👇🏻

Україна утримує російських полонених в гідних умовах з триразовим харчуванням, можливістю працювати, доступом до медицини – все згідно Женевських конвенцій. В той час як десятки тисяч українських полонених піддають катуванням, пускають на них собак, бʼють, вбивають, морять голодом і не дають доступу до лікування. І враження, наче закордоном їх доля нікому не цікава. Тож нехай цей пост з моїми не ідеальними замальовками буде нагадуванням про наших братів та сестер, яких ми чекаємо вдома.

З них я хотіла зробити дипломну книгу на тему тортур українців у московських тюрмах, але поки цей проєкт відклався на невизначений час.

Намалювала я їх під враженням після перегляду десятка інтервʼю українських військових, що вийшли з неволі. Як би важко не було це слухати, але не варто закривати на це очі.

Я бажаю кожному та кожній сил, хто чекає своїх близьких з полону. Перепрошую, якщо цей пост міг когось затригерити, але мистецтво мій спосіб відрефлексувати власні почуття, а ця тема дуже торкає моє серце.