Маrоvi stories

Згадала, що не розповіла як то воно було))) Кінь помітно більше пив коли помаранчеве відро було знизу, тоді червоне лишалось майже недоторканим, а коли внизу було червоне, то десь було навпіл - половина з червоного, половина з помаранчевого.Це мене дуже здивувало, бо хоча цього не дуже зрозуміло на фото, обидві фарби мають однакову інтенсивність і лежать поза спектром який розрізняють коней (в них розрізнення фарб з зрозумілих причин зсунуто в бік зеленого).Пару тижнів я просто це спостерігала, потім вирішила зробити це більш науково і почала записувати чого скільки. Спостережене ніяк не лізло в мої уявлення і я почала підозрювати що там якось впливає людський фактор, і викликалась особисто міняти коню воду (хоча зазвичай це завдання старанно перекидають один з одного, бо до крану далекувато, а вішати все те важко) і почала з того що ретельно вимила обидва відра.І вуаля - кінь почав пити майже виключно з нижнього пофіг якого кольору))) Як з'ясувалось опитуванням персоналу - до моєї появи відра майже не міняли місце помаранчеве було завжди нижне і його час від часу мили, бо шефині такого зросту, що не можуть зазирнути у верхне відро і дати пня що воно не мите , а в нижне можуть) і коли я почала міняти кольори місцями ополоснув, але не прямо щоб ретельно їх вимивши - кінь обирав чистіше відро, хоча з нього пити йому було не надто зручно)))І це про те, що іноді за тим результатом, що можна просто проспостерігати, стоять зовсім не ти причини, що лежать на поверхні.

Юлія Баткіліна«Ну і чим ви тепер відрізняєтесь від росіян?» — питає простір між окулярами і підборіддям.У вас видно лють, прикрийтеся,у вас видно біль — накиньте щось,тут ходять діти,як вам не соромно.Ви агресивні,ви не любите домовлятися,ви дивно реагуєте на звичайні речі,чому вас не можна чіпати руками?чому вам не можна читати Блока?вам не здається, що у двадцять першому столітті вже має бути соромно бачити такі застарілі кошмарні сни,де вас убивають,де всіх убивають, де будинки падають, складаючись, мов карткові,і вас веде безликий конвоїр крізь нескінченні коридори у темряві.Власне, тінь конвоїра, якого шляк трафив іще у тридцять дев’ятому, але до пекла його чомусь не беруть,та і хто тут оце все робитиме —оця контра?оті в окулярах?оті без окулярів?Ніхто, крім нього.Ви не любите росіян, і чим ви відрізняєтеся від них, я вас питаю,адже росіяни теж себе не люблять.Потрібні якісь таблетки,потрібна якась терапія, потрібне якесь пояснення, щоб мені не було так страшно в одному всесвіті з вашою ненавистю, болем, тугою, сумом, втратою, будинками, що склалися, мов карткові.Безлика тінь конвоїра з діркою у формі п’ятиконечної зірки поверх провалля, де мала бути голова,мовчки стоїть за спиною мовця.Вона не має жодних таблеток, терапії, інтуїтивного письма, малювання по точках карми, і тим паче не має жодних пояснень.Вона нікуди не поспішає.

