Telegram statistics channel - @onemorepagecomua

Підкинули три нових обкладинки від "Ще одну сторінку", зокрема Кеті Кітамури, яку я дуже чекаю 🤗1) «Прослуховування», Кеті КітамураНовенький роман від авторки «Близькостей», що побачив світ у 2025 році й одразу ж потрапив у шорт-лист Букера. Книжка про акторку, що зустрічається в ресторані з молодим чоловіком, який запевняє, що він її син. Отут трохи писала про неї. Кеті Кітамура у цьому тексті досліджує тему множинності ролей та образів, які ми втілюємо у стосунках із колегами, коханими чи рідними.2) «Спи міцно», Дж. Г. МаркертМістичний горорний трилер. Був номінований на найкращий горор за версією читачів Goodreads. На наступний день після страти вбивці, що роками тероризував містечко, з'являються нові смерті. Новий серійний вбивця називає себе Вигнанцем та продовжує справу попередника — Отця Мовчання. Єдина надія на вцілілого, який збуває дні у лікарні для божевільних злочинців. 3) «Час мечів», Метью ГарфіАтмосферний і напружений роман занурює в ранньосередньовічну Британію — світ туманів, молитов і мечів, де кожен вибір має ціну.Це перша частина із серії, всього буде 4 книги.

Ще одну сторінку мене жостко підставили……бо відправили купу книжок, які я відкрила з самого ранку. І як тепер працювати, скажіть мені?! Коли такі красотулікі дивляться прям в очі й солодко шепочуть на вушко «візьми мене»?По-перше, у нас зʼявились дві соромʼязливі класичні легенди, яких обговорюють не так активно, як всяких Кафк, але які стовідсотково варті уваги.«Великий Мольн» — єдина книга Алена-Фурньє, який помер у 27 років у Першій світовій війні, і яка зробила його класиком французької літератури. Це одна з улюблених книжок Фаулза, і він чесно зізнавався, що саме вона надихнула його на написання легендарного «Мага».А данський біолог, ботанік, який першим переклав Дарвіна данською мовою, попередник екзистенціалізму Єнс Петер Якобсен розродився аж двома книгами за життя і теж увійшов в аннали класичної літератури. Обидві книги дивним чином розкривають схожі теми — крах романтизму і дитячих ілюзій, тому читання явно не веселе, але дуже потрібне. «Мольна» вже читала, але повторення — мати навчання (а ще тітка нудьги, тому запрошую її не так часто😁)«Кечпенні» мені багато хто радив, щоб продовжити химерну атмосферу книг Джулії Армфілд. Це ще й детектив, тому має бути цікаво. «Віддана камʼяному двору» — тиха і меланхолійна історія з шорт-ліста букера 24 про монастир. Зважаючи на останні події, мене туди тягне все більше і більше, буду читати як такий собі туристичний каталог і приглядати номер з найкращим видом. Ну і полірну свій дзен маленькою філософською історією «Якщо зі світу зникнуть коти». Її вже взяв почитати Дживс, каже, що має бути якась дуже весела утопія. Подивимось.Як же хочеться відкласти всі справи і зняти марафончик із ними… уххх!

