Батьківська любов Роки ідуть і час так скоро лине, І є всьому початок і кінець.Життя іде. Життя неначе плине,Порушується тихий ритм сердець.Цей стук у грудях наших роздається, Життя іде - і змінюються дати, І що було - до віку не вернетьсяЙ які безповоротні наші втрати!Та раптом серце знов заниєІ б'ється тихо так: ледь-ледь,Немовби вогник той жевріє,Але життя іде, іде вперід.Або ж те серце сильно стугонить, Немов спокою в нім немає.Біжить, біжить... Сказати б: "Ти куди?"Неначе хтось його наздоганяє.Вже скільки раз оспівана булаВелика жертва - мамина любов, А я про ту, що сили додала,Що батьківська в ній нутрує кров.Ну хто сказав, що батько так не любить?Звідки взялась оця гірка напасть? Що й не всміхнеться так, й не приголубитьЯк зможе мама,- мама все віддасть.Його любов завжди є поміж нами, Нагадую про неї знов і знов.Бо то не менша жертва, ніж у мами, То жертва ця - то батьківська любов.В житті бувають бурі, зливи й грозиІ батько тихо-тихо все знесе.Ніхто не бачить, як проллє він сльозиУ ніч і в темінь їх він понесе.Він тихо-тихо в самоті поплачеІ гірко-гірко схлипне він не раз,Ніхто його не чув, ніхто не бачивІ прийде знов, немовби все гаразд.І тільки темна ніч і ясні зоріПобачать сльози в батьківських очах,Та вітерець зворушить сиві скроніІ висушить сльозу й змахне з чола.Лице його суворим нам здається, Немов нема в нім ласки і тепла,А в очі глянь - й струна душі озветься, Бо очі ці з любові і добра.Дітей своїх, дорослих чи малечі, Хвороби їхні, лихо їхнє все,Зваливши на свої могутні плечі, Немов гігант, потужно понесе.І часто не витримують ті плечі -І не стає мужів цих на Землі, Що простягали руки вдень і вночіДо неба, за жінок й дітей своїх.Бува ж біда - як камінь на груді, Й розпука, й відчай подих враз заб'є.Ні з чим не порівняють їх тодіЛюбов й терпіння батько віддає.Де слів знайти і як про те сказати, Щоб зло нікому з слова не зросло?Чомусь так повелось, що вдів багато, Вдівців - так мало, їх мале число!Тож хто сказав, що батько так не любить?Я ревно нагадаю знов і знов.Глянь в рідні очі - і хай мов приголубить, Могутня й тиха - батьківська любов...
МаміМама! О,яке святе це слово!І у сні і в наяву воно є з нами.І усюди воно повне є любові,Серце материнське,серце мами.Мамо! Хто любов твою не знає?Яка вона чиста і свята!Потішає в горі, зігріває,Ніжна материнська теплота.Мамо! Від колиски до могили,Так незмінно,сильно любиш ти.Хай слабіють і хай в'януть сили,Твоє серце— світло доброти.Мамо! Ти за дітей часто страждалаІ скільки сліз гарячих пролила!Через любов і ласку, що нам являла,Ти за дітей життя би віддала!Скільки повчання діткам ти давала,Таким маленьким крихіткам своїм?!З ними на коліна поруч ти ставалаІ молитися допомагала їм.Всякий раз ти в час вечірній ненько,Забувши геть про втому і спокій,Поправляла ліжечка рівненькоІ пестила в простоті своїй.Колискові тихо їм співала,Щоб солодко спали малюки.Ради них, себе ти забувала,О, як слухали їх залюбки!Безтурботно, тихо і спокійно,Засинали ми під пісеньку твою.Ти співала так красиво, струнко й мрійно,Як співають ангели в раю!Ти нас вчила всіх, остерігатись,Коли друзів вибираємо собі.Шляхів може багато зустрічатись,Згубних і обманутих в житті:«В цьому світі дітки бережіться, Ворога,що душі обкрадає. Довірятись Богу ви навчіться,Від гріха лиш Він нас віддаляє».Мамо!Хто нам кращу путь підкаже?Нема такого друга на землі!Тільки ти всю правду нам розкажешЙ підтримаєш в нещасті і в біді! Та нажаль, багато зустрічаєм,Дітей,що серце мами не хвилює,Хто любов твою не поважаєІ матір свою, зовсім не цінує.А Христос, в останні ті хвилини,Коли на хресті Розп'ятий був.Страждаючи за наші там провини,Про матір в тяжку мить ту не забув.Бачив Він душі її страждання і з любов'ю на неї споглядав,Доручив матір Він Свою Івану: «Це твоя мати»— учневі сказав.""""""""""""""""""""""""""О люби мій друже, свою маму!Не засмучуй її, а бережи.І поки ще вона живе з тобою,То це є щастя і ним ти дорожи.Життя буває грізним, як те море,Для мами скоро може, проб''є останній час...І тоді пожнеш подвійне гореІ заплачеш гірко... гірко... ще й не раз. Переклад Ангеліни Ющук @poesiaGod
