МУРАШИНИЙ СОН


тисячі лап
перетерлися в рух

запах наказує масі:
Будуй!

Тіло відповідає тілу:
Буду!

І між буду і будуй
З'являється:

я

Хто першим прокинеться 
персонал чи система?
Хто першим назве
моє дивне ім'я?

Думаю

Яка свідомо дивна химера,
Ламає ланцюг, зайва клітина

Безсвідомий в сім'ї 
Уві сні як дефект
якщо королева сниться мені
То хто сниться тоді королеві?

Хто сниться тоді моїй королеві?

Безсвідомий в сім'ї 
Уві сні як дефект
якщо уві сні
посилав її в матах
Чи маю наглість 
прокинутись ранком

я 

Свідомий, в міру кволий,
Ношу бджіл і смоли, молів,
змоклий, голий, надриваюсь 
замаровуючи входи

я 

чи маю право
на особистість,
якщо вона не є особиста?

Тихо
Тихо
мурашник 
не відповідає
тільки продовжує спати 

Звісно 
Тісно 
Досить 
Звісно 

Стало було
тіло в тіло,
Зуби в зуби,
Сила в силу

Все
        продовжується 
                                      далі 

Близько
Низько
Поверхнево 
Відповідно до системи

Відлучили 
Проте інших
відчуваю я все більше

мабуть, це не смерть:

не перестати бути
Та переспати
Стало було в силі 

Коли
Скоро 
Скорить
Мене

РАНОК

Наближається ранок
І пробудження спіткнеться об моє осудження

Так

воно ще далеко,
але вже торкається
моїх лап НАШИМ спільним
майбутнім

я знаю:

зараз прокинеться
не той, хто спав
прокинеться система,
якій наснився

Я

і я кажу цьому
короткому собі

не встигнеш

не встигнеш стати
собою!

я знову прокинусь
і не знатиму,
що прокидався

знову понесу
як личинку, наказ,
Про чужу думку
У власних щелепах

знову скажу:

слався, королево!
слався, королево...

і це буде
моя перша молитва

а (Ти/Я)

залишишся тут, вільним...

Ні

Я не зрадив тобі, не зраджу опісля 
не пам'ятала тебе моя особистість,
що навчилася
називати себе

всіма

#поезія
#Дмитро_Олієн
(тґк автора)