Мою роботу не лайкають. І це нормально.Є одна особливість у моїй роботі,про яку зазвичай не говорять уголос:Багато клієнтів не пишаються тим, що звертались до мене.Вони не коментують пости.Не ставлять лайки.І часто навіть роблять вигляд, що «а нічого і не було».І це не тому, що результату немає.Просто сам факт звернення до мене - не те, чим хизуються.Для контрасту.У моєї дівчини секція танців.Там усе інакше.Коментарі.Емоції.«Я така щаслива», «як класно», «я рекомендую всім», «я сповнена енергії» і т.п.Соціально прийнятно.Красиво.Безпечно для образу👌А до мене приходять не за цим.До мене приходять, коли: • бізнес буксує, • рішення приймають на «мені здається», • все тримається на одній людині, • і вже не хочеться, щоб хтось це бачив.Тут не до публічних зізнань.«Дивіться, я молодець» тут не канає🤷‍♂️Підприємці не люблять показувати слабкість.Тому я - не тренер і не мотиватор.Я швидше лікар.Бо до проктолога чи урологатеж не ходять з радісними сторіс.Не пишуть під постами:«Сьогодні був - вау, рекомендую усім - так покопирсався у мене👌»Але потім: • нормально живуть, • працюють, • розвиваються, • і радять своїм - теж тихо, в закритому колі, бажано, щоб чуло по-менше. Я це прийняв.Публічна картинка мені не дуже важлива.І клієнтів у публічну площину витягати - у мене немає пунктика.Моя робота - це втручання: • у логіку, • у структуру, • в управлінські вузли, які не прийнято показувати назовні.Тому якщо вам важливо: • щоб виглядало красиво, • щоб можна було похвалитись, • щоб всі бачили - нам, скоріш за все, не по дорозі.А якщо важливо, щоб працювало,навіть якщо про це ніхто не дізнається -ми зрозуміємо одне одного.Підписатись на Систему керованого бізнесу Михайла Гарбузова