Одна з великих проблем в розумінні середньовічного мистецтва, це намагання оцінювати його з сучасної точки зору, не розуміючи контексту в якому воно створювалось і символізму того часу. А відмінностей дуже багато. Так наприклад синій колір, був кольором неба, а отже символізував собою духовність, божественне світло, вірність а також був кольором Діви Марії. Або наприклад Юда. У Німеччині, починаючи з XII століття, його прізвисько «Іскаріот» (німецькою Ischariot) - «людина з Керіота» було розкладене як ist gar rot -тобто «повністю червоний». Таким чином, червоний (колір пекельного вогню та гріха), став кольором Юди і зображати його належало з червоним волоссям, тобто рудим. Це до речі ще одна з причин негативного ставлення до рудоволосих. Ну і для прикладу, зображення «Повішаного» , яке, ймовірно, походить з найстарішої відомої колоди Таро, яка, як вважається, була виготовлена для французького короля Карла VI у 1392 році. Так, ми не знаємо достеменно що це саме Юда, але мішки з грошима, червоне волосся, та повішання, дозволять таке припущення.