Telegram statistics channel - @nata_bagata

Діти емпати у батьків-нарцисів( слова підтримки тим, хто виріс, постійно відчуваючи інших)У сім’ях з нарцисичними батьками дуже часто виростають діти-емпати.Не тому, що такими народилися.А тому, що інакше було небезпечно.Коли дорослий емоційно нестабільний, зосереджений на собі, не здатний до емпатії, дитина змушена взяти на себе функцію, яка їй не за віком — зчитувати, передбачати, підлаштовуватися.Так формується емпатія як спосіб виживання.Як саме це відбуваєтьсяДитина в нарцисичній сім’ї рано вчиться:відчувати настрій батьків швидше, ніж свійбути уважною до найменших змін тону, погляду, мовчанняпригнічувати власні почуттяне створювати “проблем”брати відповідальність за емоційний стан дорослогоВнутрішнє переконання такої дитини:«Якщо я тебе відчуваю — я в безпеці».Емпатія стає не вибором, а автоматичною реакцією. Важливе уточнення як психологаЦе часто не здорова емпатія, а:гіперчутливістьгіперпильністьзвичка жити “зовні”, а не в собіпостійна внутрішня напругаТобто не:“Я співпереживаю”а:“Я мушу відчути, щоб не стало гірше”. Як це виглядає в дорослому життіДорослі діти-емпати часто:краще розуміють інших, ніж себевідчувають провину за чужі емоціїбояться конфліктівавтоматично рятують і заспокоюютьважко кажуть “ні”притягують емоційно незрілих людейплутають любов із самопожертвоюЦе не риса характеру.Це — адаптація.Слова підтримки для дорослих дітей нарцисичних батьківЯкщо ви впізнали себе — з вами все було нормально.Ви не “занадто чутливі”.Ви не “слабкі”.Ви не “надто багато хочете”.Ви росли там, де:ваші почуття не витримуваливашу вразливість не береглилюбов була умовноюВи навчилися бути уважними, щоб вижити.І це говорить не про вашу слабкість, а про вашу силу. Що важливо усвідомитиЕмпатія, сформована в травмі, потребує зціленняВи не зобов’язані рятувати всіхЧужі емоції — не ваша відповідальністьВи маєте право на кордони, навіть із батькамиВи маєте право обирати себеЗдорова емпатія — це:відчувати інших не втрачаючи себе.І цьому можна навчитися.💛 ГоловнеТе, що колись було способом вижити,не повинно залишатися способом жити.Ви можете:навчитися чути себедавати тепло собібути поруч з іншими без самознищенняВи не зламані.Ви — людина, яка дуже рано навчилася відчувати світ, щоб у ньому вижити.#будні_психолога

Коли організм просить про допомогуПро те, що стосунки роблять з нашим здоров’ямСиджу сьогодні вночі, переглядаю аналізи чергової клієнтки.38 років.Щитовидка ледве працює.Кишечник — суцільне запалення.Тиск стрибає.Постійні головні болі.Плюс 20 кілограмів за два роки, хоча їсть небагато.Дивлюся на цифри — і розумію: це зараз не про їжу.Це про ціну, яку доводиться платити.Не комусь.А власному організму.Бо саме він виставив рахунок поточною якістю життя за те, що вона понад 15 років живе з чоловіком, який систематично її принижує.Психологічне насильство.Економічний контроль.Ізоляція від друзів.— «Але ж діти…»— «Але ж я його люблю…»— «Мені 38, куди я піду…»І за останні кілька днів — чотири такі історії.Чотири жінки.Різний вік.Різні діагнози.Але в основі — одне й те саме:роки життя в стосунках, які поступово висмоктують сили.Про що мовчить «молодий» організмПам’ятаєте стан закоханості?Коли все яскраво.Коли пробачаєш те, що не пробачив би ніколи.Коли кожна зустріч — як допінг.Це не просто «романтика».Це гормональна буря, яка тимчасово притуплює критичне мислення.У цей період ми схильні:— пояснювати образи втомою;— виправдовувати контроль турботою;— терпіти те, що вже тоді болить.«Після весілля зміниться».«Після дітей стане м’якшим».«Це просто важкий період».І мозок, який зараз живе на гормональній хвилі, легко погоджується:«Так, так, потерпи. Це ж любов».Але є один момент.Організм не вміє вдавати, що все добре.Він може довго тягнути.Компенсувати.Підлаштовуватися.Закривати очі на напругу.Але до певної межі.І коли ця межа пройдена — він починає говорити через симптоми.Як виглядає руйнування зсерединиПочинається не з діагнозів.Спочатку —ви не можете заснути до третьої ночі, хоча смертельно втомлені.