KSE Agrocenter

🌾 Майже п’ять років тому в Україні відкрився ринок землі – одна з ключових реформ для агросектору, громад і економіки загалом.30 червня KSE Агроцентр презентує нове дослідження про його роботу та збере агровиробників, представників громад, держави, міжнародних організацій і дослідницьких центрів для дискусії про результати реформи та її подальший розвиток.Під час події обговоримо, як змінився ринок із 2021 року, які виклики залишаються відкритими і як він має розвиватися в контексті європейської інтеграції України.У програмі:▪️ презентація дослідження про функціонування ринку землі з 2021 року;▪️ панельні дискусії за участі агровиробників, представників громад, органів державної влади, міжнародних організацій та дослідницьких центрів;▪️ обговорення перспектив розвитку ринку землі на шляху України до ЄС.Коли: 30 червня, 15:00-17:00Формат: онлайн, Zoom🔗 Реєстрація___________🌾 Almost five years ago, Ukraine opened its land market - one of the key reforms for the agricultural sector, local communities, and the economy as a whole.On 30 June, the KSE Agrocenter will present a new study on how the land market has been functioning and will bring together agricultural producers, representatives of local communities, government institutions, international organizations, and research centers for a discussion on the results of the reform and its further development.During the event, we will discuss how the market has changed since 2021, which challenges remain unresolved, and how it should develop in the context of Ukraine’s European integration.The programme includes: ▪️ presentation of a study on the functioning of the land market since 2021; ▪️ panel discussions with agricultural producers, representatives of local communities, public authorities, international organizations, and research centers; ▪️ discussion of the prospects for the development of the land market on Ukraine’s path to the EU.When: 30 June, 15:00–17:00Format: online, Zoom🔗 Registration

🌰 Сектор волоських горіхів в Україні: розрив між виробництвом і регулюваннямKSE Агроцентр опублікував звіт про регуляторні та економічні обмеження розвитку сектору волоських горіхів. Україна є нетто-експортером цього продукту, однак понад 90% виробництва припадає на тисячі дрібних домогосподарств. За такої фрагментації сектору експорт волоських горіхів через формальні канали є складним. Експортерам необхідно мати документацію, що підтверджує закупівлі у сотень домогосподарств для кожної партії. З огляду на невеликі обсяги транзакцій, адміністративні витрати перевищують стимули для участі домогосподарств у формальних експортних каналах, що зумовлює неефективність функціонування сектору.Ця проблема посилюється режимом експортного забезпечення, запровадженим у грудні 2024 року з метою забезпечення повернення валютної виручки та зменшення ухилення від оподаткування. Зокрема в сегменті волоських горіхів експортери, які закуповують продукцію у домогосподарств, почали декларувати очищені горіхи як інші товарні категорії, на які ці вимоги не поширюються (наприклад, смажені горіхи). Це свідчить про те, що чинна модель режиму експортного забезпечення не забезпечує реалістичного механізму дотримання вимог за існуючої структури виробництва горіхів. У результаті формальні оператори ринку опиняються у гіршому становищі, тоді як неформальні практики стають відносно більш конкурентними.Іншими обмеженнями сектору є нестача робочої сили, забруднення природних ресурсів внаслідок повномасштабної війни та фрагментований місцевий попит.___________🌰 Ukraine’s walnut sector: a mismatch between production and regulationKSE Agrocenter has published a report on regulatory and economic constraints in the development of the walnut sector. Ukraine is a net exporter of this product; however, over 90% of production comes from thousands of small households. Given this fragmentation, exporting walnuts through formal channels is challenging. Exporters need to have documentation confirming procurement from hundreds of households for each consignment. Given the small transaction volumes, administrative costs exceed the incentives for households to participate in formal export channels, which makes the sector function