☹️ Арістофан, «батько давньогрецької комедії», у своїй п’єсі «Εκκλησιάζουσες» (у перекладі Андрія Содомори — «Жінки в народних зборах») вжив вигадане блюдо з назвою, яка ламає перекладачам голову, верстальникам — верстку, а браузерам — відображення. Грецькою вона звучить так:

λοπαδο­τεμαχο­σελαχο­γαλεο­κρανιο­λειψανο­δριμ­υπο­τριμματο­σιλφιο­καραβο­μελιτο­κατακεχυ­μενο­κιχλ­επι­κοσσυφο­φαττο­περιστερ­αλεκτρυον­οπτο­κεφαλλιο­κιγκλο­πελειο­λαγῳο­σιραιο­βαφη­τραγανο­πτερύγων.
 
У цьому слові 171 літера; воно занесене в Книгу рекордів Гіннеса як найдовше слово у світовій літературі.
 
Англійською її транслітерували так (це один із варіантів):

Lopado­temacho­selacho­galeo­kranio­leipsano­drim­hypo­trimmato­silphio­karabo­melito­katakechy­meno­kichl­epi­kossypho­phatto­perister­alektryon­opte­kephallio­kigklo­peleio­lagoio­siraio­baphe­tragano­pterygon
 
А українською так:

Лєпадо­темахо­селяхо­галео­краніо­лейпсано­дрим­юпо­триммато­сильфіо­карабо­меліто­катакехю­мено­кіхль­епі­коссюфо­фатто­перистєр­алектрюон­опто­кефалліо­кинклє­пєлейо­лягоо­сирайо­бафетрагано­птерюгон

Кому цікаво, рецепт тут.

* * *
→ Найдовше слово в українській мові
 
#грецькамова #труднощіперекладу