​​Ми рятуємо того, хто не вміє кричати про допомогу!⠀4–5 липня ми вирушили на край села Суховоля, де степ ще дихає, хоч і затихає. Там - серед луків, які пам’ятають іншу Україну - ми розчищали простір для тих, кого можна не помітити.⠀🔸 Крапчастий ховрах (Spermophilus suslicus) - реліктовий степовий гризун, який живе виключно на відкритих луках і пасовищах. Він не виживає на ділянках, що заростають високою травою, чагарниками або деревами. У останні роки ми спостерігаємо стрімке зменшення чисельності худоби, а відповідно - і випасу, що критично впливає на стан біотопів цього виду. Тож навіть сама втрата постійного випасу означає загрозу вимирання популяцій ховраха⠀Йому потрібна відкрита лука, де видно небо і чути вітер - як це було сотні років тому.⠀🌿 Через припинення традиційного випасу територія почала інтенсивно заростати деревами та кущами, втрачаючи придатність для існування ховраха. За оцінками польових досліджень, ховрахом нині заселено лише 50–60% урочища.⠀Саме тому ми, разом із працівниками Національного природного парку «Північне Поділля», волонтерами, дружніми ГО та мешканцями села, провели перший етап практичних робіт зі збереження його місця існування.⠀💬 Організацію заходу взяв на себе НПП «Північне Поділля». Хоча ця територія не входить до складу національного парку, керівництво та співробітники установи проявили щирий ентузіазм і повну підтримку, адже саме вони є головною природоохоронною установою в околицях і мають авторитет для місцевого населення. 👋🏻 🌾 Усі роботи проводилися руками учасників, а скошене сіно безкоштовно передали місцевим господарствам, які досі утримують худобу.На жаль, підтримання біотопів стає все більш критичною потребою в збереженні природи - і рідкісних видів зокрема. ⠀Це копітка й важлива робота. І ми тільки на початку.⠀❗️Проте головне - не лише знати, а практикувати. Саме набуття практичного досвіду з відновлення оселищ ми вважаємо одним із найважливіших напрямків нашої роботи. І саме це, власне, й відбувалось днями на Львівщині.