Що таке Перемога? Ні, не "перемога" в лапках, не ваші куці політичні переможеньки, не імітація збереженого статус-кво, не "головне, щоб хоч трохи лишилося від України". Це все — мутна фігня для втомлених, зраджених або зручних. Для тих, хто хоче домовитися посередині між життям і смертю, між свободою і ярмом. До речі, любителі подібної муті можуть вже святкувати двохріччя "Плану перемоги" від Зеленського, і під шашлички. Але війна — не про компроміс. Це війна на знищення. Або ми, або вони. І тому перемога — це не просто «менше, ніж вони хотіли». Перемога — це щоб більше не було кому хотіти. Щоб рашизм пішов у пекло історії. Щоб кожен, хто виправдовував звірства, рано чи пізно побачив Господа. На суді. Перемога — це не межа мапи. Це стан Царства. І тут варто згадати: переможцем був пророк Даніїл — без своєї землі, але з Богом, якому служив. Переможцем був Ісус Христос — розіп’ятий, але воскреслий. Переможцем був Стус — замордований, але нескорений. Переможець — це не той, хто не втратив. Це той, кого не зламали. Тому в мене можна відібрати все. Можна вбити. Але не перемогти. Бо моя перемога — Царство Господа, що приходить у силі. Не треба нам вашої змореної напівкапітуляції, не треба впарювати "широкі погляди", які завжди ведуть до звуження кордонів. Не треба отого: "зрозуміти й пробачити" окупанта. Бо коли перемогу підміняють пом’якшенням,— гинуть не тільки міста, а й сенси. Ми — переможці. Навіть у поразках. Бо ми знаємо, що таке Перемога.