Telegram statistics channel - @ngo_uncg

​​Вчора завершилася Школа молодого природоохоронця.Зараз далеко не найкращі часи для української природи. Саме тому важливо залучати до природоохоронного руху нових мотивованих людей і підвищувати власні навички.Протягом п’яти днів ми:✔️ ділилися історіями успіхів і поразок,✔️ дискутували про заліснення степів і лук,✔️ дізнавалися, як правильно й ефективно комунікувати в соцмережах та ЗМІ,✔️ шукали червонокнижні види в лісах, аби врятувати їх від рубок,✔️ вчилися визначати оселища, охоронювані Бернською конвенцією,✔️ планували, як зупиняти реальні й потенційні природоохоронні проблеми,✔️готували самостійно їжу, годували собою комарів, лізли через кропиву, дерлися через бурелом, пеклися на сонці та купалися у Дніпрі водосховищі, і ще багато чого іншого.🌿 Результати спостережень уже завантажено в iNaturalist — і ми використовуємо їх у роботі над збереженням лісів.Школа проводилася в Черкаській області спільно з Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького, ГО «Екосоціум» та Національним природним парком «Холодний Яр».

​​На початку цього року Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування затвердив рекомендації комітетських слухань, присвячених заповідній справі (детальніше). Ці слухання відбулися у жовтні 2024 року та були покликані актуалізувати завдання охорони природи з урахуванням наслідків війни.У затверджених рекомендаціях окреслено конкретні дії, які необхідно здійснити для забезпечення збереження біорізноманіття відповідно до міжнародних угод. Зокрема, Міндовкіллю, ДАЛРУ, Держгеокадастру та обласним державним адміністраціям рекомендовано забезпечити подання на розгляд Президента України матеріалів щодо створення нових та розширення існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі — на тимчасово окупованих територіях.З метою допомогти державі реалізувати ці завдання, ми протягом кількох місяців працювали над підготовкою клопотань щодо створення нових територій ПЗФ у межах тимчасово окупованої Луганської області. У більшості випадків ці пропозиції не є новими, а оновлюють раніше зібрані матеріали.🌱 Ми подали до Міндовкілля клопотання про створення ландшафтних заказників загальнодержавного значення:• “Преображенський” (137,7 га)• “Дельфінієвий схил” (451,4 га)• “Річка Красна” (254,1 га)• “Березівка-2” (130,9 га)• “Танюшевський” (696,28 га)• “Оріхівсько-Вишневецький кряж” (9399,2 га)• “Ельба” (12 433,3 га)Перші п’ять заказників є місцями збереження рідкісних типів природних оселищ — E1.13 Continental dry rocky steppic grasslands and dwarf scrub on chalk outcrops / Континентальні сухі кам’янисті остепнені трав’яні угруповання та чагарнички на крейдяних відслоненнях — занесених до Резолюції №4 Бернської конвенції. Цей тип оселищ є унікальним для України й не трапляється більше ніде в країнах Ради Європи. Тут сконцентровано багато рідкісних видів тварин і рослин, значна частина яких — ендеміки.🌾 Проєктовані заказники “Оріхівсько-Вишневецький” та “Ельба” охоплюють один із найбільших степових масивів в Україні. Вони географічно приурочені до Донецького кряжу — найвищої частини Донецької височини, рельєф якої має гірський характер і глибоко розчленований річковими долинами, балками та ярами. У таких ярах сформувалися природні байрачні ліси.🌿 Ці території мають високу природоохоронну цінність через наявність численних видів, занесених до Червоної книги України, а також оселищ і видів, які підлягають охороні згідно з Бернською конвенцією.

​​📸 Стартував конкурс “Вікі любить Землю” 2025!Це найбільший міжнародний фотоконкурс, присвячений природоохоронним територіям. 🎯 Його мета — зібрати вільні зображення пам’яток природи для ілюстрування Вікіпедії та створення найбільшого відкритого фотобанку природно-заповідного фонду України.Чому це важливо?Бо багато територій, які є дійсно цінними і охороняються, залишаються невидимими для суспільства. 🎞 Створення фотобанку про них - гарантія збереження знань про їхній вигляд, цінність, рослини і тваринний світ.В умовах війни, коли втрати довкілля потребують фіксації, а заповідні об'єкти — підтримки через увагу, фотодокументування набуває особливої ваги.📆 З 1 до 31 липня можна подавати фото та відео пам’яток природи — як непорушених, так і пошкоджених.🏞 Основні номінації:✔️ Кількісна — найбільше сфотографованих об'єктів;✔️ Якісна — найкращі фото в кожному регіоні;✔️ Спецномінації — «Відео» та «Втрати природи».🔗 Головна сторінка: https://wikilovesearth.org.ua/🔗 Як взяти участь: https://wikilovesearth.org.ua/participate/🔗 Як завантажувати відео: https://wikilovesearth.org.ua/2025/06/how-to-upload-video-2025/📧 Питання — на пошту: [email protected]📸 | Фото: Alex Arendar, CC BY 4.0