Підкинули +5 наступних обкладинок від "Ще одну сторінку", роздивляйтеся ☺1) "Інциденти в нас удома", Джош МалерманРоман жахів від автора "Пташиного коробу". Оповідь ведеться від імені 8-річної дівчинки, чия сім'я стала мішенню сутності, яку вона зве "Інша матуся". 2) Дженніфер Крофт "Ірена Рей зникає"Трилер від лавреатки Міжнародної букерівської премії та фіналістки Women's Prize. Рекомендують Ольга Токарчук та Кеті Кітамура. Сюжет десь такий: вісім перекладачів прибувають до будинку в польському лісі на кордоні з Білоруссю. Він належить всесвітньо відомій письменниці Ірені Рей, і вони приїжджають туди, щоб перекласти її magnum opus. Але вже за кілька днів після прибуття Ірена безслідно зникає.3) "Відлуння нас", Емма СтілРоббі та Джен судилось бути разом. Вони нарешті помирилися після восьми місяців розлуки, і обидва знають, що цього разу це назавжди. Але назавжди може бути не так довго, як вони гадають.4) "Машина срачів обурення: Як технології посилюють невдоволення та підривають демократію", Тобіас Роуз-СтоквеллСпираючись на глибокий історичний контекст, а також на передові дослідження, автор, дизайнер і медіа-дослідник Тобіас Роуз-Стоквелл показує, як соціальні медіа прив’язали нас до безпрецедентної машини обурення, навчаючи реагувати, а не розмірковувати, і атакувати, а не дискутувати.5) Зізнання королеви граматики, Еліза НайтУ Нью-Йорку 1960-х років немає жінок-керівниць видавництв, і це планує змінити кмітлива й амбітна Бернадетт Свіфт.У мене 4\5, ви скільки захотіли?

Ще одну сторінку анонсували вихід ЛЄГЄНДИ! Книги, яка точно варта окремого поста.Реальна історія вбивства родини фермерів Клатерів у Канзасі у 1959 році фактично створила такий улюблений сьогодні жанр true-crime і зробила революцію у журналістиці — це одна з найважливіших книг американської літератури ХХ ст. Автор жахнувся жорстокістю злочину і вирішив дослідити, як взагалі можливо вбити цілу родину разом із дітьми заради декількох мідяків.Для написання цього документального роману Капоте опитував свідків, брав інтервʼю у місцевих жителів і навіть зблизився зі злочинцями (найцікавіше — настільки сильно, що, подейкують, закохався в Перрі Смітта і тяжко переживав його страту. Після неї Капоте почав ізольовуватись від суспільства, тому його вплив на життя письменника інколи навіть недооцінюють). І це не тільки ретельно за 6 років і на 8000 сторінок з нотатками пропрацьована документалістика, а і майстерно написане соціологічне і психологічне дослідження, яке викликає такий вир злості та жалю, що через 14 років після читання я досі дуже чітко їі памʼятаю. А особливо той шок, коли я почала співчувати убивці, настільки добре автору вдалось його олюднити💔 як і в кожній якісній книзі США — головний злочинець тут АмерикаПісля цієї книги мені взагалі не зрозуміло, чому весь світ звеличує дрібʼязковий «Сніданок у Тіффані», якщо існує цей магнум опус у Капоте🤌

Занесла вам порозглядати нові обкладинки майбутніх книжок від "Ще одну сторінку" 😍1) "Мері Джейн", Джессіка Аня БлауДії відбуваються у 1970-х роках у Балтиморі. 14-річна дівчина працює нянею у дещо незвичній родині, яка кардинально змінює її погляд на речі та життя загалом. 2) "Остання картина Сари де Вос", Домінік СмітАвтор майстерно поєднує історичне та сучасне, відстежуючи точку перетину між рідкісним пейзажем голландської художниці золотого віку, спадкоємцем роботи в 1950-х роках на Мангеттені, та відомою історикинею мистецтва, яка в молодості намалювала його підробку.3) "Сойчині крила", Іван ФранкоДо збірки повістей увійшли «Сойчине крило», «Для домашнього огнища», «Батьківщина».4) "За двома зайцями", Михайло СтарицькийВибрані драматичні твори класика. Замість передмови - фрагменти статті доньки, Людмили Старицької-Черняхівської, про український театр. 5) "Невеличка драма", Валер'ян ПідмогильнийОдин із перших інтелектуальних романів, які започаткували цей жанр в українській літературі. Головними темами є мікросвіт людини та її оточення, національна ідентичність, конфлікт між розумом та почуттям, коханням та прагматизмом.Скіки додаєте в бажанки?

