Кожен раз, коли мені закидають про «борода ознака московита», я хотів би щоб люди нарешті, хоч трохи, почитали історію. Наприклад Геродота, «Історія» Книга четверта, Мельпомена. (Розділи 76–80)Коли Скул (Скіл) царював над скіфами, він зовсім не любив спосіб життя свого народу. Через отримане ним виховання цар був значно більш прихильний до еллінських звичаїв і робив, наприклад, так: коли йому доводилося разом із військом входити до міста борисфенітів, він залишав свою свиту перед міськими воротами, а сам один заходив усередину й наказував замкнути ворота. Потім Скіл знімав своє скіфське вбрання й одягався в грецьку одежу. У цьому вигляді він ходив ринковою площею без охорони та будь-яких супутників (а ворота охороняли, щоб ніхто зі скіфів не побачив царя у такому вбранні). Цар не лише дотримувався еллінських звичаїв, але й приносив жертви за еллінськими обрядами. Він залишався у місті місяць або навіть довше, а потім знову одягав скіфську одежу й залишав місто. Такі відвідини повторювались не раз.І ось цар Скіл забажав прийняти посвяту у таїнства Діоніса-Вакха. Коли ж він, нарешті, прийняв цю посвяту, один борисфеніт, звертаючись до скіфів, насмішливо сказав:«Ось ви, скіфи, смієтеся з нас за те, що ми служимо Вакху і нас у цей час охоплює божественне шаленство. А тепер і ваш цар охоплений цим богом: він не лише проходить посвяту у таїнства Вакха, а й шаленіє, як одержимий божеством. Якщо не вірите — ходімо, я вам це покажу!»Скіфські старійшини пішли за борисфенітем. Він непомітно провів їх на міську стіну й посадив на башту. Побачивши Скіла, який проходив повз у натовпі вакхантів у вакхічному шаленстві, скіфи прийшли в страшне обурення. Спустившись із башти, вони розповіли про побачене всьому війську.Після цього, коли Скіл повернувся додому, скіфи підняли проти нього повстання і проголосили царем Окспамасада, сина дочки Терея. Дізнавшись про повстання та його причину, Скіл утік до Фракії. Октапасад же, почувши про це, виступив походом на фракійців. На Істрі (Дунаї) його зустріли фракійці. Війська вже готувалися до бою, коли Сіталк послав до Октапасада таке звернення:«Навіщо нам нападати один на одного? Адже ти — син моєї сестри, а в твоїх руках перебуває мій брат. Віддай мені його, а я віддам тобі твого Скіла, і не будемо взаємно наражати війська на небезпеку».Це послання Сіталк передав через глашатая. Оскільки у Октапасада справді переховувався брат Сіталка, Октапасад прийняв пропозицію й видав йому свого дядька по матері, а взамін отримав Скіла. Сіталк прийняв свого брата і пішов із військом, а Октапасад негайно наказав відтяти Скілу голову.