Покаянний канон преподобного Андрія КритськогоУ перший тиждень Великого посту з понеділка до четверга ми з вами читаємо частини Покаянного канону. Повністю він читається у четвер п’ятого тижня в день пам'яті преподобної Марії Єгипетської. Це особливе покаянне богослужіння, що служиться раз на рік, в його основі - діалог душі, що страждає та кається через безліч своїх гріхів, із Всемилостивим Богом, який Єдиний може подати їй прощення.Святий Андрій Критський походив із Дамаска, в молодому віці пішов на прощу до Єрусалима і там 678 року вступив до монастиря святого Сави. Брав участь у Шостому Вселенському Соборі в Константинополі. Після Собору був якийсь час дияконом при Церкві святої Софії в Царгороді й опікувався сиротами. А потім його висвятили на архиєпископа міста Гортини на острові Крит, де святитель і спочив після довгих років праведних трудів і молитви. Кожний тропар канону - немов детальний іспит совісті та щира сповідь за все життя, що надихається найбільш відомими покаянними історіями Святого Письма: “Нема в житті гріха чи діяння, ані зла, де б я не згрішив, Спасе, умом і словом, бажанням та наміром - і думкою, і діянням згрішив я, як ніхто ніколи”; “Сповідаюся Тобі, Христе Царю, згрішив я, згрішив я, як колись браття, коли продали Йосифа - плід чистоти та невинності". Читання канону навертає нашу до примирення з Богом і додає їй наснаги та молитовної бадьорості на весь Великий піст.Натхнення Пафнутія
Ікона святого Миколая Мокрого, перша чудотворна ікона Києва та всієї Русі-України«Чудо про немовля в Києві», датоване 1091 роком, розповідає про подружжя, яке поверталось з Вишгорода до Києва по Дніпру на човні. По дорозі жінка задрімала і впустила у воду немовля. У відчаї батьки дитини звернулись до святого Миколая, «велику віру до нього маючи», з проханням про допомогу. Наступного ранку дитину знайшли неушкодженою «лежаще мокро перед образом святого Миколая» на хорах Софії Київської.До Другої світової війни ікона перебувала у Святій Софії, перед звільненням Києва від нацистів її вивезли, зараз вона знаходиться в США. Перед повномасшабним російським вторгненням активізувались перемовини щодо повернення святині до Києва, віриться, що це станеться, коли в Україні настане справедливий мир. А для цього треба не тільки молитись і підтримувати ЗСУ, а й пам'ятати про кожну світлу душу, яка вийшла захищати Україну. Сьогодні вшановуємо Небесну сотню. Прийми, Господи, всіх, хто поліг за Вітчизну, до Царства Свого Небесного; святителю Миколаю, моли Бога за всіх, хто стоїть зараз на полі бою!Натхнення Пафнутія
Святитель Феодосій (Углицький), архиєпископ ЧернігівськийЛиш родився - і змирився святий Феодосій,Як його батьки назвали не знаємо й досі.Лиш відомо, що з братами послух ніс святитель,Та забрала Матір Божа в Єлецьку обитель.Возлюбила й наділила смирного владикуЗа його незлобне серце і любов велику.Бо проллється милість Божа й від людей повага,Хто Його дари примножить для людського блага.©Архимандрит Пафнутій (Мусієнко)Святитель Феодосій народився у 30-х роках XVII століття у благочестивій шляхетській родині. Навчався в Київській Братській школі, був архидияконом Софійського собору, ієромонахом Крупицького Батуринського монастиря. Затим - ігуменом Корсунського та Київського Видубицького монастиря, керуючим справами Київської митрополії. Але потім його призначили архимандритом Єлецького монастиря в Чернігові.За сприяння гетьмана Івана Мазепи 1692 року святитель Феодосій був висвячений на архиєпископа Чернігова та Новгорода-Сіверського. Свого часу Феодосій Чернігівський був духівником Івана Мазепи, за його благословінням гетьман побудував багато храмів на Чернігівщині. Упокоївся святитель Феодосій 18 лютого 1696 року, в день пам'яті Єлецької Чернігівської ікони Божої Матері, перед якою так багато молився за місто й боголюбивий народ чернігівського краю.Натхнення Пафнутія