мені наче в мозку ложкою подовбались, але то радше було приємне відчуття. ну, власне, це я про «кечпенні» чарлі г'юстона.здається, автор створив щось геніальне, або я не знаю, як пояснити увесь мій захват від цієї книжки. тобто в ній написано про буденні речі: жалі минулого, непорозуміння, депресію, втечу від проблем, різницю поколінь, щастя в дрібницях. але це все автор завернув у обгортку магічного реалізму, накидав туди іронії і чорного гумору, змішав тут ґіківські прибамбаси, такі як підвальні партії в днд й комп'ютерні інді-ігри. пронизав наскрізь піснями шинейд о'коннор. а ще секти, масові самогубства й кінець світу — до чого тут це?? все насправді пов'язано.помістив у це депресивного чувака, який женеться за самим собою, буквально за своїм двійником, щоб помститись. і от один його день перетворюється на суцільне божевілля, коли старий друг просить допомогти знайти зниклу дівчинку. це нуарний інтелектуальний трилер, де існує прикольна магія, яку кожен використовує для різних цілей. хтось просто живиться нею для кращого життя, хтось торгує нею, а хтось нею хоче прикликати демонічні сили й зруйнувати світ. оповідь тут несеться шаленим потоком, все насправді пов'язано, в один момент сид кечпенні, крадій, сидить запханий в лімузин з мішком на голові, а в інший вже розмахує револьвером і тікає через дзеркало в інше місце/місто. розгадує секрети інших і разом з тим його наздоганяють власні болі з минулого, він дізнається страшну правду про себе самого й пазлики його життя раптом припасовуються у правильній комбінації, хай і картинка така, що радше б не бачити.я навіть не знаю, з чим порівняти цю книжку. в ній є трохи вайбів «скотта пілігрима», «першому гравцеві приготуватись», «міккі 17»(?) — якісь окремі деталі, якщо хочеться знайти орієнтир очікувань. але це все ж дуже унікальна історія. і, певно, дуже нішева, бо, камон, 700 з хвостиком оцінок на гудрідз?? злочинно мало!! правила є — правил немає.можливо все — абсолютно все. якщо ви хоч трохи довіряєте моїм рекомендаціям, прочитайте цю книжку, омг, вона супер-прикольна, дещо криваво-брутальна і просто цікава!!#русяпатякаєпро_прочитанедай боже, аби щос видали ще книжок автора(ну будь ласка)

🌟Даруємо дві частини серії «Чорна відьма» Лорі Форест разом із видавництвом Ще одну сторінку🌟Гряде нова Чорна відьма... і могуть її не осягнути.Еллорен Ґарднер — онука славнозвісної Чорної відьми, Карнісси Ґарднер, яка дала відсіч ворожим силам і врятувала народ Ґарднерії під час Війни королівств. І хоча зовні вона копія своєї відомої бабусі, Еллорен не має жодних магічних сил у суспільстві, яке понад усе цінує магічні здібності. Коли в неї з’являється можливість втілити свою давню мрію стати аптекаркою, Еллорен приєднується до своїх братів у престижному Університеті Верпакса. Незабаром вона усвідомлює, що на навчання приймають представників різних народів — зокрема крилатих ікаралів, які володіють вогнем,— заклятих ворогів усіх ґарднерійців. Це місце небезпечне для внучки Чорної відьми. Її єдина надія на виживання може виявитися серед групи бунтівників... тільки якщо вона знайде в собі сміливість довіряти тим, кого її вчили боятися. Що треба зробити:💙Підписатися на канал one more chapter. 💙Підписатися на канал видавництва Ще одну сторінку. 💙Залишити коментар з порядковим номером під оригінальним дописом на каналі one more chapter (якщо попередній коментар з номером 2, пишемо 3, і так далі).💙Поділитися розіграшем з друзями.➡️ Дотримання умов перевірятиметься.Переможця визначимо за допомогою рандомайзера на каналі one more chapter 14 січня о 20:00 ✨Удачі всім у розіграші 🌟