Потім —прокидаєтесь о п’ятій ранку з серцебиттям і тривогою, ніби щось сталося.Це означає, що система стресу працює без перепочинку,заливаючи тіло кортизолом не тоді, коли треба.Далі —будь-яка їжа викликає здуття.Те, що раніше їли спокійно, раптом «не заходить».Кишечник втрачає свою захисну функцію.Імунна система починає реагувати на все підряд.Бо коли вона довго перевантажена — загроза здається всюди.Потім —вага починає жити своїм життям.Хтось різко набирає, хтось стрімко худне.Це вже не про фігуру.Це про те, що організм давно перейшов у режим:«мені б просто втриматися».Те, що я бачу знову і зновуЇй 42.Аутоімунний тиреоїдит.Ендометріоз.Хронічна втома.Депресія.Каже:— «До 35 я взагалі не хворіла. А потім усе посипалось».Починаємо говорити — і вимальовується картина.Шлюб, де вона щодня живе, як по лезу.Де кожен вечір — лотерея:яким він сьогодні буде?Де давно вже немає відчуття життя.Є лише функціонування.Діти.Робота.Дім.Чоловік.По колу.І я дуже добре бачу, як її організм кричав.Спочатку — безсонням.Потім — травленням.Потім — гормональним хаосом.Поки його нарешті не почули.Головне, що тут важливо сказатиОрганізм не карає.Він сигналить.Він не ламається «раптом».Він довго терпить, перш ніж здатися.І дуже часто лікування починається не з таблеток,а з чесної відповіді на питання: «А в яких стосунках я живу?»Бо жодне тіло не створене для того,щоб роками жити в страху, напрузі і знеціненніі при цьому залишатися здоровим.#будні_психолога

Про важливу батьківську любов♥️На обох картинках- мозок двох 3-х річних дітей. Але, вони-різні. І причина – у …батьках♥️ЦЕ НЕ ТРАВМА І НЕ ХВОРОБА...Подивіться на зображення на фото. Як бачите, мозок зліва набагато більше за правий. Крім того, на ньому набагато менше плям і темних місць.Для неврологів, які вивчають мозок і вміють тлумачити подібні зображення, різниця між двома мізками є очевидною і вражаючою. Мозок праворуч позбавлений деяких базових відділів, які є у мозку зліва.Відповідно, володар правого мозку виросте менш розумним, здібним, менш здатним до емпатії і більш схильним до наркоманії та криміналу, ніж власник лівого. У нього набагато вища ймовірність опинитися без роботи, належного оточення, а також підвищений ризик розвитку психічних відхилень.Що ж викликало таку кардинальну розбіжність у розвитку мозку? Логічно було б припустити, що винна хвороба чи тяжка травма.Але це зовсім не так💫ГОЛОВНА ПРИЧИНА РІЗНИЦІ У РОЗВИТКУ МОЗКУ ЦИХ ДВОХ ТРИРІЧОК — ТЕ, ЯК ДО НИХ ВІДНОСИЛИСЯ …МАТЕРІ.Дитину з розвиненим мозком мати дуже любила, постійно реагуючи на всі її потреби. Дитину з маленьким мозком ображали та ігнорували. У результаті мозок першої дитини розвивається нормально, а другої — із затримками.Сьогодні неврологи починають розуміти, як саме взаємодія дитини з матір'ю зумовлює розвиток її мозку та можливі відхилення у цьому процесі.Професор Алан Шор, який досліджував величезну кількість наукової літератури і зробив значний внесок у розвиток неврології, підкреслює, що зростання клітин мозку - "наслідок взаємодії немовляти з головним опікуном (найчастіше матір'ю)":«Для розвитку мозку немовляти потрібна позитивна взаємодія між матір'ю та дитиною. Від цього залежить формування найважливіших мозкових структур»- і це варто памʼятати…Професор Шор пояснює: якщо з дитиною не поводяться належним чином у перші два роки життя, гени, відповідальні за різні аспекти функціонування мозку, у тому числі інтелект, не можуть активуватися, а в деяких випадках, навіть- формуватися.Отже, «ПРИРОДА ТА ВИХОВАННЯ» НЕВІДДІЛЬНІ ОДИН ВІД ОДНОГО: ВИХОВАННЯ НАДАЄ НЕОЦІНЕННИЙ ВПЛИВ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ГЕНІВ ДИТИНИ.Детальне пояснення взаємодії поведінки матері та хімічних реакцій у мозку дитини, відповідальних за формування клітин вже має значну кількість доказів: ставлення до дитини в перші два роки життя визначає можливість повноцінного функціонування її мозку в майбутньому.Шкода, зумовлена ​​ігноруванням та іншими формами насильства, пропорційна їхньому ступеню: чим сильніше і частіше ігнорування - тим серйозніші наслідки. 