НІНА ЮЖАНІНА

Що станеться у разі запровадження ПДВ 20% на всі посилки? 1️⃣Зростання цін і скорочення замовлень82% опитаних не підтримують ідею оподаткування (57% — категорично проти, 25% — скоріше проти).Серед тих, хто отримує посилки:🔹 18% перестануть замовляти,🔹 46% замовлятимуть рідше.Тобто майже дві третини ринку можуть скоротитися. 2️⃣ Удар по волонтерській та оборонній діяльності🔶79% вважають, що подорожчання негативно вплине на волонтерську та оборонну діяльність.🔸85% вважають, що затримки міжнародних посилок матимуть негативний ефект.І тут мова про комплектуючі, обладнання, медичні товари, техніку для військових та волонтерів. 3️⃣ Фіскальний ефект vs соціальні втратиОскільки 68% посилок мають вартість до 50 євро, їх оподаткування:📍 збільшить адміністративне навантаження,📍створить черги та затримки,📍може стимулювати тіньові схеми ввезення.При цьому значна частина товарів — це дрібні покупки, що не впливає на загальний споживчий попит в країні. Тому, скасування чи обмеження пільгового ввезення міжнародних посилок - це НЕ ПРОСТЕ ПОДАТКОВЕ РІШЕННЯ❗️В умовах війни міжнародні посилки для мільйонів українців стали не розкішшю, а інструментом адаптації та підтримки стійкості. 2/2

❗Українці вчергове доводять власну стійкість та спроможність самостійно (без допомоги держави) виживати у надзвичайних ситуаціях.💪💪💪За даними митниці у січні 2026 році в Україну імпортовано 13,6 тис. тонн електричних акумуляторів вартістю 10,4 млрд грн, що більш ніж удвічі показника січня минулого року.Цифра, яка майже нічого не скаже пересічному громадянину.Але, виходячи з того, що середня вага зарядної станції з акумулятором чи окремого акумулятора ємністю на 1 кВт/годину складає 13,5 кг, то це означає, що ТІЛЬКИ у січні було ввезено акумуляторів ємністю 1 ГігаВат / годин🤔.Це добове споживання 100 тисяч квартир, співставне з резервом роботи великої ТЕЦ у режимі вечірнього піку, або можливість перекрити аварійне відключення великого енергоблоку на кілька годин.Йдеться не про збільшення загального споживання електроенергії, а про підвищення енергостійкості домогосподарств і бізнесу та можливість переносити споживання у часі.❗️ Нагадаю, що ввезення акумуляторів ємністю 100 А/год звільняється від сплати ввізного мита та ПДВ.При цьому, влада вперто не помічає необхідності поширення такого звільнення на всі типи бензинових та дизельних генераторів, що так необхідні бізнесу та громадянам під час тривалих відключень електроенергії😏.

Уряд шокує черговою порцією новин популізму.Цього разу про КЕШБЕК. Ще у листопаді 2025 року урядом була прийнята постанова про припинення з 1 травня 2026 року нарахування коштів за програмою КЕШБЕК, бо не було бюджетних коштів для виплат (писала про це ТУТ). А вже вчора Уряд браво повідомляє про МОДЕРНІЗАЦІЮ програми КЕШБЕК – збільшує з 10% до 15% розмір виплати для товарів у категоріях, де частка імпорту в споживчому кошику перевищує 35%.За даними Мінекономіки – це непродовольчі товари: косметика та засоби гігієни, побутова хімія, товари для дому, для ремонту та будівництва, для тварин, канцелярія, одяг, взуття, а також окремі продукти харчування – тверді та м’які сири, деякі види макаронних виробів і круп. Відчуваєте силу СТРАТЕРІЇ дій Уряду? 📌Запровадити ПДВ для ФОП – для збільшення КЕШБЕК📌Встановити назавжди 5% військового збору – для збільшення КЕШБЕК📌Оподаткувати посилки з 1 гривні – для збільшення КЕШБЕК📌Оподаткувати продаж вживаних речей – для збільшення КЕШБЕК Просто за рахунок (в основному самозайнятих осіб – підприємців)- такі «щедрі» рішення!Нажаль, ні відсутність грошей, ні недофінансована оборона -не змінять цих популістів.

ℹ️Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца заявив, що офіційне схвалення нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ) може відбутися впродовж кількох тижнів цього місяця.🔹 Це нова чотирирічна програма підтримки обсягом близько $8,2 млрд, яка замінить чинний механізм і має стати фундаментом для фінансової стабільності.🔹 Схвалення МВФ важливе і для отримання інших великих пакетів підтримки — зокрема кредиту ЄС на €90 млрд.🔹 Раніше було погоджено угоду з МВФ на рівні персоналу, але остаточне рішення ще не прийняте Радою директорів Фонду.🔹 Останні домовленості включають пом’якшення частини умов МВФ, що підвищує шанси на схвалення.📌 Чому це важливо:Нова програма — це не лише гроші. Це фундамент для макрофінансової стабільності, підтримки бюджету, залучення зовнішньої допомоги і сприятливіший імідж для інвесторів.📍 Питання, на які ще потрібні відповіді:❓ Чи буде коригуватися Державний бюджет-2026 найближчим часом з огляду на реальні надходження та економічні виклики?❓ І чи достатньо зовнішніх запозичень та домовленостей (МВФ, ЄС та інших партнерів), щоб покрити дефіцит бюджету у 2026 році без додаткового тиску на громадян і бізнес?Ці відповіді стануть визначальними для фінансової стабільності країни у найближчі місяці.