🌊 «До маяка» Вірджинія Вулфзначить так, цілу книжку Вулф дуже мистецьки розповідає про те, що люди не дуже то й люблять інших людей, а я все чекала, коли ж вони доберуться до того маяка! Але, чорт, забудьте маяк, бо ця книжка просто fucking genius – люди в ній, речі, те, як місіс Рамзі завжди поруч і в кінці той останній мазок пензля. omg! В цій історії ми потрапляємо у свідомість всезнаючого оповідача (який при тому постійно змінюється, можливо, навіть посередині речення 😱), що переміщується між внутрішнім життям персонажів. Для мене це все виглядало як якийсь прозовий вірш, що перетворився на цілий роман про людське сприйняття та реальність.Авторка розкриває найпотаємніші думки та почуття персонажів, враження, в яких вони можуть навіть вагатися зізнатися собі, не кажучи вже про людей навколо. Розкриваючи сутність своїх персонажів, Вулф створює таких особистостей, з якими читачі можуть одночасно співвідносити себе через їхні тривоги, але й відчувати до них раптові хвилі відрази чи прихильності.То як же в такому разі все це поєднується? Як людина судить про інших, думає про них? Як складає одне з іншим і доходить висновку про те, приязнь відчуває чи неприязнь? А ті слова, що вони, зрештою, означають? І вона стояла мов заворожена під тією грушею, і зливою на неї падали враження про тих двох чоловіків, а стежити за власною думкою було все одно що слухати чиюсь мову, надто швидку, аби записати сова, але то був її власний голос, який відверто виголошував дещо незаперечне, вічне, але суперечливе, так що навіть тріщини та виступи кори груші безповоротно й назавжди закарбовувалися в ньому. Як на мене, тут Вулф геніально відображає процес переживання часу – блимання світла від Маяка, підкидання та піймання м'яча, відблиск свічок у темних вікнах під час вечері, період занедбаності, що настає у літньому пляжному будинку Рамзі.В історії небагато сюжету, але мені тааак подобається, що у першій та третій частинах увага зосереджена на подіях, що відбулись за кілька годин життя, а в другій частині ми отримуємо хроніку подій 10 років. Cекунди розтягуються, заповнюючи цілу сторінку, а роки зникають у нікуди.... перш ніж змінити плинність життя на застиглість малюнка, вона переживала кілька миттєвостей оголеності, коли здавалася ненародженою душею, душею без тіла, що дрижить на якомусь овіяному вітрами шпилі, беззахисною, виставленою проти всіх поривань і сумнівів. Cумна та драматична книга, письменниця розповідає історію з певною несентиментальною відчуженістю, але книга від того не менш приємна та захоплююча.В мене просто немає слів, щоб описати красу та оригінальність цього роману (чи будь-якої іншої роботи Вулф, власне). І хоча багато хто казав мені, що не варто поспішати з цим текстом, зрештою, дивовижно, як легко читати цю книгу, незважаючи на нескінченні коми та речення завдовжки в сторінку. Тепер хочу прочитати в оригіналі 👀Гадаю, це буде одна з тих книг, які я візьму до рук і перечитуватиму в різні періоди життя, завжди захоплюючись і водночас відчуваючи змішані емоції.#книжковий_відгук@zakapelok_ann

