Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - ОЛЕКСАНДРА МЕТАФОР | Амелі Фльор | Букнет
Added 06 Dec 2025

ОЛЕКСАНДРА МЕТАФОР | Амелі Фльор | Букнет

@oleksandra_metaphor
Number of subscribers: 158
Photos: 1,140
Videos: 33
Links: 1,180
Description:
Книги та новини від письменниці Олександри Метафор: https://booknet.ua/oleksandra-metafor-u10905558 За деталями: @djryzhik

👥 Number of subscribers

158
Average/Day:: 0
Average/Week:: +1
Average/Month:: +2

👁️ Average views per message

92
Average/Day:: 100
Average/Week:: 110
ERR: 58.23%

📊 Messages per Day

1.9
Last day: 2
Week average: 2
Average per day: 1.9

Status change history

Officially not confirmed 2025-12-06

Wall

Telegram statistics channel

#знижкаЄдина знижка у передплаті на емоційний любовний роман "Кохай мене без пам'яті" Аврелія Аверлі -Ти що, інсценувала свою смерть та втекла з цим пройдисвітом?Я не можу зрозуміти, про що мова і хто цей чоловік. Моя пам’ять вперто мовчить, а рука Арсена на моїх пальцях миттєво кам’яніє.— Ми знайомі? У мене амнезія, і я майже нічого не пам’ятаю.— Гарна спроба, —чоловік сміється і, здається, зовсім не вірить у мої слова. — Як ти могла так вчинити зі мною? Я попереджав тебе про наслідки. Ти ж знала, що я знайду тебе будь-де.— Я справді не розумію, про що мова. Хто ви? —мій голос тремтить, а в грудях розростається холодна грудка паніки.— Хто я? —він перепитує так, ніби це найсмішніший жарт у його житті. —Я Костянтин, твій чоловік. Отже, ти інсценувала аварію, змусила мене оплакувати порожню труну, а тепер сидиш тут з цим пройдисвітом, який тобі зрадив?Знижка тут:https://booknet.ua/reader/kohai-mene-bez-pamyat-b451941?c=4991825&p=1#роман #букнет #любовний_роман #кохання #читай #сучасний_роман #книги
🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩Любі, сьогодні Академія шляхетних чоловіків надійшла у передплату! Наразі ціна найнижча з можливих, далі зростатиме, тож не гайте часу!На вас чекає:🤩Доріан і його секрети з магією🤩Тітонька Тереза і що з нею сталося🤩Річард!! І його роль у житті Агати🤩Геоцинта?! 🤩Таємниця дивного світуНагадую, наша Агата весь цей час шукала спосіб врятувати добру пекарку тітоньку Терезу, яку...Спойлер 29/1 розділу: Ці кучерики, цей добрий погляд і по-старечому повне обличчя. Сумнівів не залишилося. Це вона! Це справді вона!— Артемісе, стій! — смикнувся за мною Доріан, але було пізно.Я побігла слідом за тією, що так добре знала.— Тітонько Терезо! — крикнула я їй услід.І трошечки позаграю з вами, адже в продовженні, 29/2 все починається так:Те, що це була вона, не викликало жодних сумнівів. Трохи блідіша, так, погляд загублений, але це була абсолютно вона!От би тільки дістатися до неї… Я зможу вивести нас звідси! Далі прикинулася б хлопцем, і самій тітоньці не треба було б вибиратися назовні. До біса, та я б того ж Доріана попросила допомогти — він однаково знає мою таємницю. Сторгувалася б на чомусь, та вибралася.Тільки б її зловити.— Тітонько Терезо, — як у маренні шепотіла я, поки мчала за силуетом, що хутко віддалявся.🤩🤩🤩🤩 Купуйте вже зараз 🤩🤩🤩🤩https://booknet.ua/book/akademya-shlyahetnih-cholovkv-b452891
