🇺🇦Микола Лукашук – голова ДОР

Сьогодні Павлоград святкує 241 рік від дня свого заснування.Колись це було місто з закритим статусом. Стратегічна ланка ракетного виробництва, частина ядерного щита СРСР. Павлоградський хімічний завод, твердопаливні ракети, співпраця з Південмашем. Усе це було не просто економікою, а елементом великої геополітики.З проголошенням незалежності Павлоград почав складний шлях. Замість оборонних замовлень були нові виклики. Але місто зуміло зберегти себе: і людей, і промисловість, і характер. Сьогодні Павлоград є серцем Західного Донбасу, одним із ключових вугільних центрів країни, частина української енергетичної стійкості.З 2014 року місто стало прихистком для тих, хто рятувався від війни. З 2022-го — це тилове місто, що тримає навантаження фронту: приймає поранених, допомагає армії, підтримує евакуйованих.І попри регулярні ворожі атаки, тут ремонтують школи, будують укриття, працюють гуманітарні хаби. Місто живе і тримається.Павлоград — це не тільки про виробництво і шахти. Це й про його мужніх та незламних мешканців. Бо сила міста саме в людях.Зі святом, павлоградці!

В умовах обмежених ресурсів і війни питання розвитку територій не зникло. Навпаки — воно стало ще гострішим. Потрібен холодний розрахунок: що, де і навіщо ми будуємо. І головне — хто за це заплатить.У Дніпрі презентували реформу управління публічними інвестиціями. Участь взяли представники Міністерства розвитку громад та інфраструктури, заступник міністра Олексій Рябикін, команда цифрової платформи DREAM, ПРООН, голови обласних рад, військові адміністрації з Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської областей.Це не просто зустріч — це спроба визначити, як регіони в умовах війни та обмеженого бюджету зможуть:– добудувати критично важливе,– не повторити помилки попередніх кампаній,– залучити кошти міжнародних партнерів.⸻Як працювало раніше?У попередні роки, до повномасштабної війни, багато проєктів запускалися за іншими критеріями. Потім прийшов ковід, а далі повномасштабна війна. У результаті — десятки об’єктів у громадах залишились недобудованими. По всій країні — мільярди гривень вкладених коштів, і десятки недобудованих об’єктів. Зараз ці «заморожені» об’єкти недобудови після трьох років повномасштабної війни потребують капітальної реконструкції і нових грошей.На Дніпропетровщині таких незавершених об’єктів — щонайменше на 17 мільярдів гривень. Це без корегування. З корегуванням — умовно на всі 30 млрд. Школи, лікарні, стадіони, тощо. Те, що потрібно людям, але досі стоїть недобудоване. І грошей це добудувати зараз немає.⸻Що змінює нова система?Тепер усе має йти по чіткій моделі:– кожна громада готує трирічний план, де визначає пріоритети;– кожен проєкт має бути частиною офіційної стратегії розвитку громади, області або держави;– усі проєкти подаються та супроводжуються через електронну платформу DREAM — прозору, з повним контролем і доступом для партнерів;– пріоритет надається тим проєктам, які справді потрібні людям і мають обґрунтовану мету;– без включення до плану й системи — жодне фінансування неможливе.⸻Як це працює на практиці?Наприклад, громада хоче побудувати укриття для школи. Проєкт є, коштів у бюджеті немає. Але якщо цей проєкт правильно подано в DREAM, він стає видимим для донорів — міжнародних фондів, урядів, агентств. Це шанс отримати підтримку.Без системи, без документації, без стратегії — таких шансів немає. Донори не працюють з «усними проханнями». Їм потрібні цифри, документи, логіка.⸻Якою буде модель на Дніпропетровщині?Запропонували принцип: 70% на добудову старих об’єктів, 30% — на нове. Якщо це нове вкрай потрібно. Бо не можна будувати нове, поки старе розвалюється або стоїть напівготове.Краще завершити лікарню, або інший об’єкт, ніж знову почати школу, яку ніхто не добудує.⸻Що далі?З липня громади готують свої середньострокові плани.У вересні — формують проєктні заявки.До грудня — буде створено Єдиний проєктний портфель держави.І кожен зможе побачити: що будується, за які кошти, з якою метою, навіщо це треба.⸻Ця реформа — не про візії. Вона про те, щоб кожна гривня в бюджеті, або міжнародної підтримки працювала на людей. Про відповідальність. Про прозорість.Саме для цього потрібна ця реформа. Щоб кожна громада знала: куди подаватися, як оформити, як залучити міжнародну підтримку.

