Telegram statistics channel - @mykola_lukashuk

Мав нагоду зустрітися і поспілкуватися з мером Вроцлава Яцеком Сутриком та Послом України в Польщі Василем Боднарем.Війна змусила багатьох українців шукати прихисток за кордоном, і Польща стала для них другою домівкою. Вроцлав одним із перших міст підтримав наших людей, прийнявши понад 200 тисяч українських біженців.Сьогодні важливо будувати спільне майбутнє. Тим паче, що Вроцлав є адміністративним центром Нижньосілезького воєводства – нашого давнього партнера.✅ Під час зустрічі з мером обговорили підписання партнерства між Вроцлавом та Кривим Рогом.Чому саме Кривий Ріг? Ці міста мають багато спільного: в них приблизно однакова кількість населення, домінуюча промисловість. Тому їхня спільна робота може принести хороші результати для обох сторін.Також поспілкувалися з паном Сутриком про:📌медичні та реабілітаційні програми;📌взаємодію у сфері освіти, молодіжних програм та розвитку бізнесу.Війна в Україні згуртувала міста, регіони та держави. Вкотре переконався: коли люди об’єднуються навколо спільних цінностей, зʼявляються і ідеї, і можливості для співпраці.Дякую за теплий прийом!

Стартував новий сезон освітньо-грантової програми «Траєкторія»!Триває другий сезон програми «Траєкторія», яка допомагає ветеранам та сім’ям військовослужбовців реалізувати свої підприємницькі ініціативи.Що пропонує програма?✅ Освітні модулі з маркетингу, цифровізації та основ бізнесу;✅ можливість залучити фінансування на розвиток власної справи;✅ загальний фонд фінансової підтримки – 20 млн грн.За результатами програми 44 підприємці-початківці отримають по 200 000 грн. 20 досвідчених підприємців – по 400 000 грн. 2 бізнес-проєкти з онлайн-лекторію – по 100 000 грн. Також під час Grand Pitch Day 10 найкращих змагатимуться за 1 та 2 млн грн!Дедлайн подачі заявок – 23 березня 2025 року! Подати заявку можна тут.Програма реалізується мережею центрів Дія.Бізнес за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту, а також за фінансового сприяння Уряду Японії, ПРООН в Україні та благодійників. Це шанс для наших захисників та їхніх рідних започаткувати або розвинути власний бізнес, реалізуватися у цивільному житті через підприємницьку діяльність.

Трохи про «погані карти» і реальну картину війни. Цікавий аналіз від The Atlantic.Росія програє війну на виснаження, а Україна – не на межі краху. Якщо судити за захопленими територіями, Росія ніби перемагає. Але якщо подивитися на ціну цих «перемог» – втрати катастрофічні. У 2024 році РФ втратила 1400 танків і понад 3700 бойових машин піхоти та бронетранспортерів.За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), Росія не встигає компенсувати втрати. Їхні заводи не встигають поповнювати запаси – лише 4300 одиниць техніки, включно зі старою радянською не дуже ефективною технікою, яку тягнуть із складів. Економіка Росії тріщить: ставки понад 20%, інфляція зростає, через війну робочої сили критично не вистачає, а 40% держбюджету йде на війну, коли доходи від нафти падають через санкції та українські удари. Російський військово-промисловий комплекс після таких втрат не здатний швидко нарощувати виробництво. Через санкції він не може адаптуватися до довготривалої війни з точки зору виробництва, інновацій та розвитку.Аналітики Chatham House зазначають: РФ не готова тягнути затяжну війну. Україна – одна з небагатьох країн після Китаю за кількістю виробництва дронів, хоча левова частина запчастин – з Китаю. Україна активно нарощує власне виробництво БПЛА. У 2024 році Україна виготовила понад 2,2 мільйона БПЛА, а цього року планує виготовити 4 мільйони. Саме дрони завдають 70% втрат Росії. Європейські союзники, чий ВВП у 10 разів більший за російський, здатні суттєво допомагти Україні.Європейська та американська допомога, як внесок в обороноздатність, складали по 30%, а українська – 40%. Без американської допомоги ситуація України на фронті безперечно складна. Проте навіть за таких обставин і без повномасштабної підтримки США, Україна тримає позиції – значною мірою завдяки власному оборонному виробництву.​​​​​​​​​​​​​​​​Росія слабшає. Її ресурси виснажуються. Джерело: The Atlantic.Один із найавторитетніших аналітичних журналів США, впливовий серед політиків і бізнесу у Вашингтоні.Мета України – не нескінченна війна, а перемога та справедливий мир.

