Ми дуже рідко закохуємось «в людину». Частіше — в знайоме відчуття. Іноді — навіть у знайомий біль. Так, це звучить дивно, але дуже часто ми обираємо партнера, який дивно схожий на когось із нашого минулого. Особливо — на того, хто колись не задовольняв наших потреб: не бачив, не чув, не приймав, не давав опори. Наче психіка каже:«Тоді не вийшло — зате тепер я оберу того самого типу людину… і в мене нарешті вийде вибороти своє». А потім історія повторюється. Та сама нерівність. Та сама самотність поруч із людиною. Та сама боротьба за крихти уваги, тепла чи поваги. Чи це вирок? Ні. Але це дуже поширений сценарій, у який легко впасти, якщо йти в стосунки «з закритими очима», сподіваючись на диво. Що з цим робити? Перед тим, як переступити поріг стосунків чи шлюбу, є кілька дуже чесних кроків, які варто зробити. Кілька внутрішніх рішень, без яких навіть найперспективніші стосунки можуть повторити старий болючий сюжет. Які саме? Про це ми будемо говорити на курсі «Поріг» — для жінок і дівчат, які хочуть не просто «вийти заміж», а зайти в стосунки свідомо, гідно і без зайвих драм. Якщо відгукується — напишіть у коментарях «Поріг», і я надішлю деталі.#стосунки