Оксана БІЛОЗІР

Кожна зустріч із тими, хто бореться за життя наших воїнів, кожна розказана ними особлива історія про врятоване життя наших героїв залишає глибокий і світлий слід у серці. Сьогодні мала можливість поспілкуватися з полковником Юрієм Сліпчуком – начальником логістики, заступником начальника Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь».Відверто поговорити про окремі моменти лікування важкопоранених, їхню складну реабілітацію та повернення до повноцінного життя. Про те, де саме зараз найбільше потрібна волонтерська підтримка та як вона може бути максимально своєчасною та дієвою для військових медиків.Сьогодні, Головний військовий госпіталь – це місце, де любов, фаховість і віра щодня творять дива. Низький материнський уклін кожному лікарю та медичній сестрі за їхні безсонні ночі і золоті руки, що витягують з прірви наших захисників і захисниць!Наприкінці зустрічі мала честь отримати відзнаку за підтримку та співпрацю з госпіталем. Приймаю цей знак довіри з великим трепетом, адже це нагорода кожному та кожній, хто разом зі мною долучався та долучається до допомоги нашим госпіталям!Зокрема, хочу висловити безмежну вдячність моїм невтомним посестрам із Союзу Українок Америки (UNWLA) та всім партнерам і благодійникам, хто докладається до порятунку наших Героїв. Ця відзнака – і ваша заслуга!Нехай наша турбота завжди огортає тих, хто тримає над нами небо.Дякую за службу. Дякую за довіру. Дякую за життя! Разом – до Перемоги!

"Усе у вас нехай робиться з любов’ю" (1 Кор. 16:14).Перед початком VIII Жіночого молитовного сніданку Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній вручив мені орден Святої рівноапостольної княгині Ольги.Щиро дякую Предстоятелю та Православній Церкві України за цю відзнаку. Я дуже зворушена.Цю нагороду хочу присвятити всім, хто багато років поруч зі мною служить ближньому та піклується про інших. Особливо – тим, хто продовжує це служіння під час повномасштабної війни.Тим, хто збирає кошти на потреби наших госпіталів, приймає та підтримує вимушених переселенців, допомагає військовим і родинам захисників. Тим, хто, попри всі випробування, розвиває власну справу, сплачує податки, підтримує Збройні Сили України, зберігає та створює робочі місця.Дякую всім моїм друзям і однодумцям – волонтерам, капеланам, отцям і сестрам, пасторам, представницям і представникам бізнесу – за щирість ваших сердець, жертовну любов та добрі справи.У цій нагороді для мене є частинка праці кожного з вас. Тому приймаю її з вдячністю і присвячую вам.Нехай усе, що ми робимо для людей та України, справді робиться з любов’ю

VIII Жіночий молитовний сніданок: простір тиші, молитви та єдності 🙏🇺🇦✨Сьогодні, 21 серпня, у Києві відбулася Третя міжнародна зустріч світового українства «Єдині у світі – сильні для України», центральною подією якої став VIII Жіночий молитовний сніданок.У цей день у столиці було оголошено День жалоби, тому ми свідомо змінили програму: відмовилися від музичних виступів та урочистостей. Ми розпочали день зі спільної молитви у Михайлівському Золотоверхому соборі та вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Цей захід став передусім простором тиші, пам'яті, глибокої молитви та слів підтримки.Разом із представниками духовенства різних конфесій, дипломатами, волонтерами, військовими капеланами, урядовцями та українськими спільнотами з усього світу ми об'єдналися навколо трьох слів-лейтмотивів:Вірити – у Бога, Україну, справедливість та єдність нашого народу.Дякувати – нашим воїнам, ветеранам, медикам, волонтерам та незламним жителям прифронтових міст.Цінувати – життя, людину поруч, родину та майбутнє наших дітей.Наша молитва сьогодні – це вдячність тим, хто віддав життя за Україну, це підтримка наших захисників на фронті та заступництво за матерів і дітей, заради яких ми маємо вистояти.Щиро дякую співорганізатору зустрічі – ГО «Світове українство», партнерам MARONA GLOBAL ADVISORY та журналу Business Woman, а також усім, хто долучився серцем до цієї події.Навіть у найтемніші часи ми знаходимо сили бути разом, пам’ятати полеглих, підтримувати живих і вірити в Україну 💛💙

