Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Мати внутрішніх драконів
Added 06 Dec 2025

Мати внутрішніх драконів

@mother_of_inner_dragons
Number of subscribers: 1 603
Photos: 58
Links: 129
Description:
Канал кар'єрної консультантки Уляни Ходорівської. Тут про професію і все, що з нею пов'язано

👥 Number of subscribers

1 603
Average/Day:: 0
Average/Week:: +8
Average/Month:: +9

👁️ Average views per message

1 019
Average/Day:: 1,270
Average/Week:: 849
ERR: 63.57%

📊 Messages per Day

0.3
Last day: 0
Week average: 0.1
Average per day: 0.3

Status change history

Officially not confirmed 2025-12-06

Wall

Telegram statistics channel

МИ НЕПРАВИЛЬНО РОЗУМІЄМО ЗЕФІРНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТРозбираємось з результатами найвідомішого дослідження успішного успіху.ЧАСТИНА 2Окей, давайте повернемось в 70-ті Що ми знаємо? Воля - не стабільна характеристика характеру, а гнучка здібність керувати увагою.  Чому? Тому, що деякі діти в стенфордському дитсадочку відмовлялися від солодощів, співаючи пісеньки. Якщо серйозно - початкове дослідження досі вважається валідним і важливим. АЛЕ саме в сфері роботи уваги.   Розумієте? Нуль інформації про успіх. Тому ми зробимо стрибок у часі, пропустимо пару додаткових експериментів, і потрапимо у...Восімдесяті! Епоха неону, великих зачисок та сінт-попу... А також час, коли Волтер Мішел задається питанням: а шо там мої дітки? І проводить те саме сенсаційне дослідження, в якому відкриває: ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ті діти, які в 4 роки були здатні відкладати задоволення, в 15-18 років є більш успішними! Шок. Сенсація. Роз - як то кажуть - йоб. А як визначалася успішність підлітків? Ну...Було два джерела даних:- SAT - щось типу НМТ з мови, літератури та математики.  - California Child Q-set - один з найкращих на той момент опитувальників для оцінки дитячої особистості, який заповнювали... Батьки. Давайте на секунду повіримо, що батьки за допомогою хитрого опитувальника змогли +- обʼєктивно оцінити своїх любімих пиріжечків.  Що тоді ми маємо в сухому залишку?Що діти, які були здатні відкладати задоволення - потім краще вчаться і краще соціалізуються. А ще мають більшу стресостійкість та здатність до планування. Троооооошко менш шокуючий висновок, так? Але все ще цікавий!... А тепер давайте зробимо ще один стрибок у часі. 2012 рік. 40 років з проведення першого дослідження. Вчені вперше задаються питанням: А ШО ЯК СПРАВА НЕ ТІЛЬКИ В САМОКОНТРОЛІ??Селеста Кідд, Холлі Палмері та Річард Аслін з Університета Ротчестера проводять дуже елегантний експеримент:Перед зефірним тестом дослідники обіцяють дітям принести олівці для малювання. - В одній групі дитині чесно приносять їх.- В іншій дослідник вибачається і каже, що забув олівці. І виявляється, що ненадійність оточення зменшує час очікування в чотири рази. В ЧОТИРИ РАЗИ КАРЛ. А в 2018 році Тайлер В. Ваттс з колегами з Каліфорнійського Університету запитують: а чого ми досліджували тільки професорських дітей зі стенфордського дитсадочку? Давайте подивимось на різні соціальні шари!  І повторює зефірний тест на вибірці у 900 дітей з сімей різного соціального статусу. А потім спостерігає за ними ще 11 років.І виявляється, якщо врахувати соціально-економічний статус родини, ранні розумові здібності, домашню обстановку - кореляція падає на 2/3. Це шо получаєця, люди добрі?! Здатність почекати на винагороду залежить від того, наскільки дитина має стабільне оточення, і довіряє дорослим навколо?   Получаєця так. Поки все) А в наступній, завершальній частині, розкажу:- Де бабки Лебовськи?! Чи впливає здатність чекати на рівень багатства?- А що якщо досліджувати не тільки американських дітей?- Чи можна прокачувати цю здібність - І ЯК? Вчені вже і це досліджували.