22 червня 1941 стало початком операції «Барбаросса», нацистська Німеччина напала на СРСР. Дата, яка перекреслила життя десятків мільйонів людей.Україна була ключовою ціллю нацистів: наші плодородні землі мали забезпечити продовольством Третій рейх, а захоплення території відкривало шлях до кавказької нафти. Згідно з нацистською ідеологією, українські землі призначалися для німецького «життєвого простору».​​​​​​​​​​​​​​​​Але почалося все не 22 червня. І не у 1939, коли почалася Друга світова війна. За рік до того, у 1938-му, Німеччина анексувала Судети - частину Чехословаччини. Це пояснювали «захистом німців», а світ заплющив очі, щоб не сваритися з агресором. Поступилися територією заради спокою. Але спокою не стало. Навпаки - це стало першим кроком до великої війни.У 2014-му РФ анексувала Крим.Тоді світ також заплющив очі.24 лютого 2022 року Росія вторглася в Україну і почала окупацію. РФ вкрала життя покоління українців.24 лютого 2022 року стало для всього світу днем, коли розвалився міжнародний порядок, створений після 1945 року. Він більше не гарантує ніякої стабільності, і це треба визнати.Частина світу й досі прагне подати війну в Україні як «локальну» або «регіональну проблему», намагаючись дистанціюватися.У 2025 році Європа та весь світ не має права повторювати помилки 1938-го або 2014-го. Історія вчить: кожна поступка агресору - це не збереження миру, а його поступове руйнування.Сьогодні Україна - гарантія майбутнього Європи. Це той фронт, на якому вирішується, якою буде Європа наступні десятиріччя.

Сьогодні вшановуємо пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф проти України.З початку повномасштабної війни росія вбила близько 630 українських дітей. Серед них – 40 дітей з Дніпропетровської області. І це лише офіційні дані – без урахування даних на тимчасово окупованих територіях. Кожен з цих дітей мав свої мрії: хтось хотів лікувати людей, хтось – бути художником, а інші – просто кататися на велосипеді після уроків. Їхні імена залишаться з нами назавжди, адже вони були частиною нашої країни, нашого спільного майбутнього.Російська агресія забрала у них право на дитинство, на усмішки, на перші перемоги та відкриття. У їхніх очах було стільки світла, стільки щирих бажань побачити світ. Але війна перекреслила ці сподівання.Схиляємо голови у скорботі за кожною дитиною. Немає слів, щоб втамувати біль батьків і близьких. Але ми зобов’язані берегти пам’ять. Кожна втрата – це спільний біль, який ми не маємо права забути.Ми продовжуємо боротьбу заради життя, заради свободи. За усіх дітей, які мала б сміятися і жити. За усі мрії, які мали здійснитися.Світла пам'ять маленьким янголам, чиї життя обірвала війна🕯Сьогодні у нас одне бажання – щоб якнайшвидше закінчилася війна, не гинули наші діти, наші люди.

