Попаяний скетчбук

Мене дуже засмучують думки про диплом.Я гадала що у мене є час до початку червня чи навіть середини аби здати диплом. Виявляється треба мати готовими всі свої проєкти через 24 дні.Це +20 сторінок теоретичної роботи, доробити шовкотрафарет, пів книжки намалювати+зверстати, закінчити два офорти і можливо ще одне полотно з малярства. З однієї сторони це аж три тижні інтенсивної роботи, виглядає реальним встигнути. Я малюю щодня по 7-11 годин, але це мене стресує. Дяка що в мене є стипендія і збереження, бо я місяць вже не працюю.Одним словом, я себе готую до варіанту що мені перенесуть здачу на листопад, але я зроблю свої роботи ще кращими. Але також без тиску даю собі спробувати встигнути здати все 18 травня.На мене тисне думка що блін лікарі працюють добові зміни, військові працюють по 12 годин тощо, а я що слабачка, мені брак не сили волі? Викладачі сумніваються що я встигну. А з іншої сторони чи варте воно тих зусиль? Одним словом, можете в реальному часі слідкувати з прогресом. Моя мантра останніх місяців «І шо, я тепер маю всратися?». Кароче понила вам, буває.

На жаль, не всі дітки сьогодні підуть до школи…Для мене найжахливіше у цій війні є не так втрачати близьких, друзів, знайомих, а те, що через війну страждають наші ні в чому невинні діти.Під час роботи над своєю книгою «Подорож додому» (в рамках навчального року) я дуже занурилася у цю тему. Багато плакала – то від страхітливих даних, на які натрапляла, то від щемких фотографій та історій.Завданням крайнього семестру у Варшавській академії було створити ілюстроване видання на основі статистичних даних. Я, звісно, не могла не скористатися можливістю вкотре закордоном нагадати про воєнні злочини московії.За донат 250грн на збір ви можете отримати електронний оригінальну версію (польською мовою) та переглянути книгу. Кидайте плюс в коментарі, я з вами звʼяжуся У цих трьох ілюстрація зображую сюжети флешбеків та насування журби, евакуяцію з Покровська та згадую О.Паскаль – талановиту юну гімнастку, яка втратила ногу через ракетну атаку. Всі дані взяти з перевірених офіційних джерел. Зокрема ООН тощо.

Мене так дратують репліки стосовно моїх великих робіт «О, а чом би тобі її не продати».Спасибі, я вже продала з декілька десятків своїх малюнків, рисунків, портретів, тож якщо я хотіла би, я би і ці продала) можу і сама здогадатися)))Я з вересня 2023 року малюю серію олійних полотен, аби створити свою першу соло-виставку об’єднану однією темою. Тож мені треба зібрати колекцію з хоча б 5+ полотен. А вони в мене величенькі. Плюс робота займає часом пару місяців, бо я паралельно жонглюю заробітком з декількох джерел аби оплатити свої рахунки і матеріали для малювання, десять предметів в універі на які треба робити домашку і інші повноцінні творчі проєкти + тренування з йоги і боксу.А обурює мене те, що створюю я їх не для комерційної вигоди! Я хочу аби ці полотна висіли в музеях, галереях і їх побачило якомога більше людей. А не продати їх в закриту колекцію для однієї людини… це повинно бути надбанням всіх. Ну а як виросте моя ринкова вартість, буде кілька виставок, можна буде переглянути це питання)