На цій землі ми створені для того,Щоб прославлять Творця - Царя Царів,Щоб людям вістку донести про Того,Хто всіх людей на світі полюбив.На цій землі ми створені для того,Щоби шукать Христа у кожен час,Щоби відать життя у руки Того, Хто знає наперед усе про нас.Ми в цьому світі створені для того,Щоб бути світлом для усіх людей,Відображати щоб Христа живого,Щоб бачив Він у нас «Своїх Дітей».Ми в цьому світі створені для того,Щоби нести молитви в небесаЗа тих, хто у гріхах живе без Бога,Щоб і вони повірили в Христа.Ми на землі для того, щоб любитиНе тільки тих, хто серцю дорогий;Для того щоб прощать, не злом платити,Щоб не зробив для тебе ворог твій.Роби добро, як в силі це зробити;Трудись у церкві, поки є ще час;Спіши плоди для Господа зростити,Допоки день для тебе не погас.Багато праці, нива всіх чекає,Про це сьогодні друже памʼятай!Христос у нагороду обіцяєСвятий, омріяний, величний Божий рай!Не проживи життя своє даремно,А вірність в серці Богу збережи!Йому служи завжди ти палко й ревно,Щоб потім з Ним до раю увійти.Бо на землі ми створені для того,Щоб в небо, як прийдем перед престол,Почути: «Увійди в оселі Бога!»,Й навіки повінчатися з Христом!©Лілія Мельничук@poesiaGod
ХОЛОДНА НІЧ….Холодна ніч , той сад і зоріХриста молитва , учні сплять Така незнана тиша у просторіІ лиш уста в молитві тій тремтять А сльози ллються капають тихенькоВостаннє вже вбирає їх земляІ та дорога зовсім вже близенькоДе кров та піт стікатимуть з чола І хоч стискалось серце й так щемілоСлова одні постійно повторяв Господь якщо лиш можна хай мине ця чашаПроте хай буде воля лиш ТвояЗрадник вже тут наблизилась годинаУ руки грішників вже виданий Христос Вмирати Він іде за тебе о людиноА ти взяла і продала ЙогоОсь суд в Каяфи , шрами , боліПлювки в обличчя , пустотаПилат омив руки свої від кровіАле чи чиста є тепер Його душа?Вже багряниця тіло Боже вкрила Вінок терновий на чолі повисТа Він мовчав хоч не було вже силиВсю чашу до кінця наш Спас допив Та сильна спека , та важка дорогаПрохожий Симон хрест Ісуса нісВажкі ті болі ,сильна та тривогаПроходили крізь душу аж до сліз Голгофа три хреста і людиПрибитий вже й Ісус на тім хресті І тільки лиш насмішки чулось всюдиІнших спасав ,себе нехай спасеОдежу поділили дуже смілоЙ відразу посідали стерегтиЩе й навіть лихословити зуміли Спаси ж себе якщо ти Божий синІ тут покрила темрява день білий Закінчилось , завершилось Він померАж ось завіса в храмі розірвалась Він справді Син Господній що ж теперЩо ж ми зробили нащо розіп'ялиТепер Його в печеру покладітьА до дверей ви приваліть великий каміньЩоб не сказали ніби Він воскресІ хоч сторожа міцно стерегла З'явився ангел в білих шатахІ відвалив від гробу каменяВже не могла більш смерть Христа здолатиХристос Воскрес лунає всюди Він смертю смерть навік здолавГолгофа вже по заду людиСпасіння всім подарувавІ завжди знай мій любий друже Що Пасха - це Ісус Христос Живи із ним завжди і людям Даруй Його святу любов!©️ Віка Кузьміч
Христос воскрес!Земля, за день стомившись, спалаВ легкій м'якій перині сну.Христос воскрес! Сліпучий спалахРанковий морок розітнув.Чудесним сяєвом порушивСтарі кордони темноти,Усі куточки в людських душахЯскравим світлом освітив.І кожен змін себе пізнати,Всі вчинки зваживши, діла,Дорогу праведну обратиАбо лишитись в зоні зла.Христос воскрес! І над землеюДзвінка котилася луна.Христос воскрес! Для фарисеївСмертельний вибух пролунав.Відкрило світло воскресіння,Що душі їх — суцільне зло,І чорних заздрощів насінняВ серцях холодних проросло.Стрімкі ненависті потокиНамулом совість залили,Тому, знущаючись жорстоко,Любов невинну розп'яли.Якби з сердечним покаяннямПрийшли до Господа вони,Простив би Він всі злодіянняІ не згадав би їх вини.Та щире «Господи помилуй!»Не пролунало в мить святу.Вони в той час оголосилиВійну воскреслому Христу.Зі страху втратити пошануАбо накликати біду,Прикрили ширмою обмануМерзенні вчинки вбогих душ.Та всі здолавши перешкоди,Суспільні кризи і прогрес,Живе і радує народиНовина та: Христос воскрес!Христос воскрес! І в Його ранахСпасіння вічне для людей,В небесний край обітованийУсіх бажаючих веде.Здобув над смертю перемогу,У зла відняв життя ключі.Хто прийде з вірою до Нього,Той зможе в Царстві відпочить.Аніта Самборська