У мене готова програма курсу Велика Риба 2.0 - продовження і поглиблення першої сходинки. Крута, плавна, глибока - ух!Про більш глибоке розуміння своєї цінності, управління проф самооцінкою, професійну безпеку, кордони з роботою, дозволи собі на щось, чого не можна було раніше.Старт в середині липня 2026, до 15.06 - діє ціна "рання риба" ;)Базова ідея курсу така: наша внутрішній спеціаліст - значно складніша конструкція, ніж ми думаємо. В нас живе не один професіонал, а декілька! Ми в робочому житті поєднуємо різні ролі, навіть якщо це відбувається в рамках однієї професії. Стратеги і тактики, експерти та менеджери, продажники і кріейтори. Там - ціла внутрішня команда. Тому нам і складно буває з цим всим впоруватись - потірбне більш тонке знання себе, вміння відрізняти: в якій ролі я зараз і чого саме від неї хочу? Які умови кожній із цих професійних персон потрібні? Яку самореалізацію може давати мені кожна з цих ролей?Ми дуже багато можемо - останні роки тому доказ. Ми не простенькі, що б там іноді про себе не думалось. Велика Риба 2.0 - це про свідоме і професійне управління власною складністю. І про погляд на неї - як на багатство, скарб, потужну систему. Позначтесь в коментарях, якщо вам цікаво, надішлю деталі!
Пишуть в коментарях: купують результат.Прокоментую: Ні, не тільки. Часто навіть не його. (Кріс Восс, експерт по перемовинах, пише: помилка думати, що люди - раціональні істоти. Люди - емоційні істоти)Був у мене узист. Геніальний. На хорошом обладнанні. Кажуть, він бачить онко на такій стадії, на якій іще ніхто не бачить. Уважний, параноїдальний.Як. Я. Його. Ненавиділа.Тільки лягаєш на кушетку, зразу несеться:- Родили?- Скільки дітей?- Родіть іще одне, я вам знижку дам.- А чого ні, це поправить вам ситуацію.- Ну да, мо і не поправить, але часто поправляє, я 40 років тут сиджу і всяке бачив.- Ну, як хочете.- Ладно, ідіть, медицині ви поки не цікаві. Приходьте через рік. І мамографію зробіть, бо отут мені не наравицця.(Двічі за довгу історію стосунків він накрутив мене так, шо я бігла в бік онколога і волала)Результат хороший, діагноз точний. Процес відчувався, як тортури.Тепер я ходжу до його вчителя. Нєжнєйша людина. Він всіх памʼятає і вібрує спокоєм.- А шо ви, нервуєте?- Та все буде добре, я ж вас бачив недавно. - А шо чоловік ваш? Да? Ой, як добре!- А дочка? Та запишете, як буде час, то ж планове.- Отут у вас трошки треба уваги, сходіть до нефролога хорошого. Це лікується, не переймайтеся.- Все у вас добре, приходьте через рік!Результат хороший, діагноз точний, на наступний візит я піду трошки спокійніша. Не. Тільки. Результат.Процес теж.
Вчора був день, коли я пощу #багифічі, але русня п%да>[си, тому коротка фіча сьогодніДуже дуже помага в пошуку роботи навичка спершу піднабрать трошки сил, а тоді вже шукати.Як мінімум, не заходити в активний пошук в стані знесилення. Я не кажу, що ви обов'язково маєте променитись ентузіазмом і енергією (хоча це помага, звісно), але принаймні рівний стан - важливий. Згадайте самі, як ви купуєте послуги. І чи купуєте ви їх у відверто втомлених чи нещасних людей. Я знаю, що коли я втомлена, у мене не купують)Тож, якщо плануєте шукати роботу, то добрати сил вам можуть помогти такі дії:- трошки менше залучатись на поточній роботі. Дрібочку. Менше ініціативи, більше заклопотаного вигляду- раз на день сказати "ні" або "пізніше" у відповідь на грузибельне прохання- взяти невигуляну відпустку, або, якщо ситуація дозволяє - лікарняний. І в цей час відпочити, а не робити ремонт- зменшити гаджети і читання новин- за можливості скіпнути або делегувати частину домашніх обовʼязків - за можливості зменшити спілкування з токсичними людьми.Якщо все вищезгадане не помогло, варто перевірити стан здоровʼя (якщо ви давно цього не робили - то точно варто, в будь-якому випадку).Ото таке.Банально, але підтверджується практикою: нема сил - нічого не шукається. Гарної пʼятниці нам всім!
