НІНА ЮЖАНІНА

ℹ️Міністерство економіки та довкілля України та Київстар підписали Меморандум про співпрацю.☝️Його мета — розвиток прозорого бізнес-середовища, підтримка малого і середнього підприємництва та цифровізація взаємодії бізнесу з державою.📍Першим практичним результатом стала інтеграція платформи «Пульс» у Київстар Бізнес Хаб. Відтепер підприємці зможуть залишати оцінки, повідомляти про проблеми та звертатися до держави безпосередньо через платформу.❗️Наступним етапом має стати використання штучного інтелекту для аналізу звернень підприємців.Як зазначають у Мінекономіки, це дозволить не просто накопичувати звернення, а виявляти системні проблеми та формувати управлінські рішення на основі великих масивів даних.Сам підхід виглядає сучасним🤔Якщо ШІ справді використовуватиметься для аналізу причин виникнення проблем, їх групування, визначення пріоритетності та відстеження результатів, це може стати якісно новим інструментом для державного управління.Проєкт реалізується BRDO у межах міжнародної програми STEP IN 2 EU за підтримки Європейського Союзу, урядів Німеччини, Норвегії, Литви та Естонії.Його мета — допомога Україні у виконанні економічних критеріїв вступу до ЄС, розвитку сучасних державних інституцій та покращенні бізнес-клімату.Тому хотілося б, щоб разом із новими цифровими сервісами з’являлися і нові стандарти відкритості: які саме проблеми бізнесу вирішені, якими рішеннями та який реальний результат це дало.1/2

ℹ️ДПС звітує: за січень-червень 2026 року понад 1 млн платників перерахували до місцевих бюджетів плати за землю 24,1 млрд грн, що на 13,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.Все виглядає позитивно.Але, як і у випадку з податком на нерухомість, ДПС не повідомляє суму податкового боргу, оскарження і виправлення нарахувань🤷‍♀️Адже є проблема, яка роками залишається невирішеною.📌Йдеться про безпідставне нарахування земельного податку пенсіонерам, які мають право на пільгу.❗️ДПС радить громадянам перевіряти нарахування через Електронний кабінет або застосунок «Моя податкова».❓Чи всі пенсіонери користуються електронним кабінетом?І головне - ❓чому саме громадянин має перевіряти, чи правильно держава застосувала передбачену законом пільгу?Чому ДПС і Пенсійний фонд не можуть налагодити автоматичний обмін даними між своїми реєстрами?, щоб пенсіонерам не доводилося ходити на звірки й доводити державі своє законне право на звільнення від сплати податку!Саме з таких, на перший погляд, простих речей і починається справжня цифрова держава.Очевидно ж - поки не вирішені елементарні питання взаємодії державних реєстрів, дуже дивно чути про CRM, data-driven, ризик-орієнтовані підходи та інші сучасні інструменти адміністрування.

ℹ️Сьогодні зареєстровано урядовий законопроєкт №15441, який передбачає, що виплата “єСадок” не оподатковуватиметься ПДФО.Це правильне рішення. Будь-яка підтримка сімей із дітьми сьогодні важлива.Але проблема значно глибша.За даними Опендатабот, у першому півріччі 2026 року в Україні народилося лише 73 292 дитини. Це близько 12 тисяч дітей на місяць.Для порівняння:близько 10 років тому щомісяця народжувалося понад 32 тисячі дітей;у 2021 році — понад 22 тисячі дітей.❗️Тобто стрімке падіння народжуваності почалося до повномасштабної війни.Тому виникає питання: чи достатньо окремих програм, чи Україні потрібна нова державна політика підтримки сімей із дітьми?🌐У багатьох країнах принцип простий: є дитина — є гарантована підтримка держави до повноліття або завершення навчання, незалежно від того, де працюють батьки.А чи не час Україні ❗️замість десятків розрізнених програм і мільярдних витрат на сумнівні ініціативи створити одну зрозумілу довгострокову програму — “єДитина”?Бо демографія — це вже не лише соціальна політика. Це питання майбутнього України.

