Європейські стандарти моніторингу біорізноманіття — тепер українською 📚 На нашому сайті опубліковано нове фахове видання — науково адаптований переклад методик моніторингу видів рослин і тварин, а також природних оселищ (біотопів), що охороняються в Європейському Союзі та включені до додатків Оселищної директиви ЄС.Видання підготовлене на основі словацьких методик моніторингу за редакцією Андрея Сакса та інших авторів. Наукову редакцію українського перекладу здійснила Анна Куземко, адаптувавши напрацьовані європейські підходи до українських умов.🌿 Наразі в Україні немає повноцінної державної системи моніторингу біорізноманіття. Вперше про необхідність започаткування системи моніторингу біорізноманіття наші колеги почали говорити ще в 1993 році. Та досі дослідження епізодично проводять наукові установи, природоохоронні організації та окремі фахівці, часто за різними підходами й без належної координації. Через це дані важко узагальнювати та використовувати для ухвалення природоохоронних рішень на національному рівні.Саме тому особливо цінним є досвід країн ЄС. За основу цього видання взято методики, які були розроблені та успішно застосовані у Словаччині для моніторингу видів і природних оселищ європейського значення. У процесі перекладу вони були науково адаптовані для використання в Україні.✅ Уніфіковані методики допоможуть збирати дані за єдиними стандартами;✅ зроблять результати українських досліджень порівнюваними з європейськими;✅ створять підґрунтя для формування державної системи моніторингу біорізноманіття;✅ сприятимуть виконанню євроінтеграційних зобов’язань України.Якісний моніторинг — це основа ефективної охорони природи. Адже зберігати можна лише те, стан чого ми регулярно відстежуємо та маємо змогу виявити перші ознаки погіршення такого стану.📖 Завантажити видання можна за посиланням.
🚜 Підтверджено незаконне розорювання заповідних територій на Миколаївщині.За нашим зверненням Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу перевірила території ландшафтних заказників «Черталківський» та «Черталківський 2» на Миколаївщині. Факти незаконного розорювання земель природно-заповідного фонду підтвердилися.📍 У заказнику «Черталківський 2» розорано 4,26 га, збитки оцінено майже у 170 тис. грн.📍 У заказнику «Черталківський» розорано 1,76 га, збитки становлять майже 70 тис. грн.Загалом незаконно розорано 6,02 га заповідних територій, а сума завданої шкоди перевищує 238 тис. грн.🌿 Ці заказники створені для охорони природних комплексів, степової рослинності та оселищ диких тварин. Розорювання таких земель руйнує природний покрив, змінює структуру ґрунтів і може призвести до втрати видів, які формували ці екосистеми десятки й навіть сотні років.Те, що можна знищити трактором за кілька годин, природа відновлюватиме дуже довго.Наразі Екоінспекція готує матеріали для передачі до правоохоронних органів. Ми також звернулися до контролюючих органів щодо пошкодження територій природно-заповідного фонду.Сподіваємося, що винні будуть встановлені та понесуть відповідальність, а заповідні території отримають належний захист. Ми продовжимо контролювати розвиток цієї справи й інформуватимемо про її результати ⚖️
❕❗Великий Луг заслуговує на визнання світового рівняНапередодні третьої річниці підриву Каховської ГЕС ми звернулися до Міністерства культури України та Національної комісії України у справах ЮНЕСКО із пропозицією розпочати процес включення Великого Лугу Нижнього Дніпра до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО як змішаного культурно-природного об’єкта.Три роки тому російський злочин спричинив одну з найбільших екологічних катастроф у сучасній історії Європи. Але разом із трагедією світ знову побачив Великий Луг 🌱— унікальний історичний і природний ландшафт, який століттями формував простір Запорозьких Січей та українського козацтва.Нещодавня експедиція Української природоохоронної групи вкотре підтвердила виняткову цінність цієї території. На місці колишнього водосховища стрімко формуються заплавні ліси, зростає біорізноманіття, повертаються рідкісні види, а науковці мають змогу спостерігати один із наймасштабніших у світі процесів природного відновлення великої річкової заплави.Саме поєднання двох вимірів — культурного та природного — робить Великий Луг унікальним.▪️ Це один із найцінніших річково-заплавних ландшафтів Європи.▪️ Це живий приклад того, як природа здатна відновлюватися навіть після масштабного втручання людини.▪️ Це простір, де формувалася історія українського козацтва та зароджувалась державність.