​​Хоч це не було помітно широкому загалу, але починаючи з кінця 2023 року Міндовкілля нарешті зайняло державницьку позицію у питанні видобутку широкорозповсюджених корисних копалин.Чиновники міністерства не дозволяли виставляти на аукціон ділянки торфу, бурштину, піску, якщо вони потрапляли в межі заповідних територій, лісів або їх видобуток міг призвести до значної шкоди водним ресурсам.Це було пряме дотримання норм різноманітних стратегій, які роками лишались поза увагою. Ну, наприклад, Лісової стратегії – яка прямо каже, що не можна передавати ліси під інші види землекористування, якщо є альтернатива. А для таких широкорозповсюджених копалин, звісно, вона майже завжди є!Звідки ми це знаємо? Бо скоро буде вже два роки, як ми аналізуємо всі такі ділянки, які погоджує міністерство.І були дуже неприємно здивовані побачити зовсім протилежне!Бо в травні–червні під кар’єри на Рівненщині погодили:• Ділянка «Покровська», бурштин — 12 гектарів лісу.• Ділянка «Корчин», пісок — 60 гектарів лісу.Не менше питань викликає і ділянка «Садова 85», частина якої є болотом, що межує з територією розширення Рівненського заповідника.Чи були альтернативи? Звісно! В області повно ділянок, пошкоджених незаконним видобутком бурштину. І повно сільськогосподарських земель, де можна видобувати пісок.Чесно, це фейспалм 🤦❓Бо як можна одночасно розповідати, як важливо берегти ліси — і відразу погоджувати їх знищення?❓Залучати кошти міжнародних донорів для відновлення осушених боліт — і при цьому перетворювати в пустку такі ж болота за пару кілометрів поруч?І не треба обманюватись тим, що чиновники міністерства прописали жорсткі екологічні умови видобутку — як-от: «використання ділянки допустиме за умови відсутності впливу на екологічний характер та гідрологічний режим».Бо після того, як бізнес заплатить державі на аукціоні мільйони гривень за дозвіл на видобуток, він так чи інакше — через політичні рішення — протисне потрібні йому висновки оцінки впливу на довкілля. Хіба що буде шалений супротив громадськості і великі скандали…❗️Ми закликаємо Міндовкілля припинити цю ганебну практику і повернутись до позицій, які вони займали останні роки!А глобально ситуацію може виправити лише проведення процедури оцінки впливу на довкілля у сфері надрокористування до проведення аукціону, а не після.

​​Перший загальноукраїнський біобліц: результатиЗ 19 травня по 8 червня 2025 року в Україні вперше відбувся загальнонаціональний біобліц — змагання з пошуку видів у природі за допомогою додатку iNaturalist.Сьогодні публікуємо першу частину результатів — передусім статистику, яка вже сама по собі вражає:✅У біобліці взяли участь 731 активний спостерігач (тобто ті, хто завантажували власні спостереження на iNaturalist) і 1 595 ідентифікаторів, які допомагали з визначенням видів.✅ Разом вони завантажили на платформу 105 000 спостережень, з яких 52 500 (майже половина!) вже зараз мають дослідницький рівень.• Для порівняння: це близько 6 % усіх спостережень, які були завантажені на iNaturalist з території України з 2016 року.✅ Усього виявлено 5 279 видів, з яких:🌿 36 % — рослини🦗41 % — комахи.А це — 28,4 % усіх видів живих істот, що були зафіксовані в Україні через iNaturalist.✅ У середньому за ці три тижні спільнота була в 11 разів активнішою, ніж за весь попередній період користування платформою, або в 5,7 раза активнішою, ніж у середньому протягом 2024 року.✅ Ідентифіковано понад 5 000 знахідок 155 чужорідних для України видів, які зафіксовані у дикій природі.✅ Понад 500 експертно підтверджених спостережень стосуються 36 видів, занесених до охоронних списків.✅ Окремо завантажено 7 679 спостережень культурних рослин і свійських тварин (1 284 види).Хоча вони не враховуються в офіційній статистиці біобліцу, ці спостереження також мають наукову цінність.👉 на нашому сайті вже доступний перелік переможців у загальноукраїнському рейтингу та за областями.✔️ У наступних дописах ми розкажемо про особливі спостереження, які варто відмітити окремо.🏆На всіх переможців чекають памʼятні призи та сертифікати учасників. • Детальніше — на сайті 📸🌿А поки — закликаємо не припиняти дослідження природи.Біорізноманіття не обмежується рамками змагання. Кожне фото, кожне точне визначення — це ще один крок до кращого знання і кращого захисту живого світу довкола нас.