80% всіх клітин мозку, які людина матиме протягом життя, формуються у перші два роки. Якщо процес формування клітин мозку та зв'язків між ними порушений - дефіцит виявиться досить значущим.Відносини прихильності - це основний фактор, що впливає на розвиток лімбічних структур, відповідальних за стійкість до стресів. Тяжкі порушення прихильності в дитинстві призводять до регуляторної недостатності, вираженої в порушеннях лімбічної активності, дисфункції гіпоталамуса та порушеннях вегетативного гомеостазу.Через травматичні події, пов'язані з жорстоким поводженням і зневагою, в нервовій системі відбуваються екстремальні і швидкі зміни: гіперзбудження симпатичної системи та гіпозбудження парасимпатичної системи , що створює хаотичні біохімічні відхилення, токсичну нейрохімію в головному мозку, що розвивається.БАТЬКИ, обіймайте своїх дітей, любіть їх і в жодному разі не ігноруйте, якщо хочете для них гармонійного майбутнього!#батькам

ПОРІГПсихологічний дошлюбний курс для жінок і дівчат© Наталія НауменкоКурс для тих, хто стоїть перед важливим життєвим крокомі хоче переступити його не поспіхом і не наосліп,а усвідомлено, з гідністю та повагою до себе.Поріг — це місце зупинки перед рішенням.Мить, коли ще можна почути себеі обрати не зі страху, не з тиску, не з самотності.🗓 Структура курсу1 місяць — Зупинка перед порогомЧас сповільнитися, побачити себе і свій внутрішній стан перед будь-яким важливим «так».2 місяць — Тінь за спиноюПро те, що ми несемо з минулого: родинні сценарії, досвід і установки, які впливають на вибір.3 місяць — Власні ногиПро внутрішню опору, самоцінність і межі. Про здатність стояти на своєму і не розчинятися в іншому.4 місяць — Погляд через порігПро реалістичне бачення партнера — без ідеалізації та самообману.5 місяць — Крок назустрічПро близькість, домовленості, конфлікти і дорослу присутність у стосунках.6 місяць — Моє “так” або моє “ні”Про інтеграцію досвіду і готовність зробити власний усвідомлений вибір. 🔹 Формат 3 місяці — перші три базові етапи🔹 Формат 6 місяців — повний шлях📌 Формат курсу • закритий Telegram-канал • 2 рази на тиждень: відео, текстові матеріали та практичні завдання • можливість ставити запитання • обговорення і підтримка в коментарях • можливість записатися на додаткову індивідуальну консультаціюПроходження — у власному темпі, без обов’язкових живих зустрічей.👩‍🦰 Для кого цей курс • для молодих дівчат, які лише формують уявлення про шлюб • для жінок у стосунках, які замислюються про весілля • для тих, хто боїться повторити болісний сценарій • для жінок із досвідом складних або травматичних стосунків • для тих, хто хоче бачити раніше, а не лікувати потім🔄 Чим може бути цей курс«Поріг» може стати: • альтернативою поспішним рішенням • альтернативою шлюбу «бо вже пора» • профілактикою деструктивних і аб’юзивних стосунків • безпечним простором для усвідомлення перед важливим кроком⚠️ Важливо знатиКурс не замінює індивідуальну психотерапію,не є лікуванням психічних розладіві не підходить як єдина форма допомоги у стані гострої кризи.Натомість він може бути: • першою опорою • етапом усвідомлення • підготовкою до глибшої особистої роботи🔐 Як відбувається участьПісля вибору тривалості курсу (3 або 6 місяців)та здійснення оплативи одразу отримуєте доступ до закритого Telegram-каналу курсу «Поріг».На каналі поступово формується група учасниць, де будуть зберігатися всі матеріали, можна ставити запитання, спілкуватися в коментарях і спокійно чекати старту курсу.🗓 Старт курсу — 12 січня💰 Умови участі🔹 Вартість: 500 грн / місяць— 3 місяці: 1 500 грн— 6 місяців: 3 000 грнФіксація ціниВартість курсу «Поріг» — 500 грн на місяць діє лише для учасниць першого набору.Для наступних потоківціна курсу може бути вищою.Поспішайте! До старту всього кілька днів! Не пропустіть унікальну можливість стати учасницею першого потоку курсу за найбільш доступною вартістю!КОНТАКТ ДЛЯ ЗВʼЯЗКУ:Наталія Науменко+380931082278(Viber, Telegram, WhatsApp)Прохання писати, а не дзвонити.