Підготовлена концепція показує, що Великий Луг має потенціал відповідати критеріям ЮНЕСКО одночасно як культурний і як природний об’єкт. Його природна структура безпосередньо сформувала простір Запорозьких Січей та козацької традиції, а сучасне відновлення заплави після зникнення Каховського водосховища є одним із наймасштабніших прикладів природної регенерації річкових екосистем у світі. Саме тому Великий Луг доцільно розглядати як змішаний культурно-природний об’єкт Світової спадщини. Ми переконані, що Великий Луг має потенціал об’єкта світового значення — не лише для України, а й для всього людства. Нині важливо не лише досліджувати цю територію, а й працювати над її міжнародним визнанням та довгостроковим збереженням.Звернення щодо започаткування процесу номінації Великого Лугу Нижнього Дніпра до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО вже підтримали понад 70 наукових, природоохоронних, культурних та громадських організацій з України, Великої Британії та Литви.Запрошуємо долучатися до ініціативи. Відсьогодні відкриваємо збір підписів під цим зверненням не лише від організацій, але й від індивідуальних осіб — науковців, активістів та всіх небайдужих громадян.✅ Ми сподіваємось на підтримку цієї ініціативи з боку держави, адже міжнародне визнання Великого Лугу стане важливим кроком для збереження унікальної природної та культурної спадщини України, її належного дослідження та передачі майбутнім поколінням. Форми для підпису:▪️ Для підписантів з України https://forms.gle/bBjqDywtksVHh9gF6▪️ Signature form for international supporters https://forms.gle/3gpgnPhgPH3z2eU88
⚖️ Сьогодні Вищий антикорупційний суд, Міністерство економіки та Фонд державного майна поставили громадськість і суспільство перед фактом, що колишня будівля Міндовкілля буде звільнена і передана у використання ВАКС.За словами керівника апарату ВАКС Богдана Крикливенка, голови Фонду державного майна України Дмитра Наталухи та міністра Олексія Соболєва, жодних інших альтернативних варіантів немає. І серед 70 варіантів будівель у місті Києві лише будівля колишнього міністерства відповідає вимогам для розміщення ВАКС.🏢 При цьому нової окремої будівлі міністерству не передають, а надають на правах оренди частину будівлі НАК «Нафтогаз» на період, допоки Уряд не виділить кошти на ремонт іншої будівлі на Хрещатику, яку пропонують замість існуючої. Крім того, щоб повністю компенсувати площі, які пропонуються до передачі ВАКС, окремо передадуть будівлю, розташовану в іншій частині Києва. Фактично забирають будівлю міністерства і перевозять усіх в орендоване приміщення, і невідомо, коли нададуть інше. При цьому, залежно від прийнятих рішень, є загроза проведення двох переїздів протягом одного року.🌿 На нашу думку, це ніщо інше, як продовження цілеспрямованого знищення природоохоронної галузі, яке здійснює нинішній Уряд під керівництвом прем’єр-міністерки Юлії Свириденко за участі міністра економіки Олексія Соболєва та за мовчазної згоди віцепрем’єр-міністра Тараса Качки, який відповідальний за євроінтеграцію. Адже довкіллєва складова в євроінтеграції має чи не найбільшу кількість бенчмарків.📂 Крім того, переїзд — це реальний шанс загубити або втратити матеріали, які на даний час ще не оцифровані повністю. Це можуть бути матеріали щодо створення об’єктів природно-заповідного фонду та встановлення їх меж, копії матеріалів лісовпорядкування, які направляли на погодження, картографічні матеріали щодо земельних ділянок, матеріали з оцінки впливу на довкілля та інші документи, які часто використовуються в судах як підтвердження фактів корупційних дій чи дерибану довкілля.🤝 А Вищий антикорупційний суд — інституція, яка створена на вимогу закордонних партнерів України та за їх підтримки, — мав би демонструвати прозорість і публічність, нові підходи до прийняття рішень.❗️Натомість його представники ставлять громадськість просто перед фактом, коли рішення вже фактично прийняте, замість проведення прозорих консультацій та обговорення. Адже питання щодо передачі будівлі міністерства для ВАКС уже щонайменше 9 місяців вирішується кулуарно в державних кабінетах.⚠️ Виходить парадоксальна ситуація: під благими ідеями початку роботи ВАКС знищуються залишки довкіллєвої системи, створюються сприятливі умови для корупціонерів щодо уникнення покарання за екологічні злочини та паралізується робота з євроінтеграції.🌲 Окремо зауважимо, що керівництво Мінекономіки і Фонду державного майна вже більше ніж пів року не може вирішити елементарне питання щодо передачі невикористовуваних приміщень від ДП «Ліси України» до підпорядкованих Мінекономіки національних парків та заповідників.📢 Ми не віримо, що Фонд державного майна і Міністерство економіки прислухаються до думки громадськості. Адже, як продемонструвала зустріч, для них це питання вже вирішене. Але ми закликаємо Вищий антикорупційний суд не починати свою діяльність зі знищення довкілля.✅ На нашу думку, єдиним компромісом у такій ситуації є лише отримання нового приміщення для міністерства з одночасним поверненням цій інституції статусу окремого і незалежного ЦО.