Ця книга — про те, як знаходити світло, коли навколо суцільна темрява. #прочитала «Три королі повертаються додому» 🪅⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Це справжня книга-терапія. Діє як оберіг. Читаєш і розумієш: добро переможе, наші повернуться додому, а світло Різдвяної зірки сильніше за будь-яку темряву.Тому «три королі» тут це не лише біблійні персонажі. Це метафора наших трьох найголовніших бажань:Щоб закінчилася війна.Щоб наші захисники й захисниці повернулися додому з перемогою.Щоб ми відбудували нову, сильну країну.Історії наскрізь просякнуті нашими традиціями:🪅Не замикай двері на Святвечір — раптом хтось заблукав і потребує тепла?🪅Не сідай за стіл до появи Різдвяної зірки у небі.🪅На Водохреще, коли «відкриваються небеса», можна випити води й почати розуміти мову тварин.🪅Дідух — це живий зв'язок із предками, які нас бережуть.🪅Сіно під столом, окрема тарілка для померлого, кутя.🪅На Різдво спершу моляться за тих, хто свята не дочекався, і за тих, хто зараз у дорозі.Титульна історія «Три королі повертаються додому» — це своєрідна альтернативна версія легенди про волхвів: що з ними сталося після візиту до Ісуса і як їм вдалося обдурити Ірода. Там приховано дуже багато сенсів і підтекстів — на книжковому клубі ми обговорювали цю історію, певно, найдовше.«Йорданська історія» стала моєю улюбленою, бо миттєво повернула в дитинство. Вона про хлопця, який напився води в мить, коли «небо відкрилося», і почав розуміти звірів. Пагутяк написала її, усвідомивши, що в нас майже немає власних казок про Водохреще.Але квінтесенція всієї книги є казка «Кого привів янгол». Старенькі накривають стіл для себе і для гостей у хатині на хуторі, хоч до них ніколи ніхто не приходить. Дід голодний, пес бурчить (він тут головний скептик), але страви ніяк не хочуть ні зваритися, ні допектися. Аж раптом прибігає коза, потім з'являється жінка з дитиною, і всі в один голос кажуть, що їх янгол привів. Чи був там справжній янгол, чи то просто бабусина вишиванка майоріла на вітрі — неважливо. Бо на порозі з’являється поранений воїн, який прийшов слідами родини. І нарешті страви наче оживають і допікаються. Диво сталося. Всі вдома.Різдво дарує надію, що це вже остання битва у нашій тисячолітній війні з імперією. Дуже раджу придбати собі або на подарунок близьким. Це саме ті слова, які нам зараз потрібні. А ще книга неймовірно гарна — видавництво «Ще одну сторінку» постаралося на славу, тож тримати її в руках — це окрема естетична насолода.

Лагідне збиткування з кліше у роментезі або чому “Файні брюнети та інша нечисть” насправді файні.Стартувало передзамовлення на збірку гумористичних фентезійних оповідань Юлії Нагорнюк і, оскільки, я мала можливість прочитати її трохи раніше, мені дуже хочеться поділитися своїми безспойлерними враженнями.Для себе я зараховую Юлію Нагорнюк до тих авторів, яких вподобала насамперед завдяки їхній манері письма. Вона має чуття слова, пише художньо і лаконічно, вміє створювати виразних персонажів і завжди вплітає певний соціальний контекст у свої історії. А ще авторка працює з різними жанрами і не цурається пробувати щось нове.Її дебютна робота “Діва, матір і третя” - світла, затишна урбаністична історія про дружбу та пригоди трьох сучасних українських відьом.“Відьма вмирає третє” має вже зовсім інший настрій: напружена, терпка, похмура оповідка про невпевненого юнака, який вчиться давати раду відьомським силам.А ось нова збірка “Файні брюнети та інша нечисть” - це магічні, бешкетні, грайливі оповідання, у яких авторка бере стереотипні сюжетні елементи з роментезі й обігрує їх на незвичний манер. Вампір займає труну, яку бабця підготувала собі на похорон. Відьма просить демона вдати її хлопця на сімейному застіллі. Механік потрапляє у світ фейрі, де до нього підбиває клинці лорд проклятого Дому. У селі на Лановеччині оселяється вродливий чужинець, а дух козака допомагає своїй нащадці обрати парубка в тіндері. Мені подобається, що з цією книжкою можна відпочити, розважитися та ментально підзарядитися. Приємний гумор, впізнавані життєві ситуації, позитивна атмосфера, акцент на родині, дружбі, затишку, підтримці й любові - усе те, чого ми так потребуємо, коли навколо вирують страх і руйнування. І головне - це книжка не “на один раз”. Вона залишає приємний читацький післясмак, тому щоразу, коли погляд падатиме на обкладинку, мозок шепотітиме: “візьми її - з нею було затишно і весело”.Тож вітаю Юлію Нагорнюк та її співавторку Мінні з новою книжкою. Впевнена, вона буде нас і надалі дивувати. #українськефан