22 лютого 2025 року – 81 рік з дня визволення Кривого Рогу від нацистських загарбників.Історія повторюється. Вісім десятиліть тому українці боронили свою землю від нацистів, а сьогодні – від російських окупантів. Як і тоді, ворог прагне захопити стратегічні ресурси України, окупувати наші міста й села. Кривий Ріг – серце Криворізького залізорудного басейну, одного з найбільших у світі джерел залізної руди. У 1941 році нацисти розглядали його захоплення як ключовий елемент своєї військової стратегії через його економічні ресурси. Залізо для танків, гармат і літаків, марганець із Нікополя для міцної броні – контроль над Кривим Рогом був для них важливим питанням у війні. Генерал Паулюс у своїх мемуарах писав, що контроль промислових районів України, таких як Кривий Ріг, мали «виснажити» СРСР економічно. Та історія склалася інакше. У 2022 році російські загарбники, подібно до нацистів, спробували повторити той же сценарій, прагнули захопити стратегічні промислові центри.Окупувавши Херсон, вони почали рухатися до Кривого Рогу та Нікополя, знаючи: той, хто контролює ці міста, контролює металургію України. Та велику частку економіки нашої держави. У березні 2022-го ворог намагався прорватися до міста з Херсонщини та Миколаївщини, але наші захисники зупинили їх. Звільнення Херсона в листопаді 2022 року стало переломним – так само, як визволення Кривого Рогу в 1944-му наблизило перемогу над нацизмом. Тоді, у лютому 1944 року, попри морози й весняну негоду, війська 3-го Українського фронту під командуванням генерала Родіона Малиновського вибили німців із міста. Це була Нікополь-Криворізька наступальна операція.Ціна була неймовірною: понад 35 тисяч воїнів загинули, більше 75 тисяч зазнали поранень. Німці відступали, підриваючи все на своєму шляху. Командувач групи армій «Південь» Манштейн назвав втрату Кривого Рогу частиною катастрофи на Східному фронті. Сьогодні наші захисники та захисниці знову показують ворогу: ця земля – наша. Тоді ми перемогли нацизм, а сьогодні Україна бореться і тримає щит проти рашизму. Слава героям, які віддали життя за Кривий Ріг 81 рік тому, і слава нашим захисникам, які боронять Україну сьогодні!Слава Україні! 🇺🇦

Кожен день війни – це новий виклик. Новий бій за незалежність нашої держави. І кожного дня Володимир Зеленський, Президент – Верховний Головнокомандувач ЗСУ, робить усе, щоб Україна вистояла і здобула справедливий мир.Тиск на Президента – шалений. Європа лише зараз починає усвідомлювати, що насправді собою являє Росія. США мають власні інтереси. Кожна крана їх має. Росіяни намагаються за будь-яку ціну взяти під свій контроль внутрішню та зовнішню політику нашої держави.Тим часом Україна вже одинадцять років дає по зубах агресору і щодня, щохвилини продовжує свою боротьбу. Особливо важку боротьбу протягом останніх трьох років.Українці обрали Президента на демократичних виборах. Ніхто у світі не має права навʼязувати нам свої правила гри. «Нічого про Україну без України». Позиція Глави держави – це про інтереси кожного з нас, про майбутнє кожного з нас і про мир для кожного з нас.Лютий 2022-го був страшним, важким, без розуміння того, що буде завтра. Без розуміння, чи буде це «завтра» взагалі. Але водночас лютий 2022-го обʼєднав нас настільки сильно, що разом ми змогли дати відсіч лютому ворогу. Зараз ми маємо залишатися такими ж обʼєднаними, як і тоді. Обʼєднаними навколо спільної мети, Президента, Сил Оборони, України. Бо лише разом ми матимемо силу й надалі давати росіянам по зубах.