м а р ґ і н а л і їпані вчителько мови й літературидо вашого відома – ви мали раціюя опинився таки під мостомсеред ватаги бороданівякі не знають напевно де ночуватимутьта я їх порадую от побачитеонде ми стоїмопід однією з уцілілих опор мостуначе чиказькі волоцюгидовкруж бочки з вогнемми оточили екран – прямокутний шматок небасє єсьм детекторщо перехоплює відео з безпілотникана екрані – труби цементного заводучорні дахи будинківвежі мобільних операторівборсаються у бурштині заходу сонцятримай горизонт мудило!(вибачте пані вчителько це я не вам)ви би знайшли щось повчальне у томущо похмуру красу Донеччини нам показалипілоти ворожих дронівта я нічого такого зараз не бачупереймаючись аби наше товариствоне потрапило на рухливу листівкуякій бракує напису «Вечірній Покровськ»пані вчителько мови й літературия вас згадав годиною ранішеколи навалювався грудьми на монтажний ломколи у дверей піднялась губаколи на мене вишкірив зуби замокі я захеканий проголосив Конону:час нести болгаркуа він – авантюрист – тільки цього й чекавтоді я зрозумів що ваше передбаченнятоді я зрозумів – справдилосьтоді я зрозумів – повною міроюя таки став маргіналомбез докорів сумління- боже без докорів сумління -зламую квартируба більше – далеко не першудо цього були будинки сараї підвалия вибивав вікна зривав замки й ламав дверівсе так як ви й пророкувалипані вчительконе переплутайте нас із марікамитак ми називаємо цивільних мародеріввони забирають речіа ми лише позбавляємо оселідомашньої недоторканостіслідимо своїми поглядами сімейні фотоуносимо в кишеняхзапах що лишили господаріта треба ж десь ночуватинаступними сюди увійдуть чужинціпані вчителькоонде ми стоїмо...повідомляти вам подробиці небезпечноадже цей міст дійсно веде до наших колишніх домівта тільки-но я скажу що він розламаний навпілви одразу подумаєте про Дрину та МіляцкуЛатинський міст і Франца Фердинандапро Данте і Ахеронпро міфологему моступро символ інобуттяпро перехід між світамиз-за однієї з опорпопри вашу волюхоч на секундуале визирнеАполінера я вам на це скажу:всі мости давно зруйнованіа ті що дивом вцілілими обов’язковопідірвемо саміпані вчителько мови й літературикраще погляньте внизтут немає річокДрина та МіляцкаАхерон і Сеназасипані щебенемз-під завалів всіх ваших мостіввибираються залізничні коліїякими може пронестисьхіба що погляддивіться скільки вистачить зорув іржавому заході сонцяколії зливаються в одну довгу лініюзупиніться пані вчительконе кажітьщо вам ця лініянагадує поля в зошитіза які ви так наполягали не заступатитоді що в цій вашій метафорі залишиться нам?бути замітками на берегах тексту розміром з західну цивілізаціюбути за цією межею бути марґіналіями?зрештоюмайже це ви й пророкувалиПавло Вишебабаhttps://www.facebook.com/share/15uSwY8Zyq/

Знову шкандаль, знову понесли фізбудкою зраду.Десь біля Бориспіля серед поля знайшли купу купезну покинутого майна, зовні схожого на щось медичне і гламноє "ПОТРІБНЕ ВОЄННИМ МЕДИКАМ" (десять знаків оклику).В мене, питання, хтось з'їздив , переглянув , там дійсно щось корисне і потрібне ?Читаю заклики відправити оте усе "на фронт чи в шпиталі".А як ви собі це уявляєте ? Наваляти оту купу перед стабіком і хай там хірург длубається ? Знайшов шприця, протермінований обезбол, медичні рукавички, скальпеля, обтер об засмалені штані і пішов оперувати ?Не будуть медики цім займатися, ніхто не буде сортувати отой непотріб, бо в них нема ні часу ні бажання .Аби оця медична "гуманітарка" стала чимось дійсно корисним, я проводив години біля таких ящиків з Європи, аби відокремити усякий медичний непотріб від чогось дійсно потрібного .Нам їхало гори шприців, масок, бахілів, розкомплектовані (тупо поламані) інвалідні візки з котрих я з п'ятьох складав більш менш робочий один, ковідні тести, гори малозрозумілих і дуже вузько спеціалізованих крапельниць і систем харчування , якесь на половину робоче обладнання, гори протермінованих ліків і лише 10-15% чогось такого, що можна десь застосувати .Чому до нас їхало і їде подібне лайно з Європи ?Тут дві причини.Перша, утилізація в Європі усяких медичних товарів, це дохуїща бабла . Тобто не може лікарня чи аптека викинути на міський смітник ящики зі шприцями і ковідними тестами. Бо єбєнячий штраф. Треба за грубі гроші утилізувати.Але можна відправити в Україну як гуманітарку, бо там війна і бабайка і їм похуй що везуть, головне за дурно бо дикі люди, харчуються масками і шприцями по 150 кубів, їздять на одноколесних візках .Тобто відправивши з Європи як гуманітарний вантаж, ти уникаєш проблеми вартісної утилізації , економиш власні гроші отримуєш статусні преференції типу що ти їбать благодійник.І головне, вимагають яскраві фотозвіти за гори цього лайна.Типу ми пізда як вдячні, бо гинемо без гор шприців без голок .Друга, наші фонди залюбки беруть оці купи гною, бо на шару і там можна видлубати пару алмазів (як в грі про пошук скарбів). А увесь неліквід намагаються напарити не дуже компетентним волонтерам в обмін на відео подяки від військових (те ще приниження) або вивозять отаково за місто і кидають.Тому перш ніж репостити цю зраду, дізнайтеся , що там за речі в тій купі сміття .Єдине що мене бісить в цьому псевдо волонтерському двіжняку, що наші фонди продовжують вигрібати фурами цей гуманітарний непотріб, спонукаючи європейських колег і надалі утилізувати в Україні як в смітнику , увесь європейський медичний неліквід.Ну і за купи сміття просто неба нашої країни, я б власникам цієї гуманітарки пхав би ці шприці прямо ТУДИ.