Буду дуже вдячна за коментар від кожної з вас! За цей тиждень книга дуже сильно впала в рейтингу. Ваша підтримка може знову підняти її і зробити топом 🙏 А я вас буду пестити смачними продами, як от ця!АКАДЕМІЯ ШЛЯХЕТНИХ ЧОЛОВІКІВ — Що ти хочеш натомість? — запитала й подивилася на нього з викликом.— Ти сюди прийшла бідна, як церковна миша, та й, судячи з того, що я бачив… — він хмикнув, — з магією теж питання. Що такого ти можеш мені запропонувати, чого в мене немає?Як би сильно мені не хотілося вдаватися до крайніх заходів, але… Життя тітоньки Терези, та й моє власне, були вищими за це. Я прибрала руки з грудей.На що Доріан дуже голосно розреготався.— Я ж сказав те, чого в мене немає! — склавшись навпіл від сміху, ледве видавив він.— У тебе є жіночі груди? — я навіть брову одну вигнула, з неймовірною цікавістю роздивляючись чоловіка. — А на вигляд здавався таким собі… мужнім.Сміх разом припинився і Доріан швидким рухом руки встиг вихопити пальцями моє підборіддя. Міцно схопив, не вирватися. Й очей із моїх губ не спускав.— Мала, ти кумедна, але на язик така зухвала, що аж провчити хочеться, — прогарчав він мені, усмішки не стираючи. Підтримайте авторку, залиште коментар: https://booknet.ua/book/akademya-shlyahetnih-cholovkv-b452891
Любі мої, у вашої авторки сьогодні свято. (До речі, це так дивно писати про себе в третій особі, наче ми є король Вінеамін Шістнадцятий 🤣, кхм, ну, ну про те).Так от, СВЯТО!! Літературне!! Адже півроку тому я нарешті сказала заповітне «так» своєму британському редактору (а ще потім рекламному агенту і нашій українській художниці), що призвело до…Сашо, народжуй швидше, ну 🤣🤣 Вибачте. Дуже нервовий момент!! Я не просто вся в емоціях… я і є одна нервова емоція сьогодні 😳Адже моя українська книга Курортна спокуса вийшла на міжнародний рівень! Я її переклала під назвою The Week We Borrowed Love і видала на Амазоні!Сьогодні день публікації!!Це дуже великий день для мене. Я мріяла вийти на англійський рівень мало не з початку письменницькою творчості (11 років мала тоді, на мінуточку!). Серйозно цікавилась цим три року тому. Але це було багато роботи і грошей, і 0 розуміння, як той клятий Амазон працює (спойлер: досі розбираюсь 🤣)Декілька років я просто варилася в букстаграмному товаристві читачів - читала новачків або маловідомих авторів, залишала відгуки, дивилася на все зсередини. А потім довго накопичувала гроші 🥲Але час йшов, гроші сказали: летс гоу, і я пірнула. Чесно вам сказати, сягати в Чорне море, коли там 18 градусів, легше 😁 Дуже складно без підтримки. За що я безмежно вдячна Букнету - за авторів, які прикриють спину. За читачів, які добрі та милі. На Амазоні відчуваєш себе партизаном, що затесався не в той райончик… але де наша не плавала 😏Усьо, вибачте багато тексту, дуже хотіла виговоритися. Великий день! Вуху! Хто може чи хоче, можете залишити відгук, буду дуже вдячна ❤️Амазон посилання: https://www.amazon.com/dp/B0GSDZW7MR?ref=sp_email Гудрідс: https://www.goodreads.com/book/show/249770899
