Padre Poltava | Чудо — це не порушення реальності. Це її справжнє обличчя.Ті, хто віря...

Чудо — це не порушення реальності. Це її справжнє обличчя.Ті, хто вірять у чудо, зазвичай об’єктивніші, ніж ті, хто не вірить.Бо віруючий не каже: "так не може бути",він каже: "Я не все розумію, але світ — більший за мій мозок".А от невіруючі — часто ходячий музей закостенілого догматизму.«Цього не може бути, бо цього не може бути», — їх головна молитва.Інтелектуальна вузькоколійка, що прямує до пихатої банальності.Ми віримо в чудеса не тому, що "так прийнято", а тому що бачили, або довіряємо свідкам.Якщо ти знайомий з Творцем, то тебе вже не дивує, що Він іноді втручається в закони, які Сам і створив.До речі, головне чудо — це Воскресіння Христа.Не фокус. Не метафора. Не легенда.А історична реальність, за яку апостоли пішли на смерть.Вони не вигадали чудо — вони його бачили.І весь світ після того почав дихати інакше.Християнство — не про чарівні трюки.А про присутність Живого Бога в світі, який вмирає.І кожне справжнє чудо — це не шоу.Це нагадування, що смерть — не фінал. Що любов — сильніша за біологію.Що життя сильніше за смерть. Що Бог — не десь, а тут, поруч з нами.І Йому не байдуже.Тому віримо.І не соромимось вірити.Бо справжня віра — не наївність,а відвага бути вільним від тупої самовпевненості.