Офери-хуйофери. Я мабуть з конем так не нервувала як з цими роботами.Вакансій норм мало, конкуренція висока, всі компанії шукають якогось єдинорога, шахеди літають де треба і не треба і ті ж Дубаї і Ізраїль передумують когось наймати в принципі, а деякі клієнти пропадають і не виходять на звʼязок місяцями.Ітого, за останній місяць з цими приколами 2 офери в мене відпали через шахеди і клієнта-пропажу, і 2 офери в процесі - банк перевіряє по службі безпеки, і одні там ведуть перемовини з клієнтами чи ті погодяться що я працюю з інструментами не на 100% як у них. І все це трохи так нервово бо ніби вже все ок але не повірю поки не матиму офер на руках. До того ж банк платить на добру третину менше ніж на попередній роботі, а той другий проект ще взагалі хз чи буде. - я вже навіть хотіла їх поєднувати щоб трохи швидше з боргами розрахуватися. Але ж оферу нема ще жодного.Весь тиждень сиджу на голках чекаю хто що скаже чи раптом обоє не зірвуться в останній момент і мені доведеться знов починати з самого початку - а це ще місяць півтора без грошей. «сьогодні буде офер» від кого? Від проекту на моїй фірмі, де клієнт не підписав договір на розробку і пропав на місяць.З плюсів - зп як до звільнення, робочий ноут, 2 монітори, страховка і доступи до всяких корпоративних програм - все лишається як було. Просто виходить мала місяць відпустки за свій рахунок.З мінусів - тепер треба сказати банку і тому іншому проекту, що соррян - офер можуть не готувати, і купа витрачених нервів. (Два проекти поєднувати не вийде як би мені того не хотілося - та і не настільки хотілося).Ці емоційні гойдалки мене доконають. Але принаймні вже знаю що в червні буде зп. І це прекрасно