Господь у слові нам заповідав:"Шануй ти свого батька й своюматір".І обітницю із народом склав,Що довгі земні роки будеш мати.Шануй батьків,ще доки на земліЖиві вони,і моляться за тебе.Бо лиш вони поможуть у біді,Бо лиш вони несуть молитви внебо,Несуть за всіх своїх дочок,синів.Вночі і вдень схиляючи коліна.Щоб не зазнали ми нещасних днів,Щоб завжди були у Христа вслужінні.А як же часто,ми не слухаємо їх,Вважаючи,що краще них всезнаєм.І настанов розумних,мудрих їхІз нерозумінням не приймаєм.А в них вже у волоссі сивина,Печать нелегких,вже прожитихроків.І думка пломеніє в них одна,Щоб у цей грішний світ,ми неробили кроків.І щоб стояли в істині святій,Христа слідами,щоби йшли донеба.Щоби служили Господу всі дні.Я думаю батькам для щастя,більшніщо не треба,Як бачити в служінні дітей всіх.Це є найбільшим щастям в них усвіті.А ми так часто ображаєм їх,Ми є не мудрі,не слухняні діти.Господь мій!Тебе нині я прошу,Благослови батьків наших єдиних!І подаруй їм щастя на земнімшляху,Щоб твоя радість була завжди уродинах.Ти їм сторицею за все воздай!Й почуй їхні благання і прохання.І у випробуваннях не лишай,Щоб разом нам ввійти в небеснийкрай,І вічно бути із Тобою у єднанні!© Tasya Ustymchuk@poesiaGod
Христос Воскрес! Яка велика радість! Найбільше чудо із усіх чудес, Ісус, який ще мить тому лежав у гробі, Уже воскрес! Ви чуєте, воскрес! І небеса співають нову пісню, А вся природа, ніби ожила, Бо людству подарована надія І зцілення в святих ранах Христа. Вже більше гріх не буде панувати Настала нова ера, новий час, Ісус, Спаситель світу, був розп»ятий, Та Він воскрес! Радіють небеса… І вся земля всміхається привітно, В цей ніжний ранок, вмитий у росі, Можливо, це ще важко зрозуміти, Що Він був мертвий, а тепер Живий. Та це насправді, О хвала Ісусу! Він - Переможець, Дивний миру князь, Заради нас прийшов на грішну землю Й своє життя віддав заради нас. Як на хресті Він помирав у муках, Вселенну сум окутав, темнота, Ніхто тоді не міг збагнути, Що відбувається? Чому печаль така? Здавалося б прийшов всьому кінець, Та в Бога були зовсім інші плани, Із мертвих наш Ісус Христос воскрес, Звільнивши людство із гріха кайданів. Хіба ж тепер ми можем не радіти, Коли твоє, мій друже, і моє ім.»я, Записане у Нього на долонях, Які прибиті були до хреста. Він все зробив, щоб ми жили щасливо, Така велика і свята любов, Там на Голгофі помирав у муках, Проллявши свою власну за нас кров. Христос Воскрес і з Ним воскресли ми, Тож хай сьогодні з наших вуст лунає, Подяка, слава і хвала без меж, Христу, який відкрив нам двері раю.©Марія Занько@poesiaGod
Воскресіння Хвала Христу! Хвала навіки! Сіяє сонце із небес. Лилися сльози мов ті ріки, але живий наш Бог! Воскрес! Воскрес Ісус! Воскрес Месія! Не в силах смерть ніщо зробить. Живий наш Бог! Жива надія В серцях у нас вона горить. Її диявол не загасе. Голгофський хрест вже не страшний Звалися хмари у кутаси. Радія небо, Бог живий! Нема вже мук! Нема страждання не треба хрест Йому нести. Воскрес Ісус і є питання, а чи воскрес для Нього ти? Чи став в сльозах ти на коліна Сказав прости пробач Господь. Його любов до нас не зміння. Чи відповів тобі Він: "Входь! Я радий бачить тебе сину. Ти мертвим був, але ожив! В біді тебе я не покину. На хрест я руки положив." І там помер Господній Син Земля ридала і тужила. А фарисеї як один раділи що прийшла могила. Та сили пекла не страшні їм Божих планів не зламати. Прийшлось змиритись сатані В гробу не буде Бог лежати! Воскрес, аби жила надія. Помер, аби людей спасти. Живий наш Бог! Живий Месія! а чи воскрес для Нього ти?© Наталія Пешкан#Пасха@poesiaGod