🕊️ I Жіночий Молитовний сніданок Волині: єдність, віра та щирий молитовний покров над нашою Україною Сьогодні благословенна Волинь стала місцем, де сотні сердець злилися в одне – у спільній, щирій молитві. Ми просили Всевишнього про найдорожче: за Божий захист для наших воїнів, за довгоочікуваний мир, за затишок у родинах та щасливе майбутнє нашої рідної України.Наш молитовний ранок став справжнім простором світла та надії. Пліч-о-пліч, об’єднані вірою, стояли священнослужителі різних конфесій, представники влади, наші невтомні волонтери, лікарі, поважні гості і, що найважливіше, – родини наших захисників.Програма нашої зустрічі була виткана з трьох глибоких і дуже трепетних частин:🔹 «Віра» — невичерпне джерело нашої незламності;🔹 «Дякувати» — низький уклін і безмежна вдячність нашим героїчним воїнам, медикам, капеланам та волонтерам, які тримають наше небо;🔹 «Цінувати» — про збереження кожної української родини та щастя наших дітей.Завершився цей благословенний час спільною молитвою та виголошенням «Величальної Господу», що відлунням тепла розійшлося в кожному серці.Окрім духовної єдності, ми мали й особливу, дуже людяну мету – зібрати кошти на облаштування сенсорного простору психоемоційного розвантаження при Центрі ментального здоров'я Володимирського ТМО. Материнська подяка кожному, хто долучився своїм серцем та благодійним внеском до цієї життєво необхідної справи!Хочу висловити найтепліші слова вдячності нашим співорганізаторам, чия небайдужість та велика праця зробили цей захід настільки світлим і високим:- Волинській обласній раді- ГО «Жіноча Опора»- ВГО «Союз Українок»Також від усієї душі дякую нашим меценатам та надійним партнерам. Ваша жертовність і соціальна відповідальність творять справжні добрі справи:- Генеральний партнер: ПрАТ «ЛУЦЬКСАНТЕХМОНТАЖ №536»- Офіційний партнер: ТОВ «ОСК-ТЕХНОЛОДЖІ»🤝 Партнери та юридична підтримка: ФГ «Панпродукт», ТМ «Вулик», Волинський відділ Союзу українок, Люкс декор, Агроситниця, WoW event, ГО «Інфраструктурний клуб».Дякую кожному, хто був поруч, хто тримав за руку і молився разом з нами. Нехай ця щира молитва Волині лине до самих Небес – за нашу омріяну Перемогу, за зцілення ран та за міцність кожної української родини! 💛💙

Щоденний подвиг українських медиків – це той невидимий, але надзвичайно міцний щит, який тримає нашу націю. В умовах жорстокої війни їхня жертовність, мужність та неймовірний професіоналізм рятують тисячі життів на фронті та в тилу. Вони – наші ангели-охоронці, які дарують надію навіть у найтемніші часи.Саме тому гідне вшанування їхньої праці сьогодні має особливе, сакральне значення.Вчора разом із колегами мала честь взяти участь в одному із заключних засідань Поважної Ради Відзнаки за професіоналізм і милосердя «Орден Святого Пантелеймона». Ми впевнено крокуємо до великого Фіналу – події, на яку з нетерпінням очікує вся медична спільнота як в Україні, так і далеко за її межами!Для нас ця зустріч стала ключовим і дуже відповідальним етапом підготовки: 🔹 Ми затвердили чіткий регламент роботи, за яким визначатимуться Лауреати Відзнаки у сезоні 2025–2026 років. 🔹 Ґрунтовно обговорили кандидатури фіналістів – людей, чиє щоденне служіння є справжнім взірцем для кожного з нас. 🔹 Окрему увагу приділили підготовці майбутніх урочистих заходів до нашого головного свята – Церемонії вручення у День Святого Пантелеймона.Цей рік є по-справжньому особливим для всієї нашої великої родини. З нагоди 10-річчя «Ордена Святого Пантелеймона» ми започатковуємо унікальну ювілейну номінацію – «Велич України».Ми глибоко переконані, що саме українське суспільство має визначати своїх героїв. Тому кожен із вас може особисто долучитися до відкритого народного голосування та підтримати тих медиків, які своєю невтомною працею наближають нашу Перемогу.👉 Проголосувати та віддати свій голос за найкращих можна за посиланням: https://orden-panteleimon.com.ua/ua/pro-vidznaku/velich-ukrayiniЩиро дякую всім членам Поважної Ради за віддану та титанічну працю, а кожному українському медику – за кожне врятоване життя. Разом ми творимо справжню історію та велич України! 🔱