🆘Співзасновник “Нової пошти” запропонував компенсувати бізнесу збитки від російських атак через податковий механізм.Ідея полягає в тому, щоб підприємства могли зменшувати податкове навантаження на суму підтверджених втрат.Я вже неодноразово порушувала тему необхідності створення системних механізмів підтримки бізнесу, який продовжує працювати під обстрілами, інвестує, зберігає робочі місця та сплачує податки, з одного боку. А з іншого-втрачає товари, обладнання і приміщення. 📍Не так давно, 7 липня, я писала про те, що в ПК існують норми лише для прифронтових територій. І обставин не можливості вчасно виконати податкові зобовʼязання. Зараз уже питання не лише у відшкодуванні збитків окремим підприємствам.Питання в тому, чи дає держава бізнесу впевненість, що після чергової російської атаки він не залишиться сам на сам зі своїми втратами.Податкові механізми можуть стати одним із варіантів такого рішення. Але для цього потрібна прозора модель, чіткі критерії підтвердження збитків і розуміння, як це вплине на бюджет.Цю ідею точно варто обговорювати. Не після війни, а вже зараз.

Як і зазначала ⬆️, не варто було поспішати з висновками лише на підставі повідомлень урядовців про успішний перегляд програми МВФ та черговий транш.📍Тепер, коли почав з’являтися текст оновленого Меморандуму, стає очевидно: найважливіше міститься не в пресрелізах, а в самому документі.Саме Меморандум визначає, які зобов’язання бере на себе Україна, які реформи мають бути реалізовані, які строки змінено і якою буде економічна та податкова політика держави не лише під час війни, а й у період відновлення.📌Вже перші положення — зокрема щодо можливого запровадження податку на відбудову - свідчать, що йдеться про значно ширші питання, ніж черговий транш від МВФ.Тому пропоную разом розібратися, що насправді містить оновлений Меморандум.Зокрема:1️⃣що залишилося поза офіційними повідомленнями про перегляд програми;2️⃣що означає ідея податку на відбудову;3️⃣які нові підходи закладаються до формування доходів бюджету;4️⃣що таке первинний профіцит і чому він важливий;5️⃣які плани щодо державного боргу та фіскальної стійкості;6️⃣які зміни передбачаються у податковій та митній сферах;7️⃣що чекає на БЕБ, ДПС і систему адміністрування податків;8️⃣які структурні маяки виконано, які перенесено та чому;9️⃣які нові дедлайни погоджено;🔟що є рекомендаціями МВФ, а що — ініціативою української сторони;‼️і, найголовніше, які рішення реально вплинуть на громадян, підприємців і державні фінанси.Бо в черговий раз враження, що поза нашою увагою знову важливі рішення просуваються🤷‍♀️

ℹ️Мінфін повідомляє, що за І півріччя 2026 року з загального фонду державного бюджету витрачено 2,23 трлн грн - майже на 19% більше, ніж торік.Найбільша стаття видатків - безпека й оборона: 1,4 трлн грн, або 63% усіх видатків загального фонду.⚡️Водночас є кілька показових цифр.▪️Доходи загального фонду за цей період становили майже 1,9 трлн грн, тоді як видатки - 2,23 трлн грн. 🆘Різниця перевищує 330 млрд грн, що вкотре підтверджує: виконання видатків значною мірою забезпечується за рахунок запозичень та іншого фінансування.▪️Найшвидше зросли видатки на субсидії та поточні трансферти підприємствам - одразу на 61% (+145,9 млрд грн).Саме за цією статтею спрямовано 384,9 млрд грн.Мінфін зазначає лише загальні напрями використання коштів: тут чомусь і закупівлі для ЗСУ, діяльність Національної установи розвитку, окремі медичні програми тощо.Але для майже 385 млрд грн суспільство має право бачити більш детальну структуру видатків.🤔Вражає постійне намагання не в повній мірі інформувати суспільство. Прозорість державних фінансів - це не лише інформація про те, скільки витрачено, а й чітке розуміння, кому саме, на які програми і з яким результатом були спрямовані кошти‼️

ℹ️За І півріччя 2026 року великі платники податків перерахували до Зведеного бюджету України 579,6 млрд грн, або 48,8% усіх податкових надходжень.📈Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 40,1 млрд грн (+7,4%).Найбільший приріст забезпечили:▪️податок на прибуток- +19,5 млрд грн (+14,6%);▪️ПДФО- +13,3 млрд грн (+16%);▪️ПДВ- +9,9 млрд грн (+7,1%);▪️акцизний податок- +8,6 млрд грн (+15,1%);▪️рентна плата- +7,1 млрд грн (+35,2%).Серед галузей найбільше зросли надходження від підприємств:▪️енергетики;▪️фінансової та страхової діяльності;▪️переробної промисловості.📌 Великі платники забезпечують майже половину податкових надходжень до державного бюджету.📍Водночас це не зменшує значення малого та середнього бізнесу, який забезпечує мільйони робочих місць, розвиток громад, конкуренцію та економічну активність по всій країні.І ще раз звертаю увагу- ⚡️податкова політика має створювати рівні та передбачувані умови для всіх сумлінних платників податків, незалежно від масштабу їхнього бізнесу.