Самооцінка ШрьодінгераЗнаєте анекдот про квантові шкарпетки?Це коли у вас є 2 однакових шкарпетки. Одну з них ви відправили на космічну станцію на кораблі Ілона Маска і тепер вона літає там в невагомості. А другу вдягаєте на ліву ногу. І рівно в цей момент десь далеко-далеко в холодному космосі друга шкарпетка миттєво стає правою. Світло іще тільки шнурує кросівки, щоб туди рвануть, а ваша шкарпетка вже змінила свою якість.Я от думаю, що з професійною самооцінкою все те ж саме. Я можу думати про себе, що я суперпрофесійне сонечко, а тоді хтось важливий раптом каже про мене дещо протилежне. І все, я миттєво міняю свою думку про себе. Ніяке я не сонечко, а дуже навіть навпаки, сум і занепад, всьо пропало, повзем в помиральну яму.Я сама, мої компетенції і якості при цьому не змінились взагалі, помітьте. Які були, поки я була сонечком, такі і лишились.Це спрацьовує в тому випадку, якщо моя професійна самооцінка по суті своїй - самооцінка Шрьодінгера. Позитивна і негативна одночасно. І вкрай, вкрай нестабільна стосовно випадкових впливів ззовні. До речі, інші люди це помічають і часто вміють цим користуватися. Я пам'ятаю роки, коли працювала фактично без грошей, за саму лише похвалу. Бувало, що пахала конячкою, аби тільки стерти цей несхвальний вираз з обличчя керівника. Самооцінка, якщо в ній нема "само" - ідеальний пульт управління нами. Якщо я сама про себе нічого не думаю, інші подумають за мене, і геть не в моїх інтересах. Так і буду бігати між красивими і розумними, лівими і правими, хорошими і поганими. А того, що треба мені, так і не зроблю.Навіть не подумаю в той бік.
Привіт, я - Уляна. Я кар’єрна консультантка та коучиня, спеціалістка з облаштування професійного життя.👉🏻 В назві моєї професії є слово “кар’єра”, але мені більше подобається вираз “професійна ситуація” чи “професійне життя”. Бо кар’єра - це про висхідну динаміку і позірний успіх, костюми і загальну “правильність” рішень. А життя - нелінійне, не завжди “правильне” чи зрозуміле, і професійне - в тому числі. 👉🏻 Я переконана, що робота - це інструмент для створення собі хорошої якості життя. Не важливо - на себе чи на роботодавця, свій бізнес чи найм - вона може бути задизайнована так, щоб це вам подобалось, задовольняло ВАШІ потреби, сприяло тим ситуаціям, яких ви для себе хочете. Це і є основний фокус моєї роботи з клієнтами.👉🏻 Я допомагаю спеціалістам облаштовувати своє професійне життя вже понад 10 років, маю 6300+ годин приватної практики (не рахуючи груп та вебінарів). Розуміюся на законах ринку праці, етапах і циклах життя професіонала, на принципах професійного розвитку. 👉🏻 Працюю на перетині коучингу та консалтингу, використовую підходи нейрокоучингу та екзистенційного коучингу. До мене приходять люди всіх професій, як з найму, так і самозайняті чи власники бізнесів. Я також працюю з клієнтами як з України, так і з ЄС, США, Канади. Робочі мови - українська та англійська.👉🏻 Я проводжу індивідуальні кар’єрні консультації, вебінари та веду групи з питань професійного розвитку, управління продуктивністю, проведення перемовин, адаптації до міграції, тощо. З якими запитами до мене можна і варто приходити на кар’єрну консультацію:- “Я не знаю, куди рухатись далі. А як було - мені більше не підходить” - “Мені важко назвати словами те, що я вмію робити. Важко презентувати себе на співбесідах чи в перемовинах з клієнтами” - “Хочу змінити професію чи сферу роботи, але вагаюсь (або зовсім не знаю), що обрати” - “Хочу домовитись про кращі умови співпраці, але боюся відмови. Або і не знаю, як це краще про це говорити”- “Мені бракує впевненості та віри в себе, щоб скористатися тими можливостями, які мені пропонують”- “Я хочу більшого від професійної ситуації, але не знаю, як підступитися”- “У мене робочий конфлікт з керівником, колегою, підлеглими і я не знаю, як вийти з цієї ситуації, щоб не нашкодити собі”- “Мені важко організувати свою роботу оптимально, я втомлююсь, але не можу сказати “ні” керівництву та колегам”- “Як звільнитись так, щоб не зіпсувати стосунки з компанією і керівництвом?”