Дама з ВіксаУ 1953 році поблизу селища Вікс у Бургундії (Франція) археологи виявили нерозграбоване кельтське поховання. Могила, розташована в центрі великого кургану, датується приблизно 500 роком до н. е. у той час на цьому місці існувало укріплене поселення кельтів.У поховальній камері стояла церемоніальна чотириколісна колісниця зі знятими колесами - самі колеса лежали поруч. Померла, що спочивала на колісниці, була похована з надзвичайною розкішшю. При ній знайдено золоте нашийне кільце-торк вагою близько 480 грамів, бронзове намисто, шість фібул, шість браслетів і ще один браслет, виготовлений із бурштинових намистин.Серед супровідних речей археологи знайшли предмети, імпортовані з Італії та грецького світу, пов’язані з приготуванням і вживанням вина: срібну чашу, етруський бронзовий глечик і кілька келихів з Етрурії та Аттики. Одна з чаш датована близько 525 роком до н. е.У кутку гробниці стояла колосальна бронзова ваза - кратер заввишки 1,64 м і вагою близько 200 кг, що колись вміщувала понад тисячу літрів вина. Її виготовили в грецькій майстерні на півдні Італії, ймовірно, у Таренті або Метапонті. Деталі вази були позначені грецькими літерами - типовою технікою маркування частин для транспортування та складання на місці. Археологи знайшли її роздавленою обваленим перекриттям, але згодом повністю реконструювали.Кратер з Вікса є витвором грецького бронзоливарного мистецтва архаїчного періоду (приблизно 530–520 рр. до н. е.). Основне тіло прикрашене фризом із рельєфним зображенням процесії гоплітів - воїнів у шоломах зі щитами й списами. На ручках розміщені грифони, що тримають змій, а кришку вінчає жіноча голова - можливо, зображення богині Афіни або Гери.Попри функціональність форми, через свої розміри, такий кратер був радше символічним і призначався для церемоніального використання. Він уособлював ідею спільного бенкету, центрального ритуалу античного світу, і водночас виступав знаком престижу. Його поява у похованні кельтської правительки свідчить про тісні торговельні й культурні зв’язки між Середземномор’ям та Центральною Європою.Дослідники вважають, що цей кратер міг бути статусним подарунком, пов’язаним із торгівлею вином, яке кельти обмінювали на метали, бурштин і рабів. Таким чином, він є матеріальним свідченням ранніх контактів між грецьким і кельтським світами, частиною великої «галло-еллінської зони обміну», що передувала появі класичних кельтських центрів типу Ла-Тен.Дама з Вікса вирушила у потойбіччя на своїй церемоніальній колісниці, взявши з собою все необхідне для гідного бенкету. Різноманітність знайдених речей вказує на масштабні торговельні зв’язки: середземноморські вироби потрапляли сюди через грецьких і етруських купців.Ймовірно, Дама з Вікса правила місцевим плем’ям, хоча її точний статус залишається невідомим. Вважають, що підконтрольна їй територія простягалася приблизно на 50 кілометрів навколо поселення.Неподалік, на вершині гори Лассуа, археологи виявили залишки укріпленого поселення. У 2006 році там відкрили великий комплекс споруд заввишки до 12 метрів, який отримав назву «Палац Дами з Вікса». Команда спеціалістів також створила тривимірну реконструкцію її обличчя.