Telegram statistics channel - @mariupol_lviv

Сьогодні Президент України Володимир Зеленський призначив мене начальником Маріупольської міської військової адміністрації. Щиро дякую Президенту за довіру та змогу продовжувати працювати на користь рідної громади. Для мене це велика відповідальність і водночас можливість запустити важливі програми підтримки військових та їхніх родин, масштабувати проєкти забезпечення житлом, а також збільшити обсяги соціальної та матеріальної підтримки переселенців з Маріуполя.Команда Маріупольської міської ради у вигнанні вже довела, що навіть окупована громада може бути сильною та ефективною. Ми створили мережу з 42 центрів всебічної підтримки громади «ЯМаріуполь», яка працює у 22 містах України та щоденно допомагає майже 70 тисячам родин. За цей час видано майже 900 тисяч гуманітарних наборів, надано понад 264 тисячі консультацій, а більш ніж 1400 маріупольців отримали соціальне житло. Спільно з Донецькою обласною військовою адміністрацією ми відкрили можливості допомоги «ЯМаріуполь» для ще 27 громад Донеччини. Це приклад справжньої згуртованості та солідарності за принципом «пліч-о-пліч».Статус міської військової адміністрації знімає обмеження, які існували через непрацюючий депутатський корпус. Це дозволяє у співпраці з Урядом та міжнародними партнерами не лише зберегти та вдосконалити вже наявні програми, а й запустити нові – саме ті, на які чекає громада.Одним із перших рішень на новій посаді стане затвердження цільової програми підтримки військових, ветеранів та їхніх родин. Ми розробляли їх разом із ветеранською спільнотою і продовжуємо вдосконалювати. Наші військові – це люди, перед якими ми маємо особливу відповідальність, а тепер маємо всі інструменти для реальної системної допомоги.Окремий і незмінний пріоритет – житло для маріупольців. Дякуючи Президенту спільно з Урядом ми почали впроваджувати ініціативу «Мій дім. Україна», в межах якої збудуємо сучасний житловий квартал у Білій Церкві на 1000 квартир. І надалі будемо працювати аби збільшити обсяги та географію будівництва житлових комплексів для наших переселенців.Про всі рішення та програми буду інформувати детально. Попереду багато роботи для нашої громади, для зміцнення України та для майбутнього, яке Захисники України виборюють щодня.Підписатися

🇺🇦Заступник Міністра освіти і науки України Микола Трофименко зустрівся з молоддю у центрі "ЯМаріуполь"🎓Микола Трофименко, який донедавна був ректором Маріупольського державного університету, зустрівся з маріупольською молоддю та студентами у львівському центрі "ЯМаріуполь". Обговорили реформи у сфері вищої освіти, розвиток самоврядування в університетах, відповідальність вишів за якість навчання та працевлаштування.🪖Особливу увагу Микола Трофименко приділив питанню освіти для ветеранів. За його словами, важливо, щоб ветерани, військовополонені, а також військові, які повернуться після перемоги, могли отримати нові навички та освіту, що має попит на ринку праці. І саме університети повинні дати відповідь на цей суспільний запит.⚓️Заступник міського голови Михайло Когут та керівниця центру Валентина Бойко ознайомили з роботою мережі підтримки на прикладі львівського центру, чинними проєктами та різноманітною допомогою, яку переселенці щодня отримують в мережі. "Наша головна задача - створити комфортні умови для маріупольців, які втратили свої домівки, роботу та близьких через війну. і підтримувати їх всіма можливими способами, допомогти в адаптації у новому місті", - зазначив Михайло Когут ☝️Микола Трофименко високо оцінив роботу мережі, яка зберігає єдність маріупольської громади. "Люди - найголовніша цінність, і дуже важливо, щоб маріупольська громада зберіглася. Коли прийде час повертатись, вони будуть потрібні у рідному місті, щоб відбудовувати сучасний український Маріуполь", - відзначив Микола Трофименко

ЯК ЦЕ БУЛО Минуле не зникає. Воно лише стає м'якшим, як світло на старій листівці…Будинки зі шпилем Маріуполі (вул. Куїнджі, 35 і 48) — 2 житлових будинки, увінчані вежею зі шпилем, — одна із головних пам'яток міста. Розташовані біля Театральної площі на перетині проспекту Миру і вулиці Куїнджі. Збудовані 1953 р. на місці колишнього міськвиконкому (будівлю було зруйновано під час Другої світової війни) за проєктом київського архітектора Л. Яновицького з харківського інституту «Міськбудпроект». 2 будинки розділяє між собою проїжджа частина і тротуари вулиці Куїнджі. У 2000-х роках західний будинок зі шпилем було пофарбовано у білий колір (східний залишився природного цеглястого кольору). Будинки створено в традиціях сталінської архітектури: масивний рустований цоколь, арочні отвори в еркерах, колони й пілони іонічного ордера, ліпнина на стінах, кутові частини будинків вінчаються шпилями та фігурними парапетами. В центрі 7-поверхова частина, до якої примикають 4 і 5-поверхові крила. Завдяки шпилям, будівлі є архітектурним акцентом перетину проспекту Миру і вулиці Куїнджі.

