Книга пророка Даниїла
Глава ІІІ (продовження)
[²⁴ * І ходили посеред полум’я, оспівуючи Бога і благословляючи Господа.
²⁵ І, вставши, Азарія молився і, відкривши вуста свої посеред вогню, виголосив:
²⁶ «Благословенний Ти, Господи Боже отців наших, хвальне і прославлене ім’я Твоє повіки.
²⁷ Бо праведний Ти в усьому, що вчинив з нами, і всі діла Твої істинні й путі Твої праві, і всі суди Твої істинні.
²⁸ Ти звершив істинні суди в усьому, що навів на нас і на святе місто отців наших Єрусалим, тому що за істиною і за судом навів Ти все це на нас за гріхи наші.
²⁹ Бо згрішили ми, і вчинили беззаконно, відступивши від Тебе, і в усьому згрішили.
³⁰ Заповідей Твоїх не слухали і не дотримувалися їх, і не жили, як Ти повелів нам, щоб благо нам було.
³¹ І все, що Ти навів на нас, і все, що Ти вчинив з нами, вчинив за істинним судом.
³² І віддав нас до рук ворогів беззаконних, найненависніших відступників, і царю неправосудному і найлютішому на всій землі.
³³ І нині ми не можемо відкрити вуст наших; ми стали соромом і ганьбою для рабів Твоїх і тих, що шанують Тебе.
³⁴ Але не віддай нас назавжди заради імені Твого, і не зруйнуй завіту Твого.
³⁵ Не відніми від нас милости Твоєї заради Авраама, улюбленого Твого, заради Ісаака, раба Твого, й Ізраїля, святого Твого,
³⁶ яким Ти говорив, що примножиш сíм’я їх, як зірки небесні і як пісок на березі моря.
³⁷ Ми принижені, Господи, більше за всі народи, і принижені нині на всій землі за гріхи наші,
³⁸ і немає у нас у даний час ні князя, ні пророка, ні вождя, ні всепалення, ні жертви, ні приношення, ні фіміаму, ні місця, щоб нам принести жертву Тобі і знайти милість Твою.
³⁹ Але зі скрушеним серцем і смиренним духом нехай будемо прийняті.
⁴⁰ Як при всепаленні баранів і тельців і як при тисячах повнотілих агнців, так нехай буде жертва наша перед Тобою нині благоугодною Тобі; бо немає сорому тим, хто уповає на Тебе.
⁴¹ І нині ми йдемо за Тобою всім серцем і боїмося Тебе і шукаємо лиця Твого.
⁴² Не посором нас, але сотвори з нами за поблажливістю Твоєю і за безліччю милости Твоєї
⁴³ і визволи нас силою чудес Твоїх, і дай славу імені Твоєму, Господи,
⁴⁴ і нехай посоромляться всі, що роблять рабам Твоїм зло, і нехай посоромляться з усією могутністю, і сила їх нехай скрушиться,
⁴⁵ і нехай пізнають, що Ти Господь Бог єдиний і славний по всій вселенній».
⁴⁶ А тим часом слуги царя, які вкинули їх, не переставали розпалювати піч нафтою, смолою, паклею і хмизом,
⁴⁷ і піднімалося полум’я над піччю на сорок дев’ять ліктів
⁴⁸ і виривалося, і спалювало тих з халдеїв, яких досягало біля печі.
⁴⁹ Але ангел Господній зійшов у піч разом з Азарією і тими, що були з ним,
⁵⁰ і викинув полум’я вогню з печі, і зробив, що всередині печі був ніби шумливий вологий вітер, і вогонь ніскільки не доторкнувся до них, і не зашкодив їм, і не збентежив їх.
 
*  
Вірші з 24-го по 90-й включно перекладені з грецької, тому що в єврейському тексті їх немає.