Дуже дивно, що це взагалі потрібно описувати, але добре.Про Курську операцію.Нагадаю, що війна ведеться не за села на Донеччині. І не за села на Курщині. Це тактичний рівень, а є стратегічний.Російська стратегія ще два тижні тому спиралася на просту схему:1. Захопити якнайбільше.2. Створити в українців та в Заходу враження, що українці не здатні чинити опір.3. "Милостиво погодитися" на запропонований через Китай "мирний план" зафіксувати перемир'я по лінії розмежування. Вдвічі легше, якщо до влади в ключових західних країнах прийдуть більш лояльні.4. Досягти зняття санкцій та відновити армію.5. Продовжити з новими силами.Так от, з входом українських військ на Курщину цей глобальний план пішов по... похилій площині.Було доведено, що:1. Росія вразлива. Її розмови про "червоні лінії", за якими піде ядерний удар - блеф. Отримавши по морді, Кремль впадає в прострацію і робить вигляд, що нічого не сталося.2. Росія не здатна захищати власну територію. Вона вкинула все, що є, у повільний наступ на Донбасі та невдалий на Харківщині.3. Україна здатна чинити ефективний опір.4. Жодних перемовин про "фіксацію по статус-кво" вже не може бути, бо по статус-кво вже має змінитися не тільки український, а й російський кордон.Це я вже не кажу, наприклад, про захоплення кадирівців - чи не єдиний спосіб повернути азовців.Цей наступ накрив мідним тазом основний план росіян на цю кампанію. Ну я не знаю, що може бути більше.

Про «енергетичну кризу» на півдні Росії трохи поясню. Для розуміння ситуації. Треба бути повним дебілом, щоб не розуміти через що у українців проблеми з електрикою. Значну частина генерації втрачено, значна частина зруйнована, вся мережа перевантажена і перебуває під невластивими для неї тиском. Тому як не старайся крім фізичного дефіцту в моменті будуть і поламки, і спалені трансформатори. У росіян немає проблеми надвисокого зовнішнього втручання. Ми мусимо дотримуватися норм гуманітарного права, бо це одна з запорук того, що для нас поступово розширюється вікно можливостей для атак по російським тилам у Росії. У них система почала сипатися через дві банальні речі:1. Санкції, які значно звузили доступ до західних технологій і змусили переходит на нове, переважно китайське обладнання. А крім технологій стало менше і експертизи. Тобто старе обладнання або замінюється системам, які не підлаштовані під його роботу. Або банально не замінюється.2. Треба заживлювати окуповані території, а нових потужностей росіяни не набудували за пару років. Бо всі вільні ресурси йдуть на війну. Використовувати ж головний захоплений актив - Запорізьку АЕС - вони повноцінно не можуть. Система зламалася там де тонко. Російський південь страждав від спеки не менше за Україну і саме на ньому живлення окупованих територій. Він і порвався.Це, до речі, нам підказує, що технологічні санкції працюють, хоча і мають болючий для нас часовий лаг. І багато дір. Техногенних катастроф в Росії буде більшати. І вони реально мають перспективи опинитися без світла і опалення, хоча Україна так і не випустить по їх електростанціям жодної ракети. А як ми бачимо по протестам, які вже котяться по півдню - коли справа стосується їх особистого комфорту, межа терпіння там дуже невелика. І це добре.Підписатися на Богданова