Готуйте мітли та серця: Весняний «ЛітШабаш» на Букнет! Дорогі читачі, ви відчуваєте це в повітрі? Весна — це не лише про квіти та тепле сонце. Це час, коли прокидається найдавніша магія, а межа між світами стає тонкою, як пелюстка вишневого цвіту.Наближається Вальпургієва ніч, і наші букнетівські відьмочки вже готують свої казани, щоб наварити для вас неймовірного літературного зілля!🧙‍♀️ Що таке «ЛітШабаш»?Це велики весняний літмоб, де зібралися налановиті авторки, аби подарувати вам історії, від яких перехоплює подих. На вас чекають:* Магічні світи, де можливо все;* Містичні таємниці, які не дадуть заснути до світанку;* Неймовірне кохання, що сильніше за будь-які закляття;* Відьми, які знають, чого хочуть (і обов’язково це отримають!).🗓 Коли зліт?Наші чарівні авторки починають здмухувати пилюку з мітла вже з 17-го квітня.Кожна історія — це окремий світ, сповнений драйву, емоцій та магії. Це буде справжній вибух фентезі та романтики, який ми готували спеціально до сезону весняного пробудження. Ви готові?Стежте за оновленнями та готуйтеся додавати новинки до своїх бібліотек. Буде містично, загадково і дуже магічно!Пишіть у коментарях: яку магію ви любите найбільше? Темну та загадкову чи світлу й цілющу?Давайте разом зробимо цю весну незабутньою! 🌙
📍 Насправді, у мене дуже цікава історія знайомства з чоловіком. Хоч книгу пиши 😁 Бо ми познайомились… в компʼютерній грі. Причому я на той момент з ігор знала хіба що Сімси і Тетріс! Це був грудень, 1 курс університету. Я сильно захворіла і лежала з температурою в гуртожитку. Щоб трохи легше це все переживати, вирішила завантажити якусь гру (згадалися часи 90-2000х і Сєга), де були б і інші гравці. Так я знайшла для себе не дуже відомий, але дуже атмосферний проєкт. Наразі він вже закритий, але не про те.Там я познайомилась з декількома цікавими людьми з усього світу, ми весело проводили час і створили своє угрупування з назвою Немо. Я себе відчувала потраплянкою в світ фентезі, чесне слово 🙂‍↕️І в березні вже наступного року (за 3 місяці) до нас прийшов один чоловік… який був першим за купу років, хто зміг розсмішити мене до сліз. Навіть памʼятаю, як в той момент подумала: нє, таке золото треба забирати, буде мені життя подовжувати 🤭За два місяці ми побачились. За чотири - почали жити разом. За два роки одружилися. І так вже святкуємо наші перші 10 років разом 🥰Ось така от казочка🩷🩷🩷🩷🩷🩷
У колеги Кристини Асецької у передплаті!Любовне фентезі "Шлюб до світанку, або Прокляття Чорної вдови"— Ну, кралечко, тепер розказуй. Навіщо ти одружила мене на собі? Невже ти дізналася, хто я такий? — його темні очі блиснули, і на мить у них спалахнув червоний вогник.Солейна затремтіла, але не від страху, а від того, що цей дикун стояв надто близько. Непристойно близько. Він нагадував хижака, який схопив давно переслідувану здобич. Дівчина нервово засміялася:— Хто вам сказав, що ми одружені?— Я пам’ятаю все, що відбулося минулої ночі. Я чув і бачив, як ви силоміць мене одружили на собі.— Не помітила, щоб ви пручалися, — попри вдаваний спокій, всередині дівчини вирували емоції. Не розуміла, як він міг чути, якщо здавався непритомним. Чоловік насупив брови:— Я не міг ні рухатися, ні говорити. Отже, повернемося до головного. Навіщо тобі цей шлюб?https://booknet.ua/reader/shlyub-do-svtanku-abo-proklyattya-chorno-vdovi-b446357?c=4899652&p=1Завжди ваші,О. Метафор та А. Фльор 💝
❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️Мої чарівні, Тимчасову наречену вже можна придбати на сайті!Спеціально для вас зробила величезну проду на сьогодні. Там і детектив, і розслідування, і плани на майбутнє 😉— Що ж, наша фіктивна наречена, — розвіяла незручну тишу Наталі, — а що в тебе на особистому фронті?— У плані? — я була заскочена зненацька її запитанням.— Ну, з Максом, — дівчина продовжила й надпила кави, не відриваючи погляду від мене, — у вас усе теж фіктивно? Або ночами все-таки…— Тут діти! — обурилася нова матуся Аліна.— Вони ще нічого не розуміють, — відмахнулася досвідченіша Софія.— Та в нас і не було нічого, — я посміхнулася, — може, я б і не проти, звісно… Але в нього там у голові стільки тарганів, дівчатка.— Він епатажний, — підтвердила Наталі, вийняла телефон і показала те саме відео дівчаткам.І те, як співав. І те, як перестав. Ми деякий час мовчали. Я знову поставила кавоварку грітися.— А що як його фанатки почнуть бігати за тобою? — стурбовано запитала Аліна.— Ой, — я раптом розсміялася — настільки абсурдною мені здалася ця думка, — я то їм кубики преса не покажу! Скажеш теж! Підтримати вашу авторку та придбати книгу за мінімальною ціною філіжанки латте можна просто тут: https://booknet.ua/book/timchasova-narechena-b448939❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️❤️❤️Що чекає на Олену у відомому шоу з українським співаком? І чи справді вона лише тимчасова наречена?П.С. Від Єви Родзинки та Еліс Кларк на вас чекають подаруночки в першому платному розділі!
Де яйця, Джонні?ЯЙЦЯ КОЛИШНЬОГО ДРАКОНА— О, Войтеку, а звідки беруться діти? — поставила я запитання, яке давно мучило мене.Реакція чоловіка була мальовнича. Він почервонів, потім потемнів, потім посвітлів, а потім його шкіра набула яскраво-зеленого відтінку, що я навсправжки подумала побігти по лікаря. Якщо охоронець тут помре, то це теж на мене повісять — а я просто запитала!Я притягла стілець і посадила на нього Войтека, піднесла склянку з водою.— Спитаєте теж, Марно, — видихнув він, — вам матінка не пояснювала хіба?— Те, що пояснює матінка людям, — наставницьки відповіла я, — відрізняється від драконячого. У нас, знаєте, до питання більш традиційно підходять.— У нас теж, — не моргнув оком Войтек.Важко з ним доведеться.Я взяла шматок тіста і м’ясо, що залишилися, і вкрай фігуративно й дохідливо пояснила, як ця справа відбувається в людей. Войтек почервонів до бордового відтінку, але чесно кивнув і підтвердив — у них так само.— Тоді звідки яйця, Войтеку? — зовсім уже похоронним голосом запитала я. Читати далі: https://booknet.ua/book/yaicya-kolishnogo-drakona-b447404
Тимчасова наречена А я все дивилася на Макса. Як же він… Змінився. Адже я пам’ятаю його зовсім іншим. Рвався кудись уперед, ніколи не озирався.Пам’ятаю, ми з ним навіть гуляли разом. Не зовсім удвох — із нами була ще моя подруга, бо самій мені було шалено страшно гуляти з хлопчиком, який подобався. Ми сиділи на лавочці в парку і весело розмовляли. Про що? Начебто нічого важливого й не було.А потім переписувалися, переписувалися, переписувалися. Мені тоді здавалося, що годинами. Очі Макса завжди були спрямовані вгору — до неба, до мрій, до повітряних замків. А я тільки й могла, що дивитися на нього із закоханими очима.Що ж, багато води з того часу спливло.Зараз він сидів за столом, опершись головою об руку. Пальцями повільно водив уздовж підборіддя, очима зосередився кудись у бік Алевтини Львівни, але дивився ніби крізь неї. Думав. Я теж думала, але навряд чи про те саме, що крутилося в голові в Макса.Бо я думала про минулого його. Читати вже зараз: https://booknet.ua/book/timchasova-narechena-b448939