ℹ️Станом на кінець грудня 2025 року на балансі Euroclear Bank перебувало 195 млрд євро активів, пов’язаних із російськими підсанкційними структурами.💪Відповідно до регламентів ЄС щодо капітальних вимог, грошові залишки реінвестуються з мінімізацією ризиків, а прибуток від такого розміщення з 15 лютого 2024 року спрямовується до Європейського фонду для України.Станом на сьогодні:▪️ близько 5 млрд євро вже внесено до фонду;▪️ наступний платіж у розмірі 1,4 млрд євро очікується на початку 2026 року.Водночас важливо розуміти: прибуток від реінвестування заморожених активів у Euroclear Bank не перераховується Україні напряму. Вони акумулюються в ЄС і вже через відповідні механізми спрямовуються на підтримку України. Тобто кошти працюють на Україну, але це не прямий трансферт у бюджет, а інструмент фінансування через структури Євросоюзу.Тобто наразі йдеться лише про використання доходів від заморожених активів.👀Сподіваюся, що європейські партнери знайдуть правові механізми для використання не тільки відсотків, а й самих активів — на відновлення зруйнованої агресором інфраструктури України.

ℹ️Станом на 1 лютого 2026 року міжнародні резерви України зросли до 57,7 млрд дол. США — це новий історичний максимум.У січні вони збільшилися на 357,8 млн дол. США.Основні чинники:▪️ на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 3,12 млрд дол. США через рахунки Світового банку;▪️ виплати за державним боргом — 310,7 млн дол. США (з них 233,9 млн — за ОЗДП);▪️ сплачено МВФ — 171,6 млн дол. США;▪️ чистий продаж валюти НБУ — 3,73 млрд дол. США, що на 20,7% менше, ніж у грудні.📌 За оцінками НБУ, існуючий обсяг резервів забезпечує фінансування близько 5,9 місяця майбутнього імпорту. Це поріг, що традиційно вважається достатнім для підтримки платіжного балансу в умовах відкритої економіки.Кілька висновків без зайвого оптимізму:1️⃣Резерви зростають насамперед завдяки зовнішній допомозі, а не за рахунок власних валютних надходжень економіки.2️⃣Інтервенції НБУ залишаються суттєвими — майже 3,7 млрд дол. лише за місяць. Це ціна утримання курсової стабільності.3️⃣Зменшення обсягів продажу валюти порівняно з груднем — позитивний сигнал, але не змінює загальної картини залежності від донорських коштів.❓Якою буде курсова політика, коли обсяги зовнішнього фінансування почнуть скорочуватися?❓Чи є у уряду та НБУ план заміщення інтервенцій реальними валютними доходами економіки?

Маю відреагувати⤴️Я не ставлю під сумнів професійність регулятора.Але будь-який прогноз тримається на припущеннях — і саме вони виглядають ЗАНАДТО оптимістичними.1️⃣ Енергетика — ключова невизначеністьНБУ закладає дефіцит електроенергії у 2026 році на рівні 6%.Але:▪️масштаби руйнувань значно більші;▪️темпи відновлення генерації відстають;▪️бізнес уже масово переходить на власну генерацію за власний кошт.❓: чи не занижено вплив енергокризи на ВВП і собівартість продукції? Без державної політики диверсифікації енергопостачання прогноз зростання на 1,8% виглядає хитким.2️⃣. Міжнародна допомога як «стрижень» прогнозуУ розрахунки закладено понад 51 млрд дол. у 2026 році.Це фактично головне джерело:▪️покриття дефіциту бюджету;▪️курсової стабільності;▪️відсутності емісії.❓Але що буде, якщо обсяги чи графіки надходжень зміняться? Протягом 2024–2025 років ми вже бачили затримки. Альтернативного плану у прогнозі не видно.3️⃣ Ринок праці — надто багато «якщо»Розрахунок зроблено на повернення мігрантів та зростання продуктивності.Натомість маємо:▪️мобілізаційний фактор;▪️відтік молоді;▪️структурний дефіцит кадрів у промисловості й інженерних професіях.❓Чи реалістичне зростання реальних зарплат на 7% без підвищення інфляційного тиску?4️⃣Інфляція та курсСповільнення інфляції до 5% у 2028 році можливе лише за умов:▪️стабільного курсу,▪️обмежених бюджетних витрат,▪️відсутності шоків у тарифах та енергетиці.Але нинішня структура видатків і залежність від імпорту цьому суперечать.❓Головне запитання:де план «Б», якщо зовнішня підтримка буде меншою, а енергетичні обмеження — жорсткішими?❗️Без відповідей на ці ризики прогноз виглядає радше бажаним сценарієм.А потрібна - дорожня карта економічної політики, тобто ВИЖИВАННЯ.

