sNaked Diary #УкрТґ | Та й в цілому, в мене дуже довго перебіг - прихований. Я навпаки, стаю...

🔼Та й в цілому, в мене дуже довго перебіг - прихований. Я навпаки, стаю активнішою, починаю вписуватися в якісь проекти, всім допомагати, вести занадто різноманітне соціальне життя і взагалі виглядаю як заєць "дюрасель". Підозрюю, що це в мене захисний механізм такий, який не тільки не спрацьовує, а ще й гірше робить. А після цього я доволі консервативна в симптомах: я перестаю спати, не можу нічого робити і стаю дуже дратівлива. Тому вказати якісь свої конкретні симптоми як приклад, я не можу. Перебіг в усіх буде дуже різний.🧐 Яку стратегію маєш для днів-періодів, коли нічого не хочеться і не можеться, а треба — працювати, виховувати дітей тощо 🐍 Роблю мінімальний мінімум, а весь інший час - лежу. Якщо є сили та можливість, то пробую якусь поведінкову активацію, але зазвичай в такі дні і дихати важко, не те, щоб потренуватися. Тому так: тільки необхідний мінімум і максимальна увага до себе. Бо загострення - це як зламана нога. На зламаній нозі не пострибаєш. От і я... не стрибаю. 🧐 АД це на все життя, чи є шанс "злізти"? 🐍 Стандартний курс антидепресантів назначають на три місяці. А далі вже дивляться. В цілому залежить від динаміки хвороби та супутніх обставин. Особисто я приймала довго, але не "все життя". 🧐 Чи мають антидепресанти побічні ефекти? Цікавлюсь бо мій друг їх зараз п'є за рецептом лікаря🐍 Як і будь які ліки - мають. В залежності від групи, будуть різні побочки. А в залежності від удачі - буде різна вираженість.🧐 Дякую, що ділитеся ❤️‍🩹 Тепло чути, що коханий підтримує. Скажіть, чи бувала у вас чи знайомих тривога через те що кохана людина от зараз допомагає, а потім "втомиться" від депресії і піде? Обговорюю це з дівчиною, але страх не зникає, бо є такий досвід = то може погляд зі сторони буде корисним. (П.с. канал вогінь) 🐍 Будь ласка.В мене виникають такі думки, теж є усілякий негативний досвід стосовно мого ментального стану. І страх, що Дорм втомиться і піде - це теж такий собі симптом хвороби (і, частково, поганого досвіду).Насправді, крім того, щоб обривати ці думки, немає ніякого способу їх викорінити. Лише час зможе впевнити, що наявний партнер не піде. Бо інакше переконатися в цьому не вийде.П.с. Дякую! Приємно дуже.🧐 Як ви навчилися жити зі своїм психічним розладом і не з'їдати себе, що робите недостатньо? Не діагностувалася, але я моментально вигораю і буквально готова вмерти коли хоч трохи перепрацьовую. Але ж ми живемо в соціумі, і всім чхати який у тебе стан, треба працювати як кінь, якщо хочеш гарного життя. Тому постійно корю себе, що не можу бути як всі. Чи знайомо вам це? Як справитися? 🐍 Мені це знайомо. Мої хороші друзі - це КПТ та медикаментозна терапія. Ще там десь поруч пробігають не здорові механізми компенсації, проте нікому їх не раджу.Але чесна відповідь буде - ніяк. Я жива людина і час від часу впадаю в спіраль самознецінення і самозасудження. Це, до речі, класичний симптом - негативні румінації, самозасудження, самоприниження, відчуття власної жалюгідності та неспроможності.Особисто вам дуже раджу продіагностуватись, бо такий симптом може бути при різних станах, і сходу казати, що це прояв депресії - неможливо. Може це просте вигоряння. Чи хронічний стрес. Чи та сама хронічна втома. Або сезонне. Тут важлива динаміка і деякі ще ознаки.По питанням, це все. Ну і щоб розставити всі крапки над і: так, в мене післяпологова; так, діагностована; так, лікуюся.Буде краще.