inefficiently.This problem is reinforced by the export security regime introduced in December 2024 to ensure the repatriation of foreign currency revenues and reduce tax evasion. In the walnut segment, exporters sourcing from households started declaring shelled walnuts under different product categories that are not subject to these requirements (e.g. roasted nuts). This suggests that the current export security regime does not provide a realistic compliance mechanism under the existing production structure. As a result, formal market operators are placed at a disadvantage, while informal practices become relatively more competitive.Other constraints in the sector include labor shortages, contamination of natural resources resulting from the full-scale war, and fragmented domestic demand.📄 Читати повний звіт📄 Read the full report

🚫 Російська зернова пастка: як рф знижує політичну стабільність в АфриціKSE Агроцентр спільно з Вільним університетом Берліна опублікував дослідження впливу російського експорту пшениці на голод, демократію та політичну стабільність у субсахарській Африці протягом останніх 20 років. Основні результати дослідження:🔻Висока залежність місцевих країн від імпорту російської пшениці є значним предиктором зниження індексу політичної стабільності, яке проявляється в соціальних потрясіннях та військових конфліктах.🔻Дестабілізація політичних режимів через поставки російського зерна посилилася після 2014 року на тлі вторгнення рф в Україну, загострення відносин між росією та Заходом, а також політичної експансії кремля у країнах Глобального Півдня.🔻Частка російської пшениці в імпорті слабко пов’язана з індексом демократії, що свідчить про наміри росії посилити свій вплив як на своїх авторитарних союзників, так і на відносно демократичні країни.🔻Залежність африканських країн від російського зерна призвела до зростання голоду після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році. Це сприяло посиленню політичної залежності цих країн від Кремля. Крім того, гуманітарні поставки росії в ряд країн впливали на їх голосування в Генасамблеї ООН щодо резолюцій, що засуджують вторгнення рф в Україну.🔻 Гуманітарні поставки українського зерна стали відносно новим феноменом «зернової дипломатії», здатної знизити геополітичний вплив рф в регіоні.___________🚫 The Russian Grain Trap: How Russia is Undermining Political Stability in AfricaKSE Agrocenter, together with the Free University of Berlin, published a study on the impact of Russian wheat exports on hunger, democracy, and political stability in sub-Saharan Africa over the past 20 years.Key findings of the study:🔻High dependence of local countries on Russian wheat imports is a significant predictor of a decrease in the political stability index reflected in social upheavals and military conflicts.🔻Destabilization of political regimes due to Russian grain supplies intensified after 2014 against the Russian invasion of Ukraine, the aggravation of relations between Russia and the West, and the Kremlin’s political expansion in the countries of the Global South.🔻The share of Russian wheat in imports is weakly correlated with the democracy index, which indicates Russia’s intentions to strengthen its influence over both its authoritarian allies and relatively democratic countries.🔻 African countries’ dependence on Russian grain led to increased hunger after the start of a full-scale war in Ukraine in 2022. This contributed to the strengthening of these countries’ political dependence on the Kremlin. In addition, Russia’s humanitarian supplies to a number of countries influenced their votes in the UN General Assembly on resolutions condemning the Russian invasion of Ukraine.🔻Humanitarian supplies of Ukrainian grain have become a relatively new phenomenon of “grain diplomacy” that can reduce the Russian geopolitical influence in the region.📄 Посилання на повне дослідження / Link to the full study

