁶⁴ Священики їхні загинули від меча, і вдовиці їх не оплаканими будуть.⁶⁵ Але встав, наче від сну, Господь, як силач, повалений вином.⁶⁶ І уразив у спину ворогів Своїх, на вічний сором віддав їх.⁶⁷ Він відкинув оселі Йосифа і коліна Єфремового не обрав.⁶⁸ А вибрав коліно Іуди — гору Сион, що її полюбив.⁶⁹ І збудував, наче небо, святиню Свою на землі, і утвердив її навіки.⁷⁰ І обрав Давида, раба Свого, від отар овечих покликав його.⁷¹ Від доїння їх привів його пасти народ Свій — Якова, і насліддя Своє — Ізраїля.⁷² І він пас їх у чистоті серця свого і руками мудрими водив їх.

Псалом LXXVI¹ Начальнику хору Ідифумового. Псалом Асафа.² Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене.³ В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи.⁴ Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій.⁵ Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити.⁶ Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих.⁷ Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій:⁸ невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї?⁹ Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід?¹⁰ Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої?¹¹ І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього».¹² Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої.¹³ Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої.¹⁴ Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?!¹⁵ Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою.¹⁶ Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа.¹⁷ Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні.¹⁸ З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли.¹⁹ Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася.²⁰ Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі.²¹ Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона. Псалом LXXVIIПовчання Асафа.¹ Слухайте, люди мої, закону мого, прихиліть вухо ваше до слів уст моїх.² Відкрию в притчах уста мої і розкажу загадки віків давніх.³ Що ми чули і що взнали і що батьки наші розповідали нам,⁴ не втаїмо перед дітьми їх, сповіщаючи роду майбутньому славу Господню, силу й чудеса Його, які Він створив.⁵ Він дав свідчення в Якові, поставив закон у Ізраїлі і наказав батькам нашим переказати його дітям їхнім,⁶ щоб знав рід майбутній — діти, що народяться, і щоб свого часу і вони сповістили дітям своїм.⁷ Щоб надію свою покладали на Бога, і не забували діл Божих та додержували заповідей Його.⁸ Щоб не були такі, як батьки їхні, рід непокірний і лукавий, рід непостійний у серці своїм та невірний Богові духом своїм.⁹ Сини Єфремові озброєні, що стріляли з лука, повернули назад у день битви.¹⁰ Вони не зберегли завіту Божого, в законі Його не захотіли ходити.¹¹ Забули діла Його і чудеса Його, що Він показав їм.¹² Він перед очима батьків їхніх сотворив чуда в землі Єгипетській на полі Цоан.¹³ Він розділив море і перевів їх, поставивши воду стіною.¹⁴ Вдень вів їх хмарою, а всю ніч — світлом вогню.¹⁵ Розсік камінь у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні.¹⁶ Із скелі вивів потоки, і води потекли, як ріки.¹⁷ Вони ж не перестали грішити перед Ним та прогнівляти Всевишнього в пустелі.¹⁸ Спокушали Бога в серці своїм, вимагаючи поживи душі своїй.¹⁹ Говорили проти Бога й сказали: «Чи може нам Бог приготувати трапезу у пустелі?²⁰ Ось Він ударив по каменю, і потекли води, й полилися потоки, чи може Він дати й хліба? Чи може приготувати й м’яса народу Своєму?»²¹ Почув це Господь, і запалав гнів Його, вогонь спалахнув на Якова. І гнів піднявся над Ізраїлем,²² за те, що не вірили Богу і не уповали на спасіння Його.²³ Він наказав хмарам і відчинив двері неба.²⁴ Дощем послав їм манну на поживу, хліба небесного дав їм.²⁵ Хлібом ангельським живилися люди, поживи послав їм до ситости.²⁶ Він підняв у небі східний вітер і навів південний силою Своєю.²⁷ І, наче порох, сипав на них м’ясо — птахів крилатих, що сипалися на них, як пісок морський.²⁸ Накидав їх серед табору їхнього біля наметів їхніх,²⁹ і їли вони до переситу; те, чого бажали вони, дав їм.