- “Планую вихід з декрету // захід в декрет і не знаю, як це зробити найкраще” - “Не знаю, як шукати роботу на цьому ринку, з чого починати” - “Пора шукати роботу, але я відчуваю дуже сильний спротив і не можу почати” І будь-яке інше питання про облаштування професійного життя. З кожним запитом я працюю, виходячи з ситуації клієнта - уважно і обережно. Я не маю чарівних паличок чи універсальних рецептів. І ніколи не даю оцінок в стилі “ви все неправильно робите, треба краще старатися”. Ми живемо в світі, де більше не існує “правильно”, але існує шалене різноманіття. Це складніше, але і дає більше простору для свободи. Переконана, що з людиною треба працювати, як з цілісною системою: її бажаннями, цінностями, самоцінністю, кар’єрною стратегією та якістю життя.У кожного є своя сила і свої опори - ми шукаємо і знаходимо саме їх. Всім властивий свій темп і стиль діяти - важливо правильно його визначити, щоб рух до бажаного був суголосний ситуації і реальним можливостям конкретної живої людини. Якщо ви хочете домовитися про консультацію - напишіть мені про це в тг @khodorivska, будь ласка, я буду рада вас бачити. З військовим та ветеранами я працюю про боно. Про умови співпраці можна прочитати тут✏️ Мої вебінари тут✏️ Youtube-канал✏️ InstagramЯкщо у вас є питання - напишіть мені, я буду рада на них відповісти!
Настав час четвергової рубрики #багифічі 😌Давайте цього разу про фічі)При пошуку роботи дуже помагає знати факти про, власне, пошук роботи. Тільки факти, а не установки і припущення! Наприклад, коли ми збираємось вагітніти, ми дізнаємось, що вагітність триває від 37 до 42 тижнів, що нормальними є такі і такі зміни, що треба здати такі і такі аналізи. А не слухаєм тітку Клаву, яка розкзаує, шо "штри дні родила, чуть не вмерла, такі болі ужасні, ти не видержеш!". Коли ми збираємось шукати роботу, треба знати, що:- середній термін пошуку в Україні 3-6 місяців. Для керівних посад може бути 6-9. В Європі - 6-9 в середньому, але великий розкид по країнах.- 95-99% аплікацій отримають відмову і це нормально!!! - від 3 з 4 оферів ви відмовитесь самі, бо "не те"- рекрутери можуть не відповідати і це - про їхню культуру роботи, а не про ваші скіли.- відмови будуть вас засмучувати, але не мають зупиняти (дякую за цитату, Наталю!). І, відповідно, бажано вміти підтримувати себе в ці моменти.Якщо орієнтуватись на факти, а не страшні історії з тредс ("роботодавці ВЗАГАЛІ не відповідають, хочуть все бесплатно, жахливі співбесіди, а от в Європіі..." - "Та в Європі ще гірше, та таке страшне, аааа!"), то кортизол менше скаче, тиск теж в межах норми і ло нової роботи ви доходите більш-менш в конструктивному стані.Випереджуючи ваші питання: бувають вийнятки, звісно. Робота шукається швидше або довше (як правило в цьому випадку є супутні фактори). Оферів може бути більше, або менше. Рекрутери більш або менш професійні. Але ви абсолютно точно погіршите собі ситуацію, якщо:- будете читати страшні історії про ринок праці- від жаху впадете в параліч і перестанете подаватись на вакансії взагалі- будете доїдати залишки самооцінки, дорікаючи собі за бездіяльність.Легких пошуків нам всім!
З вами четвергова рубрика #багифічі - про те, що заважає в пошуку роботи, а що - допомагає.Сьогодні баг номер два:починати пошук роботи з перегляду вакансій.- А з чого ж його починати, Уляно? - спитаєте мене ви, і я вам відповім, тільки трошки згодом.Спершу - що не так з переглядом вакансій. Дивіться, ринок праці в вашій сфері схожий на багатоповерховий торт, який робив шалений кондитер. Там намішано всякого різного, існує купа шарів, текстур і смаків. Себто, нормальної відповіді на питання "що зараз хочуть на ринку праці" - не існує. Там хочуть різного. І тільки частина тих хотілок-вакансій потрапляють на джоб-сайти. В основному, це стандартні вакансії, типові, на яких завжди багато кандидатів. Щось більш унікальне і штучне роботодавці шукають іншими шляхами - через групи, соцмережі, рекомендації.