Нещодавно ми говорили з клієнтом про внутрішній конфлікт. І я побачила ще одну тему, яка постійно з’являється між рядками: конфлікт між психотерапією і релігією.Його часто подають як боротьбу: або віра, або терапія, або Бог, або психолог.З позиції психологині я бачу не боротьбу, а напругу між різними способами працювати з внутрішнім болем.Релігія дає людині сенс, опору, відчуття належності, моральну систему координат.Психотерапія — простір, де можна досліджувати власні переживання, суперечності, агресію, сором, страх, не отримуючи готових відповідей.Конфлікт виникає не між вірою і терапією як такими, а всередині людини, коли є почуття, які «не дозволено» мати; є досвід, який «не прийнято» проговорювати; є біль, який пропонується одразу “віддати Богу”, не проживши його.У терапії ми не вибираємо віру. Ми працюємо з тим, що відбувається між людиною і її вірою: почуттям провини, страхом покарання, неможливістю злитися, забороною сумніватися.З мого професійного досвіду: люди часто приходять не тому, що втратили віру, а тому що втратили контакт із собою, намагаючись бути “правильними”.Іноді психотерапія стає місцем, де людина вперше може чесно сказати:«Я молюся, але мені все одно боляче».І це не гріх. Це по-людськи.Психотерапія не замінює релігію. Вона не дає сенсів зверху. Вона допомагає людині витримати власну внутрішню складність — і вже з нею повертатися до віри, якщо це її шлях.#будні_психологаПитання для вас: у яких моментах ви відчували напругу між тим, як «треба», і тим, як ви насправді почуваєтесь?

«Ти станеш вільним у ту мить, коли усвідомиш: клітка зроблена не з заліза, а з думок.Тебе навчили просити менше, вибачатися за бажання більшого, сумніватися у власній мудрості, сприймати своє тіло як проблему, а свій голос — як загрозу,доки ці уроки не почали звучати всередині тебе так голосно, що ти прийняв їх за свої власні.Але ті стіни, які ти відчуваєш навколо себе, — не твоя доля. Це лише історії:старі страхи, старі правила, старі фрази, які були нав’язані людям задовго до твого народження.У ту мить, коли ти зупиняєшся і запитуєш:“Хто мені це сказав — і чи я справді обираю в це вірити?”у ґратах з’являється тріщина.Щоразу, коли ти відмовляєшся від думки, яка зменшує тебе,щоразу, коли довіряєш своєму бажанню, інтуїції та силі —ці ґрати починають падати.І одного дня ти усвідомиш: в’язницею ніколи не було твоє тіло,ніколи — твоє життя.В’язницею були лише переконання, з яких ти виріс.І в ту мить ти не просто виходиш із клітки —ти відкриваєш, що вона весь цей час була незамкненою,бо ключ завжди був у твоєму власному розумі».☆ Steve De’lano Garcia ☆#цитати

Чому ми знову і знову притягуємо “поганих” чоловіків?Він спочатку був уважний.Писав щодня. Обіцяв. Захоплювався.А потім — зник, знецінив, образив… або став холодним, агресивним, байдужим.І в якийсь момент з’являється страшна думка:«Зі мною щось не так… Чому мені трапляються тільки такі?»Як психолог, я скажу важливе:це не випадковість і не прокляття.Ми притягуємо не “поганих чоловіків”.Ми притягуємо знайомий тип близькості.Той, у якому:— любов треба заслужити— терпіння плутають із відданістю— біль знайоміший за спокій— увага з’являється лише після стражданняЧасто це сценарій, який колись був нормою.У дитинстві. У батьківській сім’ї. У першому досвіді кохання.Якщо колись любов була:— холодною— нестабільною— з умовами— через страх втратитито психіка шукає саме це.Бо знайоме відчувається як “рідне”, навіть якщо воно болить.Тому “хороші, стабільні, теплі” чоловіки можуть здаватись нудними.А от ті, з ким гойдалки, напруга і сльози — чомусь дуже “чіпляють”.