Вчора разом із партнерами передали ключі від смарт-квартир ще 21 родині з Маріуполя.У Дніпрі триває заселення третього об’єкта соціального житла, де нині проживає найбільша спільнота маріупольців. Простір створено в будівлі колишнього гуртожитку Українського державного університету науки і технологій, яку повністю оновили та адаптували під сучасні потреби родин.У соціальному житлі проживають найбільш вразливі категорії маріупольців — родини військових, багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю, літні люди та інші групи, які визначаються відповідно до прозорої бальної системи. Для мешканців тут створені максимально доступні умови: вони не сплачують оренду, а лише невелику частину комірних витрат.Комплекс складається з п’яти корпусів, де облаштовано комфортні смарт-квартири та зони спільного користування. Тут працюють важливі сервіси підтримки: побутовий центр «ЯМаріуполь.Турбота» зі стоматологією, перукарнею, пральнею та кравцем, а також Центр життєстійкості, де кожен може отримати безкоштовну психосоціальну допомогу.Понад 1300 маріупольців уже отримали смарт-квартири в Києві та Дніпрі. Ще 3 тисячі родин висловили бажання заселитися в таке житло. Саме тому ми вже готуємо нові локації в Чернівцях, Кропивницькому та Запоріжжі та сподіваємося на державну підтримку проєкту наступного року.Дякую партнерам, завдяки яким цей проєкт став реальністю: урядам України та Франції, Міжнародній організації з міграції, Донецькій і Дніпропетровській обласним адміністраціям, очільнику Дніпра Борису Філатову, Українському державному університету науки і технологій та Фонду Ріната Ахметова.Підписатися

У п’ятницю ми офіційно запустили проєкт зі створення соціального житла для маріупольців у Білій Церкві в межах державної програми «Мій дім. Україна».«Маріупольський квартал» стане новою домівкою для 1000 родин-переселенців. У комплексі передбачені інклюзивні громадські простори та розвинена соціальна інфраструктура.Наразі завершуються ключові підготовчі етапи — землевідведення та інженерні дослідження. Після затвердження порядку фінансування розпочнеться фінальна фаза: отримання дозвільної документації та старт будівництва.Завдяки технології універсального будівництва проєкту «Сталева мрія», переданого компанією Метінвест, ми зможемо швидко реалізувати першу чергу кварталу — орієнтовно протягом року.Вірю, що цей проєкт стане важливим кроком до формування державної системи доступного житла, підтримки вразливих категорій громадян і повернення українців додому.Дякуємо за підтримку та партнерство Віцепрем’єр-міністру з відновлення України Олексію Кулебі, Міністерству розвитку громад та територій України, колегам з Київської та Донецької ОВА, а також Білоцерківській міській раді.Підписатися

«Дорогий Миколаю: поверни мого тата з полону»🇺🇦Сьогодні, у День Збройних Сил України та День Святого Миколая, у Львові відбулась щотижнева акція-нагадування на підтримку військовополонених Маріупольського гарнізону, усіх полонених та зниклих безвісти.Маріупольці, разом з рідними та близькими українських військових, які знаходяться у полоні та безвісти зниклих військовослужбовців зібралися на проспекті Свободи біля пам’ятнику Шевченку з прапорами, плакатами та фотографіями рідних, які залишаються в полоні.«Сьогодні захід був особливим, адже 6 грудня відзначається День ЗСУ. На акції на підтримку полонених і безвісти зниклих були присутні військовослужбовці, ветерани, які зараз проходять реабілітацію у Львові, та члени їхніх родин. Їх боротьба за побратимів, які зараз перебувають в російських катівнях, особливо підкреслює, що бути голосами тих, хто сьогодні позбавлений можливості говорити сам, – наш обов’язок і спільна відповідальність.У полоні немає свят, і особливо важливо продовжувати говорити про тих, хто досі не повернувся додому зараз, підтримувати їхніх близьких і робити все можливе, аби кожен захисник та захисниця знову обійняли свої сім’ї.🇺🇦Ми віримо та продовжуємо боротися за повернення додому, до рідного краю кожного та кожної! Разом ми досягнемо справедливості!», - говорить маріупольчанка Алевтина Швецова. НЕ МОВЧИ! ПОЛОН ВБИВАЄ!