🐝 Сьогодні ми відзначаємо Всесвітній день бджіл. Гарний привід нагадати, що бджоли — це не лише про мед, це про виживання цілих екосистем.Зазвичай коли люди говорять про бджіл, вони уявляють медоносну бджолу з пасіки. Але насправді світ тримають тисячі видів диких бджіл: джмелі, осмії, андрени, мегахіли та сотні інших. Саме вони часто запилюють рослини ефективніше за свійських бджіл.Без запилення в природі: 🌾 руйнуються харчові ланцюги 🌼 зникають дикі рослини — деякі з них існують тільки завдяки бджолам 🧬 падає генетичне різноманіття 🍎 зменшується врожай фруктів та овочів💸 дорожчає їжа75% рослинної їжі людства залежить від комах-запилювачів, 80% квіткових рослин потребують перенесення пилку комахами. І проблема не лише у «бджоли зникають». Проблема в тому, що ми забираємо в них місце для життя: ▪️ знищуємо луки й степи ▪️ косимо все «під нуль» або випалюємо траву ▪️ засаджуємо монокультурами ▪️ використовуємо пестицидиДикі бджоли не живуть у вуликах — вони гніздяться в землі, сухих стеблах, старих деревах, тріщинах ґрунту. Їм потрібні живі різнотравні простори, що зберігаються непорушеними протягом усіх сезонів.Що реально допомагає збільшити популяцію диких бджіл: ✅ менше суцільного косіння ✅ квітучі місцеві рослини ✅ збереження луків та степів у балках та на і узбіччях доріг ✅ менше пестицидів ✅ дикі ділянки без «ідеального порядку»Захищаючи диких запилювачів, ми захищаємо не лише комах. Ми захищаємо ліси, степи, сади — і стійкість світу, у якому живемо. А разом з тим — і власну їжу.➡ Більше про запилення рослин комахами читайте на сайті у виданні Любові Ільмінської: https://cutt.ly/mtBcWpvL📷 Фото: Любов Ільмінська
Інвазійні види переможуть?📋 Міжнародний союз охорони природи (IUCN) — найбільша у світі мережа природоохоронних організацій та експертів. Українська природоохоронна група є членом спілки з 2023 року. Нещодавно IUCN провів глобальне опитування, щоб зрозуміти, як посилити боротьбу з інвазійними чужорідними видами. В консультаціях взяли участь майже 400 фахівців із 91 країни. 📌 Результати опитування мають допомогти у розробці стратегії щодо інвазійних видів. Фахівці зосередилися на трьох питаннях: які кроки є пріоритетними, які партнерства потрібні та як масштабувати зусилля. Це критично важливо, адже інвазійні види — одна з ключових загроз біорізноманіттю 🌿🐬🐨, економіці й екосистемам. При цьому проблему можна контролювати — але тільки за умови скоординованих і довгострокових дій.IUCN уже має сильну базу — глобальні дані, стандарти, експертні мережі та вплив на формування політики. ❕ Але результати опитування показали так званий «розрив впровадження». Іншими словами, знання й рекомендації існують, проте вони часто не перетворюються на реальні дії на рівні країн і громад. Особливо це помітно поза Європою та в менш охоплених сферах, як-от морські й прісноводні екосистеми.☝ Тема протидії інвазійним видам особливо важлива і в Україні. З попередніх публікацій ви можете пригадати численні повідомлення про нашу боротьбу за виключення інвазійних рослин із переліків таких, які офіційно висаджуються в лісах України. Та до цього часу наша країна не лише не має успіхів у боротьбі, але й поширює їх, використовуючи бюджетні кошти. Також важливим залишається затвердження офіційного переліку інвазійних видів. Україна все ще на початковому етапі їх контролю і пасе задніх разом з країнами «третього світу». І нині державні органи мали б аналізувати ефективність уже вжитих заходів, а не намагатися затвердити якомога коротший перелік. Втім, які проблеми спільні для всіх держав?