Святий мученик ТрифонБатьки хлопчика були добрими християнами, але жили бідно, тому з самого дитинства він пас гусей і допомагав у повсякденній роботі. Всі помічали його добре серце й сильну молитву, про юнака дізнався римський імператор Гордіан III і наказав, щоб Трифон зцілив його дочку від душевної хвороби. Демон підкорився юнакові, вийшовши в образі чорного пса з вогняними очима. Придворні вжахнулись, цар щедро винагородив Трифона, але він усе добро роздав нужденним.249 року на престол зійшов Децій Траян і на християн знову почались гоніння. Донесли й на Трифона, той не намагався сховатись і сам вийшов до легіонерів, які кинули його до в'язниці, жорстоко били й катували, але не могли зламати. Тоді Трифону вирішили відтяти голову, але кат не встиг, бо Бог Сам забрав душу свого обранця.Мученик вважається небесним заступником всіх, хто працює в саду й на полі, хто турбується про тварин та птахів. До нього моляться, щоб врятувати урожай від шкідників і стихійних лих, але, насамперед, щоб Бог зберіг душу й серце від нечистих помислів, лукавства та зневіри й додав любові. Сьогодні - день пам'яті святогоНатхнення Пафнутія
День пам'яті трьох святителів - Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна ЗлатоустаТри святителі Христові, три - в іконостасі,Уподобилися Богу у трьох іпостасях.Божим словом посвітили, людей просвітилиІ Григорій з Іоанном, і святий Василій.Величаєм, три святі, хай і в нашому життіБуде правда й мир Господній як і в вас, на висоті.Щоб нам з вами подружити, і з Богом прожити,І Небесне вічне Царство в Нього заслужити!©Архимандрит Пафнутій (Мусієнко)Протягом кількох століть між богословами точились суперечки про те, хто з цих трьох святителів є важливішим. В ХІ столітті вони явилися разом одному грецькому митрополиту й оголосили, що всі троє рівні перед Богом, так виникло це свято, яке дуже полюбилось і українцям. На світлинах: Трьохсвятительська церква, збудована в Києві поблизу Михайлівського Золотоверхого монастиря 1183 року, зруйнована в 30-их роках ХХ століття; Трьохсвятительська церква в селі Лемеші на Чернігівщині, збудована в 1755 -1760 роках Олексієм Розумовським над могилою свого батька Григорія Розума; Трьохсвятительська церква в Чернівцях, 1867 - 1863 роки, колишня Резиденція буковинських митрополитів
Про особливості церковного зодчества золотоверхого КиєваКоли я приїхав навчатись до Києва - мене вразила відмінність між вишуканими храмами барокової Софії чи Лаври та церквами столиці пізнішої забудови, потім я зрозумів, що вони (з шатрами й цибулястими банями) представляли московське церковне зодчество. В рідших випадках, як от Трапезний храм прпп. Антонія та Феодосія Лаври, невеличкі цибулясті маківки не перекривали грушевидну домінацію, а ось добудована до церкви Миколая Набережного шатрова дзвінниця дещо дисгармонувала з бароковим стилем, який набув поширення в Києві за Гетьманщини.А днями в одній історичній статті знайшов згадку про наказ російського імператора Павла І за 1800 рік, що забороняв будівництво храмів "в малороссійском вкусє". Після заборони української богослужбової мови/київського ізводу й друкування українських книг самодержавна імперія наступала на козацькі церкви, намагаючись знищити народний дух і душу. Звісно, нікому не спаде зараз на думку руйнувати цибулясті маківки - то ж Божі храми й пам'ять цілої епохи, яку пройшов наш народ. Але перезавантаження власної оперативної пам'яті варто зробити кожному, щоб остаточно усвідомити: нашим духовним центром був, є і завжди буде древній золотоверхий Київ, зі своєю традицією церковного зодчества і своєю історією.Трапезний храм прпп. Антонія та Феодосія; церква Миколая Набережного з дзвінницею; Покровська церква на Солом'янці; Миколаївський собор Покровського монастиря.Натхнення Пафнутія