Що це означає для людини, яка вирішила шукати роботу (а отже, перебуває в певному стресі)? Вона відкриє джоб сайт в побачить "не те", що її надихнуло б. Непідходящі їй фрагменти торта - суто тому, що непідходящого завжди більше. Не вірите - згадайте свою останню спробу знайти підходящий вам одяг на ту частину тіла, яка не є супер-стандартною з точки зору мас-маркету.Людина в пошуку (і стресі) походить по тому джоб-сайту, подивиться вказані зарплати, і засмутиться іще більше. А то і трапить в потужний напад потворства на кілька днів. А дарма. Це як ринок орендованих квартир. Хороше є, але його доведеться пошукати.****Так з чого починати тоді?З питання до себе: що, власне, я хочу робити?- які це задачі?- сфера- графік- можливості- які проблеми я хочу вирішувати?- з якими людьми?- за які гроші?- чому саме така відповідь по кожному пункту?- що з цього всього головне, а що - другорядне?А тоді, коли критерії обдумані і проранжовані - можна йти дивитись вакансії. Спокійно і терпляче відкладаючи в бік те, що не цікаво.*Звісно, бувають випадки, коли олразу трапляється підходяще! Я всім нам їх бажаю, але статистика все ж невблаганна і краще орієнтуватися на терплячий пошук, ніж на швидкий результат.
Оголошую набір на найдивнішу мою програму - "Тесеракт. Управління проектами".Це методика-тренажер для мозку: 1. прокачуємо увагу, уяву і сприйняття - тренуємо наші когнітивні “м’язи” 2. застосовуємо нові здібності до поточних робочих і життєвих проектів.Що дає програма:- Стійкість: вам буде простіше зберігати спокій та ресурсність, здатність аналізувати та діяти в стресових ситуаціях. - Здатність діяти: більшість учасників курсу відмічають зростання кількості сил вже під час проходження програми. - Керовану розподілену увагу: випускники “Тесеракта” можуть утримувати в увазі до 7-ми активних і насичених проектів одночасно - без надзусиль.- Прокачку мислення і системну інтуїцію: від уміння бачити систему там, де раніше були лише розрізнені її частини, до здатності генерувати нестандартні ідеї.- Чутливість сприйняття: спроможність помічати недоговорене, нові зв’язки та взаємовпливи, способи маніпуляції. Погана новина: це все ще не чарівна паличка))) Результат настає вже на другому тижні, але - лише внаслідок регулярних тренувань. Практика не обтяжлива і легко вписується в повсякденні справи, але без неї - діла не буде) Тривалість програми - 3 місяці. Зідзвони раз на тиждень (четвер 20.00 за Києвом або субота 11.00 за ним же).Більше про програму "Тесеракт. Управління проектами" - на демо-уроці, у вівторок 21.04 о 20.00 за Києвом. Розкажу про методику і дослідження, покажу, що саме будемо робити і чому.Хочете трапити на демо-урок “Тесеракта”?Ходіть сюди: https://t.me/+Lo9p93WMaXY1ZjFiтут будуть і деталі, і посилання на зідзвон! (запис буде, але лише 3 тижні після ефіру)
Вранці мене відвідав привид минулогоПодруга спитала, як готували мої бабусі і чи була різниця в стилі, виборі страв і інгридієнтів. І у мене вийшов чудовий розбір сімейних паттернів, але....В якийсь момент я згадала, як одна з бабусь, делегувавши мені малій ліпку відкритих пиріжків з солодким сиром........ доїбалась, шо в пиріжках родзинки некрасиво розташовані. А треба красиво. Перекладай.Красиво. Розташовані. Родзинки. В богічно смачному пиріжку. Який зʼїдять в будь-якому випадку, бо він так пахне, що всі інші органи чуттів забувають про свою роботу.І от стоїм ми вчотирьох. Я, бабуся, пиріжки і родовий перфекціонізм. Дивимся одне на одного. І хочеться і собі малій, і бабусі сказати: та плюнь ти на ті родзинки. Сядь, оддихни, ти з 6 ранку крутишся! Все таке смачне, не треба робить іще краще, чесно! І обнять якось тепло, бо неконтрольований перфекціонізм - він же про болючу невпевненість у власній цінності. Може, якщо у мене в пиріжках родзинки криво лежать, то і нема тієї цінності взагалі... Їдять і кривляться всі на асиметричність, а в очі не скажуть же, гади!Не бачить ніхто, дівчата!!! Ніхто не бачить ті родзинки, чесне слово! Киньте перекладать, попийте чаю. Обнімаю.