Але тут є хороша новина 🌱Цей сценарій можна змінити.Коли жінка починає:— бачити свою цінність— відчувати межі— дозволяти собі не терпіти— обирати не біль, а безпекуїї вибір змінюється.І “погані чоловіки” раптом перестають притягуватись.Бо справа не в них.Справа в тому, що ми дозволяємо і що вважаємо любов’ю.Якщо ти впізнала себе — це не вирок.Це запрошення подивитись на свій внутрішній сценарій і переписати його.Іноді для цього достатньо, щоб хтось поруч сказав:«З тобою все так. Ти заслуговуєш на інше життя і іншу любов».💬 Якщо відгукнулося — ти не одна.З цим можна і варто працювати.#будні_психолога

✨ Коли жінка говорить правду — вона відкриває простір для правди навколо себеУ 1975 році поетеса й мислителька Едрієнн Річ сказала фразу, яка й сьогодні звучить радикально чесно:«Коли жінка говорить правду, вона створює можливість для більшої правди навколо себе».Не може створити.Не надихає.Створює. Просто зараз.Річ розуміла те, що жінки відчували століттями, але рідко називали вголос:жіноча правда — небезпечна.Не для самої жінки. А для систем, які тримаються на її мовчанні.Для родин, що «працюють», лише поки вона не говорить про втому.Для роботи, яка існує завдяки її невидимій праці.Для стосунків, де від неї очікують бути меншою, тихішою, зручнішою.Жінок не вчили брехати тому, що вони нечесні.Їх змушували брехати, щоб вижити.«Я в порядку».«Мене це не зачіпає».«Мені не важко».«Як скажеш — так і буде».І ще одна форма брехні — мовчання.Коли тебе питають: «Ти щаслива?» — а ти усміхаєшся замість відповіді.Коли твої кордони порушують, але правда коштуватиме надто дорого.Коли тиша захищає всіх — крім тебе.Річ писала:«Коли ми брешемо іншим, ми зрештою брешемо собі. Ми втрачаємо віру у власне життя».Ось що робить постійна «зручність»:жінка починає сумніватися у власних відчуттях,питає себе, чи не перебільшує,чи не надто вона чутлива,чи не «занадто багато» її в цьому світі.Вона починає газлайтити сама себе.Жінок вчили приховувати:— амбіції (бо це «нежіночно»),— гнів (бо це «істерично»),— біль (бо це «драма»),— розум і талант (бо це «зарозумілість»).І найгірше — це назвали добротою.«Заради миру».«Щоб не створювати проблем».«Щоб усім було комфортно».Едрієнн Річ назвала це інакше: самостертя.І сказала: досить.Правда — це не кнопка.Це м’яз, який болить, коли його починаєш використовувати.І так — це ризиковано.Бо коли жінка говорить правду, світ змінюється.Родини мають побачити її втому.Робота — визнати її працю.Стосунки — звільнити місце для її справжнього розміру.Культура — зіткнутися з жінкою, яка каже «ні» і має це на увазі.Правда ламає.Але вона не руйнує — вона відкриває можливості.Коли одна жінка каже:«Я тону в невидимій праці» —інші раптом можуть сказати: «Я теж».Коли одна каже:«Я маю амбіції і не вибачаюся за них» —інші перестають зменшувати себе.Коли одна каже:«Мені тут замало простору» —інші починають вимірювати свої стосунки чесніше.Це не про героїнь.Це про ланцюгову реакцію.Одна правда стає дозволом для іншої.Один голос змінює тишу в кімнаті.Едрієнн Річ прожила це сама. Кожна її правда відкривала наступну.І вона писала не з позиції «я все знаю»,а з позиції: я вчуся бути чесною.Бо брехня для самозахисту зрештою коштує занадто дорого —вона коштує себе.Так, правда може забрати:— роботу, яка потребує твого мовчання,— стосунки, що існують лише поки ти зменшуєшся,— системи, яким вигідна твоя поступливість.Але вона повертає найважливіше:твій голос,довіру до себе,віру у власну реальність,і — одна одну.Бо коли жінка говорить правду,вона показує іншим жінкам, що вижити можна.Що бути собою — можливо.Що повний розмір — дозволений.Саме тому ці слова звучать уже пів століття:«Коли жінка говорить правду, вона створює можливість для більшої правди навколо себе».Це ніколи не маленький вчинок.Це — початок змін.#стосунки