У першу неділю червня в Україні офіційно відзначають День працівників місцевої промисловості.Промисловість України проходить один із найважчих періодів за останні десятиліття. Війна викликала глибокі системні проблеми в бізнесі. Понад 27 тисяч підприємств Дніпропетровської області працюють, намагаються зберегти колективи та проходити точку беззбитковості. Серед головних викликів – зростання цін на газ, пошкодження інфраструктури, нестача сировини, дефіцит кадрів через мобілізацію та виїзд населення. І хоча наразі відключень електроенергії немає, всі розуміють, що вони можуть повернутися будь-якої миті через російські ракетні та дронові атаки.Область прийняла майже 80 підприємств із прифронтових регіонів. Формально – це розвиток. Реально – частина з них працює частково або в дуже обмеженому режимі.Чому підприємства не релокуються на захід України?Там критично бракує вільних виробничих площ, складських потужностей, енергетичних ресурсів і водопостачання. До того ж, складно уявити перенесення металургійного чи машинобудівного виробництва без повноцінної інфраструктури. Тому Дніпропетровщина залишається одним із небагатьох регіонів, здатних тримати індустрію на плаву.В області затверджена програма підтримки малого й середнього бізнесу на 2025–2026 роки. Працюють державні ініціативи – програма «5-7-9», Дія.Бізнес, податкові пільги.Як і в багатьох європейських країнах, держава робить усе можливе, щоб підтримати бізнес. Але всі ці інструменти – це, передусім, про стабілізацію. А не про вирішення глибоких системних проблем, спричинених війною. Їх складно розвʼязати за допомогою інструментів підтримки.Дякую великому, середньому, малому бізнесу за витримку. Кожному платнику податків. За те, що працюєте тоді, коли працювати, здавалося б, неможливо. Під час сирен, під час ракетних атак, повної невизначеності.У більшості європейських країн в таких умовах виробництво давно було б зупинене. А ви продовжуєте працювати. Сплачуєте податки, зарплати, забезпечуєте людей роботою, підтримуєте державу та економіку.

Місто сили.Місце сили.Горде, з характером. І водночас – щире, незламне, непохитне.З Днем міста, рідний Кривий Ріг!Із 250-річчям – славним ювілеєм великої історії!Для мене ти завжди був і завжди залишатимешся особливим. 173 квартал, дорога з Коротченка до школи №41, кінотеатри «Піонер» і «Олімп». Центрально-міський район, 44 квартал, знайомі провулки, лодочна станція у парку Правди.Місто, де десятки стежок – це не просто маршрути, а спогади. Тут живе моя мама. Тут мій брат, мої друзі, моє дитинство. Тут я зустрів кохання усього життя. Тут народились двоє з моїх дітей.Кривий Ріг – це люди.Ті, які будують, тримають, надихають. Працьовиті. Віддані. Справжні.А ще – сталеве серце України. Надійний форпост незламності в боротьбі проти російської агресії.Тисячі криворіжців сьогодні не вдома. Хтось – на фронті. Хтось – із дітьми за кордоном. Але я вірю: всі ви подумки сьогодні – з Кривим Рогом. І знаю: ви ще побачитеся. Бо рідне – завжди чекає.Дякую кожному з вас за незламність, за щоденну працю, за віру в майбутнє.Бажаю Кривому Рогу, як і всій нашій Україні, миру, добробуту і нових звершень. Бажаю залишатися собою – справжнім, гордим, сильним.Впевнений: Кривий Ріг ще скаже своє вагоме слово в історії мирної, сильної, незалежної України 🇺🇦

✅ Найпотужніша автономна енергосистема в області – для однієї зі шкіл Дніпропетровщини. Завдяки новому енергоблоку 1200 учнів однієї з громад Дніпровського району зможуть вчитися під час довготривалих відключень електроенергії. Ця система зможе працювати два дні поспіль без підзарядки. Чому це важливо?Генератори можуть не справлятися з навантаженням під час знеструмлень, які тривають годинами. За таких умов навчання переходить в онлайн, а це – втрата часу, навантаження на дітей та батьків. 🔋У поєднанні із сонячними панелями та інверторами автономний павербанк зможе працювати безперервно, не створюючи навантаження на бюджет громади.Також важливо: система екологічна – без пального, шуму та викидів.Наш план – максимальна автономність для ключових об'єктів області. Особливо шкіл та лікарень. Адже загроза російських ударів по енергетиці зберігається.Попереду ще багато роботи з партнерами. Дякую нашій команді, яка працювала над цим проєктом і на регіональному, і на національному рівні. Зокрема – народному депутату України Дмитру Припутню, а також партнерам з Південної Кореї. Наша системна співпраця вже має хороші результати.Працюємо далі 🇺🇦🇰🇷