📈 Фінансовий результат агросектору — 2025: номінальне зростанняЗа підсумками 2025 року фінансові показники українського агровиробництва (КВЕД 01) демонструють суттєве номінальне зростання. Водночас аналіз показників макроекономічної статистики вказує на глибокий структурний розрив між номінальними фінансовими результатами підприємств та динамікою реальної доданої вартості, що генерується в секторі.Фінансовий результат до оподаткування вибірки з понад 35 тисяч агрокомпаній досяг 223 млрд грн, збільшившись на 38,5 млрд грн (+21% р/р). Показовою є динаміка прибутків серед лідерів галузі – десять найбільших компаній, що входять до груп МХП, Кернел та Goodvalley, наростили прибуток до оподаткування на 40%, досягнувши 16 млрд грн. Така розбіжність у темпах зростання може свідчити про вищу адаптивність компаній з орбіт великих холдингів до логістичних обмежень та їхню здатність ефективніше управляти операційними витратами завдяки ефекту масштабу.Паралельно фіксується історичний максимум сплати прямих податків (мінімальне податкове зобовʼязання, податок на прибуток, єдиний та земельний податки). Агровиробники перерахували до бюджетів 13,3 млрд грн, що на 34,6% перевищує показник попереднього року. Таким чином, пряме податкове навантаження в агросекторі становить близько 6%.🔻 У 2025 році номінальна валова додана вартість (ВДВ) агросектору зросла на 21% у фактичних цінах порівняно з попереднім роком, що корелює з динамікою загального фінансового результату до оподаткування. Водночас у постійних цінах 2021 року ВДВ галузі демонструє скорочення на 6,2% р/р. Ця розбіжність між номінальними та реальними показниками вказує на те, що позитивна фінансова динаміка у 2025 році повністю сформована за рахунок цінового фактора.___________📈 Ukrainian Farms’ Earnings Before Taxation Increases by 21%, Though Growth Remains NominalAn analysis of the 2025 fiscal year indicates that the Ukrainian agricultural sector (NACE 01) experienced a substantial nominal growth in financial performance (earnings before taxes). However, a granular examination of macroeconomic data on value added reveals a stark divergence between the nominal profits before taxation growth reported by agricultural enterprises and the dynamics of real value added (GVA) generated within the industry.The aggregate pre-tax earning for a cohort exceeding 35,000 agricultural enterprises covering all farms – except for family farms and entities registered as a single-person company – reached UAH 223 billion, representing a year-on-year (y/y) increase of 21% (UAH +38.5 billion). A comparative analysis of profit before taxes suggests an accelerating trend toward larger entities: ten leading companies within major agro-industrial holdings (MHP, Kernel, and Goodvalley) reported a 40% increase in pre-tax profits, totaling UAH 16 billion in 2025.From the fiscal side, the 2025 period was characterized by a historical peak in direct tax contributions, encompassing corporate income tax, minimum tax liabilities, unified agricultural tax (4th group of unified tax system), and land-related levies. Total fiscal transfers from agricultural producers reached UAH 13.3 billion, a 35% increase over the preceding year. Consequently, the direct tax burden for the agricultural sector constitutes approximately 6%.🔻 However, comparing real and nominal gross value added (GVA) helps explain the potential drivers of profit growth. In 2025, the sector’s GVA increased by 21% year-on-year in current prices, broadly in line with nominal pre-tax profit growth. However, this nominal increase masks an underlying contraction in productive activity. When adjusted to constant 2021 prices, GVA actually declined by 6.2% year-on-year suggesting that sector’s performance was driven by price changes rather than growth in real value addition. 🌱 KSE Agrocenter | Center for Food and Land Use Research

🐄 Євроінтеграція 2.0: Чому українська молочка "буксує" на шляху до ЄС?Ми звикли говорити про євроінтеграцію в контексті законів та регламентів. Але нове дослідження KSE Agrocenter показує інший бік медалі: операційні "вузькі місця", які гальмують розвиток галузі зсередини.Ось 5 головних проблем, які стримують український молочний сектор прямо зараз:🔻 Ринок «в тіні» та диктат рітейлу: Офіційна статистика поголів'я часто не відповідає реальності, а ринок "тіньових продуктів" (особливо сиру) сягає 30%, створюючи нечесну конкуренцію. Додатковий удар — затримки виплат від супермаркетів. Фактично, молочники кредитують рітейл за свій рахунок, вимиваючи обігові кошти з галузі.