На Кіровоградщині створили ще одну охоронну зону для рідкісних рослин!У травні ми подали до Кіровоградської ОДА документи для створення охоронної зони для двох червонокнижних видів рослин :🌿 тюльпана дібровного (Tulipa quercetorum) 🌿цибулі ведмежої(Allium ursinum).Ці рідкісні та безумовно красиві рослини зростають у межах Чорноліського надлісництва ДП «Ліси України» і проєктованого НПП «Чорнолісько-Боковеньківський». Їм вдається підтримувати сталі популяції, активно квітувати та плодоносити. Для того, щоб і надалі існувати, цим рослинам потрібно, щоб навколо них зберігалися необхідні для зростання умови.🔹Створення охоронних зон дозволить убезпечити цю унікальну територію від шкідливих видів діяльності, наприклад суцільних рубок.❗️Найголовніше те, що завдяки активній роботі департаменту екології Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації цю охоронну зону вдалося створити у рекордний термін — 30 днів з моменту подання звернення до оголошення.💚 Дякуємо всім залученим фахівцям департаменту! Цей випадок надзвичайно надихає та має стати прикладом для департаментів екології інших областей, які ігнорують вимоги законодавства і не створюють охоронні зони. 👆Наприклад, Київська обласна державна адміністрація та Київська міська державна адміністрація з 2023 року все ніяк не можуть створити охоронні зони за нашими знахідками рідкісних видів рослин.📸| фото з цієї чудової локації 👇

​​Закликаємо науковців не допомагати нищити Карпати!Зараз тривають процедури СЕО для виділення земельних ділянок під будівництво ВЕС на інших високогірних хребтах Карпат.⛰️ Під загрозою — полонина Апецька, полонина Красна, Свидовець. 📑 Після процедури СЕО наступним етапом буде процедура ОВД.⚠️ І ми закликаємо науковців не брати участь у цих процедурах на боці замовників. Ваша участь, навіть якщо ви керуєтесь добрими намірами, матиме наслідком знищення природи Карпат і толерування незаконного будівництва та тиску на активістів. Інвесторам потрібні не ваші висновки, а сам факт вашої участі. ❗️Що б ви не написали у своїх висновках, звіт ОВД однаково буде «за» будівництво — і там гарантовано буде згадано ваше прізвище. 🔸На жаль, багато порядних спеціалістів уже потрапили в таку пастку і додали до своєї біографії участь у нищенні дикої природи.Чому ваша участь на боці замовника не допоможе вберегти природу?• Не існує жодних умов, за яких спорудження вітропарків на високогірних хребтах буде допустимим з точки зору охорони природи. Це буде безповоротне перетворення природних територій у промислову зону. Тож, згодившись бути експертом в ОВД чи СЕО, ви свідомо будете експертом звіту, спрямованого на знищення полонин і вирубку лісів з метою прокласти до них дороги.• Існуюче будівництво на полонині Руна показує, що забудовника насправді не цікавить дотримання навіть тих рекомендацій, які надавали науковці — автори звіту ОВД.У звіті були вказані конкретні заходи, які мали вживатись для мінімізації шкоди під час будівництва доріг і заливки фундаментів, але вся ця діяльність почалась без висновку ОВД. І рекомендації залишились лише на папері.• Забудова полонини Руна супроводжується кампанією тиску на активістів та природоохоронців, які виступають за збереження Карпат.Вона включає як судові позови, так і брудні замовні публікації на інтернет-ресурсах, які вже зарекомендували себе як “зливні бачки”, та на фейкових сторінках у соціальних мережах. І знову ж — прізвища науковців, що долучались до ОВД, стають аргументом у цих судах на користь замовника будівництва.У таких обставинах найкращою стратегією для науковців, що дбають про свою репутацію та доброчесність, є бойкотування участі у злочинних ОВД 🙅, які спрямовані лише на нищення унікальної природи Карпат.