Історична сторінкаВідомі маріупольціІван Олексійович Попов (1851 - після 1919) був міським головою Маріуполя з 1894 по 1917, і з квітня 1918 по листопад 1918, і з січня 1919 по лютий 1919 рр.Народився в родині грецького купця. Навчався в Харківському університеті на факультеті права. У 1875-1880 рр. працював у судах Одеси, Харкова та Астрахані. Як суддя здійснював розслідування кримінальних справ. У 1879 р. обраний окружним суддею Маріупольського судового округу.У 1884 р. обраний міським головою. Працював над забезпеченням жителів міста харчуванням, освітою та оздоровленням. За час його перебування на посаді населення міста зросло в 1,6 рази, а податкові надходження — у 2,7 рази, збудовані Олександрійська гімназія, міська лікарня та початкові школи, міська електростанція та споживча мережа, електроосвітлення центральної частини міста, міське водопостачання, міська бойня. Невелике провінційне місто перетворилося в значне портове місто.На утримання міського голови витрачалося 4800 руб. на рік.

Прогулятися вулицями міста, яке тепер живе лише у спогадах…Сьогодні у стінах головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка відкрилася виставка-лабіринт «Архітектурна історія Маріуполя: від минулого до майбутнього».Це вже вдруге виставка експонується у навчальному закладі. Адже саме українська молодь нестиме правду про нашу історію на міжнародну арену та працюватиме над тим, щоб воєнні злочини росії були належним чином засуджені.👥 Ми прагнемо, щоб історії тих, хто пережив окупацію, оборону та блокаду міста, звучали голосно й упевнено. Через мистецтво, документальні проєкти та культурні ініціативи ми нагадуємо всьому світу: Маріуполь був, є і буде українським!✊ Сьогоднішня війна — це боротьба не лише за території, а й за сенси, культуру та історичну пам’ять.Відвідувачі зможуть простежити, як змінювалася архітектура Маріуполя в різні історичні періоди, які будівлі формували його унікальний архітектурний ансамбль, а також проаналізувати наслідки мілітарного впливу на міський ландшафт 💔Дякуємо всім, хто долучився до створення та організації цієї виставки 🕊

У межах форуму «Forbes Development: Фундамент Успіху» говорили про доступне / соціальне житло як інструмент збереження людей в Україні та відновлення економічного потенціалу держави.Розповів про наш досвід створення такого житла для маріупольців та проєкти, які реалізовуємо зараз. У своїй роботі ми керуємося європейським підходом до створення соціального / доступного житла, тому орієнтуємося на моделі Польщі, Нідерландів і Франції. Усі їх об’єднує філософія людиноцентричності: якісна й доступна інфраструктура створюється навколо людини та її потреб. І найголовніше — житло має з’являтися там, де є робота.Соціальне / доступне житло — це не про гетто. Це про економічно активних людей, які впливають на розвиток країни та створюють її економіку. Щоб правильно прорахувати економічну модель, потрібно розуміти, для кого ми будуємо та які фінансові можливості мають ці люди. ☝️За даними Держстату, середня зарплата в Україні складає близько 22–25 тис. грн. Орієнтуючись на європейський підхід, наприклад, у французькому місті Гавр, витрати на оренду житла не повинні перевищувати 30% доходу родини — саме тоді людина залишається економічно активною. Ми розуміємо, що такі проєкти — це спільна відповідальність держави та місцевого рівня.Тому для ефективного створення соціального житла в Україні необхідно: ухвалити нову житлову політику, прийняти закон про соціальне житло, розробити фінансову модель на рівні Національного банку.Саме завдяки такому комплексному підходу ми зможемо повернути людей для відновлення економіки. Наразі, за даними Міністерства економіки, в Україні не вистачає щонайменше 4 млн людей працездатного віку.Тому разом з Міністерством відновлення, Київською обласною державною адміністрацією та муніципалітетом Василькова ми вже створюємо пілотний проєкт. Там плануємо збудувати 10 нових будинків для понад 700 маріупольських родин.🤝Дякую організаторам форуму та всім учасникам панелі за змістовну дискусію.Підписатися

Історична сторінкаВідомі маріупольціФеоктист Хартахай (між 7 і 25 березня 1836 — 25 березня 1880) — український педагог, історик, етнограф. Народився в с. Чердакли. Походив із греків-переселенців із Криму. Батько працював у системі Маріупольського грецького суду.У 1860 р. став студентом історико-філологічного факультету, потім східного факультету (арабо-персько-турецько-татарські мови) Санкт-Петербурзького університету. Активний діяч групи української молоді, згуртованої довкола Т. Шевченка. У 1861 р. разом з іншими студентами виносив домовину з тілом Тараса Шевченка, виступав з прощальною промовою на Смоленському цвинтарі. Займався дослідженнями з історії Криму, християнства в Криму, культури греків Приазов'я і кримських татар. Працював у журналі «Современник». Виїхав в Польщу, де викладав російську мову та словесність. У 1875 р. повернувся на Україну, доклав значних зусиль задля відкриття у Маріуполі чоловічої Александровської гімназії. На посаді її директор залишався до останніх днів.