Одна з найбільш помилкових моїх думок?мотивацій?ідей? - створювати робочі місця для місцевих, людей з села. Останніх кілька місяців отримую нормальні підзатильники через це своє спасательство. А воно їм треба? Тебе хтось просив? Нєа. Ніхто не просив. Ну ладно, є одна людина з якою вже працюємо 2 роки. Не без приколів але порозумілися і працюєм. Але решта. Робота - це змога заробити на бухло. Є бухло - кому вже та робота треба. Або ніби і хоче працювати але ні думати, ні напрягатися - нє. Щось поламалося, щось не виходить - що ми робим? - правильно, піздострадаємо, плачемо, псіхуємо, і з горя бухаємо. Дуже помічне, ага. Вже проговорювала якось, що треба працювати з тими, хто хоче працювати, і не бігати за тими, хто не хоче. Але тепер вперлася в новий рівень - ніби хоче, але тупо не може. Просто людина вперлася в стелю можливостей фізичних, емоційних, когнітивних. Ну а я задовбалася гратися в виховательку дит садка,ну? І що? За пів години знайшла собі професійного сировара, яка за адекватні гроші готова їздити до мене налагоджувати процеси і навчити ще одну людину собі на підміну і ще може закрити мені не менш важливі питання. Насправді навіть 2 кандидати було. За 30 хв! Не місцеві, але ті, кому дійсно треба гроші і хто любить свою справу. А не оце от все. Ітого, я дуже тішуся бо ми на 1 крок ближче щоб виготовляти дійсно корисні сири з непастеризованого молока! І на 2 кроки ближче щоб робити сири з пліснявою і всякі сирні витребеньки :) А ще, я готую сайт і тг бот для підписки на доставку сирів кожних 1-2-3-4 тижні 😋