#щоденник 20.ХСьогодні складали присягу. Хапливо все вийшло. Вчора ввечері сказали, що сьогодні, в неділю, складатимем, разок прогнали (я зачитував) і розійшлись. Сьогодні о девʼятій склали. Урочистості ніякої. Декого взагалі забули. Вони були в наряді по кухні, їх не дочекались: «Ми склали присягу вівсянці з сосискою» — жартували вони. Жарт жартом, а куди це годиться?! Та й, кажу ж, відчуття сакральності (а присяга — це ж щось сливе священне!) не було геть зовсім. Як я закінчив промову і вернувся в стрій, мені здавалось головний зараз скаже: «Це була остання репетиція, от так воно має буде». Він цього не сказав. Поки я читав, інший зі штабу ходив і знімав це дійство на телефон… Загалом, усе, що можна було зіпсувати, тут зіпсували. Ще раз запевняюсь, коли нема дисципліни в маленьких речах (тиша на шикуванні, тримання строю під час ходи, відсутність ранкових зарядок тощо), її не буде і в великих (заняття, присяга, далі — на полі бою). Згадується відома фраза морського котика адмірала МакРейвена: If you wonna change the world, start off by making your bed (якщо хочеш змінити світ, почни заправляти ліжко). Малі справи важать. Взагалі, не розумію (не я один), чому було складати її в навчальному центрі. Логічніше було б робити це вже в частинах, де ми вестимемо службу, ні?Потому поїхали в баню (помитися) та чіпок. Виїхали об 11:20, вернулись коло пʼятої. Чотири години ждали черги в чіпок — хай йому грець! Купив морозива, сочника та кави. Зʼїв на місці, насолодився. У чіпку грала одна пісня, (російська попса), я записав приспів, але десь загубився. Шкода, ви б зацінили…Вчу іспанську, вона потрібна буде для роботи в бригаді. Отримали зарпалату. Спершу 5 тисяч, далі ще дві. Не знаємо точно за що. Кажуть, властиво наша зарплата (тут — Грошове Забезпечення) складає пʼять тисяч, але ще 15 нараховують як бонус протягом наступного місяця. Тож дві, це певно за ті кілька днів у вересні, що я вже був у частині. Поза тим, що ми отримуватимем 20 тисяч, гарна новина, нас готували до 4-5. На цьому все, бувайте здорові.