Сьогодні Україна відзначає три надзвичайно глибокі та символічні дати, які в теперішніх реаліях переплітаються в єдиний залізобетонний фундамент нашої нації:💫 День Української Державності💫 День Хрещення Київської Русі-України💫 День українських миротворців​Сьогодні ми не просто згадуємо історію – ми захищаємо її зі зброєю в руках.​Нашу державність намагалися стерти століттями. Ворог і зараз цинічно цілить у наші міста, намагаючись довести світові свої хворі історичні міфи. Але правда на нашому боці. Коріння нашої держави сягає глибини віків – від величного Києва Володимира Великого до сучасних окопів на Сході та Півдні, де пишеться новітній літопис української незламності.​Понад тисячу років тому прийняття християнства визначило наш цивілізаційний вибір – вибір світла, європейських цінностей, культури та милосердя. Ця духовна опора, наша християнська віра, сьогодні допомагає нам проходити крізь найтемніші випробування, дарує розраду та єднає мільйони сердець у єдиній молитві за справедливу Перемогу.​І надзвичайно символічно, що в цей же день ми вшановуємо наших військових миротворців. Протягом десятиліть українські воїни несли мир і безпеку в найгарячіші точки планети під егідою ООН. А сьогодні весь наш народ став глобальним миротворцем для всього вільного світу, стримуючи на своїх плечах шалену навалу зла та тиранії.​Ми платимо неймовірно високу ціну за право бути собою, говорити рідною мовою та самостійно обирати своє майбутнє. Але ми вистоїмо. Бо за нами – тисячолітня історія, у наших серцях – непохитна віра, а в наших руках – доля вільної Держави.​Дякуємо кожному захиснику та захисниці, які тримають небо над нами. Дякуємо всім, хто працює на Перемогу в тилу.​Зі святами, незламні українці! Державність наша житиме вічно, бо її захищають найкращі.​Слава Україні! Героям Слава! 🔱🕊️

Сьогодні Верховна Рада України ухвалила знакове рішення: закон про створення Українського національного пантеону, ініційований Президентом України.В умовах цієї страшної, кровопролитної війни ми як ніколи гостро усвідомлюємо: нація жива доти, доки жива її пам'ять. Росіяни століттями намагалися знищити наші святині, вкрасти нашу історію і стерти імена наших Героїв. А тепер ми повертаємо собі своє. Ми будуємо власну культуру національного літопису.У серці нашої столиці, в Києві, постане величний меморіал. Там спочиватимуть ті, хто творив нашу державу: від княжих часів до сучасних днів. Славетні командири армій УНР та УПА, головнокомандувачі нинішньої Війни за Незалежність, а також наші генії – видатні діячі культури та науки.Пантеон – це більше, ніж пам'ятник чи архітектурний комплекс. Це наше коріння. Це місце, куди ми, а також наші діти та внуки будемо приходити, щоб відчути велич своєї історії, надихнутися прикладом борців за волю і подякувати їм за те, що ми є.Дякую кожному депутату за це голосування! Формуймо нашу ідентичність і бережімо нашу пам'ять.Слава Україні! Героям Слава!

Ми продовжуємо нашу духовну місію теренами зраненої, але нескореної України – зібралися разом у Василькові, щоб об’єднатися у щирій молитві, надихнути та підтримати одне одного в цей непростий час.Сьогодні, 29 червня, тут відбулася справді особлива, світла подія – Васильківська громада доєдналася до великої світової традиції молитовних сніданків.Завдяки ініціативі Ради Християнських Церков та під чуйним патронатом міського голови Василькова Наталії Баласинович, у залі зібралася єдина духовна родина. Наші мужні військові, капелани, священнослужителі різних конфесій, волонтери, меценати та місцева влада – усі відклали те, що може роз’єднувати, заради того, що робить нас сильнішими. Бо сьогодні ми гостро усвідомлюємо: молитва – це наш невидимий щит і невичерпне джерело надлюдської сили.Для мене кожен новий молитовний сніданок – це радість та можливість пригадати, як зароджувався рух молитовних сніданків в Україні і як сьогодні ця традиція укорінюється по всьому українському краю.Напевне, найбільше мою душу торкнула мить, коли ми піднесли спільну молитву за українську матір та батьківське благословення. З піснею «Любов починається з мами і тата» ми ще раз нагадали одне одному про силу материнства та батьківства, про силу духу, яка закладається в родині, без якої неможлива сильна і справедлива держава.І саме в ці хвилини ми низько схилили голови, згадуючи тих синів і доньок, які вже ніколи не переступлять батьківський поріг. Безмежна вдячність і доземний уклін кожній матері та кожному батькові, які виховали справжніх Героїв, що віддали своє життя за нашу свободу. Ваш біль – це наш спільний біль, а подвиг ваших дітей – наша вічна пам'ять.Наша окрема молитва сьогодні – за воїнів, хто щомиті ризикує своїм життям і здоров’ям заради життя і свободи кожного з нас. Низький уклін нашим захисникам. Дивитися в очі ветерану Ярославу Пономаренку, який пройшов пекло полону і зберіг залізну стійкість, слухати Героя України Артема Шарка – це фізично відчувати, якою ціною дається наша свобода. Ваша мужність – це наш щит!Щиро дякую кожному пастору, отцю, організаторам та меценату Артему Мазепі за цей неймовірний простір братерської любові.А фінальним акордом нашого молитовного служіння, перед тим як уся зала єдиним голосом та серцем промовила «Отче наш», стала композиція «Величальна Господу»! Ми єдиними вустами прославили Творця, просячи в Нього миру та захисту для нашої землі.Коли ми разом із Богом – ми непереможні! Нехай Господь рясно благословить Васильківську громаду та всю нашу рідну Україну!