Преподобний Максим Грек про залежність людського розумуРозум людський, кажуть, створений за образом і подобою Божою, однак стосовно навика нічим не відрізняється від паперу та воску. На них люди накреслюють слова, які хочуть, так і розум людський: до яких навиків чи звичок привчиш його - чи добрих, чи недобрих - в тих він перебуватиме до кінця і з охотою живе в них.Преподобний Максим Грек (1470 - 1555) народився у знатній грецькій родині, здобув освіту в найкращих європейських університетах, але, відчувши поклик до духовного життя, прийняв постриг на Святій Горі Афон. На запрошення московського князя Василія III Максим прибув до Московії, щоб перекладати богословські книги, там він заразом викривав і канонічні порушення, боровся з корупцією у монастирях, виступав проти астрології та забобонів. Він також заперечував автокефалію Московської церкви, що викликало невдоволення і духовенства, й світської влади. Через таку критику Максима Грека звинуватили в єресі й довгі роки тримали у в'язниці. Лиш наприкінці життя його звільнили й Максим спочив простим монахом у Троїце-Сергієвій Лаврі. А через багато століть його канонізували, та люди добре пам'ятають, за що карала мудрого й сміливого грека московська церковна ієрархія. Сьогодні святкується пам'ять преподобного Максима.Натхнення Пафнутія
День пам'яті святих мучеників Інни, Пінни та РиммиНе скорились на коліна Інна, Пінна й Римма, Не зреклися ні Ісуса, ні Єрусалима.Не рекли лихому князю фразу покаянну -То й зробив відразу з ними справу окаянну.Серед лютого морозу їх завів у воду,Там вони і відпустили душі на свободу.Позлітали до Ісуса, до вічного дому,Пролітаючи співали Богові святому.Знов - неділя, Божа днина, марнувать не можна,У молитві приклякають Інна й Римма кожна,Просять дуже благодення, запалюють свічі,І байдуже, що наймення у них чоловічі.Бо немає перед Богом ні жони, ні мужа,Лиш душа, яку не скорить-заморозить стужа.Тільки віра, як цвіт миру на воді й на суші,Що наповнює любов'ю християнські душі.©Архимандрит Пафнутій (Мусієнко)Святі мученики Інна, Пінна і Римма за церковним переданням були слов’янами, учнями св. Андрія Первозванного. Вони проповідували Христа й хрестили людей у Північній Скіфії, за що були схоплені місцевим князем і заморожені в крижаній воді. Щиро вітаю з Днем ангела іменинників та іменинниць!
Настанови преподобного Антонія ВеликогоОдин брат просив помолитись за нього, на що старець відповів: «Ні я, ні Бог не змилується над тобою, якщо ти сам не будеш дбати про себе і молитися Богу».Авва Антоній навчав братів не поступатися собі ні в чому: «Монах, який декілька днів подвизається, а потім робить собі поступку, знову подвизається і знову занедбує - усе одно, що нічого не робить, і ніколи не досягне досконалості життя через брак витривалої ревності й терпіння». Того, хто шукає полегшення, Антоній назвав людиною, що не розуміє свого вибору і своєї мети: «Ми бажаємо набути чесноти без труду - коли спаде на нас спокуса в одному місці, переходимо на інше, гадаючи, що є десь місце, де б не було диявола. Та хто пізнав, що таке боротьба, той не дає собі послаблення, а Бог допомагає йому». Преподобний Антоній Великий (251 - 357) - основоположник християнського чернецтва, єгипетський анахорет-пустельник, духовний наставник багатьох поколінь християн; сьогодні святкується пам'ять святого.Натхнення Пафнутія
Молитва перед іконою Богородиці ОрантиО Всемилосердна Владичице наша Богородице Приснодіво, прийми наші благання й піднеси їх до Господа і Творця нашого, нехай простить всі гріхи та беззаконня наші і не воздасть за них праведним судом, а помилує й благословить усіх нас, нашу столицю Київ та всю Україну. О Мати Пресвятая, Непорушна Стіно, загороди наш Київ від неприятельського вогню, зігрій оселі киян і освіти їх вічним світлом любові та надії, скорботних розрадь, зневірених укріпи, підтримай немічних та хворих. Будь нам, Пресвятая, і тут, і в житті Вічному Стіною Непорушною, визволяючи від усяких бід і напастей, від усіх ворогів видимих і невидимих, щоб ми, завжди оспівуючи Твою Материнську любов, славили всім серцем Сина Твого, з Отцем Його і Святим Духом, во віки віків. Амінь!Майже тисячу років оберігає Київ та всю Русь-Україну Богородиця Оранта в соборі Святої Софії. Він неодноразово руйнувався, проте незмінно непорушною, непохитною, неушкодженою залишалась стіна над вівтарем із мозаїчним зображенням Оранти. Довкола ікони напис грецькою "Бог посеред Неї і не зрушиться; допоможе Їй Бог дуже швидко (церковнослов'янською - утро заутра)". Цю ікону називають Непорушною Стіною і в народі свято бережеться передання, що доки стоятиме ікона - стоятиме й Київ.Натхнення Пафнутія
TGLIST.COM.UA
