Після "Орешника"...Нанесений у ніч із суботи на неділю масований удар здебільшого нашої території був настільки ж безглуздим, наскільки жорстоким. У військовому плані результат близький до нуля, але...Але для населення того ж Києва це був серйозний психологічний удар, який посилив упадницькі та панічні настрої. Бо простому громадянину, коли йому на голову сипляться навіть уламки, начхати, що "нашої боєздатності не завдано шкоди". І тим більше, йому вже начхати, що "наші дрони практично взяли під вогневий контроль сухопутну трасу до Криму", та й що "на Росії вже третій день горить Туапсе".Все це ніяк не впливає на безпеку та комфорт життя простої людини. А ось удари над його головою, навіть непотрібні у військовому плані, дуже впливають. І в людини виникає справедливе обурення - "А довго ще це триватиме і хто мені відшкодує хоча б розбите вікно?"Наша влада любить говорити, що росіянам треба показати, що на п'ятий рік війни замість перемоги їхніми містами б'ють наші дрони, тож припиняйте воювати! Ось тільки у нас абсолютно така ж ситуація: на п'ятий рік війни, замість розвалу рфії та її розгрому на полі бою, по Києву завдається чергового масштабного удару. І логіка "пора вже з цим закінчувати бо скільки ще можна" тут теж як ніколи до речі.Але ж думка звичайних громадян взагалі не ебет владу! - скажете ви, і будете майже праві. Майже – тому що саме на моральному стані населення, його готовності та бажанні воювати, будувати, розвивати країну, тримається вся система. Включно із самою владою.І одного разу маса тих, хто в серцях вигукує "Та ебал я в рот цю війну, цей Донбас і патріотизм - я просто хочу спокійно жити!" стане критичною. Тоді буде два сценарії - чи масові народні антивоєнні протести, чи розвал системи оборони.Такі справи.@ombr93HY