🚔 У Кременчуці поліція затримала чоловіка, підозрюваного у скоєнні декількох кримінальних правопорушень🔹 25 березня близько 20:30 до поліції надійшло повідомлення від громадян про пораненого чоловіка біля одного із місцевих магазинів. 🔹 Встановлено, що невідомий чоловік підійшов до 34-річного місцевого жителя, попросив закурити, а після відмови ножем вдарив потерпілого та втік.🔹 Близько 21:10 до поліції надійшло ще одне повідомлення, що на стоянці поблизу стадіону «Шляхмаш» невідомий чоловік поранив ножем 53-річного громадянина. 🔹 Поліцейськими встановлено, що цього ж вечора фігурант завдав ще одне ножове поранення 61-річному чоловікові в одній із квартир міста. 🔹 Сергій Рекун, перший заступник начальника поліції Полтавщини, повідомив:«Поліцейські встановили особу нападника. Ним виявився 27-річний місцевий мешканець. Його затримано в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру та обрання судом запобіжного заходу».
🔹На Полтавщині правоохоронці викрили чергову схему продажу груп інвалідності. В одержанні неправомірної вигоди підозрюють лікаря-ортопеда – члена експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи однієї з лікарень області та двох посередників – мешканців Полтави і Полтавського району. ℹ️За даними слідства, мешканець Полтавського району підшуковував чоловіків, які хотіли уникнути мобілізації. Від клієнтів він отримував кошти, які віддавав полтавцю для передачі лікарю. ‼️За такою схемою у 2025 році мешканець Полтавського району отримав від військовозобов’язаного за виготовлення медичної документації 3 тис. дол. США. У березні 2026 року за встановлення групи інвалідності – ще 10 тис. дол. Половину суми залишив собі, решту передав іншому посереднику. ℹ️Наступного дня після одержання неправомірної вигоди військовозобов’язаному встановили ІІІ групу інвалідності. Наразі лікарю повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, поєднаному з вимаганням такої вигоди, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 368 КК України).Його спільникам – у пособництві в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, поєднаному з вимаганням, за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України).Окрім цієї статті, мешканцю Полтавського району інкримінують одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення уповноваженою особою, поєднане з вимаганням такої вигоди (ч. 3 ст. 369-2 КК України).
ВТРАЧАЄМО... БОЛИТЬ... СУМУЄМО.... Нова весна йде на багатостраждальну українську землю. Та, на жаль, горем і корінцями сповіщень стукає вона у двері наших земляків. Знову біда у нашій громаді.З 8 серпня 2025 року вважався зниклим безвісти наш земляк - стрілець-помічник гранатометника аеромобільного батальйону військової частини, солдат АНОХІН РОМАН ЮРІЙОВИЧ. На жаль, 19 березня 2026 року експертиза підтвердила, що вірний Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність він загинув.Роман Юрійович народився 1 вересня 1983 року у Лубнах. Закінчив загальноосвітню школу №8, а професію кухаря здобув у професійно-технічному училищі №53 с. Войниха. Працював у різних закладах громадського харчування нашої громади. Роботу свою любив, постійно удосконалював професійну майстерність. Отримував призові місця на змаганнях між поварами-професіоналами.Перед мобілізацією до Збройних Сил України працював на підприємстві ТОВ «Грейд-Плюс» у Лубнах.Роман Юрійович був щирою, чесною й порядною людиною. Він розумів, що Батьківщина потребує захисту від ворога і до останнього чесно виконував всі поставлені завдання. Його поважали побратими, бо добре знав свою справу, завжди вмів зрозуміти й підтримати, вислухати і допомогти.Він був турботливим сином і братом, найкращим батьком для сина, якого виховував сам. Любив природу рідного краю і рибалку.Непоправне горе у родині. Наші щирі співчуття і низький уклін мамі, батьку, сину, брату, всім рідним та друзям Воїна.Нехай знайде спокій душа Героя-Захисника у рідній землі. Вічна і світла пам’ять та Царство Небесне. Спочивай з миром.Панахида за загиблим АНОХІНИМ Романом Юрійовичем відбудеться 24 березня 2026 року об 11 годині за адресою: м.Лубни, пров. Барвінкової, буд.3Прощання з воїном о 12 годині на цвинтарі по вулиці Вані Сацького.