🔻 Проблема масштабу: Малі та середні ферми програють у ефективності. Експерти кажуть: економічно вигідне стадо починається від 800-1000 корів (оптимальна логістика та охолодження). Кооперативна модель, яка рятує фермерів у ЄС, в Україні не працює через податкові та законодавчі бар'єри.🔻 Короткі контракти = високі ризики: В Україні відсутні довгострокові контракти з прозорими ціновими формулами. Ціновий ризик розподіляється між фермерами, переробниками і ритейлом нерівномірно, що унеможливлює планування роботи ферм на роки вперед.🔻 Застаріла переробка: Наші заводи часто програють технологічну гонку сусідам (наприклад, Польщі). Через брак інвестицій у глибоку переробку ми виробляємо прості продукти з низькою маржею, тоді як імпорт заходить з високомаржинальними товарами.🔻 Хаотична держпідтримка: Субсидії часто розпорошені та неефективні. Замість стимулювання інновацій, держполітика іноді призводить до штучного заниження цін для виробників нижче світового рівня.Висновок: Щоб конкурувати в ЄС, нам потрібно не лише перекладати регламенти, а й будувати прозорі ринкові відносини та інвестувати в технології.___________🐄 Beyond Regulation: 5 Structural Bottlenecks Holding Back Ukraine’s Dairy SectorWhile regulatory alignment with the EU is advancing, the Ukrainian dairy sector faces critical operational challenges that regulation alone cannot fix. In our latest report, "Eurointegration 2.0: Dairy Supply Chain Bottlenecks", prepared by the KSE Agrocenter, we shift the focus to the practical barriers hindering productivity and competitiveness.Here are the 5 Key Bottlenecks identified in the supply chain:🔻 Transparency & Market Access: The market is distorted by a lack of accurate cattle tracking and "shadow products" (accounting for up to 30% of the cheese market) that avoid taxes and duties. Furthermore, retailers often delay payments, effectively forcing processors to provide interest-free credit, which drains liquidity from the entire chain.🔻The Efficiency Gap & Cooperative Struggles: Small and medium farms (<400 cows) struggle to compete. Experts suggest an economically efficient herd starts at 800-1,000 cows to optimize logistics and rearing costs. Unfortunately, the cooperative model — which could save smaller players — remains inaccessible due to legislative and capital barriers.🔻Volatile Contracts: Unlike the EU, Ukraine relies on short-term spot agreements. This pushes price risk onto farmers and prevents long-term planning.🔻Technology Lag in Processing: Underinvestment in deep processing limits the production of high-value goods (like whey protein or specialized cheeses). This makes domestic processors vulnerable to technologically advanced imports, particularly from Poland.🔻 Fragmented Support Policies: State support has historically been inconsistent. Payments often depress producer prices rather than encourage efficiency, while public spending on innovation and infrastructure remains low by international standards.The Bottom Line: To turn Eurointegration into real growth, Ukraine must address these market failures — from retailer payment terms to deep-processing investments.📄 Посилання на повний звіт / Link to the full report

KSE Agrocenter is deeply saddened by the passing of Maureen Kilkenny. In 2022, Maureen played a vital role in supporting KSE Agrocenter, guided by her sincere commitment to helping Ukraine and advancing the work of Ukrainian researchers. We remember her with deep gratitude for her energy, openness, and unwavering solidarity.Thank you, Maureen Kilkenny. Your compassion and impact will be remembered and felt for years to come.Maureen Kilkenny (December 29, 1954 – December 14, 2025) was an economist and scholar of regional science. She joined Iowa State University in 1994, became Associate Professor with tenure in 2003, and later continued her career at the University of Nevada, Reno. In 2000, she received the Hewings Award as an outstanding young scholar. Her research made lasting contributions to rural and regional economics. Together with her husband, Stanley Johnson, she was a committed philanthropist, supporting education, 4-H, and future scholars through the Johnson-Kilkenny Doctoral Fellowship.