📣ДПС взялася за ринок вживаних автомобілів. Результати вже є.ℹ️У 2026 році проведено майже 100 документальних перевірок імпортерів та продавців вживаних автомобілів.За їх результатами:▪️донараховано 1,2 млрд грн податкових зобов'язань;▪️майже на 1 млрд грн зменшено від'ємне значення ПДВ.Крім того, 230 фактичних перевірок дали підстави для застосування штрафних санкцій на 55 млн грн, а також виявлено 17 випадків ведення діяльності без державної реєстрації.За інформацією ДПС, найпоширенішими були схеми:▪️невідображення продажу імпортованих автомобілів у податковій звітності;▪️використання ПДВ, сплаченого при імпорті, для штучного формування податкового кредиту;▪️перепродаж автомобілів через фізичних осіб без реєстрації підприємницької діяльності та без сплати податків.📌 Ці схеми точно не є новими. Тому закономірно виникає питання: чому контролюючі органи так довго не звертали на них уваги?❓чи всі підприємства, яким донараховано податки, продовжують працювати, і яка частина із донарахованих 1,2 млрд грн реально надійде до бюджету.⚡️І головне — що далі? Які системні рішення вже прийняті, щоб унеможливити повторення таких схем? Чи створені дієві механізми контролю, які не дозволять знову роками накопичувати подібні порушення?Бо справжній результат роботи контролюючих органів — це не лише мільярдні донарахування після багаторічних схем, а насамперед ефективне запобігання їх виникненню.

😉Інфляція сповільнюється. Але в Україні з'являється банкнота номіналом 2 000 гривень.За даними Держстату, у червні 2026 року:▪️споживчі ціни знизилися на 0,1% порівняно з травнем;▪️у річному вимірі інфляція становила 7,2%.І майже одночасно НБУ повідомив, що з 4 вересня 2026 року вводить в обіг банкноту номіналом 2 000 гривень.Пояснення Національного банку заслуговує на увагу:"Так само як у 2019 році економічні передумови привели до появи банкноти номіналом 1 000 гривень, у 2026 році вони сформували обґрунтовану потребу у введенні в обіг банкноти номіналом 2 000 гривень." 📍Тобто сам НБУ пов'язує появу нової купюри саме з економічними передумовами.Прямо введення нового номіналу не означає емісію грошей чи "запуск друкарського верстата", воно є ще одним свідченням того, як за останні роки змінилася купівельна спроможність гривні.☝️Адже банкноти більшого номіналу зазвичай з'являються тоді, коли вони стають потрібними для повсякденних розрахунків.💡 І хоча сьогодні інфляція вже значно нижча, ніж у перші роки повномасштабної війни, рішення НБУ про введення банкноти номіналом 2 000 гривень є ще одним нагадуванням про те, наскільки змінилася вартість грошей за цей період.

ℹ️Уряд затвердив новий порядок використання коштів Державного фонду регіонального розвитку. Це означає, що 2 млрд грн, передбачені у державному бюджеті на 2026 рік, можуть бути спрямовані на фінансування регіональних проєктів.-30% коштів -на проєкти Державної стратегії регіонального розвитку.-70% - на проєкти, визначені регіональними стратегіями та стратегіями територіальних громад.Так, порядок передбачає оцінку, пріоритезацію, відповідність стратегіям розвитку. ❓Але чи справді саме це сьогодні є першочерговим для громад?❗️Після чергових масованих атак пріоритетом мали б бути:▪️забезпечення житлом людей, які його втратили;▪️відновлення критичної інфраструктури;▪️підготовка громад до зими.А вже потім — інвестиційні проєкти, які, можливо, є важливими у мирний час.☝️Було б правильно ще до початку розподілу коштів оприлюднити перелік проєктів, що претендують на фінансування. Суспільство має бачити не лише суму — 2 млрд грн, а й конкретні об'єкти, їхню вартість та причини, чому саме вони стали пріоритетними.