Нестерпний біль і чорна звістка знову прийшли до Оржицької громади: загинув житель села Чутівка Маслак Віктор ЮрійовичДо громади надійшло сповіщення про загибель Захисника України, жителя села Чутівка, Маслака Віктора Юрійовича, 11 листопада 1999 року народження.З 14 березня 2026 року він вважався зниклим безвісти… Наразі стало відомо: наш Герой повертається додому — «на щиті», на вічний спочинок.Віктор народився і виріс у селі Чутівка. Тут пройшло його дитинство, тут закінчив школу. Продовжив навчання в Іркліївському коледжі на Черкащині, де у 2019 році здобув спеціальність механізатора. Відразу після навчання був призваний на строкову службу, яку гідно пройшов протягом півтора року. Повернувшись додому, доглядав тварин на молочно-товарній фермі СФГ «Світанок».06 січня 2026 року Віктор був мобілізований до лав Збройних Сил України. Маючи досвід служби та військову спеціальність, після короткого навчання потрапив до бойового підрозділу. Служив оператором безпілотних літальних апаратів — разом із побратимами доставляв необхідні вантажі на передову.Це була важка, небезпечна і надзвичайно відповідальна служба… І Віктор виконував її з честю та відданістю. Як повідомили побратими, він до останнього залишався на позиції разом зі своїми товаришами… Аж поки ворожий дрон не знищив місце, де перебував молодий воїн…Його життя не було легким. Свого часу Віктор отримав статус позбавленого батьківського піклування. Його та брата виховувала бабуся. Доля загартувала його характер — непростий, але щирий. Він не мав багато друзів, проте був справжнім — мужнім, рішучим, безстрашним. З тих, хто не відступає. З тих, хто тримається до кінця.Він не встиг створити сім’ю… Але встиг стати Героєм.Маслак Віктор мужньо виконав свій військовий обов’язок і Військову присягу на вірність Українському народові, віддавши за нашу свободу найцінніше — своє життя…Від імені всієї громади висловлюємо глибокі та щирі співчуття братам Максиму, Миколі, Михайлу, дядькові Миколі, усім рідним і близьким, а також побратимам загиблого.Розділяємо з вами цей невимовний біль втрати… Нехай світла пам’ять про Віктора буде вічною, а Господь дасть сили пережити це горе…Герой повернеться на вічний спочинок на рідну Оржиччину у понеділок, 23 березня 2026 року. Орієнтовно о 10:00 траурний кортеж прибуде до села Райозеро.Об 11:00 на кладовищі села Чутівка відбудеться чин відспівування, після чого Захисника буде поховано.Просимо жителів громади гідно зустріти Героя, сформувавши живий коридор за маршрутом руху траурного кортежу: с.Райозеро – с.Онішки – селище Оржиця – с.Тарасівка –с.Чутівка, та віддати останню шану Воїну.Світла пам’ять… Вічна слава Герою…
На Полтавщині СБУ та Нацполіція повідомили про підозру ще 8 учасникам схем ухилення від мобілізаціїСлужба безпеки України спільно з Національною поліцією викрили ще 8 учасників схем ухилення від мобілізації особами призовного віку. Серед фігурантів організатор схеми, посередник та особи, що скористалися незаконними послугами з оформлення фіктивної інвалідності.За матеріалами справи, лікар-хірург харківської лікарні підшукував клієнтів, які хотіли уникнути мобілізації. За грошову винагороду він давав заключення про неіснуючі діагнози важких хвороб військовозобов’язаних чи їх близьких родичів. Для отримання ними групи інвалідності та подальшого зняття з військового обліку потенційних призовників лікар відправляв фіктивні заключення поштою очільниці однієї з тодішніх МСЕК у м. Полтаві.Ще одну схему організував місцевий мешканець, який маючи зв’язки серед лікарів допомагав військовозобов’язаним отримати заключення про непридатність до військової служби. Ці документи ставали підставою для безперешкодного перетину державного кордону України. Свої послуги ділок оцінював у 10 тис. доларів США. У ході проведених обшуків за місцями роботи і проживання фігурантів було вилучено мобільні телефони та документацію із доказами протиправної діяльності.Наразі усім фігурантам повідомлено про підозру, відповідно до вчинених ними дій за наступними статтями Кримінального кодексу України:- ч. 1 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України);- ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 (пособництво в прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди службовою особою);- ч. 3 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) Досудове розслідування триває для притягнення до відповідальності усіх причетних до протиправних схем.Комплексні заходи здійснювали співробітники СБУ в Полтавській області спільно ГСУ Нацполіції, ГУ НП в Полтавській області за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора та Полтавської окружної прокуратури.
