Окситоцин - не завжди гормон любові (як він впливає на спогади про дитинство)

Ми звикли називати окситоцин "гормоном любові", пов’язуючи його з довірою, ніжністю, прихильністю та емоційною близькістю. Але нове дослідження, показало, що його дія значно складніша

🔸

Науковці дослідили 77 чоловіків і жінок, яким у різні дні вводили інтраназальний окситоцин або плацебо, після чого пропонували пригадати емоційно значущі події дитинства, пов’язані з матір’ю.

🔸

Ефект окситоцину залежав від типу прив’язаності людини. У людей із тривожною прив’язаністю, які схильні боятися відторгнення та втрати близьких стосунків, окситоцин посилював негативне емоційне забарвлення спогадів про матір. А у людей з уникаючою прив’язаністю він посилював небажання емоційно відкриватися іншим.

🔸 Ці результати підтримують гіпотезу соціальної значущості (social salience hypothesis), згідно з якою окситоцин не просто посилює позитивні емоції, а підвищує чутливість до соціально важливої інформації, зокрема й негативної.

❗️ окситоцин не обов’язково робить нас більш довірливими чи ніжними. За певних обставин він може посилювати тривогу, негативні переживання та захисні реакції.

Важливо, що це дослідження оцінювало емоційне забарвлення розповідей, а не доводило зміну самих спогадів. Крім того, різні методи аналізу текстів дали не повністю узгоджені результати.

❗️

Дія окситоцину значною мірою залежить від індивідуальних психологічних особливостей та попереднього досвіду стосунків. Завжди кажк, що в нейробіології практично не існує гормонів, які відповідають виключно за одну емоцію.

✔️

Shemirani et al. Attachment, Oxytocin, and Maternal Recollections: Further Evidence for the Salience Hypothesis. Emotion, 2026.