А я було зневірилася… Тихо й простоЯ раптом перестала Богу довірятьВ душі моїй ставало темно й пусто,І я відчула, що втрачаю благодатьНі, я не впала, навіть не спіткнуласьІ я несла хреста до вічної мети,Але дитяча віра похитнулась,Чим далі йшла, тим важче було йтиГірка зневіра так закралася нежданоВ моєму серці своє місце зайнялаЯ вірила у Хрест, в спасіння мені дане,Я вірила у Бога, але віри не йняла…Звідкіль цей гіркий корінь в мені взявся,Та майже з незначних дрібниць…Коли мій гіркий плач у небо знявсяКоли я перед Богом пала ницьВін промовчав мені у ту хвилинуМій Бог мені не відповів…Гірке мовчання не одну годину«Довірся Богу» - дух мені велівТа так не раз, не два, бувало частоЩо я молюся, а мій Бог мовчитьІ раптом віри обірвалося намисто,І на устах молитва не бринить…Я перестала Господа благати,Я перестала щось Його проситьГірка зневіра закувала серце в грати«кому ти молишся, твій Бог мовчить,Ти не достойна. Бог тебе не чує» …Та раптом я побачила ХристаЯк Він дорогою страждань крокуєЯк Він висить на дереві хрестаЯ раптом стала свідком Його мукиЙого молитви в Гефсіманії, в садуЯк Він до неба зводить Свої руки«Нехай мине ця чаша. Ні! Піду…»Невже це Бог Христа не чує,Невже Його молитва звук пустий,Він на Голгофі, смерть Його чатує,«О, не покинь Мене, Отець благий,О, не покинь!» – та небо потемнілоОтець залишив сина на хрестіІ серце боляче стискалось і щемілоНевже Бог не почув слова святі.«Ні, Я почув, та важко було чутиЙ кидати Сина у останній смертний час,Я можу відповіді і не дати,Але я завжди, діти, пам’ятаю вас.Буває так, що й треба промовчати,Щоб віра стала золотим литтямКоли ти від зневіри будеш знемагати,Я буду поруч, ти лиш вір Мені, дитя»А я було зневірилася, Боже.Пробач зневіру, і прости за всеІ серце іншого промовити не зможе« Я ВІРЮ БОГУ!!! ВІРЮ, НАД УСЕ!!!»© Тетяна Владова@poesiaGod
Земля співає. Пасха ось звершилась!Любов торкнулась Космосу глибин.З небес на землю благодать полилась,І переміг Спаситель Божий Син..Великий Бог послав на землю Сина, Він для спасіння нам усе звершив.Живімо свято, будьмо з Ним єдині,До смерті нас Спаситель полюбив..Христос воскрес! Співає вся планета,«Воістину воскрес!» – радієм ми.Настане день – ввійдемо в славу неба,Відступлять темні сили назавжди..О друзі, треба нам не забувати,Що з Господом воскресне для життяЛиш той, хто йде шляхом спасіння й правди,У Книгу Бог вписав його ім’я..Все чисте і святе у Царстві Божім,Ніщо нечисте в небо не ввійде.Хто не прийняв Христа – ввійти не зможе,Небесна радість дітей Божих жде..Порою труднощі Господь нам посилає,Це на добро і благо завжди нам.Він нас Своєю кров’ю очищаєІ вдосконалює духовний храм..Прощайте і трудіться над собою,Нам Слово Бога дане не дарма.Живіть у мирі, всім служіть з любов’ю,Щоб увійти в прекрасні небеса..Дивіться на Христа. Його розп’яттяХай нам усім нагадує про те,Що на землі усі ми сестри й браття,Й життя повинне бути в нас святе..По милості Своїй Він дав спасіння,Не за заслуги наші і діла.Так само подарує й воскресіння,За нього вже заплачена ціна..Хай буде плід рясний наш і здоровий,Щоб соромно не було перед Ним.Чекаєм Його приходу з любов’ю,Потрібний кожному лиш Він Один..Христос воскрес! Хай чує вся планета,«Воістину воскрес!» – говорим ми.Христос розбив всі темряви тенета,По всій землі звучать Йому псалми..Христос воскрес! Нехай душа радіє.Нам сонце світить ясно угорі.Великий день! У небо ллються співи,Спасителю, ми дякуєм Тобі..За воскресіння, за нову надію,За щастя, що струмком у серці б’є.За вічну славу неба, світло й віру,За всі діла прославимо Тебе!#Пасха@poesiaGod
TGLIST.COM.UA