Мюнхен-2025: чи повторить Захід помилку 1938 року?Мюнхен знову став центром дискусій про безпеку. Там у 1938 році Захід «умиротворив» Гітлера, віддавши Судети. За рік ілюзорний мир Чемберлена перетворився на полум'я Другої світової.Зараз історія повторюється з тривожною точністю. Західні партнери сперечаються щодо дій проти Путіна – від закликів до поступок до жорсткої лінії. Москва ж висуває ультиматуми: капітуляція України, збереження окупованих територій, зміна влади в Києві.Це війна не за території. Російська Федерація прагне повного політичного контролю над Україною. У 2014 році Путін анексував Крим – реакція була слабкою. У 2022 році він розпочав повномасштабну війну. Сьогодні висуває нові вимоги. Де гарантія, що після «домовленостей» він не піде далі?В американській адміністрації звучать протилежні сигнали щодо підтримки України. Європа, попри єдиний фронт, втомлюється від війни. Брюссель заявляє про брак коштів на безпеку, але при цьому зволікає навіть із конфіскацією 300 мільярдів заморожених російських активів для відновлення України. А Путін уважно спостерігає.Декларації про мирні переговори суперечливі: одні вимагають попередніх домовленостей Києва з Вашингтоном, інші – прямих переговорів з Москвою. Усі ці дипломатичні маневри нагадують 1938 рік, коли замість того, щоб поставити агресора на місце, змусити дотримуватися міжнародного права, Захід займався безрезультатними переговорами і переконував себе, що компроміс можливий.Сьогодні ні в кого немає ілюзій щодо мети Російської Федерації – контроль над внутрішньою та зовнішньою політикою всієї України, не лише над тимчасово окупованими територіями. І це вже питання не лише України, а й самої Європи та Америки. У США чітко розуміють: дозволити Путіну виграти – це стратегічний програш для Вашингтона.Світ опинився перед вибором: спробувати домовитися з агресором чи показати силу – підтримати Україну і дати їй справжні гарантії безпеки. Забезпечити довгостроковий справедливий мир. Історія довела: поступки лише підштовхують агресора до нових вимог.Гітлер отримав Судети – і рушив далі. Путін забрав Крим – і прийшов по всю Україну. Сьогодні немає підстав вважати, що його апетити зупиняться. Захід має зрозуміти: питання стоїть про всю систему безпеки Європи, де Україна є ключовим фактором. Програш України матиме руйнівні наслідки не лише для безпеки Європи, але й для гегемонії Америки та всього демократичного світу.Помилки минулого не можна повторювати. У 1938 році світ спробував уникнути війни, але слабкість лише розв'язала руки агресору. Сьогодні Захід має можливість довести, що виніс уроки історії. Путіна можна зупинити лише силою, рішучістю та єдністю.Мюнхен 1938 року став символом дипломатичного провалу та політики умиротворення агресора. Мюнхен 2025 повинен показати зворотне – готовність світу надати Україні реальні гарантії безпеки. Питання просте: чи почуємо знову красиві, але порожні слова про мир, які Путін сприйме як дозвіл на подальшу агресію, чи побачимо реальне рішення, яке зупинить агресора?Інакше майбутнє може виявитися набагато страшнішим, ніж те, що ми пам'ятаємо з підручників історії.