Ми дуже рідко закохуємось «в людину». Частіше — в знайоме відчуття.Іноді — навіть у знайомий біль.Так, це звучить дивно, але дуже часто ми обираємо партнера, який дивно схожий на когось із нашого минулого. Особливо — на того, хто колись не задовольняв наших потреб: не бачив, не чув, не приймав, не давав опори.Наче психіка каже:«Тоді не вийшло — зате тепер я оберу того самого типу людину… і в мене нарешті вийде вибороти своє».А потім історія повторюється.Та сама нерівність.Та сама самотність поруч із людиною.Та сама боротьба за крихти уваги, тепла чи поваги.Чи це вирок? Ні. Але це дуже поширений сценарій, у який легко впасти, якщо йти в стосунки «з закритими очима», сподіваючись на диво.Що з цим робити?Перед тим, як переступити поріг стосунків чи шлюбу, є кілька дуже чесних кроків, які варто зробити.Кілька внутрішніх рішень, без яких навіть найперспективніші стосунки можуть повторити старий болючий сюжет.Які саме?Про це ми будемо говорити на курсі «Поріг» — для жінок і дівчат, які хочуть не просто «вийти заміж», а зайти в стосунки свідомо, гідно і без зайвих драм.Якщо відгукується — напишіть у коментарях «Поріг», і я надішлю деталі.#стосунки

Невроз — це не просто «поганий настрій», це стан постійної психологічної напруги, який часто провокується токсичним середовищем. Стосунки можуть бути як місцем сили, так і джерелом хронічного стресу.Є типи людей, тривале спілкування з якими з великою ймовірністю може призвести вас до невротичних розладів:1. «Емоційна гойдалка» (Непередбачуваний)Сьогодні він обожнює і носить на руках, а завтра — холодний, ігнорує або роздратований без причини. Чому це веде до неврозу? Бо жінка перебуває у стані постійного очікування «удару». Психіка не може розслабитися, виникає тривожність і нав’язливе бажання «заслужити» гарний настрій партнера.2. Критик-контролер, який знає, як вам краще вдягатися, з ким дружити і як витрачати власні гроші. Будь-яка ваша дія піддається сумніву або висміюванню. Чому це веде до неврозу? Бо поступово руйнується самооцінка. З'являється відчуття безпорадності, втрата власного «Я» та страх зробити помилку.3. «Пасивно-агресивний» майстер мовчання.Замість того, щоб обговорити проблему, він ображається і мовчить тижнями. Ви змушені «вгадувати», що не так, і ходити перед ним на навшпиньках. Чому це веде до неврозу? Бо мовчання — це форма психологічного насильства. Це викликає почуття провини та постійну фонову тривогу.4. Вічний «Потерпілий» або МаніпуляторВін завжди нещасний, його всі ображають, а ви — єдина, хто має його рятувати, забивши на свої потреби. Наслвдок - емоційне вигорання. Ви віддаєте всі ресурси в «чорну діру», не отримуючи нічого натомість, що призводить до депресивних станів. Якщо він бачить зраду в кожному погляді на касира чи запізненні на 5 хвилин - то Ви постійно змушені виправдовуватися за те, чого не робили. Чому це веде до неврозу? Бо життя в режимі допиту виснажує нервову систему. Виникає параноя та соціальна ізоляція. Важливо пам'ятати, що невроз розвивається там, де немає безпеки. Якщо у стосунках ви відчуваєте, що «сходите з розуму», втрачаєте сон або постійно плачете — це сигнал тіла, що ваша психіка вже не справляється.🤍🤍 Здорові стосунки мають лікувати, а не калічити.Продовжується реєстрація на дошлюбний курс для жінок і дівчат «Поріг», який стартує 12 січня. Не пропустіть можливість інтенсивної групової роботи з зручному форматі за доступною ціною. Чекаю ваших повідомлень.#стосунки