✅ Серед ключових бар’єрів — брак фінансування, кадрів, слабкі або відсутні інституції. Саме тому від нової стратегії очікують не декларацій, а практичних рішень. Йдеться про прості механізми роботи, навчання та доступ до ресурсів для локальних організацій. На місцях якомога більше організацій мають проводити реальні заходи з вилучення інвазійних видів.🚢 Окремий акцент — на запобіганні поширенню. Контроль торгівлі, перевезень, судноплавства є ефективнішим, ніж боротьба з уже встановленими видами. Проте для цього потрібні конкретні процедури, інструменти й співпраця між країнами. Звернімо увагу: ніхто у світі навіть не розглядає варіант офіційного поширення інвазійних видів, як це відбувається в Україні.Головний висновок експертів простий: щоб реально протидіяти інвазійним видам, необхідно інвестувати в «останній кілометр» — тобто перетворювати знання у практичні дії на місцях.📷 Фото: Jean Tosti, H. Zell, Dsnny S, Lukasz Lukasik, Krzysztof Ziarnek, CC-BY-SA-4.0
🗓 14–15 травня спільно з національним природним парком «Північне Поділля» та за сприяння народного депутата Юлії Овчинникової в м. Золочів ми провели семінар щодо реалізації цілей, визначених Стратегією біорізноманіття ЄС до 2030 року та Регламентом ЄС про відновлення природи.Представники екологічних підрозділів обласних державних адміністрацій, громадськості, установ природно-заповідного фонду обговорювали актуальні проблеми збереження біорізноманіття — встановлення меж територій природно-заповідного фонду, збереження природи під час просторового планування та лісовпорядкування, покращення механізму створення охоронних зон для збереження біорізноманіття тощо.🌱 Другий день попрацювали в полі — оглянули ділянку в межах національного парку, на якій проводяться заходи з видалення чагарникової та деревної рослинності з метою збереження степових екосистем і охоронюваних червонокнижних видів. Цікава практика, яка потребує поширення на інші степові і лучні ділянки.💚 Певні, що через якийсь час зможемо порадувати вас конкретними результатами зі збереження природи внаслідок цієї зустрічі!Захід був проведений в рамках проєкту «Стратегічна інвентаризація та аналіз прогалин у діях зі збереження біорізноманіття в Україні», який фінансується Федеральним міністерством навколишнього середовища, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини і Міжнародною кліматичною ініціативою (IKI).| 📸 Більше фото з події можна побачити на нашій Facebook сторінці.
📑 Зараз Мін’юст розглядає підготовлений Мінекономіки проєкт постанови КМУ, яка узаконює масштабне знеліснення.🧐 Ми не розуміємо, як це може відбуватися в країні, яка одночасно імплементує європейський регламент щодо боротьби зі знелісненням і заявляє всюди про потребу збільшення площ лісів. У країні, в якій сотні тисяч гектарів лісів знищені російською агресією?Але це реальність…⚠️ Бо Мінекономіки пропонує в якості «експерименту» дозволити «необхідність видалення зелених насаджень на землях сільськогосподарського призначення з метою забезпечення можливості використання таких земель за цільовим призначенням».За цими бюрократичними термінами ховається банальне ❗️узаконення схеми розліснення. Коли ліс чомусь стає в земельному кадастрі «полем», а далі зачищається.🇪🇺 Ця постанова суперечить не тільки нашим євроінтеграційним зобов’язанням — регламент EUDR чітко каже, що реальний статус території (фізична наявність лісу) важливіший за кадастровий статус ділянки.🌲 Але й Лісовому кодексу України та рішенням Верховного Суду, які визначають, що самосійні ліси теж є лісом.📢 Ми вимагаємо виключити з проєкту постанови всі норми, які сприяють розлісненню!