Повідомлення про смерть військовослужбовця Жука Руслана МихайловичаЗ болем у серці повідомляємо про смерть жителя села Онішки Жука Руслана Михайловича, 06 лютого 1979 року народження, який пішов із життя 16 березня 2026 року під час проходження військової служби на Сумщині.12 березня чоловік був мобілізований Лубенським РТЦК та СП, став до лав Збройних Сил України, щоб виконати свій обов’язок, та доля розпорядилася інакше — його життєва дорога обірвалася.Руслан народився в селі Гоголів Броварського району на Київщині. Ріс старшим братом у багатодітній родині, де поруч підростали молодші — Валерій та Сергій. Життя змалку не було легким — рано подорослішав, адже змушений був працювати і допомагати родині.У 1996 році разом із мамою та братами переїхав до села Онішки. Тут, у невеликому будинку на краю села біля річки, і пройшло його життя. Він трохи навчався у Лазірківському СПТУ, але обставини змусили залишити навчання і піти працювати — спочатку в місцевому колгоспі, а згодом заробляв, працюючи по людях. Ніколи не відмовляв у допомозі, був простим, щирим, добродушним чоловіком.Його життя не було легким — із труднощами, втратами, своїми слабкостями… Та попри все він залишався Людиною — відкритою, працьовитою, небайдужою до інших.З роками не стало батьків, брати розлетілися по життю… Сьогодні ж вони втратили рідного брата…Висловлюємо щирі співчуття братам Жука Руслана — Валерію, який нині захищає Україну в лавах ЗСУ, та Сергію, а також усім близьким і односельцям.Цього тижня Онішки проведуть Руслана в останню дорогу, по-сільському, з болем у серці… Життя людини, яка стала на шлях захисту Вітчизни, згасло, та пам’ять про нього житиме серед тих, хто його знав, кому він допоміг, кому сказав добре слово. Світла пам’ять Жуку Руслану Михайловичу. Нехай Господь прийме його душу.Про день поховання військовослужбовця буде повідомлено.
Вибухотехніки поліції Полтавщини знешкодили бойові частини ворожих безпілотнків та ракети Х-101🔹 Під час ворожого обстрілу Полтавщини на території населених пунктів області виявлено ударні безпілотники типу «Гербера» та «Шахед», а також касетну бойову частину ракети Х-101, які не здетонували та несли смертельну небезпеку для оточуючих. 🚓 Для знешкодження боєприпасів на місце прибули поліцейські управління вибухотехнічної служби. 💬 Артем Бондаренко, начальник Управління вибухотехнічної служби обласної поліції, повідомив:«Із дотриманням заходів безпеки поліцейські вибухотехніки знешкодили боєприпаси, після чого транспортували їх на спеціальний майданчик для знищення шляхом контрольованого підриву. Наше головне завдання - зробити все від нас залежне, щоб ніхто з людей не постраждав». Шановні громадяни!Нагадуємо, що самостійно переміщувати чи торкатися залишків ракет, нерозірваних боєприпасів та частин БпЛА категорично заборонено.Будьте обережними й завжди дотримуйтеся правил безпеки!Деталі
🚔 Поліція Полтави затримала особу, причетну до спричинення тяжких тілесних ушкоджень місцевому мешканцю 🔹 Фігуранту, який підозрюється в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень повідомлено про підозру та обрано запобіжний захід – тримання під вартою.🔹 Подія сталася 8 березня близько 18:30 на території Подільського району міста. 🔹 У ході досудового розслідування встановлено, що під час раптово виниклого словесного конфлікту місцевий 59-річний полтавець спочатку завдав декілька ударів 31-річному місцевому мешканцю, після чого дістав пристрій для відстрілу гумових куль та здійснив постріл у обличчя потерпілого. Постраждалий перебуває у лікарні в тяжкому стані. 🔹 Сергій Рекун, перший заступник начальника поліції Полтавщини, повідомив:«Поліцейські встановили особу фігуранта та затримали його у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Йому вже повідомлено про підозру та обрано судом запобіжний захід – тримання під вартою строком 60 діб, без права внесення застави».
