31 липня 2026 року. П’ятниця. Вечір. Met Gala оголошує тему 2027 року. Наступний бал буде присвячений Джону Гальяно.

Хтось у захваті, хтось не розуміє цього рішення, у когось ця новина викликає шок, а в когось — цілковите розуміння. Я всі вихідні сиділа й намагалася детальніше розібратися, що це означає для модної індустрії, і хочу поділитися з вами своїми думками.

Нагадаю, що у 2011 році навколо Джона Гальяно розгорівся величезний скандал. У Парижі, в кафе La Perle, він, будучи п’яним і, можливо, під дією наркотичних речовин, вигукував антисемітські та расистські образи на адресу пари, яка сиділа за сусіднім столиком.

На той час Гальяно був креативним директором Dior — бренду, який входить до конгломерату LVMH, власником якого є Бернар Арно. Після скандалу Гальяно звільнили.

Але минуло не так багато часу — і вже у 2014 році Гальяно став креативним директором Maison Margiela. Він вивів цей бренд на зовсім інший рівень, а вся модна індустрія була (і є) в захваті від його творчості.

У 2023 році вийшов документальний фільм High & Low: John Galliano, який зняв режисер Кевін Макдональд разом із Condé Nast Entertainment (це важливо уточнити).

Потім, у травні 2024 року, в New York Magazine з’явилася думка, що Джон Гальяно може стати темою Met Gala. Але через війну в Ізраїлі цю ідею перенесли.

У березні цього року Zara анонсувала, що взяла на роботу Гальяно, аби він реінтерпретував свої архівні дизайни для бренду.

І ось у липні 2026 року Met Gala оголошує тему наступного балу — у 2027 році.

Цікаво, що в травні цього року Анна Вінтур, Ендрю Болтон (куратор Met Gala) і Джон Гальяно зустрічалися з рабинами Нью-Йорка. Джон Гальяно попросив у них вибачення — і, умовно кажучи, отримав прощення.

Дуже цікавий момент, який класно підмітила Данна Томас, авторка книги Gods and Kings про Александра Макквіна та Джона Гальяно, у своїй розмові з Емі Оделл — авторкою біографії Анни Вінтур. Вони сказали, що оголошення в п’ятницю ввечері зазвичай роблять ті, хто хоче, щоб новина швиденько загубилася у вихідних і не потрапила на перші шпальти. Томас у своїй статті для The New York Times також додала, що Гальяно завжди вів себе вульгарно та некультурно, а ситуація в 2011 році — не одноразове виключення з правил.

Варто також зазначити, що власником Condé Nast, до якого входить Vogue і де працює Анна Вінтур, є компанія Advance Publications. А власниками є сім’я Ньюхаусів, яка є євреями. Тому недарма Вінтур, Гальяно та Болтон зустрічались з рабинами Нью-Йорку.

До чого цей довгий вступ?

Я насправді задавалася питанням, як до цього ставитися. Те, що сказав Гальяно в 2011 році — жахливо й неприпустимо. Але я не можу до кінця пояснити свою позицію щодо цього рішення, тому що відчуваю дуже тверезе розчарування в модній індустрії та в тому, як усе розвивається. У тому, що всі медіа, журнали й так далі залежать від рекламодавців, від брендів — і фактично саме рекламодавці диктують правила. Й рішення Анни Вінтур щодо теми наступної Met Gala — дуже логічне.

Сучасний світ — це про охоплення, лайки, алгоритми та цифровізацію. І те, що для наступної Met Gala обрали Джона Гальяно, тільки додає плюсів самій Met Gala, Vogue, Джону Гальяно і всім, хто причетний до цього дійства. Тому що всі будуть приклеєні до екранів. Усі будуть дивитися цей івент — незалежно від того, позитивно чи негативно вони до нього ставляться, підтримують вони це рішення чи ні. Усі будуть дивитися. Заради обговорень. Заради подальшого масштабування та популяризації дискусії й інформації.

А «люди зверху» будуть в плюсі. І сумно усвідомлювати, що це, насправді, дуже мудрий та тонкий хід у грі, в яку всі ці люди дуже вміло грають.