​​Продовжуємо інформувати вас про плани знищення річок України шляхом будівництва нових ГЕС.Цього разу — на Случі, в Городницькій громаді Житомирщини.Будувати планують одразу дві нові греблі. Одну — в самій Городниці, недалеко від мосту. Іншу — нижче села Лучиця, на перекатах, майже на межі з Рівненщиною.📑 Наразі триває процедура стратегічної екологічної оцінки (СЕО) детальних планів території.🔸По одній з планованих ГЕС замовник — Городницька селищна рада — просто проігнорував вимоги закону і не вніс у реєстр та не надіслав Міндовкіллю необхідні для аналізу звіту матеріали.🔸По іншій — формальні вимоги були виконані, але по суті звіт не витримав жодної критики й отримав численні зауваження міністерства.⚠️ Тому затвердження в такому вигляді ДПТ з боку селищної ради буде порушенням законодавства і може бути скасоване в судовому порядку!Річка Случ на цій ділянці вже відчуває негативний вплив фрагментації через функціонування ГЕС у селі Чижівка. Але все одно збереглася в доброму, порівняно з іншими рівнинними річками, стані. Є важливою не тільки для збереження біорізноманіття, але й для водного туризму.Це вже не перші плани знищення річки — майже 10 років тому активно просувались плани будівництва ГЕС у с. Губків на Рівненщині, які були зупинені завдяки спільним діям науковців, природоохоронців, туристів та місцевих мешканців.Сподіваємось, така ж доля чекає і на нинішні плани перетворення річки на каскад ставків.А найкращим майбутнім для Случа буде створення національного природного парку «Соколині Гори» в межах одразу двох областей. Розмови про це ведуться вже багато років, але результат, на жаль, досі відсутній.Посилання на процедури СЕО 👇📎 ПРОЦЕДУРА СЕО 1📎 ПРОЦЕДУРА СЕО 2

​​Державна екологічна інспекція у Закарпатській області “зливає” Полонину Руна?Бо як інакше пояснити, що, завершивши перевірку однієї з двох фірм, які здійснюють будівництво на полонині, екоінспектори відмовляються надати акт перевірки громадськості?Вигадавши собі відмазку, що, мовляв, їм треба зібрати додаткову інформацію і тому відповідь вони нададуть аж через 20 днів.Хоча, за законодавством, цей акт підписується в останній день перевірки — тобто він уже давно є у екоінспекторів.Чому ж тоді відмовляються його надавати? Може, тому, що “не побачили” жодних порушень, всупереч позиції профільного міністерства?❗️Роботи з нищення Полонини Руна тривають просто зараз. Тому ми хочемо отримати пояснення від керівництва центрального апарату Держекоінспекції — т.в.о. Ігоря Зубовича та його першого заступника Дмитра Заруби.Не так давно, на виїзному засіданні Комітету екологічної політики Верховної Ради України, яке відбувалося якраз на Закарпатті, ви розповідали, що екоінспекція як ніколи відкрита до громадськості.❓Де ж ця відкритість, якщо ви приховуєте навіть офіційні документи, які є публічною інформацією?

Ставок для громади чи поле для прибутку?У селі Теклине Балакліївської громади Черкащини був ставок — улюблене місце відпочинку місцевих мешканців. Та нещодавно все змінилося.🌱 Ставок почав стрімко, а згодом зник повністю. На його місці тепер росте соя — ділянку засіяло фермерське господарство «Лебедеве».Про це нам повідомили самі місцеві мешканці. Спочатку ми подали звернення через додаток «ЕкоЗагроза» — платформу для повідомлень про екологічні правопорушення. Але заяву відхилили без пояснень.Наступним кроком стало звернення до поліції. Правоохоронці підтвердили, що ставок осушено, а поле засіяне, але зазначили, що, оскільки дамба не пошкоджена — порушень немає.❓Але чи дійсно це так?Згідно з витягом із Державного земельного кадастру, ділянка має кілька видів угідь, серед яких — болото та ставок, що переважають у складі території. 💧 Такі угіддя належать до земель водного фонду. Водночас саме на цій території зафіксовано посіви сої.Вирощування сільськогосподарських культур на землях водного фонду — це нецільове використання, що є порушенням земельного та водного законодавства.📢 Ми звернулися до Офісу Генерального прокурора з вимогою притягнути винних до відповідальності та відновити територію до природного стану.📷 фото ставка до та після розорення 👇