Всеукраїнський БІОБЛІЦ 2026 — досліджуємо природу разом 🌿Після успішного проведення першого загальноукраїнського біобліцу минулого року ми продовжуємо розвиток громадянської науки в Україні.Запрошуємо всіх охочих долучитися до Всеукраїнського біобліцу 2026 — масштабної природничої акції, під час якої учасники фотографують і фіксують рослини, тварин, гриби та інші живі організми й завантажують записи на платформу iNaturalist.📌 Що таке біобліц? Біобліц — це одночасно наукове дослідження та змагання спостерігачів природи. Його мета — зібрати якомога більше даних про біорізноманіття за визначений період і створити цінну базу для науки та охорони природи.Участь можуть брати всі: школярі, студенти, вчителі, родини, фотографи природи та всі, хто цікавиться довкіллям.Головне — стежити за якістю спостережень. Докладніше тут: https://sites.google.com/knu.ua/citizenscience/📱 Як взяти участь?1️⃣ Встановіть безкоштовний додаток iNaturalist або зареєструйтеся на платформі: https://www.inaturalist.org2️⃣ Приєднайтеся до проєкту «Всеукраїнський біобліц 2026»: https://www.inaturalist.org/projects/druhyi-vseukrainskyi-bioblits3️⃣ Фотографуйте дикі види рослин, тварин і грибів у будь-якому куточку України упродовж червня 2026 року.4️⃣ Завантажуйте свої спостереження до 15 липня 2026 року.🌍 Громадянська наука допомагає збирати великі обсяги даних про довкілля завдяки участі тисяч людей. Такі спостереження дозволяють краще розуміти стан природи України, відстежувати поширення видів і підтримувати природоохоронні рішення.Долучайтеся до біобліцу — спостерігайте, фотографуйте та досліджуйте природу разом із нами!
Запрошуємо долучитися до біобліцу "Бобри України" ! 🦫 Бобер (Castor fiber) — це великий напівводний гризун,який відомий своєю здатністю змінювати довкілля. 🦦Цей вид мешкає біля річок, озер і боліт, будує греблі та хатинки з гілок і мулу. Бобри створюють водно-болотні угіддя та підтримують біорізноманіття. Дослідження бобрів — це важлива частина природоохоронної роботи. Бобер вже став звичайним видом у багатьох областях нашої країни. Оцінка чисельності, особливостей розселення та змін у його популяціях допомагає своєчасно планувати природоохоронні заходи, перевіряти їхню ефективність, а також виявляти й запобігати можливим конфліктам із людиною.🗺️ Картування бобрів у певній місцевості зазвичай проводять за непрямими ознаками їхньої присутності — греблями, хатинками та погризеними деревами. Як долучитися до біобліцу?🔹 Спочатку зареєструйтеся на iNaturalist, якщо цього ще не зробили. Для участі вам потрібен смартфон із безкоштовним додатком iNaturalist або фотоапарат, щоб зробити знімки організмів і пізніше завантажити їх на сайт.🔹 Знайдіть проєкт "Бобри України 2026", натиснувши на меню (три горизонтальні риски) і оберіть вкладку "Проєкти" та приєднайтесь до нього.🔹 Зробіть спостереження слідів життєдіяльності бобрів у проміжок від 1 по 31 травня 2026 року та завантажте до проєкту, додайте якомога точнішу інформацію про знахідку — передусім дату і локацію. Відстань між окремими спостереженнями для погризів має бути не менше за 200 м.🔹 Спостереження можуть бути зроблені і в попередні роки. Завантажте їх до 15 червня 2026 року, включно. Результати будуть опубліковані 1 серпня 2026 року.Більше подробиць за посиланням 👇
TGLIST.COM.UA
