Відволікання демонічних істот через впорядкування хаосу є універсальним патерном людського мислення. Фрезер наводить приклади з різних континентів. Наприклад, у Свазіленді (Південна Африка) траву обабіч стежок зав'язували у вузли, щоб зупинити втікача, нібито магічно «зв'язуючи» самі шляхи. Арабські дівчата зав'язували вузли на батогах чоловіків, щоб прив'язати їхню любов, яку демони-суперниці потім намагалися розв'язати. У нас вузли були захистом від потерчат - духів померлих дітей:«Кинь потерчаті хустку або полотно, на якому багато вузлів зав'язано. Воно стане ті вузли розв'язувати, бо не має сили далі йти, не розплутавши кожну петлю».Джерело: Олекса Воропай, «Звичаї нашого народу» Античні чаші з лабіринтами, які закопували під порогами будинків у Месопотамії, виконували ту саму функцію, що й слов'янське решето: злий дух, потрапивши в пастку лабіринту (закритої структури з безліччю розгалужень), не міг знайти виходу, безкінечно проходячи одними й тими ж лініями.Щоб зрозуміти, чому саме любов до перебирання і підрахунку стала головним синонімом поведінки нечистої сили, необхідно заглибитися в міфологічну онтологію демона та когнітивну природу магії. Нечиста сила є породженням Хаосу (потойбіччя, дикої природи, темряви). Проте магія, як спосіб взаємодії з цим хаосом, є суворо формалізованою. Магічне мислення не допускає абстракцій; воно алгоритмічне. Демон, перетинаючи поріг людського дому, потрапляє у простір Культури, порядку. Зіткнувшись зі штучно створеним хаосом (розсипаним маком, клубком ниток, заплутаною сіткою), демон стикається з когнітивним дисонансом. Його природа - це руйнування, але магічні закони Всесвіту вимагають, щоб перед тим, як діяти в людському світі, він «опанував» структуру перешкоди. Демон позбавлений людської вільної волі та гнучкості мислення. Він не може просто «переступити» через розсипаний мак, бо в магічному світі кожна насінина є окремим магічним бар'єром. «Упир не зачепить хати, якщо навколо неї розсипано мак-видюк. Він мусить визбирати кожну мачинку, а зернят тих стільки, що за ніч йому не впоратись». Джерело: Павло Чубинський, «Труди етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край», Том I (розділ «Народні вірування»). Числа в традиційній культурі - це також не просто математичні одиниці, це міфологічні константи. Особливу увагу привертають перехідні числа: три, сім, дев'ять, дванадцять, які відповідають міфологічним константам народження та смерті. У замовляннях та заклинаннях числа використовуються для руйнування ворога або хвороби. Наприклад, у балто-слов'янській традиції застосовується так звана «регресивна градація» (зворотний відлік), щоб фізично зменшити і знищити ворога. «У святого Іова було дев'ять черв'яків, з дев'яти стало вісім, з восьми сім... з двох один, з одного - жодного». Джерело: Микола Сумцов, «Культурні переживання» Людина використовує підрахунок від 9 до 0, щоб знищити хаос. Відповідно, коли людина дає демону завдання порахувати мак (фактично від 1 до нескінченності), вона змушує демона робити зворотну, неможливу дію - збільшувати або осягати нескінченність. Крім того, час демона обмежений темною порою доби. Лічба тисяч дрібних предметів є ідеальним способом вичерпати цей час до настання рятівного ранку, коли спів півня поверне світ до божественних стандартів. Але чому фольклор наділив монстрів саме цими рисами?Етнографічний матеріал показує, що життя в умовах постійного страху перед невідомим вимагало від людини інструментів самозаспокоєння. Апотропеїчна магія стала формою такої колективної психотерапії. Коли людина сама виконує компульсивні захисні дії - тричі хреститься, носить амулет або промовляє заклинання у суворій послідовності - вона знижує власну тривожність через ілюзію контролю. Можна сказати, що ритуал - це єдина зрозуміла мова, якою людина здатна говорити з Хаосом. Народна уява пішла далі й перенесла свої механізми подолання стресу на сам об'єкт страху. Якщо людина заспокоюється через ритуалізацію побуту, то і демон має бути підвладним такому ж жорсткому етикету та алгоритмам.