Росія атакує нашу енергетичну, а тепер ще й газову інфраструктуру. Про чергову масовану атаку на обʼєкти енергетики повідомили в «Нафтогазі». Ворог намагається знищити наш газовидобуток, щоб змусити Україну знову стати залежною від російського газу.Чому окупанти б'ють саме туди? Москва реалізує стратегію повільного економічного виснаження України. Без стабільного постачання електроенергії та газу підприємства менше працюють або взагалі зупиняються, зменшуються податкові надходження, що обмежує можливості держави фінансувати оборону та відновлення інфраструктури.Чим складніші умови життя, тим більший тиск на людей і військово-політичне керівництво країни. Кремль цього й добивається – не тільки завдати економічних збитків, а й розхитати ситуацію зсередини.Росія прагне повного контролю над внутрішньою та зовнішньою політикою України. Ті, хто думають, що РФ задовольниться лише окупацією територій, помиляються. Завдання ворога – примусити нас прийняти російські умови.Україна вистояла, світ підтримує нас. Держава збережена, інституції працюють, завдяки Президенту та Силам Оборони Україна продовжує боротьбу.

Лише від початку цього року ворог атакував Нікопольський район близько двохсот разів. Мирівська, Марганецька, Червоногригорівська, Покровська громади. Були атаки і по Синельниківському та Криворізькому районах.Російські окупаційні війська намагаються посіяти паніку, хаос та страх серед українців. Але навіть в умовах постійного жаху наші люди не здаються. Зрозуміло, що для багатьох залишатися у рідних громадах – це складний вибір, зумовлений обставинами. Але водночас для багатьох цей вибір – про любов до рідної землі та віру в перемогу.Сила нації – в її людях.Життя триває навіть під прицілом ворожих ракет, дронів, арти, «Градів». Люди працюють, мами та бабусі виховують дітей, допомагають країні. І навіть коли здається, що сил уже немає, вони тримаються заради своїх близьких, заради майбутнього. Так, це важко: прокидатися під звуки вибухів, хвилюватися про рідних щохвилини. Ця щоденна боротьба вартує найвищої поваги.Держава та область працюють над тим, щоб забезпечити громади Нікопольщини та інших прифронтових районів усім необхідним: гуманітарною допомогою, генераторами, вирішуються проблеми водопостачання тощо.Вдячні людям за витримку і небайдужість, за те, що вони вірять у перемогу. Це дає сили всій області і всій країні.Нікополь, Марганець, Покровська громада, інші прифронтові громади Нікопольщини, додаються прифронтові громади у Синельниківському районі – у щоденному житті тамтешніх мешканців є мужність, яку не вмістити в слова.Люди залишаються, не виїжджають, бо це їхній дім, їхня земля, їхня країна. Хтось поїхав і повернувся, хтось допомагає на відстані. Усіх об’єднує небайдужість і сила духу, яка допомагає всім триматися.Російська Федерація продовжує здійснювати повномасштабну збройну агресію проти нашої держави. Тероризує ракетами, дронами.А ми продовжуємо жити. Завдяки Силам Оборони, завдяки людям, які люблять Україну і борються за її майбутнє.Саме завдяки людям Україна вистоїть.Вдячний нашим громадянам за їхню віру. Бо найміцніша зброя – це незламна воля народу, який знає, що правда на його боці.