Книга Пророка ЄреміїГлава X¹ Слухайте слово, яке Господь говорить вам, доме Ізраїлів.² Так говорить Господь: не вчіться шляхів язичників і не страшіться знамень небесних, яких язичники страшаться.³ Бо устави народів — порожнеча: зрубують дерево у лісі, обробляють його руками теслі за допомогою сокири,⁴ покривають сріблом і золотом, прикріплюють цвяхами і молотом, щоб не хиталося.⁵ Вони — як обточений стовп, і не говорять; їх носять, тому що ходити не можуть. Не бійтеся їх, тому що вони не можуть заподіяти зла, але і добра робити не в силах.⁶ Немає подібного до Тебе, Господи! Ти великий, і ім’я Твоє велике могутністю.⁷ Хто не убоїться Тебе, Царю народів? бо Тобі єдиному належить це; тому що між усіма мудрецями народів і в усіх царствах їх немає подібного до Тебе.⁸ Усі до одного вони безглузді і дурні; пусте вчення — це дерево.⁹ Розбите на листи срібло привезене з Фарсиса, золото — з Уфаза, справа художника і рук плавильника; одяг на них — гіацинт і пурпур: усе це — справа людей майстерних.¹⁰ А Господь Бог є істина; Він є Бог живий і Цар вічний. Від гніву Його тремтить земля, і народи не можуть витримати обурення Його.¹¹ Так говоріть їм: боги, які не створили неба і землі, зникнуть з землі і з-під небес.¹² Він створив землю силою Своєю, утвердив вселенну мудрістю Своєю і розумом Своїм розпростер небеса.¹³ За гласом Його шумлять води на небесах, і Він піднімає хмари від країв землі, творить блискавки серед дощу і виводить вітер зі сховищ Своїх.¹⁴ Безумствує усяка людина у своєму знанні, осоромлює себе всякий плавильник ідолом своїм, тому що виплавлене ним є неправда, і немає у ньому духу.¹⁵ Це повна порожнеча, справа омани; під час відвідування їх вони зникнуть.¹⁶ Не така, як їх, доля Якова; бо Бог його є Творець усього, й Ізраїль є жезл насліддя Його; ім’я Його — Господь Саваоф.¹⁷ Забирай із землі майно твоє, ти, що маєш сидіти в облозі;¹⁸ бо так говорить Господь: ось, Я викину жителів цієї землі цього разу і зажену їх у тісне місце, щоб схопили їх.¹⁹ Горе мені у моєму скрушенні; болісна рана моя, але я говорю сам у собі: «справді, це моя скорбота, і я буду нести її;²⁰ намет мій спустошений, і всі мотузки мої порвані; діти мої пішли від мене, і немає їх: нема кому вже розкинути шатро моє і розвісити килими мої,²¹ бо пастирі зробилися безглуздими і не шукали Господа, а тому вони і чинили нерозумно, і все стадо їх розсіяне».²² Несеться чутка: ось вона йде, і великий шум від країни північної, щоб міста Юдеї зробити пустелею, житлом шакалів.²³ Знаю, Господи, що не у волі людини путь її, що не у владі того, хто йде, давати напрямок стопам своїм.²⁴ Карай мене, Господи, але за правдою, не у гніві Твоєму, щоб не принизити мене.²⁵ Вилий лють Твою на народи, які не знають Тебе, і на племена, які не прикликають імені Твого; бо вони з’їли Якова, пожерли його і знищили його, і житло його спустошили.

Псалом LXXIIПсалом Асафа.¹ Який милостивий Бог Ізраїлів до народу Свого, до чистих серцем!² Мої ж мало не похитнулися ноги, мало не посковзнулися стопи мої.³ Я позаздрив безумним, бачивши добробут беззаконних.⁴ Бо нема їм страждання, й до смерти їхньої міцні сили їхні.⁵ У трудах людських їх нема, і не знають вони людської біди.⁶ Тому-то гордість підняла їхню пихатість, і, як в одежу, одягаються вони у неправду та нечестя свої.⁷ Пливе, наче олива, неправда їхня, живуть за похотями свого серця.⁸ З усього глузують, зневажливо говорять про Бога, звисока розмовляють.⁹ До небес підносять уста свої, і язик їхній обходить землю.¹⁰ Тому звертаються до них люди і п’ють їхню воду повною чашею,¹¹ і кажуть: «Як довідається Бог? І чи знає Всевишній?»¹² І ось ці нечестивці завжди живуть у достатку і примножують багатство.¹³ [І я сказав: ] «Чи не даремно я дбаю про чистоту серця і в невинності умивав руки мої;¹⁴ віддавав себе під удари щодня і щоранку себе осуджував?»¹⁵ Але коли б я сказав: «Буду і я так жити», то я став би зрадником перед родом синів Твоїх.¹⁶ І я став думати, як би мені все це зрозуміти, але тяжким було це в очах моїх.¹⁷ Аж поки не ввійшов я у святиню Божу та не зрозумів кінця їхнього.¹⁸ Дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони.¹⁹ Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, погинули за беззаконня свої.²⁰ Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, розбудивши їх, знищив помисли їхні у місті Твоїм.²¹ Коли хвилювалося серце моє і боліла душа моя,²² я був нерозумним, я як тварина був перед Тобою.²³ Але я завжди з Тобою, Ти тримаєш мене за праву руку мою.²⁴ Ти порадою Твоєю провадиш мене, і до слави Твоєї Ти приймеш мене.²⁵ Хто бо для мене є на небі? І чого без Тебе бажати мені на землі?²⁶ Знемагають серце моє і тіло моє за Тобою, Боже серця мого і доле моя, Боже, навіки.²⁷ Бо ось ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть. Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе.²⁸ А мені найкраще прихилятися до Бога, покладати на Господа надію мою, сповіщати про всі діла Твої в Церкві Твоїй [у вратах дочки Сионової].

