поезіяОК 🔥

Південне небо***Південне небо затирає тло вугіллям,Нічна пора, де зір не видно вже давно.Дощить, висіює все вись своє зусилля,Аби також залити ясне твоє тло. Ми пізнім вечором верталися до хати,Твоїх батьків, від дискотеки ще брудні.О Боже, як я міг так сильно покохати,Що ніч сіяла у дощі тоді мені. Таксі поїхало, погода робить утиск,Але так весело, ховає нас на мить.Являє, дай сліпучу зіроньку торкнутись,Яка на лику серед цівочок бринить. Холодна злива, а рука грайливо-мокраПідігрівала, ніби море єгиптян.І хвилювався я з тобою наче отрок,Неначе краплі прилипаючі до ран.  Твоє волосся ватра факелу нічная,Тоді світило ясним пламенем. І от,Космічне диво – коли небо пропадало,А ти затьмарила і космосу висот. Біля одвірку ми спинилися в чеканні,Я ждав запрошення в очах, дівочих див. Але були вони звеселені і п’яні,Гляділи просто аби двері я відкрив. Колись із пам’яті поріг отой дістану,Південне небо і дощу на тобі рух.Ні, не хвилюйся моя втрачена кохана,Їх не торкнуся, адже я для тебе друг!поезіяОК © 2021

Сонне*Очікування сповнене бажання, коли до зустрічі залишилась миттєвість! В моїх думках іще не бачена дієвість, в твоїх вустах інтрига, тиша і мовчання. Закрито очі... Сон? Пізнання є навколо - усе залито в твоїх справді ніжних чарах, магічну казку робить чуйний тіла спалах, коли почнеш ти еротичне власне соло. Назовні явне, в тобі мокро-потаємне. Сиджу на ковдрі, твій танок мені навпроти. Розкрите плаття, ніжки, лоно, ні не проти Мені надати ти єство своє приємне. Картина-хвиля, накриває, споглядаю: Чарівні очі як бажанням наповнялись... Манливо брови твої чорнії піднялись... Тремтять вуста... Увесь я млію, завмираю. Так плавно рухається талія тендітна, Між ніжок лагідна долоня так припала, Стискала лоном, соковито відпускала... Тремтіння, свіжість і приємність там помітна. Волосся чорне, мов би шовк м'яке, відкинеш. Зупиниш руку, тебе спробувать поманиш. І не втечеш як у захоплення потрапиш, Мою нестримність обіймати не припиниш. Ловлю смаком перса тендітні та лілею. Ще трохи вище - шия витончена, довга, Я ледь покусую, ігрива перемога Відділитть хтиво від реальності межею. Я дуже твердий, сам голодний, аж занадто... Твоє хотіння не тримається - виходить, Внизу тремтіння усім тілом хороводить, Повільно вхожу, ти пускаєш делікатно. Він розпирає серед магії у тобі. В моєму русі траекторія вся різна. Твоя не знята, лише зміщена білизна Все більше тягнеться і рветься в новій спробі. Подушка м'яко під гладенькою спиною. Я на тобі, жадана, глибше усе входжу. Новим ударом твої зойки супроводжу, Ти затискаєш мене ніжністю слизькою. Шалено в грудях стукотить і надпотужно Струмує кров і напирає на клітини. В красі твоїй усі секунди як години, Від тебе час в моїй кінцівці довго й пружно. Невже на світі десь існує стільки ласки? Чи я не сплю? Яка красива ти, чарівна... Твій погляд звищує й покорює - царівна, Так еротична мить магічної вже казки. Ти просиш - швидше, ну іще, давай ще глибше... Я перетворююсь в суцільний м'яз - хапаю Твої бажання, усе краще відчуваю: Притиснеш - рухи ледь... Відпустиш - буду швидше. Ти нескінченна, неохоплена, нестримна. Я мов би раб твій але в тонкості господар! Чарівной ніжності слуга і мов володар, Така сьогодні наша істина інтимна. Тобою шириться невпинно хтивість, хочеш... Тертя між нами, у очах усе темніє, Притисло горло, спрага в розумі ясніє! Мене в собі ти незабутньо ледь "лоскочеш". Іще миттєвість, іще трошки, кульміную... Ти так шалено темпом радуєш натхненно. У лоні твому нескінченно так приємно, І ми зливаємось - у тобі я існую. Твоя дієвість у моїх лише думках. В твоїх вустах моя інтрига ну і тиша. До нашой зустрічі моя жага сильніша, Коли зливаюся з тобою в своїх снах. поезіяОК © 2014