Продовжую тему готівки. Раніше я писала про те, що у 2025 році обсяг готівки в обігу зріс до рекордних 926 млрд грн (+12,6%). Тепер⤴️ НБУ показав, як саме цей кеш «рухається» через банки — і ці цифри пояснюють, чому тіньова економіка почувається так упевнено.НБУ оприлюднив касові обороти банків за 2025 рік (структура — на слайді).❗️Кілька ключових цифр, які важливо почути:▪️ надходження готівки до кас банків – 3,01 трлн грн (+6,7%);▪️ видачі готівки – 3,12 трлн грн (+8,8%).ℹ️про зміст цих потоків.1️⃣ 85,3% видач – через платіжні картки.Фактично схема «зарплата/виплата → картка → кеш» домінує. Це означає: значна частина доходів населення одразу виходить у готівку.2️⃣. 5,1% видач – під купівлю іноземної валюти.Готівка залишається головним “мостом” між гривнею і валютою.3️⃣ Джерела надходжень:▪️ торгівля – 31,6%,▪️ карткові операції – 25%,▪️ продаж валюти – 15,3%,▪️ сфера послуг – 13%.Тобто третина всього кешу народжується в роздрібній торгівлі.4️⃣. Дисонанс року: цифровізація й «cashless», але поруч – понад 3 трлн грн живого кеш-руху, який ідеально лягає на корупційні та тіньові схеми, що ми бачимо в резонансних справах із готівкою та криптою.І тут головне питання не до НБУ, а до системи фінмоніторингу:👉 Хто і як аналізує ці гігантські потоки?👉 Чому за таких обсягів кешу ми майже не бачимо результатів роботи Держфінмону . ❓Чому спеціально уповноважений орган НЕ проводить аналіз, НЕ розробляє необхідні НПА Без відповіді на це - всі розмови про прозору економіку залишаться теорією❗️

❗️Схоже НЕ варто очікувати від влади спрощення податкового адміністрування в умовах енергетичного "блекауту".ℹ️Мінфін опублікував повідомлення про порядок підтвердження неможливості своєчасного виконання податкових обов’язків у випадках відключення електроенергії або настання інших об’єктивних обставин, що унеможливлюють подання звітності чи реєстрацію податкових і акцизних накладних.Мінфін просто процитував свій же діючий порядок, що змушує платника дотримуватися складних бюрократичних процедур:➖ збирай документи, що в тебе дійсно аварійні відключення електроенергії;➖вимагай від свого інтернет-провайдера офіційне повідомлення щодо вимушеного припинення надання Інтернет-послуг;➖надавай пояснення та додаткові обґрунтування, що саме із-за цього ти не можеш подати декларацію чи зареєструвати податкові накладні.☝️Остаточне рішення приймає податкова, – а якщо відмовить, то значні штрафи.📌Ситуація з енергопостачанням кожного дня все гірша. 📌Бізнес на межі виживання. Мінфін знову нікого не чує і нічого не бачить. Остаточно зрозуміло, що ВЛАДА НЕ ПІДТРИМАЄ БІЗНЕС❗

Але є кілька «але».1️⃣Дві третини надходжень — разова історія з російськими банками.Це НЕ результат системної роботи з активами, а унікальне рішення щодо коштів «Промінвестбанку» та «МР Банку». Повторити такий обсяг у наступні роки буде майже неможливо.2️⃣. Масштаб втрат зовсім інший.За роки банківських ліквідацій держава і Фонд виплатили вкладникам понад 100 млрд грн.На цьому фоні 4,9 млрд грн — це кілька відсотків від реальної «дірки».3️⃣Головне питання — за якою ціною продаються активи.Кредити на мільярди часто йдуть із дисконтом 80–90%. Хто їх купує? Чому повернення таке мізерне? Чиї інтереси в підсумку захищає система?4️⃣ Деякі банки «ліквідуються» вже 10 років.«Фінанси та кредит» — у процедурі з 2015-го. І ми досі говоримо лише про 261 млн грн надходжень.❗️Тому замість переможних реляцій логічні інші запитання:❓ Який реальний відсоток повернення від балансової вартості активів? ❓Скільки ще років триватиме ліквідація банків-привидів?❓Хто виграє від продажу активів за безцінь?❓ Коли Фонд повністю розрахується з державою за отримані кредити?Бо поки що ці 5 млрд грн більше схожі не на успіх, а на скромні крихти після гігантських втрат, які заплатили платники податків.