Псалом LXX(Псалом Давида.)¹ На Тебе, Господи, я уповаю, не дай мені осоромитися повік.² Правдою Твоєю врятуй мене і визволи мене, прихили до мене вухо Твоє і спаси мене.³ Будь мені Богом Захисником, твердинею пристановища, щоб спасти мене.⁴ Боже мій, визволи мене з руки нечестивого, з руки беззаконника, що гнобить мене.⁵ Бо Ти надія моя, Господи Боже мій, надія моя від юности моєї.⁶ В Тобі утвердився я від утроби матері моєї, від народження мого Ти мій покровитель, і Тобі хвала моя завжди.⁷ Для багатьох я був наче диво, але Ти тверда моя надія.⁸ Нехай наповняться уста мої хвалою Тобі, [щоб я оспівував славу Твою і] кожен день — велич Твою.⁹ Не покинь мене в час старості, коли буде покидати мене сила моя. Не залиш мене.¹⁰ Бо вороги мої говорять проти мене, і ті, що підстерігають душу мою, радяться між собою,¹¹ кажучи: «Бог покинув його, переслідуйте і схопіть його, бо нема визволителя».¹² Боже, не віддаляйся від мене. Боже, на поміч мені прийди.¹³ Нехай осоромляться, нехай щезнуть усі, що повстали на душу мою. Нехай покриють сором і безчестя тих, що шукають загибелі моєї.¹⁴ А я завжди буду уповати [на Тебе] і примножувати всяку похвалу Тобі.¹⁵ Уста мої будуть звіщати правду Твою, кожен день — благодіяння Твої, що їм я не знаю числа.¹⁶ Завжди буду думати про силу Господа Бога, згадувати правду Твою. Тільки Твою, Боже.¹⁷ Ти навчав мене від юности моєї, і донині я сповіщаю про чудеса Твої.¹⁸ І до старості, і до сивини не покинь мене, Боже, доки не розкажу про силу Твою всьому народові і всьому грядущому про могутність Твою.¹⁹ Правда Твоя, Боже, до небес. Великі діла вчинив Ти; Боже, хто подібний до Тебе?²⁰ Ти посилав на мене люту біду, але знову оживляв мене і з безодні землі виводив мене.²¹ Ти показав на мені правосуддя Твоє, але, обернувшись, Ти втішав мене [і з безодні землі знову виводив мене],²² тому буду прославляти Тебе знову між народами, на струнних органах славитиму істину Твою, Боже. Буду оспівувати Тебе на гуслях, святий Ізраїлів.²³ Радіють уста мої, коли співаю Тобі, і душа моя, яку Ти визволив;²⁴ і язик мій щодня буде прославляти правду Твою, бо осоромлені ті, що шукали загибелі мені. Псалом LXXIПро Соломона. [Псалом Давида.] (Про Христа).¹ Боже, Суд Твій цареві дай і синові царя — правду Твою.² Щоб судив справедливо народ Твій, і вбогих Твоїх — судом праведним.³ Щоб гори принесли мир людям, і пагорби — правду.⁴ Щоб судив убогих у народі, спасав синів бідних та смирив гнобителя.⁵ Він раніше сонця, раніше місяця з роду в рід.⁶ Він зійде, як дощ на траву, і як роса, що падає на землю.⁷ В часи днів його засяє правда і буде великий мир, аж доки світить місяць.⁸ І заволодіє від моря до моря, і від ріки* — до краю землі.⁹ Скоряться перед ним жителі пустелі, і вороги його перед ним уклоняться до землі.¹⁰ Царі фарсійські з островів дари піднесуть, царі Аравії і Сави дари принесуть.¹¹ І вклоняться Йому всі царі землі, і всі народи будуть служити йому.¹² Бо він визволить безсилого від сильного, і убогого, що не мав захисника.¹³ Буде милостивий до вбогих і бідних, і душі їхні спасе.¹⁴ Від кривди і від насильства спасе душі їхні, і кров їхня буде дорогоцінна перед очима його.¹⁵ І буде він жити, і принесуть йому золото Аравії; будуть молитися за Нього, завжди і щодня будуть благословляти його.¹⁶ Буде достаток хліба на землі і на верхах гір; плоди його піднесуться вище Ливану, і розмножаться люди, як трава на землі.¹⁷ Нехай буде ім’я його [благословенне] навіки; раніше сонця перебуває ім’я його, і в ньому благословляться [всі покоління землі] і всі народи будуть прославляти його.¹⁸ Благословен Господь, Бог Ізраїлів, що творить чудеса єдиний.¹⁹ І благословенне ім’я слави Його повіки. Славою Його буде повна вся земля. Амінь. Так буде. Амінь.²⁰ Закінчилися молитви Давида, сина Ієссеєвого.* Євфрат.