Її величність Історія не любить поспіху. Вона завжди дає безпристрасну, виважену часом оцінку всьому, що відбулося, відбувається і буде відбуватися.З часом така ж безпристрасна оцінка буде дана і рішенню Президента Республіки Польща Кароля Навроцького про позбавлення українського народу, в особі Президента України Володимира Зеленського, найвищої польської нагороди – Ордена Білого Орла.Колись в історичних підручниках про це згадають куцим рядочком. Між іншими, набагато важливішими рядками, в яких йтиметься про небачену мужність українського народу, що стримав жорстоку рашистську навалу. Про неймовірну щедрість і жертовність мільйонів пересічних поляків, які без зайвого пафосу ділилися з українськими біженцями хлібом і дахом над головою у найчорніші дні 2022 року.Це буде історія, де переплетуться слава і сором, великий подвиг і дрібна містечковість, справжня гідність і тимчасове пристосуванство. Це обов'язково буде.Але сьогодні, на тлі цих політичних кроків, мені хочеться просто подякувати кожному поляку, хто підтримував і продовжує підтримувати Україну в нашій важкій, кровопролитній боротьбі проти жорстокого російського агресора.І окрема, найвища шана – тим сучасним польським героям, хто віддав своє життя, захищаючи Україну та всю Європу від цієї навали. Хто показав, що таке справжнє братерство по зброї.Чимало добровольців із Польщі воювали і гинули в лавах нашого Інтернаціонального легіону ГУР, «Карпатської Січі» та інших підрозділів. Серед них:🕯 Томаш Валентек – боєць 49-го окремого стрілецького батальйону «Карпатська Січ», професійний боєць MMA (загинув влітку 2022 року на Ізюмському напрямку).🕯 Даніель Штибер – розвідник спецслужб України (загинув під Бахмутом восени 2022-го).🕯 Побратими Януш Шеремета та Кшиштоф Тіфель, які пліч-о-пліч воювали і разом загинули на Бахмутському напрямку.🕯 Міхал – командир взводу в Інтернаціональному легіоні (загинув навесні 2023-го).🕯 Кацпер Басс («Француз») – надзвичайно досвідчений доброволець, який понад три роки боровся за Торецьк, Бахмут і брав участь в операціях на території РФ (помер від важких поранень наприкінці 2025 року).Саме це і є найвищий Орден. Орден, вилитий із крові та жертовності найкращих синів польського та українського народів. Його не можна відібрати жодним політичним указом.Пам'ятаємо кожного. Дякуємо Польщі і польському народу! 🇺🇦🇵🇱

Україна вперше завдала результативного удару по важливому об'єкту на території Москви. Війна нарешті повертається туди, звідки вона прийшла на нашу землю. Звісно, ми свідомі того, що це не дасть швидкого ефекту, проте це дуже важливий психологічний та стратегічний крок до послаблення ворога. Крок до нашої майбутньої Перемоги.Але сьогодні наша реальність залишається жорстокою. Ворог продовжує щодня обстрілювати наші мирні громади, вбиваючи цивільних, руйнуючи долі, відбираючи життя у найдорожчого – наших дітей... У нас просто немає іншого варіанту, окрім як боротися далі. Єднатися, гуртуватися і бути надійною опорою один для одного.Тож була рада долучитися до благодійного аукціону в межах проєкту "Пташки Перемоги".Мене глибоко вразила згуртованість Львівщини. Спільними зусиллями кількох громад (Жовківської, Куликівської, Рава-Руської та Добросинсько-Магерівської) вдалося зібрати фантастичні 4 мільйони гривень! Ці кошти стануть потужною підтримкою для наших десантників із 77-ї бригади та спецпризначенців 17-го центру ССО.Та найбільше розчулює інша, дуже особиста мета цього збору. Частина коштів піде на сучасне протезування в Superhumans Center для сержанта поліції "КОРД" Юрія Сейфуліна. У січні, після важких боїв на Донеччині, Юрій втратив ногу. І те, що громада об'єдналася, аби допомогти своєму герою знову впевнено стати на ноги – це і є прояв справжньої української сили.Низький уклін усім меценатам та учасникам аукціону. Ви вкотре доводите, що український тил – це монолітна стіна за спинами наших воїнів.Поки вони тримають фронт, ми зобов'язані міцно тримати їх тут, вдома.Слава Україні! 💛💙