Реформа шкільної освіти 2027: чому відмова від точних та природничих наук – це стратегічна помилка. Сьогодні у пресі зʼявилася інформація про те, що з 2027 року в українських школах хімія, фізика, біологія, географія перестануть бути обов’язковими предметами для учнів 10–12 класів. Міністерство освіти і науки планує поступово реалізувати відповідну реформу: у 2025 році запустити пілотний проєкт, у 2027-му впровадити повністю, у 2030 році – перший випуск учнів за новою системою.На перший погляд, це прогресивний підхід: індивідуальні вектори навчання, можливості для учнів обирати те, що їх справді цікавить, більше мотивації в навчанні.Але якщо подивитися глибше, виникають питання, на які МОН не дає чітких відповідей.Світ, у якому ми живемо, розвивається з шаленою швидкістю. Штучний інтелект, відновлювальна енергетика, біотехнології, генетика, біоінженерія, вирощування органів, фармацевтика, нанотехнології, космічні технології, Старлінки, дрони стають частиною нашого сьогодення. Відмова від обов’язкового вивчення точних наук у старшій школі – це не просто зміна навчального плану, це стратегічне рішення. Воно визначить, чи зможе Україна залишатися конкурентною у глобальному світі.Як наслідок – ми ризикуємо отримати вагомі негативні наслідки.По-перше, зниження загального рівня освіти.Наукова грамотність є базою для розвитку критичного мислення, аналізу даних і розуміння законів природи. Без фундаментальних знань про навколишній світ молодь може втратити здатність адаптуватися до технологічних змін.По-друге, виникне ще більший освітній дисбаланс між містами й селами. У великих містах учні мають можливість обирати профілі, займатися з репетиторами чи на додаткових курсах. Але що робити школярам із сіл та маленьких міст, де може бути доступний лише один профіль? Різниця в якості освіти між селом і містом лише поглибиться.По-третє, втрата кваліфікованих кадрів. Що буде з учителями фізики, хімії та біології, географії, якщо їхні предмети стануть необов’язковими? Уже зараз є дефіцит педагогів у цих дисциплінах. Шляхом оптимізації та звільнень за кілька років ми втратимо тисячі фахівців, які більше не знайдуть себе в системі освіти.Наостанок – ризик для наукового та технологічного потенціалу країни. Наука і технології – це стратегічна перевага будь-якої держави. Ослаблення уваги до точних наук може стати ударом по національній безпеці в довгостроковій перспективі. Адже технологічний потенціал напряму повʼязаний з ВПК, оборонною сферою.Так, є деякі переваги. Реформа передбачає створення профільних ліцеїв із поглибленим вивченням предметів. Це дасть можливість талановитим дітям отримати якісну освіту в обраному напрямку. Але чи достатньо цього, щоб компенсувати втрачені базові знання для більшості?І вся ця реформа – під час шаленої міграції населення, війни, браку фахівців, низьких заробітних плат у педагогів.Українська освіта має великий потенціал. Але кожен міністр освіти намагається реалізувати свою «найкращу реформу», не завжди враховуючи довгострокові наслідки. Реформи заради реформ – це шлях у нікуди. Нинішнього міністра, напевно, в 2027 році на цій посаді вже не буде. Освіта – це основа, фундамент майбутнього нації. Відмова від обов’язкового вивчення ряду предметів буде мати серйозні наслідки для цілого покоління. Через 10 років ми побачимо результат, але чи буде він позитивним?Маємо мислити стратегічно, брати до уваги реалії часу та забезпечувати можливість кожній дитині отримати якісні знання, незалежно від місця проживання.Ця реформа – лакмусовий папірець. Як батько трьох дітей, я хочу, щоб мої діти були освіченими. Бо від цього залежить їхнє майбутнє. І цього ж хочуть усі батьки.

У Дніпрі обговорили реформу старшої школи.Міністерство освіти і науки України разом зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE провели регіональне громадське обговорення реформи, щоб врахувати місцеву специфіку. У заході взяли участь заступник міністра освіти Дмитро Завгородній, голова депутатської комісії обласної ради з питань освіти та науки Анатолій Коломоєць, заступник голови обласної ради Андрій Соколов, заступниця голови ОВА Ірина Грицай, голови громад, освітні управлінці та керівники закладів освіти.З 2027 року профільна середня освіта стане трирічною (10-12 класи) за європейським зразком. Учні обиратимуть між академічним спрямуванням (поглиблене вивчення предметів для вступу у виші) і професійним (швидке здобуття професії).Для цього будуть створені окремі академічні ліцеї, доступні дітям незалежно від місця проживання.Дніпропетровська обласна рада затвердила план формування мережі закладів освіти, який ще коригуватиметься за результатами обговорень. Попередньо у регіоні планується створити 161 академічний ліцей і 55 закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, що надаватимуть послуги у сфері повної загальної середньої освіти професійного спрямування.Задача реформи — створити сучасну систему освіти, яка відповідатиме потребам дітей.