З глибоким сумом і болем повідомляємо, що Оржицька громада втратила ще одного свого сина, Захисника України БАБАКОВА Дмитра Олександровича.05 березня 2026 року перестало битися серце людини, яка щиро любила життя і свою Батьківщину.Дмитро Олександрович народився 23 травня 1985 року у місті Свердловськ (нині Довжанськ) на Луганщині. Згодом родина переїхала до Оржиці, і саме тут минули його дитинство та юність. Тут він зростав, формувався як особистість, знаходив друзів, мріяв і будував свої життєві плани.Закінчивши 11 класів Оржицької школи, Дмитро продовжив навчання у Лубенському СПТУ №12, де здобув фах зварювальника. Відразу після навчання став до роботи — сумлінно працював за спеціальністю, а згодом займався будівельними роботами у столиці. Пізніше його життя пов’язалося з містом Черкаси, де він оселився, створив сім’ю і став батьком. У нього народився син, яким Дмитро дуже пишався і якому намагався бути справжнім прикладом.Він був людиною з золотими руками — умів працювати, не боявся жодної справи, завжди допомагав рідним і близьким. Дмитро був хорошим, турботливим батьком, мав особливо теплі та довірливі стосунки зі своїм сином-підлітком. Він був надійною опорою для своєї мами та двох сестер, людиною, на яку завжди можна було покластися.17 листопада 2025 року Дмитра призвали на військову службу за мобілізацією. Уже в навчальній частині командири помітили його відповідальність, сумлінність і щире бажання вчитися. Саме тому з січня 2026 року його направили до однієї з навчальних частин для здобуття відповідальної військової спеціальності. Йому подобалося навчатися, він прагнув опанувати нові знання, щоб гідно служити і бути корисним своїй країні. Після лікування у госпіталі від запалення легенів Дмитро отримав коротку відпустку. Він дуже рвався повернутися до товаришів по службі та продовжити навчання, до якого мав справжній хист. Але доля розпорядилася інакше…Курсант навчального взводу ракетного дивізіону Бабаков Дмитро Олександрович помер від хвороби серця, перебуваючи у відпустці в Черкасах.Його життя обірвалося раптово і передчасно, залишивши глибокий біль у серцях рідних, друзів та всіх, хто його знав.Дмитра запам’ятають щирим, життєрадісним чоловіком, людиною з відкритою душею, веселим співрозмовником і справжньою душею компанії. Він умів підтримати, розрадити, розсмішити. Дуже любив тварин, був чуйним і добрим до всього живого.Оржицька громада щиро сумує разом із родиною. Від імені всієї громади висловлюємо щирі співчуття мамі Ользі Василівні, батькові Олександру Васильовичу, синові — Максиму, сестрам — Анастасії та Альоні, усім рідним, близьким і друзям.Світла пам’ять про Дмитра назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав, любив і шанував.На вічний спочинок Бабаков Дмитро повернеться до Оржиці у понеділок, 09 березня 2026 року. Просимо жителів громади гідно зустріти нашого Захисника та орієнтовно об 11:00 утворити живий коридор уздовж маршруту слідування траурного кортежу: с. Старий Іржавець — селище Оржиця.О 12:00 у Свято-Преображенській церкві відбудеться чин відспівування. Поховають Дмитра Бабакова на кладовищі селища Оржиця.Схилімо голови у скорботі та проведімо нашого земляка в останню путь… Вічна пам’ять Захиснику України. Герої не вмирають.
🖤 НЕБЕСНИЙ СТРІЙ ПОПОВНИВСЯ ЩЕ ОДНИМ ЗАХИСНИКОМ: ХОРОЛЬСЬКА ГРОМАДА В ЖАЛОБІ ЗА ОЛЕКСАНДРОМ НІКОЛЕНКОМ Бувають люди, чиє життя – це цілий всесвіт, сповнений знань, доріг і безмежної любові до рідної землі. Саме таким був наш земляк-військовослужбовець, уродженець міста Хорола – Олександр Олександрович Ніколенко. Людина честі, інтелекту та незламної волі. Ще один вірний син української землі поповнив небесне військо Героїв, які віддали свої сили, здоров’я і життя за свободу та незалежність рідної держави. У перший день весни, 1 березня 2026 року, під час проходження військової служби на Харківщині зупинилося серце Захисника України – старшого солдата, оператора 1 комплексу радіоелектронної боротьби 3 БпЛА 2 взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби 144 ОМБр – Олександра Олександровича Ніколенка. Хорольська громада схиляє голови у глибокій скорботі разом із рідними та близькими. Висловлюємо щирі співчуття родині полеглого Захисника та розділяємо невимовний біль утрати з найдорожчими для нього людьми: сином – Артемом Олександровичем Сніжком, дружиною – Валентиною Миколаївною Ніколенко, двоюрідною сестрою – Ніною Миколаївною Трусовою, падчерками – Вікторією Степанівною Квич і Веронікою Степанівною Квич, невісткою – Світланою Миколаївною Єрмаковою, племінником – Віктором Сергійовичем Єрмаковим, який зараз також тримає стрій у лавах ЗСУ, друзями, однокласниками, бойовими побратимами. Нехай Господь дарує їм сили пережити цю непоправну втрату.❗️❗️❗️Увага! Траурна церемонія прощання відбудеться у понеділок, 09 березня 2026 року об 11:00 год, на площі скорботи біля пам’ятника Тарасу Шевченку, а чин поховання – на Алеї Слави центрального міського кладовища. День поховання Героя Ніколенка Олександра Олександровича, 09 березня, оголошується днем жалоби на території Хорольської міської територіальної громади відповідно до розпорядження міського голови. На знак скорботи за загиблим Захисником прохання приспустити Державний Прапор України на адміністративних будівлях, підприємствах та організаціях громади. У цей день забороняється проведення розважальних заходів, а також звучання музики та рекламних аудіороликів у громадських місцях.Світла пам’ять про Олександра Олександровича Ніколенка житиме вічно у наших серцях вічно. Його ім’я буде вписане золотими літерами в історію боротьби за незалежність України.
TGLIST.COM.UA