Послідовно посилюємо медицину Дніпропетровщини.У нашій лікарні імені І.І. Мечникова Дніпропетровської обласної ради почав працювати один із найсучасніших ангіографів у світі – Philips Azurion Biplane. В Україні таких апаратів лише три. Один з них – у Дніпрі. Саме тут, у госпітальній фортеці регіону, яка приймає пацієнтів із шести областей.Це – технологія світового рівня. Проєкт став можливим завдяки рішенню Дніпропетровської обласної ради та підтримці Міністерства охорони здоров’я України. Депутатський корпус виділив 15 млн грн на облаштування відділення, де встановлено апарат.Функціональні можливості системи:▪️ 3D-візуалізація у реальному часі;▪️ дві проекції одночасно для максимальної точності;▪️ ClarityIQ – мінімальне променеве навантаження;▪️ повне охоплення без переміщення пацієнта;▪️ інтуїтивне керування в операційній;▪️ автоматичне позиціонування та контроль.Апарат почав працювати з початку року – але вже проведено понад 800 процедур і більше 300 складних операцій, зокрема при важких пораненнях голови та шиї.Це – не просто цифри. За кожною з них – життя, врятовані завдяки професіоналізму лікарів та сучасному обладнанню.Дякую міністру охорони здоровʼя Віктору Ляшку, нашим лікарям, депутатам і всій нашій команді – працюємо злагоджено заради сильної медицини і заради людей.📽️ Деталі – у відео.

Швидше, вище, сильніше – разом. У Магдалинівці пройшли III обласні юнацькі спортивні ігри Всеукраїнського товариства «Колос».Майже 600 дітей із 26 громад Дніпропетровщини. Волейбол, мініфутбол, гирьовий спорт, теніс, дартс, шахи. А ще – посмішки, хвилювання, підтримка, командна радість. І незламне бажання жити, змагатися, перемагати.Це не просто турнір. Це – про дух. Про дітей, які виросли у час війни. Деякі з них втратили дім, але не втратили надії. Які навчилися триматися один за одного, навіть коли за плечима – сирени, евакуації і розлука з батьками.Спорт об’єднує. Дає опору. Нагадує: навіть у найтемніші часи є світло. Є команда. Є майбутнє.Дніпропетровська обласна рада підтримує ці змагання як вияв довіри до тих, хто росте у складному світі, але вже сьогодні показує силу, згуртованість і гідність.Дякую всім, хто поруч – громадам, тренерам, дітям, які незважаючи на війну змагаються, вірять і мріють. Дякую товариству «Колос» і кожному, хто робить ці змагання можливими.Нехай ці дні запам’ятаються теплом. А перемоги – стануть першими з багатьох. І на аренах, і в житті.

Взяв участь у засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.Долучився до заходу разом із начальником ОВА Сергієм Лисаком. Також в онлайн-форматі приєдналася керівниця Офісу Конгресу Лілія Пашинна, народні депутати, очільники громад нашої області.Обговорили важливі для прифронтового регіону питання — передусім ті, що стосуються безпеки, житлово-комунальної сфери та освіти. Йшлося про створення безпечних умов для навчання дітей — укриття, впровадження нових програм. Робимо усе, щоб запобігти освітнім втратам і забезпечити повноцінний навчальний процес навіть в умовах війни.Окремо зупинилися на розвитку професійно-технічної освіти. Напередодні депутатський корпус обласної ради підтримав рішення про виділення 74 мільйонів гривень на розширення мережі науково-практичних центрів у коледжах і профтехах області. Це — внесок у підготовку затребуваних фахівців у різних галузях: від машинобудування до харчової промисловості.Порушили також питання міжнародної співпраці регіону — партнерства, яке сьогодні дає реальні результати.Щиро дякую всім учасникам засідання, членам Конгресу, нашим громадам, а також начальнику ОВА Сергію Лисаку за спільну роботу задля розвитку області навіть у найскладніші часи!